Анализ финансовой отчетности

Сопко. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів)

Методика побудови бухгалтерського обліку облігаційних позик

Бухгалтерський облік випущених облігацій здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559 [168]. Незважаючи на велику кількість класифікацій облігацій, з метою бухгалтерського обліку має значення класифікація облігацій за двома ознаками, а саме: за терміном обігу і способом виплати доходів (рис. 3.11). Суттєве значення для бухгалтерського обліку має також вартість реалізації облігацій. Залежно від умов випуску, а також ринкової кон'юнктури облігації реалізують: за номіналом (у випадку рівності оголошеної та ринкової ставок облігації); з премією (якщо оголошена ставка нижча від ринкової); з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову).
Рис. 3.11. Класифікація облігацій власної емісії з метою бухгалтерського обліку Премія за випущеними облігаціями — це сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість. Премія, отримана за реалізацію облігацій, підлягає амортизації. Амортизація премії — це рівномірне розподілення суми премії за періодами платежів. Дисконт на облігації — це метод приведення номінальної вартості облігації до ринкової. Наприклад, облігацію вартістю 1000 грн продана на фінансовому ринку за 900 грн, з дисконтом 10%. Аналітичний облік зобов'язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення. Синтетичний облік. Планом рахунків не передбачено спеціального рахунка для відображення зобов'язань підприємства за короткостроковими облігаціями. Враховуючи, що облігації за економічною суттю є інструментом позики, зобов'язання за випущеними короткостроковими облігаціями передбачено відображати на рахунку 60 «Короткострокові позики». На думку автора, такий підхід до обліку облігацій є неправомірним. Необхідно встановити спеціальний рахунок у Плані рахунків для обліку короткострокових облігацій, емітованих підприємством. Довгострокові облігації, емітовані підприємством, відображуються у бухгалтерському обліку на рахунку 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями». Характеристику субрахунків рахунка 52 наведена в табл. 3.14. Таблиця 3.14 Субрахунки рахунка 52»Довгострокові зобов’язання за облігаціями»
За Дебетом цих субрахунків відображується погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій, погашення заборгованості з нарахованих премій, облік сум дисконту за випущеними облігаціями. За Кредитом цих субрахунків обліковуються боргові зобов'язання за номінальною вартістю облігацій, нарахування сум премій за випущеними облігаціями та списання нарахованих сум дисконту.Субрахунки 522 «Премія за випущеними облігаціями» та 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» є регулюючими рахунками до рахунка 521 «Зобов'язання за облігаціями».
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображуються в балансі за їх реальною вартістю. На кожну наступну, після визнання, дату балансу фінансові зобов'язання оцінюють за амортизованою собівартістю, яку визначають шляхом збільшення (зменшення) вартості їх розміщення на суму накопиченої амортизації дисконту (премії). Амортизація дисконту (премії) — це пропорційний їх розподіл між усіма періодами нарахування відсотків з дати випуску облігацій до дати їх погашення.
У П(С)БО 13 не зазначено методу, за яким має амортизуватися дисконт (премія). Виходячи з цього, підприємство має право самостійно обрати один з двох методів:
метод рівномірної амортизації;
метод ефективної ставки відсотків.
Метод рівномірної амортизації передбачає амортизацію дисконту (премії) рівними сумами протягом періоду з дати випуску облігацій до дати їх погашення.
Метод ефективної ставки відсотків полягає у визначенні суми амортизації дисконту (премії) як різниці між прибутком за фіксованою ставкою відсотка й добутком ефективної ставки й амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.
Ефективна ставка відсотка визначається за формулами, наведеними у табл. 3.15.


Розрахована сума амортизації дисконту для підприємства є витратами, пов'язаними із залученням позикового капіталу, а сума амортизації премії доходами, пов'язаними із залученням позикового капіталу.
Незалежно від методу розрахунку амортизації дисконту (премії), упродовж часу дії облігацій залишок на рахунках 522 «Премія за випущеними облігаціями» та 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» зменшується до нуля (0 — на дату погашення облігації), а поточна вартість облігації наближається до номінальної вартості, і на дату погашення облігації її поточна вартість дорівнює номінальній.
Відсотки за облігаціями, з метою бухгалтерського обліку, нараховують відповідно до умов випуску облігацій.
Сума нарахованих відсотків має двоїсту сутність. З одного боку, ця сума є заборгованістю підприємства перед власниками облігацій з виплати відсотків, з іншого — це витрати на виплату відсотків, які відносяться до фінансових витрат як витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу.
У бухгалтерському обліку для відображення операцій, пов'язаних з облігаціями власної емісії — нарахування амортизації дисконту (премії), нарахування відсотків за облігаціями, застосовують ряд рахунків, характеристику яких наведена у табл. 3.16.


Загальну схему обліку операцій з облігаціями власної емісії наведено на рис. 3.12.


