Анализ финансовой отчетности

Лишиленко. Бухгалтерський облік

Облік витрат допоміжних виробництв

Кожному підприємству при його створенні ставиться цілком конкретна ціль, яка пов'язана із виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг. Ті підрозділи підприємства, які безпосередньо пов'язані із реалізацією його статутних засад, відносяться до основного виробництва. Проте, в залежності від географічного розміщення підприємства на території країни або його технологічних особливостей на підприємствах можуть створюватися допоміжні виробництва. Головною метою створення і діяльності таких виробництв є забезпечення необхідних умов реалізації завдань, поставивши перед ділами основного виробництва. На підприємствах можуть створюватися такі види допоміжних виробництв: 1) енергосилові — пов'язані із виробництвом і забезпеченням підприємства усіма видами енергії і т.ін. (електроенергії, води, тепла, пари, стиснутого повітря тощо); 2) транспортні — пов'язані із забезпеченням потреб як підрозділів основного виробництва, так і постачанням сировини і транспортування реалізованої продукції покупцю (автомобільний, залізничний, повітряний, водний, гужовий тощо); 3) ремонтні (інструментальні) — пов'язані як із здійсненням ремонтів основних засобів підприємства, так і виробництвом інструментів, інвентаря і т.ін. власними силами. Проте, треба зазначити, що створення підрозділів допоміжного виробництва, поряд з іншим, може бути зумовлене і економічною стороною даного питання. Так, незважаючи на те, що підприємство може знаходитися на території централізованого забезпечення електроенергією, водою, централізованим опаленням, а також є можливість замовляти транспорт у транспортних компаній та здійснення ремонтів у спеціалізованих станцій технічного обслуговування, — все ж таки, спираючись на проведені розрахунки і економічну вигоду, підприємством може бути прийняте рішення про започаткування у себе тих чи інших видів допоміжних виробництв. Облік енергосилових допоміжних виробництв Енергосилові допоміжні виробництва створюються з метою забезпечення підприємства усіма видами енергії: електро- енергії, води, тепла, пари, стиснутого повітря тощо. В процесі діяльності підприємств в значних обсягах споживається електроенергія, вода, тепло для забезпечення роботи як основних, так і допоміжних та обслуговуючих виробництв. У Джерела забезпечення підприємств електроенергією, водою.і теплом поділяються на: 1) власні (стаціонарні і пересувні електростанції, які є власністю підприємства, водонапірні башти, котельні тощо); 2) залучені — які не є власністю підприємства, але забезпечують його електроенергією, водою і теплом тощо. В залежності від обрання того чи іншого способу, забезпечення підприємства електроенергією, водою чи теплом може бути реалізоване шляхом: а) споживання лише із залучених джерел; б) споживання лише із власних джерел; в) споживання одночасно із залучених і власних джерел. За умов споживання підприємством електроенергії, води і тепла лише із залучених джерел плата за спожиту її кількість проводиться у порядку обліку розрахунків із постачальниками, а включення її вартості до витрат того чи іншого підрозділу здійснюється як окремої статті калькуляції (дебет рахунку 23 "Виробництво", 91, 92, 93 і кредит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"). Можна зробити висновок, що варіант а) по забезпеченню підприємства електроенергією, водою і теплом не є предметом обліку енергосилових виробництв, а отже, і предметом для розгляду по даному питанню. Предметом же обліку енергосилових допоміжних виробництв є витрати підприємства, спрямовані на забезпечення його різними видами енергії за рахунок або лише їх власних джерел, або одночасно із залучених і власних джерел. Облік електропостачання Облік витрат, пов'язаних із виробництвом електроенергії власними електростанціями, а також облік кількості і вартості електроенергії, яка надійшла зі сторони, здійснюють на рахунку 23 "Виробництво" і зокрема на одному із його субрахунків "Електропостачання" . Затрати по дебету рахунку 23 субрахунку "Електропостачання" обліковують помісячно у розрізі таких статей калькуляції: 1) затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці"; 2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням"; 3) амортизація (рахунок 13 "Знос необоротних активів"); 4) паливо (рахунок 203 "Паливо"); 5) енергія (рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"); 6) роботи і послуги (аналітичний рахунок "Ремонти електрообладнання" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" або рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"); 7) страхові платежі (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів"); 8) інші затрати (22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"). Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображення сум нарахованої оплати праці працівникам, робота яких безпосередньо пов'язана із обслуговуванням електростанцій та іншого обладнання (трансформатори і т.ін.), використовуваних на підприємстві (машиністи, електромонтери та ін.). Стаття "Відрахування на соціальні заходи" призначена для відображення сум зборів до Пенсійного фонду, фонду Соціального страхування, а також фонду Страхування на випадок безробіття згідно норм, передбачених законодавством. Стаття "Амортизація" відображає суми амортизаційних відрахувань основних засобів (приміщення електростанцій, обладнання електростанції, трансформаторні підстанції та ін.). Стаття "Паливо" призначена для відображення вартості спожитого пального в процесі роботи електростанції. Стаття "Енергія" відображає кількість і суму, належну до оплати обленерго або іншому постачальнику за спожиту електроенергію зі сторони. Стаття "Роботи і послуги" відображає суми виконаних ремонтів обладнання електропостачання як власною реммай-стернею, так і сторонніми організаціями (включення вартості ремонтних робіт здійснюється згідно порядку, передбаченого у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Стаття "Страхові платежі" передбачена для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування обладнання електропостачання. Стаття "Інші затрати" відображає вартість списаних (або знос) малоцінних та швидкозношуваних предметів на електропостачання, витрати на охорону праці і техніку безпеки та ін. Треба зазначити, що в кінці кожного місяця завідуючим електростанцією або старшим електриком подається до бухгалтерії підприємства виробничий звіт по електропостачанню. В звіті наводяться дані про відпрацьований час (кількість годин і днів) працівниками даного підрозділу, суми нарахованої їм заробітної плати, вартість списаних малоцінних та швидкозношуваних предметів, витрати нафтопродуктів на роботу електростанції, а також дані про вироблену і отриману зі сторони електроенергію і її використання за споживачами (підрозділами основного, допоміжного і обслуговуючих виробництв, зовнішніх споживачів і т. ін.) із зазначенням по кожному з них кількості спожитих кіловат-годин. Разом із виробничим звітом до бухгалтерії передаються і первинні документи, які стали підставою для включення до нього певних затрат: "Табель обліку робочого часу", "Акт списання малоцінних та швидкозношуваних предметів". За даними виробничого звіту по теплопостачанню бухгалтером, який відповідає за облік витрат на підприємстві, здійснюються записи за відповідними статтями калькуляції у книзі обліку виробництва при журнально-ордерній формі обліку, або до відомості В-3 при спрощеній формі бухгалтерського обліку (див. додаток A3). За умови використання автоматизованої форми бухгалтерського обліку дані переносяться на магнітні носії ЕОМ. Треба зауважити, що не на всі статті витрат по електропостачанню можна отримати інформацію із виробничого звіту. Так, документальною підставою для віднесення витрат за конкретний місяць до книги обліку виробництва, або до відомості В-3 по електропостачанню виступають: по статті "Відрахування на соціальні заходи" — розрахунок бухгалтерії; по статті "Амортизація" — форма 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)"; по статті "Енергія" - "Рахунок фактура" від постачальника за спожиту електроенергію; по статті "Роботи і послуги" — виробничий звіт по реммайстерні або "Рахунок фактура" від виконавця ремонтних робіт на адресу підприємства; по статті "Страхові платежі" — розрахунок бухгалтерії, згідно якого проводиться розподіл витрат по страхуванню, сплачених на початку року і включених до рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів". За кредитом субрахунку "Електропостачання" рахунку 23 "Виробництво" в кінці кожного місяця відбувається списання витрат, пов'язаних із енергозабезпеченням підприємства на витрати конкретних його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів спожитої ними електроенергії, зокрема у дебет: субрахунків інших допоміжних виробництв або субрахунку "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво", рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності" (витрати обслуговуючих виробництв), 90 "Собівартість реалізації". Собівартість 1 кіловат-години визначають по усьому електропостачанню, тобто, включають вартість і кількість кіловат-годин, отриманих як від власної електростанції, так і тих, які надійшли із централізованої електромережі. Собівартість визначається шляхом ділення всіх витрат по дебету субрахунку "Електропостачання" на загальну кількість спожитої електроенергії у кіловат-годинах. Облік водопостачання На субрахунку "Водопостачання" рахунку 23 "Виробництво" обліковують витрати, пов'язані із утриманням водокачок, водопровідних ліній і водонапірних агрегатів по подачі води (забезпечення власними силами), а також облік кількості і вартості води, яка надійшла від водопостачальних організацій. Облік на даному субрахунку в цілому відповідає порядку, викладеному по субрахунку "Електропостачання". Суму витрат, пов'язаних із водозабезпеченням підприємства в кінці кожного місяця списують із субрахунку "Водопостачання" рахунку 23 "Виробництво" на витрати конкретних його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів спожитої ними м3 води.
Облік теплопостачання
Одним із видів допоміжних виробництв є теплопостачання. На субрахунку "Теплопостачання" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється облік витрат, пов'язаних із утриманням котельних, водонапірних агрегатів по подачі тепла (забезпечення власними силами), а також облік кількості і вартості гектокалорій тепла, яке надійшло від постачальних організацій. Облік по даному субрахунку в цілому відповідає порядку, викладеному по субрахунку "Електропостачання".
Суму витрат, пов'язаних із теплозабезпеченням підприємства, в кінці кожного місяця списують із субрахунку "Теплопостачання" рахунку 23 "Виробництво" на витрати конкретних його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів пропорційно кількості спожитих ними гектокалорій тепла.
На субрахунку "Інші допоміжні енергосилові виробництва" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється облік витрат по інших допоміжних енергосилових виробництвах, таких, як: забезпечення стиснутим повітрям, паром, газопостачання і т.ін. Вказані допоміжні виробництва обслуговують різні потреби підприємства в залежності від його технологічних особливостей. На кожний із зазначених видів допоміжних виробництв відкривається у складі субрахунку "Інші допоміжні енергосилові виробництва" окремий аналітичний рахунок. Облік витрат здійснюється за номенклатурою статей у порядку, наведеному по електропостачанню. Списання витрат інших допоміжних енергосилових виробництв проводиться на підрозділи підприємства (споживачів тих чи інших послуг) щомісяця на підставі даних відповідних лічильників або пропорційно коефіцієнтів щодо їх розподілу, які затверджуються на підприємстві.
