Анализ финансовой отчетности

Бутинець. Бухгалтерський фінансовий облік

Економічна сутність запасів

Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси. Класифікацію економічних (виробничих) ресурсів наведено на рис.
Рис. Класифікація економічних ресурсів
Рис. Класифікація економічних ресурсів
Місце товарно-виробничих запасів у складі економічних ресурсів наведено на рис.
Рис. Місце товарних і виробничих запасів у складі економічних ресурсів
Рис. Місце товарних і виробничих запасів у складі економічних ресурсів
В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення. У навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали". Деякі автори при визначенні поняття матеріальних оборотних активів застосовують термін "цінності". Однак, поняття "цінність" є описовою категорією, ознакою, якісним або критеріальним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, що мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.
Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси" пов'язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовуються у виробничому процесі.
Терміни "товарно-матеріальні активи" і "товарно-матеріальні запаси" не прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.
Певні протиріччя пов'язані і з використанням терміну "предмети праці". Поняття предметів праці достатньою мірою відповідає сутності елементів виробництва, що підлягають обробці, але традиційно використовується не як облікова категорія, а як економічна.
Термін "товарно-виробничі запаси" найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.
Поряд з цим не можна забувати про існування терміну "запаси", який згідно з П(С)БО 9 "Запаси" об'єднує основні складові оборотних матеріальних активів.
Використання цього терміну викликає певні протиріччя, які пов'язані з тлумаченням його в довідковій літературі. Так, більшість авторів під терміном "запаси" розуміють резерв матеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності. Тобто поняття запасів є досить специфічним. Не дивлячись на те, що термін "товарно-виробничі запаси" є найбільш прийнятним у застосуванні для розкриття сутності предметів праці, їх окремих характерних особливостей, але з прийняттям П(С)БО термін "запаси" увійшов до широкого вжитку.
Класифікація запасів
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація.
Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл.).
Таблиця. Характеристика основних видів запасів


Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
♦ забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;
♦ контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих та їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;
♦ забезпечення відповідності складських запасів нормативам;
♦ достовірна оцінка товарно-виробничих запасів;
♦ розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;
♦ відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.
Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами.