Анализ финансовой отчетности

Бутинець. Бухгалтерський фінансовий облік

Інвентаризація зобов'язань

Метою проведення інвентаризації зобов'язань є встановлення правильності розрахунків за довгостроковими та поточними зобов'язаннями, обгрунтованості та реальності цих сум. Об'єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків за зобов'язаннями на певну дату: розрахунки за одержаними довгостроковими та короткостроковими позиками та відсотками за ними; заборгованість за довгостроковими та короткостроковими векселями виданими; довгострокові зобов'язання за облігаціями та з оренди; розрахунки з постачальниками та підрядниками; розрахунки за податками, обов'язковими платежами та за страхуванням; розрахунки з оплати праці та з учасниками; інші довгострокові та поточні зобов'язання; доходи майбутніх періодів. Кожний об'єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об'єктивності. Специфіка проведення інвентаризації зобов'язань полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю: 1) прийоми перевірки окремого документу: формальна перевірка; арифметична перевірка; нормативно-правова перевірка; 2) прийоми перевірки декількох документів, що відображають одну і ту ж або взаємопов'язані операції: зустрічна перевірка; взаємний контроль; 3) прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей: контрольне порівняння; відновлення кількісно-сумового обліку; хронологічна перевірка. Перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов'язань, зазначених в лекціях 20 - 23. Суми заборгованостей за такими розрахунками слід обов'язково узгодити перед складанням річної фінансової звітності. Залишати їх в обліку неврегульованими не допускається. Специфікою процесу інвентаризації зобов'язань є необхідність перевірки, поряд з суто бухгалтерською інформацією, відповідності здійснених операцій законодавчо-правовим нормам. Зокрема, в ході проведення інвентаризації зобов'язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років). Для міжнародних договорів можуть бути встановлені інші правила, які відповідають Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів A\CONF\63\15, яка ратифікована Україною. Відповідно до неї строк позовної давності становить 4 роки.
Дата виникнення заборгованості та початок строку позовної давності можуть не збігатися, тому важливо перевірити обидві дати. Суми, за якими минув строк позовної давності, повинні бути списані з балансу з відображенням у складі доходів.
В ході проведення інвентаризації потрібно:
♦ оформити виписки, що вказують на реальне існування кредиторської заборгованості, та надіслати їх всім кредиторам підприємства за погодженням із замовником. Підприємства-кредитори протягом 10-ти днів з дня одержання цих виписок повинні підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу;
♦ якщо це обумовлено договором, вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи за невідфактурованими поставками (після перевірки бухгалтерією підприємства таких поставок). Невідфактурованим поставкам необхідно приділяти особливу увагу при проведенні інвентаризації у зв'язку з тим, що без документального підтвердження суми господарської операції її неможливо точно відобразити в бухгалтерському обліку; невідфактуровані поставки можуть виникнути не лише через те, що не оформлено товаросупровідних документів, але й через розкрадання ТМЦ або за інших серйозних причин. Якщо на підприємстві наявні невідфактуровані поставки, обов'язково необхідно з'ясувати їх причину. Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо надання документів неможливе, постачальники повідомляють причини цього.
При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за неотримане майно або отримане від інших підприємств.
З цією метою слід ознайомитись з договорами, порядком оплати та перевірити фактичний стан розрахунків за виписками банків. При бартерних розрахунках слід проаналізувати (звірити) своєчасність відвантаження товару, що передається, та отримання зустрічного за первинними документами та зіставити з порядком, зазначеним у бартерному договорі. За імпортними (експортними) операціями обов'язково слід вивчити дотримання встановлених законами строків поставок та перерахування коштів.
На рахунках обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, іншими кредиторами повинні залишитись виключно погоджені суми. І тільки в окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунено або вони залишились нез'ясованими, кожна сторона відображає у своєму балансі розрахунки з кредиторами в сумах, що випливають із записів у її бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними. Зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності на вирішення суду.
В ході проведення інвентаризації за розрахунками з оплати праці перевіряється реальність заборгованості за розрахунковими відомостями, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього, повинні бути виявлені суми, погашення яких не вимагалось своєчасно, і які підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми та причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).
Перевіряється правильність нарахованих сум та утриманих податків, а також своєчасність їх перерахування до відповідних бюджетів; за документами встановлюється тотожність розрахунків з банком, іншими організаціями.
При здійсненні зустрічної перевірки розміру поточних та довгострокових зобов'язань необхідно врахувати, що кредити, здебільшого, надають під відсотки. Таким чином, сума зобов'язань за кредитами в обліку може бути правильною, а заборгованість підприємства перед фінансово-кредитною установою, - більшою. Для перевірки даного питання необхідно переглянути договори підприємства, що регулюють дане питання.
Інвентаризації підлягають і векселі: як ті, що знаходяться в портфелі, так і вилучені з нього (на інкасо, в забезпечення, обліковані та бланкіровані). За кожною категорією векселів слід складати окремий опис. При великій кількості векселів бажано завчасно складати описи, що суттєво прискорює роботу інвентаризаційної комісії. За векселями, що знаходяться у банківських установах, до описів необхідно додавати письмові довідки банків.
Перед початком проведення інвентаризації необхідно скласти акти звірки взаємної заборгованості. В разі необхідності стан аналітичного обліку розрахунків з кредиторами приводять у відповідність до законодавства, так як нерідко підприємства ведуть аналітичний облік тільки за окремими кредиторами, а не за кожним документом (рахунком). Це часто призводить як до розходжень в актах звірки розрахунків, так і до серйозніших наслідків -заниження або завищення сум податків. Комісія на підставі актів звірки встановлює тотожність розрахунків підприємства розрахункам банків, бюджету, фінансових, податкових органів. Неврегульованих сум за цими розрахунками на балансі підприємства бути не повинно: їх оцінюють як неправильне складання балансу.
За актами звірки розрахунків з дебіторами і кредиторами комісія встановлює строки виникнення, можливість погашення заборгованості й осіб, з вини яких пропущено строки позовної давності.
При інвентаризації заборгованостей складається акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими кредиторами та дебіторами.
В нормативних документах не передбачено порядку проведення інвентаризації доходів майбутніх періодів та не розроблено типових форм первинних документів для відображення її результатів. Кожне підприємство на власний розсуд може розробити зручну для себе форму.
Результати інвентаризації зобов'язань можуть бути наступними:
♦ дані інвентаризації співпадають з даними, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства;
♦ мають місце розбіжності між залишками на рахунках бухгалтерського обліку поточних та довгострокових зобов'язань з даними, що були отримані в ході проведенні інвентаризації, а саме - лишки та недостачі;
♦ виявлено зобов'язання, строк позовної давності яких минув. Остаточні результати інвентаризації відображаються в протоколі засідання інвентаризаційної комісії та наказах (розпорядженнях) керівника підприємства.