Облік транспортних допоміжних виробництв
З метою забезпечення потреб підприємства у транспортуванні придбаних сировини і матеріалів від постачальників, а також доставки реалізованої готової продукції покупцям, — на підприємстві можуть створюватися різного роду транспортні допоміжні виробництва: автомобільний транспорт, залізничний, повітряний, водний, гужовий тощо.
Облік витрат по автотранспорту
Облік витрат по автотранспорту (окрім легкового транспорту) здійснюється на субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво". Якщо автопарк підприємства нараховує автомобілі різного напряму використання, то для обліку витрат, пов'язаних з їх роботою може бути відкрито декілька аналітичних рахунків в структурі субрахунку "Автомобільний транспорт", наприклад:
- вантажний автотранспорт;
- пасажирський автотранспорт;
- автомашини спеціального призначення.
За умов, якщо на підприємстві окремо обліковуються витрати на роботу різних груп автомобілів, в структурі субрахунку "Автомобільний транспорт" відкривається додатково ще один аналітичний рахунок "Втрати на управління автопарком", на якому здійснюється облік накладних цехових витрат по автопарку.
Облік витрат вантажного автотранспорту
Облік витрат вантажного автотранспорту ведеться на аналітичному рахунку "Вантажний автотранспорт" субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво". Затрати по дебету аналітичного рахунку "Вантажний автотранспорт" зазначаються щомісяця при журнально-ордерній формі обліку у книзі обліку виробництва, а при спрощеній формі обліку — у відомості В-3 (див. додаток А-3) у розрізі слідуючих калькуляційних статей:
1) затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці");
2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням");
3) амортизація (рахунок 13 "Знос необоротних активів");
4) паливо (рахунок 203 "Паливо");
5) мастильні матеріали (рахунок 203 "Паливо");
6) роботи і послуги (аналітичний рахунок "Ремонти вантажних автомобілів" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" або рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками");
7) страхові платежі (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів");
8) витрати на управління автопарком (аналітичний рахунок "Виграти на управління автопарком" субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво").
Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображення суми нарахованої оплати праці водіям, які працюють безпосередньо на вантажних автомобілях.
Стаття "Відрахування на соціальні заходи" використовується для відображення сум зборів до Пенсійного фонду, фонду Соціального страхування, а також фонду Страхування на випадок безробіття згідно норм, передбачених законодавством.
Стаття "Амортизація" відображає суми амортизаційних відрахувань безпосередньо по вантажних автомобілях автопарку.
Статті "Паливо" і "Мастильні матеріали" призначаються для відображення вартості спожитого пального і мастильних матеріалів в процесі експлуатації вантажних автомобілів.
Стаття "Роботи і послуги" відображає вартість виконаних ремонтних робіт по вантажному автотранспорту як власною реммайстернею, так і спеціалізованими станціями технічного обслуговування (включення вартості ремонтних робіт здійснюється згідно порядку, передбаченого у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Стаття "Страхові платежі" передбачена для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування вантажних автомобілів.
Стаття "Витрати на управління автопарком" призначена для відображення частини загальноцехових витрат, які припадають за розподілом на вантажний автотранспорт.
Основним первинним документом по обліку роботи вантажного автотранспорту є "Подорожній лист вантажного автомобіля", типова форма якого наведена у зразку 6.1.
Перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі — власні або орендовані (без водія) — зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію оформлений подорожній лист відповідної типової форми.
Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис:
- № 1 (міжнародна) — на строк відрядження автомобіля і водія для виконання перевезення вантажу у міжнародному сполученні, визначений відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;
- № 2 — тільки на один робочий день (зміну), за умови здачі водієм подорожнього листа за минулий день роботи. На більший строк подорожні листи типової форми № 2 видаються у випадках, коли водій виконує перевезення вантажів у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника.
Експлуатація вантажного автомобіля без подорожнього листа затвердженої типової форми забороняється.



Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всі види перевезень вантажів автомобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне).
Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН — це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку; вона оформлюється вантажовідправником на кожну їздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.
Перевезення вантажними автомобілями власних речей громадян за їх замовленням здійснюється за подорожнім листом з додатком до нього квитанції (прибуткового касового ордера) на оплату транспортних послуг.
Заповнення подорожнього листа типової форми № 2 проводиться відповідальними особами перевізника у такій послідовності.
