Просто о сложном...

Удосконалення обліку нарахування та використання амортизації на підприємстві

07.12.2010 16:11 · Электронная отчетность
Облік амортизації в країнах з ринковою економікою розглядається лише як поступове перенесення вартості необоротних активів на новостворений продукт. До переходу України на національні стандарти бухгалтерського обліку процес накопичення амортизації був налагоджений шляхом безумовного вилучення у суб’єктів господарювання нарахованої амортизації, формуванням на підприємстві відповідного амортизаційного фонду та централізацією коштів цього фонду на рахунках у банку. Таким чином, накопичення коштів в амортизаційному фонді було найважливішою умовою здійснення інвестиційного процесу в умовах планової системи управління економікою. Дослідження показало, що створення амортизаційного фонду, базувалося на кореспонденції двох пасивних фондових рахунків “Фонди спеціального призначення” і “Амортизаційний фонд”. Однак зараз застосовування терміна “амортизаційний фонд” є невиправданим, тому що викликає питання, за рахунок якого джерела він буде створений. У сучасних економічних умовах кореспонденцію рахунків встановлює Міністерство фінансів України. Зокрема у діючому Плані рахунків для нарахування амортизації відсутній рахунок “Амортизаційний фонд”, тобто концептуально не передбачається створення фонду і наповнення його реальними коштами.
Економічний зміст бухгалтерського проведення для нарахування амортизації, наприклад, за даними комунального підприємства УЖГ “Печерськжитло” наведена в табл. 1.

Таблиця 1 Відображення операцій з нарахування амортизації
Таблиця 1 Відображення операцій з нарахування амортизації


В даний час облік амортизації спрощений і для її нарахування потрібно використати два проведення. Тому мова йде про нарахування та використання нарахованої амортизації за певними напрямками, зокрема на придбання основних засобів і нематеріальних активів тощо, а не про створення “амортизаційного фонду”.
Організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, на думку вчених, можна визначити як систему методів, способів та заходів, що сприяють процесу оптимального функціонування та подальшого розвитку підприємства.
На будь-якому підприємстві обліковий процес як технологічна сукупність, складається з трьох етапів: первинного, поточного та підсумкового. Кожний етап створюється з таких основних об’єктів організації облікового процесу, як облікові номенклатури; носії облікової інформації; рух носіїв; технологія забезпечення облікового процесу.
Сукупність об’єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретного господарства, вимогами управління і потребами в інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.
Облік амортизації будується, як правило, централізовано в бухгалтерії підприємства.
Організацію облікового процесу нарахування амортизації на етапі первинного обліку необхідно розпочинати з вибору облікових номенклатур та складання їх переліку. Таким чином необхідно скласти перелік господарських фактів про форми функціонування необоротних матеріальних засобів, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на розмір нарахованої амортизації.
Перелік облікових номенклатур топологічного підрозділу бухгалтерського обліку основних засобів наведений у праці.
В дослідженні запропонована організація обліку нарахування амортизації, яка включає два види робіт:
1. Розробку переліку облікових номенклатур первинного обліку.
2. Розробку переліку носіїв облікової інформації.
Тобто організацію процесу нарахування амортизації на підприємстві починають з вивчення складу облікових номенклатур, на які впливають системи внутрішньої та зовнішньої звітностей. У дослідженні запропонований перелік даних, які мають бути зафіксовані в первинних документах (облікових номенклатурах) для нарахування амортизації (табл. 2.).

Таблиця 2. Перелік облікових номенклатур для обліку амортизаційних нарахувань на етапі первинного обліку
Таблиця 2. Перелік облікових номенклатур для обліку амортизаційних нарахувань на етапі первинного обліку


