Анализ финансовой отчетности

Гура. Облік видів економічної діяльності

Державна підтримка та оподаткування сільськогосподарських підприємств

Враховуючи проблеми сільськогосподарських підприємств, держава надає їм підтримку за такими напрямами [2]: 1) Цінова політика і підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників полягає у встановленні заставних цін, наданні державних дотацій і субсидій, встановленні граничних рівнів цін (тарифів) на електроенергію, газ і нафтопродукти вітчизняного виробництва, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами. 2) Частка витрат державного бюджету України на фінансування розвитку сільського господарства повинна становити не менше 5 % витрат бюджету. 3) Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється режим спеціального кредитування, який враховує особливості ведення сільськогосподарського виробництва в умовах здійснення економічної та земельної реформ на селі. Кредитне забезпечення сільського господарства полягає в наданні кредитів за рахунок державних ресурсів та компенсації за рахунок державного бюджету ставки за кредитами в розмірі не менш як 50 % облікової ставки НБУ. Сільськогосподарські підприємства здійснюють обов'язкове страхування врожаю; за рахунок державного бюджету компенсується не менше ніж 50 % витрат на таке страхування. Для сільськогосподарських підприємств встановлюються пільги з оподаткування:
1. До 2007 р. сільськогосподарські підприємства сплачують фіксований сільськогосподарський податок [3]; ставка його встановлюється у відсотках до грошової оцінки сільськогосподарських земель.
Фіксований податок включається до собівартості. Він сплачується в рахунок таких податків і зборів:
— податок на прибуток;
— плата за землю;
— податок з власників транспортних засобів;
— комунальний податок;
— збір на обов'язкове соціальне страхування;
— збір на обов'язкове державне Пенсійне страхування;
— плата за торговий патент;
— збір за геологорозвідувальні роботи за рахунок держбюджету;
— збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою).
Якщо в звітному періоді валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції становитиме менше 75 % всього обсягу реалізації, в наступному звітному періоді підприємство сплачує податки на загальних підставах.
2. До 2004 р. ПДВ при реалізації сільськогосподарської продукції залишається в розпорядженні сільськогосподарських підприємств, перераховується на окремий рахунок і використовується для поповнення основних і оборотних засобів.
До 2004 р. сума ПДВ, яку повинні сплачувати переробні підприємства за реалізовані ними молоко і молочну продукцію, м'ясо і м'ясопродукти, спрямовується винятково для виплат дотацій сільськогосподарським виробникам за продані ними м'ясо і молоко [1, Закон про ПДВ — пункти 11.21— 11.29]
3. Датою виникнення податкових зобов'язань при продажу сільськогосподарської продукції є дата зарахування коштів від покупця на рахунок чи в касу сільськогосподарського підприємства [2].
4. Податок на прибуток (для неплатників фіксованого податку) розраховується не за квартал, а за весь звітний рік, при цьому валові доходи і валові витрати підлягають індексації [ст. 14 Закону про прибуток].
Сільськогосподарські виробники здійснюють розрахунок приросту (убутку) балансової вартості матеріалів [п. 5.9 Закону про прибуток] один раз на рік.
5. Звільняється від оподаткування фінансування наукових розробок для сільськогосподарського виробництва [2].
6. Не стягується мито та інші податки при ввезенні на митну територію України комплектуючих виробів і запчастин до сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин і тварин, які не виробляються в Україні, а також при сезонному ввезенні дизельного палива (з 01.02 по 01.10).