Анализ финансовой отчетности

Губачова. Облік у зарубіжних країнах

Обпік власного капіталу і розподіл прибутку в корпораціях

Корпорація — це зареєстроване певним чином підприємство, створене для здійснення комерційної або виробничої діяльності, яке має права юридичної особи та капітал, розділений на акції. Акціями засвідчується право власності в корпорації, ними можуть володіти як фізичні, так і юридичні особи — акціонери. Акціонери обирають раду директорів, яка призначає вищих посадових осіб (адміністрацію) для втілення в життя політики корпорації. За обсягами діяльності корпорації домінують у діловому світі. Вони концентрують у собі незрівнянно більше ресурсів і людських здібностей, виробляють більше благ, ніж інші форми організації бізнесу. Корпорації відповідають сучасним тенденціям розвитку корпоративної форми бізнесу, сприяють поглибленню процесу концентрації та централізації капіталу в рамках міжнародного економічного простору. Переваги корпорацій: 1) мобілізація значних обсягів капіталу; 2) обмежена відповідальність акціонерів. На відміну від власної справи або товариства, у разі банкрутства акціонери відповідають за борги корпорації не всім своїм майном, а лише в межах частки капіталу, що їм належить; 3) проста система передачі права власності; 4) професійне управління; 5) тривалість існування. Вади корпоративної форми організації бізнесу: 1) вимога відкритості інформації, з одного боку, спонукає менеджерів прикрашати звітність, а з іншого — робить корпорацію вразливою для конкурентів; 2) застосування більш жорсткого державного регулювання і контролю, ніж до інших видів підприємств; 3) подвійність оподаткування (оподаткуванню підлягають і прибуток корпорації, і дивіденди акціонерів). Капітал власників корпорації відображається в Балансі у розділі «Капітал і резерви». Для повного розкриття інформації окремо відображаються усі його головні складові, а також підрозділи, номінальна вартість, кількість випущених акцій, капітал, внесений понад номінальну вартість, який називають премією наакціонерний капітал або надлишковий капітал. Акціонерний капітал формується за рахунок: • коштів інвесторів — шляхом реалізації їм акцій; • прибутку, отриманого від ведення комерційної діяльності та не розподіленого між акціонерами.Акція є одиницею власності в корпорації. Вона представляє собою цінний папір, який засвідчує пайову участь в корпорації і дає право власникові на:
— участь в управлінні компанією;
— отримання частки прибутку у вигляді дивідендів;
— участь у розподілі майна при ліквідації компанії.
Максимальна кількість акцій, яка може бути випущена корпорацією, вказується в її статуті як «оголошена кількість акцій». Володіння акцією дає право на отримання пропорційної частки прибутку компанії у вигляді дивідендів. При ліквідації корпорації акціонери мають право на отримання частки її активів пропорційно вартості акцій, якими вони володіють, але лише після задоволення претензій кредиторів.
Розрізняють акції двох видів:
— звичайні (прості) акції (Common Stock);
— привілейовані акції (Preferred Stock).
Якщо випускається тільки один вид акцій, то це мають бути звичайні (прості) акції. У такому випадку права всіх власників (акціонерів) однакові і задовольняються за залишковомим принципом, тобто в останню чергу. Прості акції можуть бути зі встановленим номіналом і без нього. Вони, на відміну від привілейованих, не мають фіксованої дивідендної ставки, тому по простих акціях можуть сплачуватися вищі дивіденди і їх ринкова вартість може значно змінюватись.
Привілейовані акції не дають власнику права голосу, але вони мають переваги порівняно зі звичайними акціями. По-перше, це переваги в отриманні дивідендів. Якщо компанія має прибуток і рада директорів оголосила виплату дивідендів по привілейованих акціях, то визначена сума дивідендів має бути виплачена власникам привілейованих акцій до того, як отримають свою частку власники звичайних акцій. Дивіденди по привілейованих акціях встановлюються фіксованою сумою на одну акцію або у відсотках до її номінальної вартості і не залежать від розміру прибутку.
Привілейовані акції можуть бути некумулятивними і кумулятивними. Кумулятивні привілейовані акції мають додаткову перевагу: вони дають право їх власникам на отримання в майбутньому дивідендів минулого періоду. Всі неоголошені дивіденди повинні накопичуватися із року в рік. Вони мають назву прострочених, не відображаються як зобов'язання, оскільки не були оголошені, але інформація про них має бути розкритою в примітках до фінансової звітності. Накопичена сума дивідендів по привілейованих кумулятивних акціях оголошується і виплачується до того, як будуть оголошені і виплачені дивіденди по звичайних акціях.
Друга перевага привілейованих акцій — це право їх власників на активи компанії. Так, компанія-емітент може вимагати у власників відзивних акцій повернення їх за певну суму готівки (звичайно, вищу за їх номінальну вартість). А при ліквідації корпорації привілейованим акціонерам виплачується встановлена максимальна сума до того, як будь-які активи будуть розподілені серед простих акціонерів.
Третьою перевагою привілейованих акцій можна вважати можливість їх конвертації, яка іноді надається для залучення інвесторів. Конвертовані привілейовані акції дають право власнику за його бажанням обміняти свої акції на звичайні після обумовленої дати за встановленим коефіцієнтом.