Після визначення облікової номенклатури належить перейти до вибору носіїв облікової інформації, тобто складання переліку усіх первинних документів, в яких мають бути зафіксовані об’єкти, необхідні для нарахування амортизації.
Вимоги до оформлення підприємствами первинних документів по господарських операціях, які необхідні для організації процесу нарахування амортизації, наведені у п. 5 наказу Міністерства фінансів України “Методичні рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів”. Однак в цьому документі немає переліку форм первинних документів, якими треба користуватися. У рамках державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики був затверджений наказ Мінстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку”. Тому пропонується підприємствам для обліку основних засобів використовувати типові форми, затверджені саме цим наказом.
Стисло опишемо процес організації на підприємстві нарахування амортизації основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів у розрізі груп, визначених п. 5 П(С)БО 7 “Основні засоби”, відмічає Пархоменко В., здійснюється з використанням Державного класифікатора України “Класифікація основних фондів ДК 013-97”. Дослідження показало, що Класифікатор передбачає поділ основних фондів тільки на три групи, що не відповідає ні однієї з регламентованих класифікацій, тобто ні встановленої згідно П(С)БО 7 “Основні засоби”, ні закону про прибуток. Так, зокрема, група 2 Класифікатора передбачає об’єднання основних фондів, віднесених згідно закону про прибуток до груп 2 і 4 тощо.
Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 “Основні засоби” та Інструкції аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.
При передачі об’єкта в експлуатацію в наказі про облікову політику на підприємстві вказують термін його використання, метод амортизації та ліквідаційну вартість. Амортизаційна політика, як складова облікової політики підприємства суттєво впливає на результати його фінансово-господарської діяльності.
Для побудови обліку, забезпечення контролю і виконання інших економічних функцій управління кожному інвентарному об’єкту присвоюється інвентарний номер. Інвентарний номер зберігається за об’єктом протягом усього періоду його експлуатації на підприємстві. Його проставляють у всіх первинних документах, якими оформлюють наявність і рух об’єкту (акт приймання-передачі основних засобів, акт на списання основних засобів тощо).
До бухгалтерських документів ставлять такі вимоги: наявність обов’язкових спеціальних реквізитів, забезпечення контролю за господарськими фактами складання звітних даних, зручність обробки, чіткість, компактність тощо. На вид матеріальних носіїв документів впливає представлення первинних даних автоматичним або ручним способами тощо. Крім того, інформація, що відображується в цих документах, повинна бути правдивою, об’єктивною, достовірною, своєчасною.
Організація облікового процесу використання нарахованої амортизації для здійснення капітальних інвестицій законодавством не врегульована. Враховуючи необхідність посилення контролю з боку держави і підприємства й уніфікації відображення процесу нарахування і використання амортизації за різними напрямками, у роботі розроблена і запропонована річна відомість нарахування і використання сум накопиченої амортизації та рекомендації щодо її застосування.
У розробленій нами річній відомості нарахування та використання амортизації доцільно відображати нарахування та напрямки використання накопиченої амортизації щомісяця. Запропонована відомість допоможе керівництву та бухгалтерії підприємства:
1) відобразити дані та аналізувати розміри нарахованої амортизації;
2) контролювати напрямки використання накопиченої амортизації;
3) заповнювати розділ XIII Приміток до річної фінансової звітності “Використання амортизаційних нарахувань” (далі по тексту Примітки), що містить повний аналіз використаної амортизації і забезпечує прозорість і своєчасність тлумачення фінансової звітності.
У запропоновану річну відомість нарахування та використання амортизації (далі по тексту Відомість) щомісяця потрапляє сума нарахованої амортизації, яка складається з нарахованої амортизації основних засобів і нематеріальних активів. Ця інформація формується на субрахунках 131 “Знос основних засобів”, 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів” і 133 “Знос нематеріальних активів” та надходить за звітний період у графу 4 Відомості. Річна сума нарахованої амортизації узагальнюється у рядку “Разом” Відомості і використовується при заповненні рядка 1300 розділу XIII “Використання амортизаційних нарахувань” Приміток.
Показник використання нарахованої амортизації визначається, виходячи з вартості капітальних інвестицій, які відображуються на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. Сума використаної амортизації розшифровується у Відомості по напрямках. Річна сума використаної амортизації узагальнюється у рядку “Разом” Відомості і використовується при заповненні рядка 1310 розділу XIII “Використання амортизаційних нарахувань” Приміток.