Анализ финансовой отчетности

Гура. Облік видів економічної діяльності

Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку

Господарський облік виник у давні часи, коли люди почали вступати в перші господарські взаємовідносини. Господарський облік — це спосіб кількісного відображення і якісної характеристики господарської діяльності з метою управління нею. Традиційними видами господарського обліку є: — бухгалтерський; — статистичний; — оперативний. На сьогодні існує ще податковий облік. Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам. Статистичний облік — це облік масових та окремих типових господарських операцій та соціально-громадських явищ. Оперативний облік — це облік окремих господарських та технологічних операцій для оперативного керівництва. Податковий облік можна визначити як систему фінансових взаємовідносин між платником податків і бюджетом з податків, зборів та податкових платежів.
Метою ведення бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Користувачі бухгалтерського обліку поділяються на зовнішніх і внутрішніх.
Зовнішні користувачі — банки, кредитори, інвестори, органи статистики, податкові органи тощо; внутришні — керівництво підприємства, засновники, акціонери, працівники підприємства.
Нині виділяють два види бухгалтерського обліку — фінансовий і управлінський.
Фінансовий облік охоплює всі ділянки обліку, завершується складанням фінансової звітності і ведеться для зовнішніх користувачів.
Управлінський (внутрішньогосподарський) облік — ведеться для внутрішніх користувачів.
Бухгалтерський облік дає інформацію для багатьох інших видів обліку, для аналізу, контролю та прийняття управлінських рішень, оскільки він ведеться безперервно і відображує всю господарську діяльність підприємства. Бухгалтерський облік тісно пов'язаний з іншими економічними науками — аналізом господарської діяльності, статистикою, галузевими економіками, фінансами, податковим обліком, менеджментом, маркетингом тощо.
Засновником бухгалтерського обліку вважають Луку Пачолі, який в 1494 р. видав книгу "Трактат про рахунки і записи", хоча першим написав про подвійну бухгалтерію Б. Котрульї в 1458 р. У літописах вперше згадується бухгалтер (книгодержатель) в 1498 p., аудитор (контролер обліку) — в 1324 р.
На сьогодні роль і можливості бухгалтерського обліку в суспільстві настільки підвищилися, що бухгалтер повинен бути не тільки обліковцем, а й екаунтером, тобто не тільки формувати інформацію, а й активно її використовувати.
У сучасному суспільстві інтеграція економіки набула таких розмірів, що стала необхідною уніфікація бухгалтерського обліку для того, щоб звітність одних держав була зрозумілою в інших державах. З цією метою в 1979 р. створено Комітет із міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) і розпочато розробку міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) — IAS (International accounting standards). В 1999 p. в Україні розпочалося реформування бухгалтерського обліку згідно з МСБО і національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО). З 2000 р. бухгалтерський облік в Україні ведеться відповідно до П(С)БО та нового Плану рахунків [6, 3, 4].
Особливості бухгалтерського обліку:
1) безперервний, суцільний;
2) обов'язкове документальне підтвердження кожного господарського факту;
3) узагальнення в грошовому вираженні;
4) використання специфічних способів — рахунки, подвійний запис, баланс.
Функції бухгалтерського обліку:
— інформаційна (облікова);
— обліково-контрольна;
— обліково-аналітична.
Продукт бухгалтерського обліку — це облікова інформація, облікові рішення та проекти управлінських рішень. Продукт бухгалтерського обліку нематеріальний, матеріальні тільки його носії.
Вимірники бухгалтерського обліку:
— натуральні (кілограми, метри тощо);
— трудові (людино-година, людино-день);
— грошові (всі показники приводяться до єдиного грошового вимірника).