Анализ финансовой отчетности

Милявська. Облік на підприємствах малого бізнесу

Форми ведення бухгалтерського обліку на малих підприємствах

Після вивчення цієї теми студенти зможуть: - дати характеристику сутності спрощеної системи обліку та звітності; - ознайомитися з нормативно-правовими документами, які регулюють організацію бухгалтерського обліку на малих підприємствах; - зрозуміти зміст спрощеного Плану рахунків, чим він відрізняється від загального Плану рахунків; - визначити призначення Журналу обліку господарських операцій та облікових відомостей 1-м - 5-м. Підтримка суб'єктів малого підприємництва потребує не тільки зниження податкового навантаження, а й спрощення організації бухгалтерського та податкового обліку. До 01.01.2000 року бухгалтерський облік було регламентовано спеціальними нормативними документами, які вичерпно відповідали на всі питання малих підприємств стосовно його організації. Проте внаслідок надмірного узагальнення облікових регістрів та Плану рахунків визначення фінансового стану підприємство потребувало додаткових великих зусиль. Крім того, діюча тоді методика організації обліку значно стримувала здійснення аналітичної роботи. Реформування бухгалтерського обліку та звітності, з одного боку, вирішило окремі проблеми, а з другого - визначило нові питання, насамперед - повернення обліку аналітичної та управлінської функції, надання бухгалтеру значної свободи дій та, одночасно, збільшення його відповідальності. Вирішення означених проблем певною мірою стало можливим із введенням оновленого Плану рахунків та регістрів бухгалтерського обліку, розроблених для малих підприємств. Наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001р. № 186 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва. В табл. 2.1 наведено порівняння спрощеного і загального Планів рахунків. Таблиця 2.1 Порівняльна таблиця спрощеного і загального Планів рахунків
У Додатку А наведено спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва з рекомендаціями щодо відкриття субрахунків другого і третього порядків. Міністерством фінансів України були розроблені Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, які були затверджені 25.06.2003 р. Ці Методичні рекомендації передбачають два варіанти ведення регістрів: а) проста форма бухгалтерського обліку; б) спрощена форма бухгалтерського обліку. Проста форма бухгалтерського обліку розрахована на малі підприємства з незначним документообігом, предметом діяльності яких не є виробництво готової продукції. Проста форма передбачає ведення Журналу обліку господарських операцій і відомості 3-м (для обліку розрахунків з оплати праці, з дебіторами і кредиторами). Просту форму бухгалтерського обліку застосовують малі підприємства, що здійснюють на місяць не більше ніж 100 господарських операцій, які не виробляють продукцію і роботи, пов'язані з великими матеріальними витратами. Спрощена форма обліку з використанням регістрів обліку майна підприємства застосовується підприємствами, що здійснюють на місяць понад 100 господарських операцій або виробляють продукцію, роботи та послуги, пов'язані зі значними матеріальними витратами. Ця форма передбачає застосування п'яти відомостей обліку майна підприємства та оборотно-сальдової відомості, а саме: 1 Відомість 1-м: а) Розділ 1. Облік готівки і грошових документів (за рахунком 30); б) Розділ II. Облік коштів га їх еквівалентів (за рахунком Зі); 2 Відомість 2-м. Облік запасів (за рахунками 20 і 26); 3 Відомість 3-м: а) Розділ І. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами за податками і платежами, довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів (за рахунками 37, 55, 64. 68, 69); б) Розділ II. Облік розрахунків з оплати праці (за рахунком 66); 4 Відомість 4-м: а) Розділ І. Облік необоротних активів і зносу (за рахунками 10, 13); б) Розділ II. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за рахунками 14, 15, 18, 35); 5 Відомість 5-м: а) Розділ І. Облік витрат (за рахунками 84, 85); б) Розділ II. Облік витрат на виробництво (за рахунком 23); в) Розділ III. Облік доходів і фінансових результатів (за рахунками 44, 70, 79); г) Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів (за рахунками 39, 40, 47).
Схеми простої та спрощеної форм ведення бухгалтерського обліку представлені на рис. 2.1 та 2.2.




