Анализ финансовой отчетности

Сопко. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів)

Загальні питання

Різновидом позикового капіталу (див. рис. 3.1) є одержані послуги у формі використання найманої робочої сили. За своїм характером, процесом формування та рухом — це дуже складний вид залученого капіталу. Процес залучення формується як заробітна плата, тобто оплата за використану працю. Проте заробітна плата як економіко- правовий та соціально-трудовий елемент значно впливає на процеси розподілу та перерозподілу створеного суспільного капіталу. Процес використання найманої праці складається з двох складових: використання здібностей і трудових якостей постачальника праці (працівника); використання трудового ресурсу держави. Використання здібностей і трудових якостей постачальника і праці (працівника) пов'язано з необхідністю розрахуватися | (сплатити) за отриману працю. Використання праці працюючого як трудового ресурсу держави вимагає від підприємства розрахуватися з державою за використання її трудового ресурсу. Ці розрахунки пов'язані з необхідністю поповнення державних резервів соціальної підтримки трудового ресурсу держави на час коли цей ресурс не зможе себе забезпечити (хвороба, травма, відсутність роботи, пенсія).Процес використання праці на підприємстві можна представити у вигляді схеми, як наведено на рис. 3.15.


Рис. 3.15. Економіко-правова сутність процесу використання праці
Бухгалтерський облік залучення позикового капіталу у формі найманої робочої сили має складну облікову систему. Для її побудови, перш за все, потрібне чітке розуміння заробітної плати як економіко-правової категорії та місце в системі соціально- трудових відносин, що визначається системою нормативних актів (див. додаток 0.1). Крім того, потрібне чітке виконання основних завдань обліку праці та її оплати, а саме:
контроль за якістю та кількістю затраченої праці;
своєчасне і правильне віднесення сум заробітної плати і відрахувань на соціальні заходи;
здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з робітниками із заробітної плати;
збір і групування показників з оплати праці.
Заробітна плата є важливою ланкою системи економіко-правових та соціально-трудових відносин.
В Україні економічні, правові, соціальні та організаційні засади оплати праці працівників, що перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності та господарювання визначаються Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до ст. 1 Закону «Про оплату праці» заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
На жаль, погодитись із цим визначенням важко, оскільки порушується економіко-правова сутність заробітної плати.
На мою думку, заробітна плата є вартістю послуга (використаної праці) на виконання роботи, оплатою часу, витраченого на цю роботу. У зв'язку з цим, щоб не порушувалась економіко-правова сутність заробітної плати, необхідно внести відповідні зміни до законодавчих актів, у яких заробітна плата визначається як винагорода.
А загальна сума всіх зобов'язань перед працюючим у зв'язку з трудовими взаємовідносинами складається з вартості використаної його праці та інших винагород.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника.
Стосовно заробітної плати. Вся сума заробітної плати складається з двох складових: основної заробітної плати та додаткової заробітної плати.
Вихідним елементом побудови залученого капіталу у формі заробітної плати є її структуризація в системи, форми та види оплати праці.
Система оплати праці включає два напрямки: організацію використання праці та розрахунки з оплати праці.
Організація використання праці пов'язана з обліком відпрацьованого часу. Розрахунки з оплати праці пов'язані з обліком обсягу виконаної роботи. У зв'язку з цим розрізняють такі форми та види оплати праці (рис. 3.16).
Рис. 3.16. Форми та види заробітної плати


Почасовою є форма оплати праці, коли обсяг виконаної роби ти не піддається обліку, у зв'язку з чим вартість використані праці визначається з урахуванням обсягу затраченого часу.
Відрядна—- форма оплати праці, за якою вартість використаної праці визначається з урахуванням обсягу виконаної роботи.
Безтарифна (контрактна) форма оплати праці застосовується випадках разового виконання якоїсь роботи без обліку використаного часу і виконаного обсягу.
Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, проте має бути погоджено з працівником у відповідному порядку, встановленому законодавством.