Анализ финансовой отчетности

Гура. Облік видів економічної діяльності

Калькулювання собівартості видавничої продукції та облік у видавців

Для організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції велике значення мають розміри видавничого підприємства. У книжково-журнальних і газетних видавництвах витрати на виробництво друкарської продукції доцільно враховувати позамовно. А редакціям, що займаються випуском тільки одного або двох видань, зручніше використовувати попроцесний облік витрат і списання запасів на основі методу ідентифікованої собівартості. Видавництво має як витрати, характерні для будь-якого підприємства (адміністративні витрати, оренда, електроенергія, перевезення, зберігання, телефонні послуги та ін.), так і специфічні витрати (авторський гонорар, ціна паперу на видання, оплата праці і матеріалів друкарні, маркетингові і рекламні витрати). Для отримання інформації про реальні прибутки і збитки кожного конкретного видання в бухгалтеріях видавництв доцільно застосовувати так звану бухгалтерію заголовків — тобто підрахунок витрат і прибутків для кожного видання окремо.
У зв'язку з цим для обліку прямих витрат (авторський гонорар, вартість паперу, картону, палітурних матеріалів, витрати на виготовлення оригінал-макетів, поліграфічне виконання тощо) пропонується розробляти електронну картотеку або реєстраційний журнал, де кожна окрема картка є узагальненою інформацією за кожним виданням у розрізі калькуляційних статей.
На сьогодні у видавництвах здавання видання у друк здійснюється за оригінал-макетом, який дає значні техніко-економічні переваги: ліквідується коректурний обмін, скорочується обсяг виправлень.
Обліковець видавництва до рахунків друкарні прикладає проект акта непродуктивних витрат із зазначенням їх характеру (авторське і видавниче виправлення, друкарські помилки тощо).
Тут же вказується, з чиєї вини допущено непродуктивні витрати, в якій сумі підлягають утриманню з винних осіб і яка сума має бути віднесена на витрати з виготовлення продукції за статтею "Поліграфічні витрати". До витрат на друкарські роботи відносять також оплату видавництвами стороннім друкарням продукції, яка не ввійшла в тираж.
Виробничий процес під час роботи над рукописом у видавництві починається з технічного редагування, тобто з визначення формату набору видання, підбору шрифтів, визначення типу обкладинки, паперу тощо.
Видавництва можуть одночасно здійснювати кілька видів видавничої справи (займатися видавничою діяльністю, виробництвом видавничої продукції та її розповсюдження) і поряд з цим вести додаткову діяльність (надання замовникам друкарської інформації рекламних площ (тобто реалізація реклами), надання інформаційних і аналітичних послуг, виготовлення одноразових замовлень незначним тиражем тощо).
У книжково-журнальних виданнях при складанні річних і квартальних звітів продукція калькулюється за групами:
— видання, закінчені здаванням;
— видання з частковим здаванням;
— видання, вилучені в порядку доздавання, які ввійшли в звітний період.
Видання, вивезені на склад торгової організації або видавництва повним тиражем, і видання з незначним недодрукуванням (у межах 200 примірників) вважають закінченими здаванням. Собівартість закінчених здаванням видань визначається за статтями витрат, видами продукції і розділами літератури.
При визначенні собівартості видань, тиражі яких не повністю завершені, встановлюється собівартість частково виготовлених тиражів за статтями витрат пропорційно до зданої частини тиражу. Фактичну собівартість часткового здавання видань ; визначають у кінці кожного місяця або кварталу. До складання звітної калькуляції частково виготовлені тиражі враховуються в накопичувальних регістрах за оптовою і відпускною цінами. В міру визначення фактичної собівартості випущеної продукції роблять такі бухгалтерські записи:
Д-т 26 К-т 23 на суму фактичної собівартості.
Також додатково на субрахунку "Відхилення від собівартості" рахунку 26 "Готова продукція" відображається відхилення виробничої собівартості від нормативу. Такий облік дає змогу відображати реальні і об'єктивні показники випуску і реалізації як прибуткових, так і збиткових видань. Показник реалізації збиткових видань видавничої продукції передбачений звітністю видавництв.
Собівартість до здавання видань визначається так само, як і закінчених здаванням. На до здавання (коли тираж повністю закінчений) відносять залишок витрат за цим виданням.
Незавершене виробництво у видавництвах — це літературний матеріал, що перебуває на тій або іншій стадії видавничої обробки і має назву видавничого портфеля. До незавершеного виробництва включають продукцію, яка не пройшла всіх передбачених технологічним процесом стадій обробки; закінчену виробником, але не повністю укомплектовану або не прийняту замовником продукцію; вироби, які не пройшли випробувань під час технічного приймання; залишки невиконаних замовлень у допоміжних і обслуговуючих виробництвах.