Перед видачею водію подорожнього листа відповідальна особа:
- на лицевій стороні у лівому верхньому куті ставить штамп перевізника, під назвою документа записує дату його видачі (число, місяць, рік), що повинна відповідати даті реєстрації подорожнього листа у реєстраційному журналі;
- у відповідних рядках адресної частини визначає код або найменування режиму роботи водія (робота в буденні дні, відрядження, загальний облік робочого часу, щоденний облік робочого часу, робота у вихідні дні, по графіку і т.ін.), згідно з яким проводиться нарахування заробітної плати; номер колони, бригади, до складу яких належать автомобіль і водій, марку, державний номер, тип автомобіля і його гаражний номер; прізвище, ініціали, номер службового посвідчення, клас і табельний номер водія, якому буде видано цей подорожній лист; марку, державний і гаражний номери причепів і напівпричепів, якщо для перевезення виділено автопоїзд, а також прізвища, ініціали осіб, які супроводжують автомобіль при виконанні завдання (вантажники, експедитори, стажери і т.п.);
- на підставі заявки замовника автотранспорту або умов договору у розділі "Робота водія та автомобіля" в графах 2 і З визначає час за графіком (години, хвилини) виїзду з гаража і повернення автомобіля у гараж;
- у розділі "Завдання водієві" записує найменування замовника автотранспорту, на адресу якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання, час (години, хвилини) прибуття автомобіля до замовника автотранспорту і вибуття від нього згідно з заявкою або графіком роботи, а також загальний час, на який буде надано автомобіль замовнику автотранспорту, назву пунктів навантаження та розвантаження автомобіля, найменування вантажу, що піддягає перевезенню, розрахункову кількість їздок з вантажем, що потрібна для повного виконання завдання, відстань між пунктами навантаження і розвантаження вантажу по кожній їздці, яка визначається за даними дорожніх органів або на підставі таблиць відстаней, затверджених в установленому порядку, кількість вантажу в тоннах, що потрібно перевезти, загальну кількість їздок з вантажем, загальний пробіг з вантажем та обсяг вантажу, що передбачається виконати (перевезти) згідно з завданням.
Право зміни завдання, вказаного в розділі "Завдання водієві", має тільки перевізник. У виняткових випадках замовник автотранспорту може по узгодженню з перевізником змінити завдання з відповідним записом у рядку "Особливі відмітки".
- у розділі "Рух пального" в графі 10 "Залишок при виїзді" робить запис про залишок пального при виїзді автомобіля за даними попереднього подорожнього листа, визначає загальну кількість пального, що видано водію при виїзді (знаходиться в баках автомобіля), і стверджує зроблені записи власним підписом у відповідному рядку;
- у рядку "Посвідчення водія перевірив, завдання видав, видати пального" записує прописом розрахункову кількість пального, що належить до видачі водію для виконання завдання з урахуванням залишку пального з попереднього дня роботи;
- у рядку "Підпис диспетчера" диспетчер або інша відповідальна особа власним підписом стверджує достовірність заповнених ним реквізитів подорожнього листа і наявність у водія посвідчення водія.
Заповнення подорожнього листа після видачі його водію проводиться у такій послідовності:
- лікар або інший медичний працівник, який здійснює пере-дрейсовий медичний огляд, власним підписом засвідчує стан здоров'я водія і можливість допуску його до управління автомобілем;
- у розділі "Робота водія та автомобіля" в графі 5 "Показання спідометра" відповідальна особа записує показання спідометра при виїзді автомобіля на лінію, в графі 6 "Час фактичний" проставляє фактичні число, місяць, час (години, хвилини) виїзду автомобіля;
- у рядку "Виїзд дозволений, підпис механіка" механік або інша відповідальна особа засвідчує власним підписом передачу автомобіля в технічно справному стані і дозвіл на виїзд з гаражу;
- у рядку "Автомобіль прийняв, підпис водія" водій власним підписом засвідчує прийняття автомобіля технічно справним і одержання завдання на роботу;
- у розділі "Рух пального, літрів" відповідальна особа у відповідних рядках граф 7-9 записує марку, код і кількість виданого пального і стверджує зроблені записи власним підписом у відповідному рядку.
Заповнення подорожнього листа на маршруті руху виконують:
- вантажовідправник — у випадку необхідності зміни проти зазначеного у "Завданні водієві" маршруту руху, при цьому у графах ЗО і 31 "Маршрут руху (розділ "Послідовність виконання завдання") вказує нові назви пунктів, звідки і куди здійснено перевезення вантажу згідно з рядками "пункт навантаження", "пункт розвантаження" товарно-транспортної накладної;
- органи ДАІ МВС та інші уповноважені органи — у випадку порушення водієм Правил дорожнього руху або зміни маршруту руху з інших непередбачених причин для виконання спеціального завдання; в такому разі робиться відповідний запис у розділі "Особливі відмітки" на лицевій стороні подорожнього листа.
При поверненні автомобіля в гараж заповнення подорожнього листа проводиться у такій послідовності:
- у розділі "Рух пального, літрів" відповідальна особа заповнює графу 11 "Залишок при поверненні" і стверджує ці дані власним підписом;
- у рядку "Здав водій" водій власним підписом стверджує здачу автомобіля відповідальній особі в технічно справному (несправному) стані;
- у розділі "Робота водія та автомобіля" в графі 6 відповідальна особа записує фактичний час повернення автомобіля в гараж (число, місяць, години, хвилини), заповнює графу 5 "Показання спідометра", у рядку "Прийняв механік" власним підписом стверджує достовірність заповнення граф 5 і 6 розділу "Робота водія та автомобіля" і прийняття автомобіля від водія в технічно справному (несправному) стані.
