Анализ финансовой отчетности

Гура. Облік видів економічної діяльності

Характеристика туристичної діяльності

Туризм [1] — тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю. Згідно з КВЕД туристична діяльність належить до секції О, класу 92. Туристична діяльність — діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог Закону України "Про туризм" та інших актів законодавства України. Турист (мандрівник) — особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не забороненою законами країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений строк. Туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів. Туристичний продукт — комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі. Суб'єкти туристичної діяльності — підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. До них належать як власне туристичні агентства, бюро подорожей, туристичні оператори, туристичні комплекси, так і готелі, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства громадського харчування, транспорту, заклади культури, спорту та ін., які забезпечують приймання, обслуговування і перевезення туристів. Організаційні форми суб'єктів туристичної діяльності: — фірма-туроператор (турорганізатор); — фірма-турагент. Фірма-туроператор є виробником туристичного продукту. Вона формує тури — туристичні подорожі, поїздки за визначеними маршрутами у конкретні терміни, забезпечені комплексом туристичних послуг, а також забезпечує їх реалізацію. Фірма-туроператор може самостійно продавати путівки туристам, однак найчастіше виступає як оптовий продавець, який реалізує свій продукт посередникам — турагентам.
Фірма-турагент реалізує за певну винагороду тури фірми- туроператора на підставі укладеного між ними договору — агентської угоди. Турагент забезпечує рекламу турів, їх продаж і доставку клієнтів до місця початку подорожі, здійснює контроль якості обслуговування, збирає зауваження та побажання клієнтів.
Оформлення туристичної документації та страхування туристів можуть здійснювати як туроператор, так і турагент — за домовленістю. Агентська винагорода закладається туроператором як комісійний процент у ціну турпакета або дорівнює проценту знижки з роздрібної ціни туру.
Та сама фірма може виступати на ринку туристичних послуг як туроператор і як турагент одночасно.
За напрямом діяльності розрізняють фірми, які посилають туристів (ініціативні), й такі, що приймають і обслуговують туристів (рецептивні), а також змішані.
Найчастіше туристична фірма діє як посередник між споживачем послуг — туристом та безпосереднім їх виробником — підприємствами обслуговування.
Вимоги до суб'єктів туристичної діяльності
1. Туристична діяльність підлягає обов'язковому державному ліцензуванню. Видача ліцензій здійснюється відповідно до Закону [4] Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України та місцевими органами виконавчої влади у сфері туризму.
Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:
— іноземний туризм — організація приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні;
— внутрішній туризм — організація приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні;
— зарубіжний туризм — організація туристичних поїздок за межі України;
— екскурсійна діяльність;
— організація масового і спортивно-оздоровчого туризму (піші походи, альпінізм); організація літніх таборів.
Відповідно до ст. 14 Закону [4] плата за видачу копії ліцензії для кожної філії або відокремленого підрозділу становить один неоподатковуваний мінімум за видачу дубліката (17 грн.); за переоформлення ліцензії та за видачу дубліката — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
2. Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність вимогам нормативних документів.
3. Обов'язковим є страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), яке здійснюється на основі угод із страховими компаніями, що мають право на здійснення такої діяльності і керуються Законом [5]. Якщо турфірма не здійснює страхування туристів, то приймаються страхові поліси, видані на підставі договору, укладеного безпосередньо між туристом і страховою компанією. Причому необхідно не лише перевірити наявність страхового полісу в туриста, а й додати його копію до договору на надання туристичних послуг.
4. Обов'язкова наявність службового приміщення (офісу), яке відповідає певним, визначеним законодавством, умовам.
5. У штаті суб'єкта туристичної діяльності повинно бути не менш 30 % фахівців зі спеціальною туристичною освітою або стажем роботи у сфері туризму не менш 3 років; для керівника суб'єкта туристичної діяльності або туристичного підрозділу обов'язковою є вища освіта.
6. Обов'язкове надання клієнтам і партнерам повної інформації щодо туристичних послуг, тарифів, умов обслуговування туристів, рекламних, інформаційних, довідкових матеріалів (довідники готелів, закладів громадського харчування, розклади руху транспорту, тарифи на перевезення тощо). Здійснюючи рекламну діяльність, суб'єкт туристичної діяльності повинен керуватися Законом [6].
7. З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати: підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів спорядженням та інвентарем; навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків,
Облік туристичної діяльності інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки; надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих; розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та спелеотуризму.
Суб'єкти туристичної діяльності, які спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, повинні створювати пошуково-рятувальні служби, керуючись Положенням [14], або укладати угоди з такими службами на обслуговування.