Рис. 3.12. Загальна схема обліку облігацій власної емісії
Основними господарськими операціями, наведеними на схемі, є:
1 — розміщення облігацій, у тому числі:
1а — сума одержаних грошових коштів за продажною вартістю;
1б — номінальна вартість облігацій;
1в — премія, за умови перевищення продажної вартості облігацій над їх номінальною вартістю; і
1г — дисконт, за умови перевищення номінальної вартості облігацій над їх продажною вартістю;
2 — випуск облігацій, у тому числі:
2а — випуск бланків облігацій;
2б — витрати випуску облігацій;
3 — нарахована амортизація премії;
4 — нарахована амортизація дисконту;
5 — нараховані відсотки власникам облігацій;
6 — виплата відсотків власникам облігацій;
7 — списуються доходи на фінансові результати;
8 — списуються витрати на фінансові результати;
9 — погашення облігацій після закінчення терміну обігу.
Таким чином, в умовах розвинутого фондового ринку існує
велика кількість різних видів облігацій. Особливості «класичної» облігації визначають порядок її обліку, а саме:
реалізація облігацій здійснюється:за номіналом, якщо ринкова ставка відсотка (Р %) дорівнює номінальній (Н %) ставці, яка визначена до оплати за облігаціями:з дисконтом, якщо ринкова ціна нижча за номінал, при цьому Р % > Н %;з премією, якщо ринкова ціна вища за номінал, при цьому Р % < Н %
періодичне нарахування і виплата фіксованого відсотка від номіналу;
погашення облігацій за номінальною вартістю.
Розглянемо деякі особливості визначення реалізаційної вартості облігацій.
У першому випадку, коли ринкова ставка відсотка дорівнює відсотковій ставці облігації, реалізаційна ціна облігації дорівнює її номінальній вартості. Тобто залежно від того, яким чином розраховуються з підприємством власники облігацій у бухгалтерському обліку, ця операція буде відображена на суму за номінальною вартістю облігацій, щорічні нарахування та сплати відсотків і погашення облігацій після закінчення термін обігу будуть відображені відповідними записами, як наведене в табл. 3.17.
У двох інших випадках, коли ринкова ставка відсотка відрізняється від ставки відсотка за облігаціями, використовується поняття дисконтованої вартості.
Таблиця 3.17
Відображення в обліку операцій з облігаціями(ставка відсотка за облігаціями дорівнює ринковій ставці відсотка)


У цих випадках реалізаційна вартість облігації дорівнює сумі її теперішньої (дисконтованої вартості) та теперішньої вартості відсотків, що сплачуються за облігаціями (дисконтованої вартості ануїтету). Для розрахунків теперішньої вартості облігації та теперішньої вартості ануїтету користуються формулами (табл. 3.18) та розрахунковими таблицями (додаток Ж).
Таблиця 3.18
Розрахунок ринкової(продажної) вартості облігацій.


Визначена таким способом продажна вартість облігацій відрізняється від номінальної.
Якщо ринкова ставка відсотка вища від ставки відсотка за облігаціями, то така облігація реквізується з дисконтом і в бухгалтерському обліку операція з розміщений таких облігацій та щорічна амортизація дисконту буде мати вигляд, як наведено у табл. 3.19.
Таблиця 3.19.
Відображення в обліку операцій з облігаціями (ставка відсотка за облігацією нижча від ринкової ставки відсотка)


У разі якщо ставка відсотка за облігаціями перевищує ринкової ставку відсотка, облігації продаються з премією. У такому випадку операції з розміщення облігацій та щорічна амортизація премії у бухгалтерському обліку матимуть вигляд, як наведено у табл. 3.20.
Таблиця 3.20
Відображення в обліку операцій з облігаціями(ставка відсотка за облігацією вища за ринкову ставку відсотка)


Для визначення сум щорічної амортизації дисконту (премії) складають графік амортизації дисконту (премії) за облігаціями.
У процесі розрахунку визначають:
витрати за відсотками визначаються шляхом множення поточної (балансової) вартості облігацій на початку періоду на ринкову відсоткову ставку на дату випуску облігацій;
сума дисконту, або премії, до амортизації визначається різницею між сумою витрат за відсотками і сумою відсотків до сплати (визначається за номінальною вартістю і встановленою відсотковою ставкою).
Цей метод забезпечує точніше порівняння витрат з доходами, ніж за лінійного методу амортизації дисконту та премії за облігаціями..
Графік амортизації дисконту (премії) за облігаціями має вигляд таблиці, в якій указується поточна (балансова) вартість облігацій на початок періоду, витрати за відсотками, суми відсотків, що належать власникам облігацій, суми амортизації дисконту (премії), недоамортизована сума дисконту (премії) на кінець періоду та поточна (балансова) вартість облігацій на кінець періоду.