Отже, привілейовані акції мають менший ступінь ризику, переваги щодо прав на активи корпорації, конвертованість та дивіденди. Разом з тим, їх недоліками є встановлення верхньої межі дивідендів і відсутність права голосу. Таким чином, випуск привілейованих акцій є одним із способів залучення капіталу без ризику втратити контроль за діяльністю корпорації.
Облік випуску акцій
Продаж акцій із встановленим номіналом за готівку відображається в бухгалтерському обліку записом:
Дебет рахунка «Грошові кошти» — на суму отриманих від реалізації акцій грошових коштів;
Кредит рахунка «Акціонерний капітал» — на номінальну вартість випущених акцій
Кредит рахунка «Додатковий капітал» — на різницю між вартістю реалізації і номінальною вартістю акцій.
У сплату за випущений акціонерний капітал може також прийматися негрошове відшкодування: земля, будівлі, обладнання і навіть послуги. У цих випадках необхідно провести грошову оцінку як випущених акцій, так і отриманого відшкодування. Корпорація-емітент відображає одержані активи за ринковою вартістю випущених акцій на дату здійснення операції.
Облік нерозподіленого прибутку і дивідендів
Нерозподілений прибуток — це частина акціонерного капіталу, яка не розподілена між акціонерами у вигляді дивідендів, а реінвестована у підприємство і є заробленим капіталом. Наявність кредитового сальдо на рахунку «Нерозподілений прибуток» означає, що активи корпорації збільшились завдяки операціям, за якими отримано прибутки. Зрозуміти зміни розмірів нерозподіленого прибутку за період між двома звітними періодами допомагає Звіт про прибутки та збитки та доповнення до нього — Звіт про нерозподілений прибуток.
Залишок рахунка «Нерозподілений прибуток» збільшується завдяки чистому прибутку, заробленому за звітний період, і зменшується в результаті виплати дивідендів. Дебетове сальдо цього рахунка означає, що збитки компанії і виплати по дивідендах перевищують величину прибутку від господарської діяльності.
Дивіденди — це частина прибутку корпорації, яка розподіляється серед акціонерів. Рішення про виплату дивідендів приймає рада директорів, яка при визначенні їх рівня керується необхідністю збереження оптимального співвідношення між зростанням доходів акціонерів і фінансуванням компанії для її подальшого розвитку. Дивіденди мають бути оголошені Радою директорів до того часу, як вони можуть бути сплачені.
З виплатою дивідендів пов'язано три дати:
1) дата оголошення радою директорів — з цього моменту виникає зобов'язання корпорації перед акціонерами по виплаті дивідендів, що відображається в бухгалтерському обліку:
Дебет рахунка «Оголошені дивіденди»
Кредит рахунка «Дивіденди до сплати»
2) дата реєстрації—отримати дивіденди мають право власники акцій на дату реєстрації (записи на бухгалтерських рахунках не здійснюються)
3) дата виплати — фактична виплата дивідендів зареєстрованим акціонерам:
Дебет рахунка «Дивіденди до сплати»
Кредит рахунка «Грошові кошти»
Дивіденди можуть виплачуватись щоквартально, один раз на півроку або один раз на рік. Наприкінці звітного періоду рахунок «Оголошені дивіденди» закривається на рахунок «Нерозподілений прибуток» бухгалтерським записом:
Дебет рахунку «Нерозподілений прибуток»
Кредит рахунку «Оголошені дивіденди»
Найчастіше дивіденди виплачуються готівкою, але можливі випадки їх виплати іншими активами, а також додатково випущеними акціями.
Дивіденди, які виплачуються іншими активами, мають назву майнових дивідендів. Вони обліковуються за ринковою вартістю активів, що передаються. На дату оголошення дивідендів проводиться переоцінка цих активів і різниця між їх ринковою та обліковою вартістю відображається на рахунку «Прибуток (збиток) від переоцінки».
Виплата дивідендів акціями — це безкоштовний розподіл на пропорційній основі додаткових власних акцій корпорації серед акціонерів.
Після виплати дивідендів акціями балансова вартість однієї акції такого ж типу знизиться. Це обумовлено тим, що в обігу буде знаходитись більша кількість акцій, але загальна величина акціонерного капіталу при цьому не збільшиться. Не зміниться також частка кожного акціонера в капіталі корпорації.
Сплачені акціями дивіденди усувають потребу в готівці і в той же час задовольняють потреби акціонерів у постійних дивідендах. Крім того, вони не розцінюються як дохід акціонера і не підлягають оподаткуванню. Це також зручний спосіб перенесення нерозподіленого прибутку до постійного капіталу корпорації.
Корпорація може розподіляти між акціонерами додатково випущені акції не тільки з метою виплати дивідендів, а й здійснюючи роздрібнення акцій. Метою роздрібнення акцій є зменшення їх ринкової вартості і підвищення активності цих акцій на ринку. При роздрібненні акцій кількість їх в обігу збільшується, а номінальна вартість кожної зменшується. При цьому величина загального капіталу і нерозподіленого прибутку не змінюється.
Для корпорації обов'язковим є ведення реєстру акціонерів. У ньому вказується прізвище та адреса кожного акціонера, кількість акцій, якою він володіє, їх номери та дати придбання. Цей реєстр є Допоміжною книгою до контрольного рахунку «Акціонерний капітал», відкритого у Головній книзі. Як правило, корпорації наймають незалежного агента для реєстрації акціонерів, обліку змін у їх складі та передачі акцій.
Важливим доказовим документом, пов'язаним з прибутковим податком, є протокол засідання ради директорів, який обов'язково належить вести, зберігати і надавати під час аудиторських перевірок.