Основним регістром податкового обліку для підприємств, що застосовують спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, є Книга обліку доходів і витрат.
Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, що застосовують спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, де в хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися в звітному періоді.
У графі 3 «Сума виторгу від реалізації продукції» відображається сума доходів, отриманих від виробництва і продажу продукції.
У графі 4 «Сума виторгу від реалізації основних фондів» відображається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих основних фондів, та їхньою залишковою вартістю на момент продажу.
У графі 5 «Позареалізаційні доходи та виторг від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок і в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, МШП, матеріалів, палива, орендна плата, відсотки, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, стосовно якої минув термін позикової давнини, дивіденди).
У графі 6 «Загальна сума виторгу та позареалізаційних доходів» відображаються усі надходження, що надійшли на поточний рахунок і в касу підприємства від продажу продукції, майна, включаючи основні фонди, що належать підприємству малого бізнесу і реалізовані в звітному періоді, позареалізаційні доходи і виторг від іншої реалізації.
У графах 3, 4, 5, 6 не включаються до складу виторгу (доходу) суми акцизного збору.
У графі 7 «Загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності», відображається фактична сума витрат, проведених з поточного рахунка і каси підприємства, у зв'язку з продажем продукції, здійсненням фінансових операцій, а також від іншої діяльності.
Суб'єкт малого підприємництва щомісяця підводить підсумки з 3 до 7 графи наростаючим підсумком з початку року.
Книга обліку доходів і витрат повинна бути прошнурована, і мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість сторінок Книги, запис про це завіряється підписом керівника, печаткою суб'єкта малого підприємництва і печаткою органа державної податкової служби, де зареєстрований суб'єкт малого підприємництва.
Якщо сторінки в Книзі обліку доходів і витрат закінчилися, то суб'єкт малого підприємництва повинен завести нову Книгу обліку доходів і витрат, при цьому дата першого запису в Книзі повинна приходитися на день, наступний за останнім днем запису, зробленого в Книзі, що велася раніше.
За результатами господарської діяльності за звітний період суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи надають в орган державної податкової служби до 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, у випадку обрання ними єдиного податку за ставкою 6%, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Розрахунок сплати податку на додану вартість здійснюється за формою й у порядку, визначеному для податкової декларації з податку на додану вартість.
При наданні звітності в орган державної податкової служби підприємства малого бізнесу повинні мати при собі Свідоцтво про право сплати єдиного податку.
Відповідно до порядку складання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.04.2005 року№ 145:
- у рядку І «Середньооблікова чисельність працівників» відображається середньооблікова чисельність робітників для суб'єктів малого підприємництва, що визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами і за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів;
- у рядку 2 «Виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору» відображається сума коштів, отриманих на поточний рахунок або в касу суб'єкта малого підприємництва;
- у рядку 3 «Виторг від реалізації основних фондів» відображається виторг, отриманий суб'єктом малого підприємництва у випадку здійснення операцій із продажу основних фондів, що визначається як різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їхньою залишковою вартістю на момент продажу;
- у рядку 4 «Усього виторг від реалізації» відображається загальна сума коштів, отриманих на поточний рахунок або в касу суб'єкта малого підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації основних фондів;
- у рядку 5 «Сума єдиного податку за ставкою ( )» відображається сума єдиного податку, яку необхідно сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, за ставкою, що самостійно обрана платником податку згідно з діючим законодавством України;
- у рядку 6 «Внески, нараховані на суму дивідендів», відображається сума внесків, які платник єдиного податку зобов'язаний при виплаті дивідендів нараховувати і сплачувати в бюджет, у який зараховується єдиний податок за правилами, які встановлені статею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства (зі змінами та доповненнями)»;
- у рядку 7 «Сума самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів» відображається сума заниження податкового зобов'язання (+) або сума завищеного податкового зобов'язання (-), що самостійно нарахована платником єдиного податку у зв'язку з виправленням помилок;
- у рядку 8 «Податкові зобов'язання до сплати» відображається сума податкового зобов'язання, яку необхідно сплатити платникові єдиного податку за звітний податковий період (рядок 5 + рядок 6 ± рядок 7);
- у рядку 9 «Сума штрафу, самостійно нарахована платником податку у зв'язку з виправленням помилок», відображається сума штрафу, самостійно нарахованого платником єдиного податку відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».
Показники, що відображені в рядках 1-9, заповнюються у графах 3-6 за кварталами зі- збереженням даних за минулі звітні періоди. В графі 7 відображається сума показників, що наведені в графах 3-6.
У нижній частині Розрахунку за результатами камеральної перевірки службова особа ДПІ робить позначення про наявність або відсутність порушень (помилок) і в разі виявлення порушень складає відповідний акт.
У випадку допущення платником єдиного податку якої- небудь помилки в нарахуванні податкового зобов'язання в одному звітному періоді, автоматично виникають помилки в усіх наступних податкових періодах при нарахуванні показників у Розрахунку сплати єдиного податку.
При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 5.1 статті 5 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», у випадку, коли в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше наданому їм Розрахунку, такий платник податків зобов'язаний надати новий Розрахунок, що містить виправлені показники.
Уточнюючий Розрахунок з виправленими помилками надається платником єдиного податку за той звітний період, у якому були допущені помилки, разом із Довідкою про суми єдиного податку, що збільшують або зменшують податкові зобов'язання звітного періоду в результаті виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах.
Якщо у зв'язку з виправленням помилок, допущених у попередніх звітних періодах, виявлене заниження податкового зобов'язання, то платник самостійно нараховує і сплачує штраф у розмірі 5% від суми такого зобов'язання.
Уточнюючий Розрахунок надається платником єдиного податку в державний податковий орган разом із платіжними дорученнями про сплату зазначеної в Довідці суми єдиного податку і суми штрафу з позначкою банку про зарахування коштів.
Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181, у випадку, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати і штраф у розмірі 5% суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, що, відповідно до законодавства, накладаються на платника податків за відповідні правопорушення, не нараховуються.
Якщо платник єдиного податку надав уточнюючий Розрахунок, але не виконав усіх дій, передбачених п.17.2 Закону, такий платник єдиного податку підлягає тематичній перевірці за даними, що містяться в уточнюючому Розрахунку, і до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 Закону.
Уточнені суми єдиного податку, відображені в Довідці, проводяться в особових рахунках платників єдиного податку по даті надання уточненого Розрахунку.
Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання та сплати єдиного податку, відповідно до Закону №2181.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми єдиного податку до підприємства застосовуються штрафи та пені.
Штраф нараховується від суми зобов'язання і залежить від строку затримки податкового боргу:
- 10% - при затримці до 30 календарних днів;
- 20% - при затримці від 31 до 90 календарних днів;
- 50% - при затримці понад 90 календарних днів.
Пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних за найбільшою обліковою ставкою НБУ, яка діяла або на момент виникнення боргу, або на день його погашення, за кожен календарний день прострочення.
За ненадання або несвоєчасне надання Розрахунку, сума штрафних санкцій становить 170 грн за кожен факт ненадання звітності або порушення строків її здачі.
Існує також і адміністративна відповідальність за ненадання або несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування податків, що належать до сплати. Розмір такої відповідальності, згідно зі ст. 163 КпАП становить від 85 до 170 грн