Анализ финансовой отчетности

Сопко. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів)

Загальні питання побудови обліку податків

За економічним змістом податки — це форма фінансових відносин між державою та членами суспільства.) Економічна природа податку полягає у з'ясуванні його призначення, об'єкта оподаткування й джерела сплати, а також у визначенні впливу на суб'єктів оподаткування і на економіку в цілому. Податки є методом встановлення взаємовідносин держави з платниками податків. Вони являють собою обов'язкові та за юридичною формою індивідуальні-безвідплатні платежі фізичних та юридичних осіб, впроваджені державою з визначенням їх розмірів, порядку та строків сплати до бюджетів різних ланок або до державних цільових фондів. Податки з'явилися з розподілом суспільства на прошарки та виникненням державності як внески громадян, необхідні для утримання публічної влади. В історії розвитку суспільства жодна держава не змогла обійтись без податків, оскільки для виконання своїх функцій щодо задоволення колективних потреб вона потребує певної суму коштів, які можуть бути зібрані тільки через податки. Виходячи з цього, мінімальний розмір податків визначається сумою витрат держави на виконання мінімуму її функцій: управління, освіта, охорона здоров'я, оборона, суд, охорона порядку. Чим більше функцій має держава, тим більше вона змушена збирати податків. За суб'єктом оподаткування податки поділяються на ті, що стягуються з: юридичних осіб; фізичних осіб; змішані (юридичних і фізичних осіб). У кожній країні її податковій системі притаманні суперечності, зумовлені загальним рівнем податкового тягаря, непропорційністю його розподілу між окремими сферами господарювання. В умовах ринкового середовища неможливо створити систему оподаткування, яка б відповідала критеріям абсолютної справедливості для всіх платників.В Україні, як країні з ринковою економікою, податкова система набуває подальшого становлення та розвитку. У зв'язку з цим велике практичне значення має досвід розбудови податкових систем розвинених зарубіжних країн світу.
Коротку характеристику податкових систем деяких розвинених країн світу наведено в додатку И [158].
Розглянемо особливості побудови податкових систем окремих розвинених країн.
Центральне місце в системи федеральних податків США займає індивідуальний прибутковий податок, забезпечуючи близько 49 % податкових надходжень до федерального бюджету.
На другому місці за питомою вагою у доходах федерального бюджету (близько 33,5 %) знаходяться цільові соціальні податки: податок для фінансування програм соціального страхування, податок для медичного обслуговування, податок на фінансування допомоги по безробіттю. Податок на соціальне страхування справляється залежно від фонду заробітної плати за ставкою 12,4%, яка поділяється порівну — по 6,2% для роботодавців і працюючих. За таким самим принципом поділяється порівну ставка податку на медичне обслуговування (2,9 %) та податок у фонд допомоги з безробіття (14,5 % від фонду заробітної плати) [158].
Податкова система Російської Федерації найбільш наближена за своєю побудовою до податкової системи України, проте існує низка особливостей. Так, на відміну від України, податок на додану вартість у Росії справляється за диференційованими ставками: 10 % — для продовольчих товарів-(крім підакцизних) і товарів для дітей за переліком, установленим урядом РФ; 18 % — за іншими товарами, роботами, послугами, у тому числі й за підакцизними товарами.
Податок на прибуток підприємств і організацій. Ставка цього податку становить 24 % оподатковуваного прибутку.
Єдиний соціальний податок (ЄСП). Базова ставка ЄСП становить 35,6 % від фонду оплати праці. Надходження від ЄСП розподіляються в таких пропорціях між позабюджетними фондами: 28 % відчисляються до Пенсійного фонду, з них 14 % — на накопичувальну базових пенсій, 10 % — на страхову частину, 4 % — на нагромаджувану частину пенсії; фонд соціального страхування — 4%; фонд обов'язкового медичного страхування — 0,2 %; територіальні фонди медичного страхування — 3,4 % [158].
В Україні розрахунки за податками підприємства проводяться на підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII (зі змінами і доповненнями) [193]. Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідність платників.
Для побудови бухгалтерського фінансового обліку передусім використовується класифікація податків та їх групування ознаками, які були наведені в табл. 4.6. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, усі податки поділяються на загальнодержавні та місцеві.
Податки і збори, передбачені податковою системою України для оподаткування суб'єктів підприємницької дуальності, подано в табл. 4.7 [193].
Щодо групування податків за економічним змістом.
Податки на доходи стягуються з доходів (прибутків) фізичних та юридичних осіб.
Податки на майно застосовуються в оподаткуванні рухомого та нерухомого майна, а також на використання різних ресурсів* землі, води, корисних копалин тощо.
Податки на споживання сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.
Податки на різні дії стягуються за оформлення юридичних чи господарських актів, з фінансових операцій, реалізації продукції тощо.
Для побудови бухгалтерського обліку податків найсуттєвішим елементом є групування податків за формою оподаткування.З формою оподаткування усі податки поділяються на прямі та непрямі.
Прямі податки встановлюються безпосередньо стосовно платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосоредньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування. До прямих податків належать усі податки на доходи та майно. Прикладом особистого податку є податок на доходи фізичних осіб.
Прикладом реального податку є податок (плата) за землю.Непрямі податки — це податки, які визначаються розміром споживання і не залежать від доходу або майна платника, виступають у вигляді надбавки до ціни на товар або послугу, і платна ком яких є кінцевий споживач такого товару або послуги. До непрямих податків належать такі податки, як податок на додану вартість, акцизний збір, мито.
Як прямі, так і непрямі податки, які справляються в Україні, мають свої переваги та недоліки. У табл. 4.8 наведено деякі переваги та недоліки, притаманні цим формам, що зустрічаються у фаховій літературі [44, 123].
Таблиця4.7
Види податків і зборів,передбачених податковою системою України для оподаткування
суб'єктів підприємницької діяльності.


Платники податку на землю повинні сплачувати його незалежно від того, чи отримали вони доходи і, якщо отримали, то в яких розмірах.
Таблиця 4.8
Переваги і недоліки прямих і непрямих податків.


На побудову бухгалтерського обліку податків впливає перш за все податкове законодавство. Для розрахунків кожного податку існують Закони, Положення, Інструкції тощо.
В Україні розрахунки податків, визначення об'єктів оподаткування, ставки, терміни сплати регламентуються та регулюються податковим законодавством. Нормативною базою розрахунків з бюджетом за податком на прибуток виступає Закон України оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/9Ф-ВР зі змінами і доповненнями. Розрахунки з бюджетом з податку на додану вартість здійснюються на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 p. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями).
Значний вплив на побудову бухгалтерського фінансового обліку податків має наявність відокремленого податкового методу визначення суми податку, який необхідно сплатити. Оскільки існує різний підхід до визначення об'єктів оподаткування згідно з фінансовим та податковим законодавством, що призводить до виникнення значної додаткової роботи у бухгалтерських службах.
Перейдемо до розгляду побудови обліку податків і зборів у системі рахунків бухгалтерського обліку.