Після здачі водієм подорожнього листа відповідальна особа заповнює його таким чином:
- у розділі "Робота водія та автомобіля" в графі 4 "Нульовий пробіг" по таблиці відстаней визначає відстань від гаража до першого пункту навантаження і від останнього пункту розвантаження до гаража;
- у розділі "Рух пального, літрів" у графах 12 і 13 записує час роботи спец-устаткування і двигуна на підставі даних граф 15-22 розділу "Вантажно-розвантажувальні операції" прикладених до подорожнього листа товарно-транспортних накладних. Ці реквізити потрібні для визначення норми витрати пального. Достовірність заповнення цих даних стверджує власним підписом під зазначеними графами;
- у розділі "Послідовність виконання завдання" (зворотна сторона) на підставі товарно-транспортних накладних в графі 24 проставляє порядкові номери їздок, і далі по кожній їздці — у графі 25 номери товарно-транспортних накладних (талонів замовника), у графі 26 — відпрацьований час роботи (години, хвилини), по графах 27, 28 відповідно кількість перевезеного вантажу (тонн брутто) і у графі 28 — виконаного вантажообороту (ткм); після чого у відповідних графах визначає загальну кількість їздок, загальну кількість товарно-транспортних накладних, що додаються до подорожнього листа. Ці записи стверджують власними підписами водій та відповідальна особа;
- оформлений таким чином подорожній лист передається на обробку для подальших розрахунків, обліку транспортної роботи та визначення її вартості.
Показники розділу "Результати роботи автомобіля і причепів":
- дані графи 32 "витрати пального за нормою" визначають по загальному пробігу і виконаних тонно-кілометрах для певної марки автомобіля з урахуванням коефіцієнта зміни норми пального залежно від умов експлуатації автомобіля, дані графи 33 "витрати пального фактично" дорівнюють сумі показників залишку пального при виїзді (графа 10) та виданого пального (графа 9) за мінусом залишку пального при поверненні у гараж автомобіля (графа 11) розділу "Рух пального, літрів").
Зауважимо, що норми витрат пального, в залежності від марки автомобіля, врегульовані наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 №43 "Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті";
- дані графи 34 "час в наряді автомобіля і причепа" дорівнюють різниці між показниками фактичного часу повернення в гараж автомобіля і виїзду його з гаража (відповідні рядки графи 6 розділу "Робота водія та автомобіля") за вилученням однієї години на обідню перерву водія згідно з установленим режимом роботи. Цілодобові простої через бездоріжжя, технічні несправності і т.ін. із часу у наряді виключаються. Дані графи 36 "час у русі автомобіля" дорівнюють різниці між даними часу в наряді і часу в простоях (графа 34 мінус графи 37, 38);
- дані графи 35 "час в наряді причепа" визначають згідно з часом його роботи з автомобілем;
- дані графи 37 "час у простої на лінії" визначаються шляхом розрахунку часу простоїв під навантаженням і розвантаженням за даними графи 21 товарно-транспортних накладних;
- дані графи 38 "час у простої по тех. несправності" заповнюють на підставі записів у рядку "Особливі відмітки" (лицева сторона подорожнього листа), вони включають час простою через технічні несправності автомобіля у дорозі, заміну автопокришок та ін.;
- дані графи 39 "кількість їздок з вантажем" дорівнюють сумі всіх їздок з вантажем між пунктами навантаження і розвантаження згідно з розділом "Послідовність виконання завдання", тобто кількості доданих товарно-транспортних накладних;
- дані графи 40 "загальний пробіг автомобіля" дорівнюють різниці між показаннями спідометра при поверненні в гараж автомобіля та виїзду його з гаража (графа 5 розділу "Робота водія та автомобіля");
- дані графи 42 "пробіг з вантажем автомобіля" дорівнюють сумі відстаней по всіх їздках автомобіля з вантажем, зазначених у графі 24 товарно-транспортних накладних;
- дані графи 41 "загальний пробіг причепа" та графи 43 "пробіг з вантажем причепа" визначають згідно з відповідними даними роботи автомобіля;
- дані графи 44 "перевезено тонн, всього" дорівнюють загальному обсягу перевезеного вантажу (брутто), вказаному у графі 27 розділу "Послідовність виконання завдання" і відповідає загальному обсягу перевезення, зазначеному у графі 37 товарно-транспортних накладних, прикладених до подорожнього листа;
- дані графи 45 "в т.ч. перевезено тонн на причепах" визначають на підставі даних графи 27 розділу "Послідовність виконання завдання";
- дані графи 46 "виконано ткм, всього" визначають шляхом множення обсягу перевезеного вантажу (брутго) за кожну їздку на відстань їздки між пунктами навантаження і розвантаження та одержанням загальної суми;
- дані графи 47 "в т.ч. виконано ткм на причепах" дорівнюють транспортній роботі автопричепів;
- дані графи 49 "зарплата" визначають на підставі даних обробки всіх товарно-транспортних накладних, прикладених до подорожнього листа (графи 37-47). Розрахунки заробітної плати і їх достовірність відповідальна особа стверджує власним підписом у кінці розділу.
Достовірність розрахунків по обробці подорожнього листа після його перевірки стверджує підписом бухгалтер.
Надалі дані з подорожніх листів переносять у нагромаджувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту, яка відкривається на кожного водія вантажного автомобіля. У ній на протязі місяця вказуються всі основні реквізити із подорожніх листів в хронологічній послідовності: години в наряді всього, в тому числі (в русі, під навантаженням або розвантаженням, технічна несправність), кількість їздок з вантажем, витрати пального, пробіг автомобілів загальний і в тому числі з вантажем, масу перевезеного вантажу, а також кількість здійснених тонно-кілометрів (як у цілому, так і за напрямками перевезень) і суму заробітної плати водія.
