Анализ финансовой отчетности

Губачова. Облік у зарубіжних країнах

Характеристика систем та моделей бухгалтерського обліку

Класифікація систем бухгалтерського обліку У системах бухгалтерського обліку і звітності різних країн існують суттєві відмінності, обумовлені впливом численних факторів, до яких можна віднести: правове регулювання, фінансову та податкову системи, професійну підготовку бухгалтерів та аудиторів, загальну економічну ситуацію у країні, потреби користувачів облікової інформації, вплив інших держав тощо. Системи обліку різняться за організаційною будовою, складом і кількістю об'єктів та суб'єктів, рівнем сумісності облікової інформації, сферами дії, характером взаємодії із зовнішнім середовищем тощо. Відмінності практики ведення бухгалтерського обліку та її наслідків проілюстрував ще у 1990 році Д'Ільєрс (D'llliers), який навів приклад розрахунку прибутку на акцію, базуючись на правилах різних систем бухгалтерського обліку. Результат був таким: — за німецькими правилами — З ЕКЮ; — за французькими — 4 ЕКЮ; — за британськими — 6 ЕКЮ. Відмінності бухгалтерських правил різних країн впливають на інформацію фінансової звітності, ставлячи під сумнів її надійність, що гальмує вільний потік капіталів, та ділову активність у бізнесі. Перші спроби класифікувати системи бухгалтерського обліку різних країн були зроблені ще на початку XX ст. Тоді американський учений Генрі Ренд Хетфілд (Hatfield) виділив три групи: Великобританія, США, континентальна Європа. Критерії класифікації ним не були визначені. Наприкінці 1960-х років Матлер (Mutller) запропонував свій варіант класифікації систем бухгалтерського обліку, виділивши в ній чотири групи: 1) системи бухгалтерського обліку і звітності, що базуються на макроекономічному підході. Такий підхід означає, що система бухгалтерського обліку є інструментом формування національної економічної політики (Швеція); 2) системи бухгалтерського обліку і звітності, що базуються на мікроекономічному підході. Такий підхід є характерним для країн з ринковою економікою і значною питомою вагою малого та середнього бізнесу. При цьому все більше проявляється тенденція оцінки активів за поточною вартістю (Нідерланди);
3) бухгалтерський облік як незалежна дисципліна, що розвивається, виходячи із практичних завдань бізнесу (США, Великобританія);
4) уніфікована система бухгалтерського обліку. Такі системи існують у країнах, де облік і звітність використовується урядом для моніторингу та контролю за економікою (Франція).
Американською асоціацією бухгалтерів у 1977 році була запропонована класифікація систем бухгалтерського обліку «за зонами впливу» з виділенням п'яти зон:
— британська;
— франко-іспансько-португальська;
— німецько-голландська;
— американська;
— комуністична.
З 1978 по 1990-ті роки розробкою класифікацій бухгалтерська систем займалися Да Коста (Da Costa), Ноубс (Nobes), Hep fair), Франк (Frank) та ін.
Українські дослідники М. Лучко та І. Бенько [25, с. 22—23] виділяють шість національних і міжнародних бухгалтерських систем:
1.Країни Східної Європи — єдина бухгалтерія; витратна база юну рахунків; мета облікової системи — зниження собівартості. 2. Країни Європейського Союзу (ЄС) — дві бухгалтерії (загальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення прибутку.
З.Англосаксонська система— дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення прибутку.
4. Французька система — дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії збільшення доходу.
5.Країни Африканського Союзу — дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії — збільшення доходу. 6.Організація Об'єднаних Націй (ООН)— дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета облікової системи — збільшення доходу.
Із наведених класифікацій систем бухгалтерського обліку суші економісти виділяють такі моделі обліку: британо-американську, континентальну та південноамериканську.
Характерні риси моделей бухгалтерського обліку
Британо-американська модель (Велика Британія,США, Нідерланди) зорієнтована на інформаційні запити інвесторів і кредиторів, завдання інформаційного забезпечення потреб держави (податкових органів) винесено за межі фінансового обліку та звітності. Застосовується професійне, а не державне регулювання бухгалтерського обліку, значна увага приділяється визначенню реального фінансового результату діяльності. Розвиненість ринків цінних паперів зумовила високий професіоналізм не тільки бухгалтерів, а й користувачів облікової інформації.
Континентальна модель застосовується у більшості країн Європи та в Японії. Бухгалтерська звітність орієнтована у першу у на задоволення потреб податкових та інших органів державної влади, а потім — на запити інвесторів і кредиторів. Бухгалтерський облік регламентується законодавчо, відрізняється консервативністю та високим ступенем втручання держави в облікову практику.
Характерним є тісні зв'язки бізнесу з банками та відмінності практики обліку в різних країнах.
Південноамериканська модель застосовується у країнах, які об'єднує спільне минуле та іспанська мова (за винятком Бразилії, де державною є португальська мова). В цілому облік орієнтований на потреби державних і податкових органів, регламентований законодавчо, уніфікований. Особливістю організації обліку за цією моделлю є коригування даних бухгалтерської звітності відповідно до темпів інфляції.
Різні підходи до формування систем обліку ускладнюють роботу міжнародних аналітиків та спілкування національних підприємств на міжнародному рівні, вихід на «світові ринки капіталів, спільну діяльність компаній різних країн, створюють проблеми на шляху міжнародних інвестицій.
Засобом нівелювання відмінностей різних систем бухгалтерського обліку є його гармонізація і стандартизація.
Спроби міжнародної координації обліку ведуться вже більше ста років. Одним із її засобів є проведення міжнародних конгресів бухгалтерів, перший із яких відбувся у 1904 році у місті Луїс (США). Від 1952 року ці конгреси проходять кожні п'ять років, останній відбувся у 2002 році Конгреси Європейської асоціації бухгалтерів проводяться щороку.
Все більшого поширення набувають Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності. У багатьох країнах вони використані як основа побудови національних положень. Це відноситься у першу чергу до країн, що розвиваються або «нових індустріальних країн», таких як Малайзія, Пакистан, Уругвай, Таїланд тощо. Використовуючи для формування облікових та звітних даних міжнародні підходи, ці країни намагаються бути привабливими для інвесторів шляхом максимальної адаптації своїх бухгалтерських систем міжнародним вимогам.
Аналогічні причини спонукали країни соціалістичного табору до прийняття МСБО чи розробки на їх основі національних стандартів з метою прискореного переходу на ринкову модель розвитку.
Вплив МСБО на бухгалтерські системи розвинених капіталістичних систем є менш значним. Так, незначний вплив МСБО на облік у США, Канаді і Великій Британії пов'язаний з тим, що міжнародні стандарти містять у собі велику кількість ідей, закладених у національних стандартах цих країн. Незважаючи на все плине поширення МСБО, ці країни не поспішають на них переходити.
США посідають домінуючі позиції у сфері економіки, у т. ч. й бухгалтерського обліку завдяки:
• економічній значимості американських ТНК;
• впливу на ділове життя міжнародних компаній, в яких домінуюче місце займають бізнесмени США;
• високій технічній якості, яку забезпечують американські Промислові стандарти;
• високому науковому рівню американських публікацій з проблем бухгалтерського обліку та звітності;
• високому професійному потенціалу американських фахівців з бухгалтерського обліку.
Саме з цих причин у підручнику викладено методологічні засади обліку і звітності відповідно до міжнародних стандартів, а також розглядаються особливості організації обліку і побудови звітності англомовних країн.