Анализ финансовой отчетности

Лишиленко. Бухгалтерський облік

Облік процесу виробництва

Процес виробництва займає центральне місце в схемі кругообігу господарських засобів. Під цим процесом розуміють виготовлення продукції на підприємстві, виконання робіт та надання послуг. Здійснення процесу виробництва можливе лише за умов поєднання засобів праці з предметами праці та при активній ролі у цьому процесі робочої сили. Завданням обліку процесу виробництва безпосередньо є: - облік матеріальних і трудових витрат, пов'язаних із процесом виробництва; - розмежування здійснених втрат між кількістю готової продукції та виробами, що перебувають у незавершеному виробництві; - визначення собівартості одиниці готової продукції, а також аналіз динаміки зміни структури собівартості продукції у розрізі елементів витрат.Облік затрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюється на спеціально відведеному у плані рахунків рахунку 23 "Виробництво", на якому по дебету показуються затрати, пов'язані із виробництвом, а по кредиту — оприбуткування готової продукції на склад підприємства.
Рахунок 23 "Виробництво" по дебету кореспондує із кредитами рахунків: 20 "Виробничі запаси" (на суму спожитих у виробництві сировини, матеріалів і т.ін.), 66 "Розрахунки з оплати праці" (на суму нарахованої оплати праці працівникам, зайнятим безпосередньо на виробництві), 13 "Знос необоротних активів" (на суму нарахованої амортизації по основних засобах і нематеріальних активах, які задіяні безпосередньо в процесі виробництва), 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (на суму пов'язаних із виробництвом виконаних для підприємства робіт сторонніми організаціями) та ін. Всі ці витрати, а також інші, в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.
По кредиту рахунок 23 "Виробництво" кореспондує із дебетами рахунків: 26 "Готова продукція" (на суму оприбуткованої із виробництва на склад готової продукції), 25 "Напівфабрикати" (на суму отриманих відходів, які придатні для подальшого використання у виробничих цілях), 90 "Собівартість реалізації" (на суму виконаних робіт і наданих послуг стороннім споживачам) та ін.
Поряд з цим треба зауважити, що не всі витрати, які пов'язані із виробництвом продукції можна відразу віднести на собівартість конкретного виду продукції.
Виходячи із цього, за цільовим призначенням виробничі витрати поділяються на основні і накладні Основні витрати — це витрати, які безпосередньо пов'язані із виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг певного виду (сировина, заробітна плата виробничих працівників та ін.). Накладні витрати — це витрати, які не можуть бути безпосередньо прямо віднесені на собівартість конкретного виду продукції. Прикладом таких витрат є витрати, пов'язані із обслуговуванням виробництва, які обліковуються по рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Розподіл накладних витрат та включення їх до собівартості конкретних виробів по дебету аналітичних рахунків рахунку 23 "Виробництво" та кредиту рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" здійснюється пропорційно заробітної плати або заробітної плати і вартості матеріалів, витрачених на виробництво певного виду продукції.