Анализ финансовой отчетности

Гура. Облік видів економічної діяльності

Бухгалтерські рахунки та подвійний запис

Дані бухгалтерського обліку, відображені в документах, повинні бути згруповані, зокрема за видами активів та інших об'єктів бухгалтерського обліку. Це необхідно для визначення залишків надходження та вибуття за кожним з об'єктів обліку. З цією метою відкриваються бухгалтерські рахунки. Бухгалтерські рахунки — це спосіб узагальнення за економічно однорідними групами і поточного обліку активів, капіталу, зобов'язань, витрат та доходів підприємства. Для того, щоб зрозуміти сутність бухгалтерського рахунку, уявіть собі, що Ви бажаєте вести облік доходів та витрат Вашої сім'ї. Найзручніше це зробити, поділивши сторінки в зошиті навпіл вертикальною лінією, щоб з одного боку вписувати надходження грошей, а з другого — витрати. З потрібною Вам періодичністю (раз на місяць чи на тиждень) можна визначити залишок коштів. Якщо ж Ви приватний підприємець або як приватна особа ведете торгівлю на ринку, Вам потрібно вже не менше трьох таких зошитів — для обліку грошей, товарів та розрахунків з постачальниками. Оце в найпростішому варіанті і буде бухгалтерський рахунок — сторінка, поділена навпіл, де з одного боку відображується збільшення (грошей, товарів, боргів), а з другого — їх зменшення. При цьому кожна половина сторінки може бути поділена на кілька граф — для відображення руху за різними видами товарів або за різними статтями витрачання грошей.
На великому підприємстві таких рахунків потрібно набагато більше — для обліку запасів, основних засобів, статутного капіталу, розрахунків з бюджетом, з різними дебіторами, кредиторами та ін. Тобто для кожного з об'єктів бухгалтерського обліку відкривається окремий рахунок.
У теорії бухгалтерського обліку рахунок зображують у вигляді великої літери Т (Т-рахунок), при цьому ліва сторона рахунку називається "Дебет" (скорочено Д-т або Дт), а права — "Кредит" (К-т, Кт):
Д-т Сальдо початкове. Обороти дебетові. Сальдо кінцеве
К-т Обороти кредитові
Дебет (від лат. debet — винен) — лівий бік бухгалтерського рахунку.
Кредит (від лат. kredit — вірити) — правий бік рахунку.
Сальдо — залишок по рахунку на початок або кінець періоду; в більшості випадків кінцеве сальдо по рахунках визначають у кінці кожного місяця.
Обороти — зміни за дебетом і кредитом рахунків у результаті господарських операцій.
Наголосимо, що рахунки відкриваються для кожного з об'єктів бухгалтерського обліку. При цьому рахунки для обліку активів побудовані таким чином, що в них збільшення активів відображується за дебетом, а зменшення — за кредитом; на рахунках капіталу і зобов'язань, навпаки, збільшення відображується за кредитом, а зменшення — за дебетом. Пригадаємо балансове рівняння і, забігаючи наперед, зазначимо, що в бухгалтерському балансі активи відображуються з лівого боку, а капітал та зобов'язання з правого; називаються, відповідно, актив і пасив балансу.
Щодо балансу бухгалтерські рахунки бувають активні (А), пасивні (П) та активно-пасивні (А-П).
Активні рахунки — рахунки для обліку наявності та руху активів та витрат підприємства; в основному, вони відкриваються для статей активу балансу; збільшення активів відображується за дебетом рахунку, зменшення — за кредитом, сальдо дебетове.
Пасивні рахунки — рахунки для обліку капіталу, зобов'язань та доходів підприємства, відкриваються, головним чином, для статей пасиву балансу; збільшення відображується за кредитом, зменшення — за дебетом рахунку, сальдо кредитове.
Активно-пасивні рахунки — це рахунки, на яких може бути і дебетове, і кредитове сальдо (головним чином, це рахунки розрахунків та фінансових результатів).
Визначення кінцевого сальдо активного рахунку:
Сальдо кінцеве = Сальдо початкове дебетове + Обороти за дебетом - Обороти за кредитом.
Визначення кінцевого сальдо пасивного рахунку:
Сальдо кінцеве = Сальдо початкове кредитове + Обороти за кредитом — Обороти за дебетом.
Подвійний запис означає, що кожна господарська операція записується на бухгалтерських рахунках два або більше разів.
Кореспонденція рахунків — це взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками внаслідок відображення на них господарських операцій.
Якщо гроші отримані з банку в касу, то по цій операції рахунок ЗО "Каса" кореспондує з рахунком 31 "Рахунки в банку" і навпаки. В Інструкції до плану рахунків [4] для кожного рахунку наведено перелік тих рахунків, з якими він може кореспондувати за дебетом і кредитом.
Кожну господарську операцію треба відобразити на рахунках бухгалтерського обліку, тобто записати її суму за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Це називається зробити бухгалтерське проведення (проводку).
Бухгалтерське проведення — це відображення господарської операції та її суми на бухгалтерських рахунках із зазначенням, які рахунки дебетуються, а які кредитуються.
Щоб зробити бухгалтерське проведення, треба:
1) визначити економічний зміст операції;
2) вирішити, які рахунки беруть участь в проведенні;
3) визначити характеристику рахунків (А, П, А-П) і вирішити, на якому рахунку зміни відображати за дебетом, а на якому — за кредитом;
4) написати проведення.