В кінці місяця в нагромаджувальних відомостях по кожному водію підводять підсумок, на підставі чого в подальшому складають зведену нагромаджувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту. Узагальнення даних у розрізі водіїв дає змогу проаналізувати їх роботу на протязі місяця, а також з'ясувати ступінь ефективності використання вантажних автомобілів.
За даними зведеної нагромаджувальної відомості обліковцем автогаража оформляється і подається до бухгалтерії виробничий звіт по автопарку, де поряд із втратами по управлінню автопарком і експлуатації різних груп автомобілів наводяться дані і по вантажному автотранспорту. У виробничому звіті поряд із даними зведеної нагромаджувальної відомості (витрат на оплату праці і витрат пального) зазначаються дані і про витрати мастильних матеріалів, охолоджуючої рідини і т.ін.
Разом із виробничим звітом до бухгалтерії передаються і первинні документи, які стали підставою для його оформлення, тобто, акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів(списання мастильних матеріалів, охолоджуючої рідини і т.ін.), а також подорожні листи вантажного автомобіля, які після арифметичних перевірок передаються бухгалтеру, що здійснює нарахування оплати праці водіям.
Бухгалтер, який здійснює облік витрат допоміжних виробництв, переносить дані із виробничого звіту по автопарку до книги обліку виробництва (при журнально-ордерній формі обліку) або до відомості В-3 (див. дод. А-3) при спрощеній формі бухгалтерського обліку у розрізі аналітичних рахунків субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво".
Варто зауважити, що не на всі статті витрат по вантажному автотранспорту можна отримати інформацію із виробничого звіту по автопарку. Так, документальною підставою для віднесення витрат за конкретний місяць до книги обліку виробництва, або до відомості В-3 (див. дод. А-3) по вантажному автотранспорту виступають: по статті "Відрахування на соціальні заходи" — розрахунок бухгалтерії; по статті "Амортизація" — форма 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)"; по статті "Роботи і послуги" — виробничий звіт по реммайстерні або "Рахунок фактура" від виконавця ремонтних робіт на адресу підприємства; стаття "Страхові платежі" — розрахунок бухгалтерії, згідно якого здійснюється розподіл витрат по страхуванню вантажних автомобілів, сплачених на початку року і включених до рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів".
За кредитом аналітичного рахунку "Вантажний автотранспорт" субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво" в кінці кожного місяця здійснюється списання витрат по експлуатації вантажних автомобілів на витрати структурних підрозділів підприємства або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів здійснених тонно-кілометрів, зокрема, у дебет: субрахунків інших допоміжних виробництв або субрахунку "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності" (витрати обслуговуючих виробництв), 90 "Собівартість реалізації".
Фактичну собівартість 1 т.км. визначають діленням витрат по експлуатації вантажного автотранспорту на загальну кількість здійснених вантажними автомобілями тонно-кілометрів на протязі місяця.
Облік витрат пасажирського автотранспорту та автотранспорту спеціального призначення
На субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється облік експлуатаційних витрат також і інших груп автомобілів, зокрема на аналітичному рахунку "Пасажирський автотранспорт", "Автомашини спеціального призначення" та ін. Вказані групи автомобілів обслуговують різні спеціалізовані потреби підприємства в залежності від його технологічних особливостей.
Облік на зазначених аналітичних рахунках в цілому відповідає порядку, викладеному по аналітичному рахунку "Вантажний автотранспорт".
Суму витрат, пов'язаних із експлуатацією вказаних груп автомобілів в кінці кожного місяця списують із конкретного аналітичного рахунку на втрати інших структурних підрозділів підприємства або зовнішніх споживачів пропорційно кількості кілометрів пробігу або машино-днів роботи.
Облік витрат на управління автопарком
Поряд із обліком витрат на експлуатацію груп автомобілів різного цільового призначення на субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється також облік накладних цехових витрат автопарку, зокрема, на аналітичному рахунку "Витрати на управління автопарком".
Облік накладних цехових витрат по дебету рахунку "Витрати на управління автопарком" здійснюється у розрізі наступних статей калькуляції:
1) затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці");
2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням");
3) амортизація (рахунок 13 "Знос необоротних активів");
4) страхові платежі (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів");
5) інші витрати (рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети").
Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображення суми нарахованої оплати праці працівникам автопарку загальноцехового призначення (завгара, обліковця, диспетчера га ін.).
Стаття "Відрахування на соціальні заходи" відображає суми зборів до фондів соціального спрямування згідно норм, передбачених законодавством.
Стаття "Амортизація" відображає суми амортизаційних відрахувань по основних засобах загальноцехового призначення (будівлі гаража, устаткування для проведення технічних оглядів, телефонів, комп'ютерної техніки і т.ін.).
Стаття "Страхові платежі" застосовується для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування основних засобів загальноцехового призначення.
Статгя "Інші витрати" відображає вартість списаних малоцінних та швидкозношуваних предметів (інвентаря, спецодягу, спецвзуття) або їх зносу, а також витрати по охороні праці і техніці безпеки, здійснюваних по автопарку.
Облік витрат по управлінню автопарком здійснюють аналогічно обліку витрат по утриманню груп автомобілів у книзі обліку виробництва (при журнально-ордерній формі обліку), або у відомості В-3 (див. дод. А-3) при спрощеній формі обліку.
