Анализ финансовой отчетности

Милявська. Облік на підприємствах малого бізнесу

Облік власного капіталу малих підприємств

Після вивчення цієї теми студенти зможуть: - усвідомити складові та порядок формування власного капіталу малих підприємств; - засвоїти порядок зміни розміру статутного капіталу; - визначити особливості відображення операцій з обліку формування та змін власного капіталу в умовах спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначається П(с) БО 5 «Звіт про власний капітал», норми якого стосуються підприємств усіх форм власності. При організації обліку власного капіталу необхідно врахувати форму власності, організаційно-правову форму господарювання, кількість засновників підприємства. У наказі про облікову політику малого підприємства необхідно навести: порядок створення забезпечення зобов'язань; - порядок збільшення статутного капіталу і оцінки вкладів; - порядок вибуття учасників і визначення розміру частки додаткового капіталу, що їм належить; - склад і порядок утворення і використання фондів спеціального призначення; - порядок утворення і використання резервного капіталу; - порядок розподілу чистого прибутку; - номенклатуру робочих бухгалтерських рахунків, а також побудову аналітичних рахунків з обліку власного капіталу. Відомості про розмір і порядок утворення власного капіталу повинні бути зазначені в засновницьких документах. Бухгалтерський облік статутного та інших видів власного капіталу починається з моменту реєстрації малого підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день вибуття підприємства з ЄДРПОУ в результаті завершення діяльності, банкрутства, реорганізації тощо. Згідно з чинним законодавством, мінімальний розмір статутного капіталу регламентовано лише для господарських товариств. Для підприємств усіх інших організаційно-правових форм господарювання розмір визначається засновниками та залежить, перш за все, від виду та масштабу діяльності підприємства. Власний капітал малих підприємств складається зі статутного або пайового, додаткового, резервного та вилученого капіталу. Статутний капітал - це зареєстрована вартість простих та привілейованих акцій для акціонерного товариства або сума об'явленого статутного фонду, зафіксованого в статутних документах для підприємств інших форм власності. Статутний капітал підприємства відображає загальну вартість активів, які є внеском засновників у капітал підприємства відповідно до засновницьких документів.
Порядок формування статутного капіталу на підприємствах регламентується Законом України «Про господарські товариства». Цим нормативним актом регламентується мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та ін.
Джерелами формування статутного фонду на малих підприємствах є грошові та матеріальні внески засновників, а саме будівлі, споруди, обладнання, виробничі запаси, інші матеріальні цінності, цінні папери та нематеріальні активи, грошові кошти у іноземній валюті.
Законодавчо заборонено використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, отримані у кредит і під заставу.
ГКУ передбачено, що 50% статутного фонду товариства у відповідності до долі у статутних документах кожний засновник повинен внести до моменту реєстрації товариства, що повинно підтверджуватися банківськими чи іншими документами.
Учасникові товариства, який повністю вніс свій внесок, видається свідоцтво. Повний внесок до статутного фонду підприємства повинен відбутися не пізніше, ніж через 1 рік з моменту реєстрації товариства. У випадку, коли учасник не виконав цієї вимоги, він повинен сплатити 10% річних з недонесеної суми. Ці суми вносяться на користь товариства.
У ході діяльності підприємства може виникнути необхідність у зміні розміру статутного фонду.
При зміні розміру статутного фонду слід враховувати:
1) збільшення статутного фонду може бути здійснено тільки після внесення усіма учасниками своїх внесків;
2) Зменшення статутного фонду можливе тільки в разі відсутності заперечень з боку кредиторів товариства;
3) Учасники товариства несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах своїх внесків.
Учасники, які не повністю внесли свою частку до статутного фонду, несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства у межах як внесеної, так і не внесеної частки.
Так як статутний фонд відображає взаємовідносини між товариством та його учасниками, то і збільшуватися він може тільки за рахунок внесків учасників.
При виході з товариства одного з учасників, інші учасники користуються переважним правом придбання його долі.
У разі смерті одного з учасників його частка переходить спадкоємцям по закону, які можуть або вступити до товариства, або отримати свою частку грошовими коштами.
Підприємства, які використовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, для обліку статутного капіталу використовують рахунок 401 «Статутний капітал». Формування статутного капіталу відображається записом за дебетом рахунка 404 «Неоплачений капітал» у кореспонденції з кредитом рахунка 401.
Внески часток учасниками відображаються записом за дебетом рахунків 10 «Основні засоби», 20 «Виробничі запаси», 262 «Товари» та ін. у кореспонденції з кредитом рахунка 404.
Аналітичний облік руху власного капіталу здійснюється у відомості 5-м (розділ IV) на підставі первинних документів з формування, збільшення або зменшення капіталу підприємства.
Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, являє собою неоплачений капітал малого підприємства.
Облік неоплаченого капіталу здійснюється на рахунку 404 «Неоплачений капітал» на підставі статуту, довідок бухгалтерії, установчих угод, накладних тощо. Аналітичний облік неоплаченого капіталу здійснюється малими підприємствами за кожним засновником.
Додатковий капітал суб'єктів малого бізнесу складається з іншого вкладеного капіталу, дооцінки активів, безкоштовно одержаних необоротних активів тощо.
Облік додаткового капіталу здійснюється на рахунку 402 «Додатковий капітал» на підставі актів приймання-передачі основних засобів, довідок бухгалтерії, наказів, установчої угоди тощо. Аналітичний облік додаткового капіталу ведеться за видами та за кожним засновником.
Вилучений капітал на малому підприємстві - це частка статутного капіталу, яку отримує засновник, що вибуває. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але його не закріплено за жодним із засновників. Вилучений капітал повинен бути або перепроданий, або анульований.
Резервний капітал - це сума резервів, створених за рахунок нерозподіленого чистого прибутку відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства. Кошти резервного капіталу використовуються у напрямках, передбачених установчими документами.
Аналітичний облік резервного капіталу ведеться на підставі довідок бухгалтерії, виписок банку в окремих відомостях за його видами і напрямами використання. Облік власного капіталу здійснюється в IV розділі відомості 5-м.
Типова кореспонденція рахунків з обліку статутного капіталу наведено в табл. 9.1.
Таблиця 9.1.
Типова кореспонденція рахунків з обліку статутного капіталу