Анализ финансовой отчетности

Сопко. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів)

Загальні питання

У попередніх підрозділах (п. 3.2 та 3.3) було розглянуто, як підприємства у процесі діяльності залучають до використання чужі кошти переважно у формі грошей (банківського кредиту) та емісії цінних паперів (облігацій) тощо. Разом з тим з розвитком ринкових відносин поширеним видом залучення чужого капіталу стали тимчасово позичені кошти партнерів (контрагентів) — постачальників, покупців — у зв'язку з тимчасовим відстроченням оплати за одержані матеріальні цінності, роботи, послуги тощо — комерційний (товарний) кредит. Тимчасово залучені до господарювання кошти партнерів можуть мати такі форми товарного кредиту: за одержані, але ще не оплачені матеріальні цінності; за одержаний аванс (передоплату) для виконання певних робіт, послуг тощо; за одержані, але ще не оплачені послуги (електроенергія, газ, телефонний зв'язок, перевезення матеріальних цінностей, оренда приміщення тощо).
Об'єктами товарного кредиту є ресурси діяльності у матеріальній формі або у формі послуг.
Суб'єктами товарного кредиту виступають учасники угоди: продавець як кредитор, а покупець як позичальник.
Основним призначенням товарного кредиту є прискорення процесу продажу товару та послуг, а також, по можливості, одержання додаткового доходу у формі позикового процента,
Основним інструментом застосування товарної форми кредиту комерційний вексель. Взаємовідносини між партнерами регулюються вексельним правом. У цьому випадку товарний кредит має короткостроковий характер, оскільки він виступає як атрибут товарообміну. Таким чином, форми товарного кредиту мають в основному поточний характер, оскільки термін кредиту обмежується розрахунковим періодом залежно від форми розрахунків: переказ, акредитив, чек тощо.
У параграфі 3.2 (рис. 3.7) було представлено систему загальної класифікації та групування позикового капіталу, де були також розкриті характеристики комерційного (товарного) кредиту.
Комерційний (товарний) кредит розглядається як зобов'язання та підлягає обліку, якщо:
по-перше, зобов'язання існують на даний момент і є наслідком минулих господарських операцій або подій (наприклад, було одержано матеріальні цінності, послуги тощо);
по-друге, вони пов'язані з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв'язків підприємства;
по-третє, можуть бути виконані неминуче;
по-четверте, мають визначений термін виконання;
по-п'яте, прийнятні стосовно суб'єктів — юридичних або фізичних осіб, які можуть бути ідентифіковані.
Залежно від виду майбутнього платежу, тобто об'єкта, яким буде проведено платіж, розрізняють зобов'язання монетарні і немонетарна
Залежно від терміну погашення за діючою класифікацією зобов'язань позиковий капітал у формі товарного кредиту поділяється на довгостроковий та короткостроковий (поточний).
Такий поділ є недостатнім для фінансового аналізу та оцінки реального стану платоспроможності підприємства.
На думку автора, доцільно встановити групування позикового капіталу у формі товарного кредиту за такими характеристиками, як поточні та строкові. Рекомендовану систематизацію наведено на рис. 3.13.
На думку автора наведена на рис. 3.13 класифікація позикового капіталу у формі комерційного (товарного) кредиту дасть змогу одержувати більш точно інформацію для фінансового аналізу та оцінки реального стану платоспроможності підприємства з метою вдосконалення системи фінансової звітності та фінансового аналізу.
Залучений позиковий капітал у формі комерційного(товарно- го) кредиту потребує високого ступеня організації безготівкових розрахунків на підприємстві та безпосередньо організації бухгалтерського обліку його наявності та руху.
Рис. 3.13. Рекомендована класифікація позикового капіталу у формі комерційного (товарного) кредиту.