Списання цехових витрат на роботу вантажного автотранспорту, пасажирського або автотранспорту спеціального призначення проводиться пропорційно машино-днів їх роботи.
На субрахунку "Інші допоміжні транспортні виробництва" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється облік витрат по інших допоміжних транспортних виробництвах, таких як: залізничний транспорт, повітряний транспорт, водний транспорт, гужовий транспорт тощо. Зазначені допоміжні виробництва обслуговують різні спеціалізовані потреби підприємства в залежності від його технологічних особливостей. На кожний із вказаних видів допоміжних виробництв відкривається у складі субрахунку "Інші допоміжні транспортні виробництва" окремий аналітичний рахунок, облік витрат по якому здійснюється аналогічно у порядку, викладеному по вантажному автотранспорту. Щомісяця відбувається списання витрат відповідних допоміжних транспортних виробництв або на витрати підрозділів підприємства, або на рахунок 90 "Собівартість реалізації" (при реалізації послуг стороннім споживачам).
Облік ремонтних допоміжних виробництв
З метою реалізації потреб підприємства у проведенні ремонтних робіт як власних основних засобів, так і забезпечення даним видом послуг суб'єктів ринку, а також для виготовлення тих чи інших видів основних засобів власними силами — на підприємстві можуть створюватися ремонтні майстерні.
Облік витрат ремонтного допоміжного виробництва здійснюється на субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво". Якщо ремонтною майстернею підприємства проводяться ремонтні роботи різних видів технічних засобів, то у розрізі зазначеного субрахунку можуть відкриватися аналітичні рахунки, на яких обліковуються витрати, пов'язані з їх проведенням, наприклад:
- ремонти вантажних автомобілів;
- ремонти легкових автомобілів;
- ремонти виробничого устаткування;
- виготовлення інвентаря;
- виготовлення основних засобів і т.ін.
За умов, коли ремонтною майстернею підприємства проводяться ремонтні роботи різного роду техніки, в структурі субрахунку "Ремонтна майстерня" відкривається додатково ще один аналітичний рахунок "Витрати на управління реммайстернею", на якому здійснюється облік накладних цехових витрат по реммайстерні.
Облік ремонтів вантажених автомобілів
Облік ремонтів вантажних автомобілів здійснюється на аналітичному рахунку "Ремонти вантажних автомобілів" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво".
Затрати по дебету аналітичного рахунку "Ремонти вантажного автотранспорту" зазначаються щомісяця у книзі обліку виробництва (при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку), або відомості В-3 (див. дод. А-3) при спрощеній формі бухгалтерського обліку у розрізі наступних калькуляційних статей:
1) затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці");
2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням");
3) паливно-мастильні матеріали (рахунок 203 "Паливо");
4) роботи і послуги (рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками");
5) витрати на управління реммайстернею (аналітичний рахунок "Витрати на управління реммайстернею" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво").
Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображення суми нарахованої оплати праці слюсарям, автомеханікам і т.ін., які були зайняті безпосередньо ремонтом вантажних автомобілів.
Стаття "Відрахування на соціальні заходи" використовується для відображення сум зборів до фондів соціального спрямування згідно норм, передбачених законодавством.
Стаття "Паливно-мастильні матеріали" призначена для відображення вартості витрачених в процесі виконання ремонтних робіт пального, мастильних матеріалів та ін.
Стаття "Роботи і послуги" відображає вартість частини ремонтних робіт, які були виконані іншим ремонтно-технічним підприємством унаслідок недостатності власних технічних потужностей для їх виконання.
Стаття "Витрати на управління реммайстернею" призначена для відображення частини загальноцехових витрат, які припадають за розподілом на ремонти вантажних автомобілів.
Для проведення тих чи інших ремонтних робіт в ремонтній майстерні в присутності інженера-механіка або завідуючого майстернею здійснюється огляд вантажного автомобіля. В разі необхідності проводиться розбирання вузлів і агрегатів, внаслідок чого з'ясовується ступінь їх зносу, необхідність заміни конкретних деталей або здійснення реставраційно-відновлювальних робіт, а також визначається кількість потрібних запчастин, обсяги ремонтних робіт (заробітної плати працівникам для їх виконання) і т.ін.
За даними проведеного огляду автомобіля складається відомість дефектів на ремонт машин, в якій вказуються виявлені дефекти або пошкодження тих чи інших деталей, визначається фонд оплати праці для проведення ремонтних робіт, вказуються вартість необхідних для отримання зі складу запасних частин або інших ремонтних матеріалів. Виходячи із вказаного, визначається загальна кошторисна вартість ремонту.
Відомість дефектів на ремонт машини оформляється, як правило, у двох екземплярах. Перший екземпляр передається на склад і слугує підставою для відпуску необхідних запасних частин і матеріалів для проведення ремонтів. Другий екземпляр залишається в реммайстерні і є підставою для оформлення нарядів на відрядну роботу при виконанні слюсарями ремонтних робіт.
За даними відомості на ремонт машини, а також нарядів на відрядну роботу (як індивідуальних, так і для бригади), які засвідчують матеріальні і трудові витрати на ремонт, здійснюються записи в журнал обліку затрат в ремонтній майстерні, в якому окремо обліковуються витрати на ремонт кожного інвентарного об'єкту.
В кінці місяця із реммайстерні до бухгалтерії подається виробничий звіт, де поряд із витратами на ремонт інших видів техніки зазначаються і втрати на ремонти вантажних автомобілів. Разом із звітом до бухгалтерії передаються також наряди на відрядну роботу для нарахування оплати праці працівникам і відомості дефектів на ремонт машини (по факту закінчення ремонту). Дані із виробничого звіту в свою чергу переносяться до книги обліку виробництва (при журнально-ордерній формі обліку), або відомості В-3 (див. дод. А-3) при спрощеній формі обліку, де обліковуються витрати по ремонту вантажних автомобілів.
Треба зауважити, що не на всі статті витрат, які пов'язані із ремонтами вантажних автомобілів, можна отримати інформацію із виробничого звіту по реммайстерні. Так, документарною підставою для включення витрат, пов'язаних із ремонтами, за конкретний місяць до книги обліку виробництва або відомості В-3 виступають: по статті "Відрахування на соціальні заходи" — розрахунок бухгалтерії; по статті "Роботи і послуги" — "Рахунок-фактура" від станції технічного обслуговування на адресу підприємства.
З кредиту аналітичного рахунку "Ремонти вантажних автомобілів" субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" в кінці кожного місяця (по факту закінчення ремонтних робіт) здійснюється списання вартості здійснених ремонтних робіт на дебет: аналітичного рахунку "Вантажний автотранспорт" субрахунку "Автомобільний транспорт" рахунку 23 "Виробництво" та рахунку 10 "Основні засоби" (збільшення балансової вартості об'єкта основних засобів). Розподіл сум за вказаними рахунками здійснюється за порядком, визначеним Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
При виконанні ремонтів вантажних автомобілів сторонніх організацій по факту їх закінчення здійснюється списання вартості ремонтів у дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації".
Облік виготовлення ремонтною майстернею інвентаря та основних засобів
На субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється, поряд з іншим, також облік витрат, пов'язаних із виготовленням господарського інвентаря та виготовленням основних засобів (крім об'єктів будівництва та основного стада).
Для цього в структурі субрахунку відкриваються окремі аналітичні рахунки.
Облік витрат реммайстерні, пов'язаних із виготовленням інвентаря та основних засобів в цілому відповідає порядку, викладеному по аналітичному рахунку "Ремонти вантажних автомобілів".
Суму витрат, пов'язаних із виготовленням у реммайстерні господарського інвентаря, по закінченні кожного місяця списують із кредиту аналітичного рахунку "Виготовлення інвентаря" у дебет рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", а за необхідності реалізації на ринку — 26 "Готова продукція".
Суми витрат, пов'язаних із виготовленням у реммайстерні основних засобів, по закінченні кожного місяця по факту закінчення виготовлення конкретного об'єкта списують з аналітичного рахунку "Виготовлення основних засобів" у дебет рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" з подальшим віднесенням на рахунок 10 "Основні засоби".
Варто зазначити, що по аналітичних рахунках по обліку витрат на ремонти і виготовлення засобів праці субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" на кінець місяця може бути дебетовий залишок (сальдо) в сумі незавершеного виробництва (незавершених ремонтів, незавершеного виготовлення інвентаря і основних засобів).
Облік витрат на управління реммайстернею
Поряд із обліком витрат на ремонти конкретних видів технічних засобів, а також їх виготовлення на субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво" здійснюється також облік накладних цехових витрат по реммайстерні, зокрема на аналітичному рахунку "Витрати на управління реммайстернею".
Облік накладних цехових витрат по дебету аналітичного рахунку "Витрати на управління реммайстернею" здійснюється у розрізі таких статей калькуляції:
1) затрати на оплату праці (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці");
2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням");
3) амортизація (рахунок 13 "Знос необоротних активів");
4) страхові платежі (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів");
5) інші витрати (рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети").
Стаття "Затрати на оплату праці" призначена для відображення суми нарахованої оплати праці працівникам реммай-стерні загальноцехового призначення (інженера-механіка, завідуючого реммайстернею, обліковця і т.ін.).
Стаття "Відрахування на соціальні заходи" відображає суми зборів до фондів соціального спрямування згідно норм, передбачених законодавством.
Стаття "Амортизація" відображає суми амортизаційних відрахувань по основних засобах загальноцехового призначення (будівлі реммайстерні, підіймачі, станки, комп'ютерна техніка і т. ін.).
Стаття "Страхові платежі" відображає суми, сплачені страховій компанії за страхування основних засобів загальноцехового призначення.
Стаття "Інші витрати" відображає вартість списаних малоцінних та швидкозношуваних предметів (інвентаря, інструментів, спецодягу, спецвзуття) або їх зносу, а також витрат по охороні праці і техніці безпеки, здійснюваних по реммайстерні.
Облік витрат по управлінню реммайстернею здійснюють аналогічно обліку витрат на ремонти у книзі обліку виробництва (при журнально-ордерній формі обліку), або у відомості В-3 (див. дод. А-3) при спрощеній формі обліку. Списання цехових витрат на ремонти вантажних автомобілів, легкових автомобілів, на виготовлення інвентаря або основних засобів і т.ін. здійснюється в кінці кожного місяця пропорційно заробітної плати, нарахованої по кожному із зазначених аналітичних рахунків субрахунку "Ремонтна майстерня" рахунку 23 "Виробництво".