Анализ финансовой отчетности

Бутинець. Бухгалтерський фінансовий облік

Юридичний аспект ліквідації

Ліквідація - це оголошене припинення господарської діяльності підприємства з реалізацією всіх його активів, погашенням всіх фінансових зобов'язань і розподілом засобів, що залишилися, між засновниками (акціонерами). Ліквідація передбачає закриття підприємства без заміни його новими господарськими утвореннями. Вона може здійснюватися у добровільному порядку, коли подальше існування підприємства визнано недоцільним (наприклад, за рішенням засновників або акціонерів), або в примусовому порядку (наприклад, після винесення рішення господарського суду за позовом кредиторів про визнання підприємства банкрутом) (рис.).
Рис.. Причини ліквідації підприємства
Рис.. Причини ліквідації підприємства
Рис.. Причини ліквідації підприємства Оскільки на сьогодні більшість підприємств ліквідується через банкрутство, то розглянемо саме цю процедуру. Згідно з чинним законодавством банкрутство — це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. З метою забезпечення збереження майна та запобігання остаточній ліквідації щодо боржника застосовуються наступні судові процедури (рис.).
Рис. Судові процедури банкрутства, що застосовуються до боржника
Рис. Судові процедури банкрутства, що застосовуються до боржника
Рис. Судові процедури банкрутства, що застосовуються до боржника Процес ліквідації у порушенні справи про банкрутство повинен відбуватися лише після того, як вжито усі можливі заходи оздоровлення майнового стану боржника та виходу його зі стану неплатоспроможності. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора (ліквідаційну комісію). На ліквідаційну комісію покладається відповідальність за ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності. Ліквідаційний баланс — це баланс підприємства-банкрута, складений ліквідаційною комісією після продажу необхідної частини його активів і повного задоволення всіх вимог кредиторів, що передається до господарського суду. Наведемо основні етапи проведення ліквідації підприємства (рис.).
етапи проведення ліквідації підприємства
етапи проведення ліквідації підприємства
Рис. Процедура ліквідації підприємства До обов'язків ліквідаційної комісії входить складання ліквідаційного балансу, винесення рішення про розподіл засобів, що залишилися на підприємстві після сплати боргів між засновниками відповідно до Статуту підприємства та чинного законодавства. Якщо за результатами ліквідаційного балансу, який передається до суду, не залишилося майна після задоволення всіх вимог кредиторів, виноситься постанова про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ж майна підприємства-банкрута вистачає для задоволення всіх вимог кредиторів, то підприємство може продовжувати свою діяльність (якщо коштів за ліквідаційним балансом достатньо з позицій законодавства для його функціонування в даній організаційно-правовій формі). Для проведення державної реєстрації припинення діяльності юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: ♦ заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення діяльності юридичної особи у зв'язку з ліквідацією; ♦ свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; ♦ оригінал установчих документів: ♦ акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу; ♦ довідку відповідного органу Державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків; ♦ довідку відповідних органів фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України про зняття з обліку; ♦ довідку архівної установи про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню. У випадках, встановлених чинним законодавством, необхідно також додатково подавати висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу (підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально засвідчені). Державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення діяльності юридичної особи в результаті її ліквідації. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення діяльності юридичної особи. Отже, ліквідація підприємства вважається завершеною з момент}' внесення запису про це до державного реєстру. Відображення в обліку процедури ліквідації при банкрутстві підприємства Ведення бухгалтерського обліку на підприємствах-банкрутах має ряд особливостей Згідно з принципом автономності особисте майно та зобов язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства. На практиці, зазвичай, особливо в господарських товариствах, майно знаходиться у користуванні власника, працівників товариства або й взагалі належить іншому підприємству (оренда) тощо. Із виникненням передбанкрутного стану кожен власник намагається будь-яким чином приховати майно товариства від примусового стягнення для погашення зобов'язань. Однією з функцій бухгалтерії є збереження майна. Бухгалтер повинен вести облік майна в аналітичному його розрізі із зазначенням матеріально відповідальної особи, задля того, щоб уникнути різних приховувань і розкрадань.
На заключних етапах банкрутства порушується значення принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. У процедурі банкрутства вирішальним є момент надходження грошових коштів або погашення зобов'язань. У бухгалтерському обліку необхідно відображати доходи та витрати на базі грошових потоків, а не фактів здійснення угод, які практично на останній стадії відсутні.
Принцип превалювання сутності над формою не повинен порушуватися навіть на будь-якій стадії банкрутства (на практиці його часто недотримуються). Всі дані, які надає бухгалтерський облік повинні бути повними, чіткими, надійними. При цьому важливим є зміст та істотність даних. Істотними, з точки зору кредиторів, є дані, відсутність або неточність яких може вплинути на рішення зацікавлених користувачів. Дані бухгалтерського обліку та звітності повинні бути надійними, тобто об'єктивно відображати факти господарського життя, до яких вони відносяться.
Окрім принципів, які діють згідно з чинним законодавством, на практиці застосовуються й інші принципи.
Залежно від обраної судової процедури банкрутства відбуваються відповідні зміни в бухгалтерському обліку: у критеріях визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат, їх оцінка в обліку та звітності.
Підприємство-банкрут економічні вигоди в майбутньому не може отримати, а отримує лише збитки. У такому випадку для визнання в бухгалтерському обліку достатньо факту отримання або втрати активів, зобов'язань, доходів і витрат.
В умовах банкрутства, особливо на заключних його стадіях, найбільш поширеною є оцінка цих об'єктів за поточною (відновленою) вартістю (тобто в сумі грошових коштів, яка повинна бути сплачена на дату складання фінансової звітності або переходу на іншу стадію банкрутства) і за ринковою вартістю.
У бухгалтерському обліку в тих випадках, коли основні засоби та матеріальні цінності є об'єктом реалізації, необхідно застосовувати податкове законодавство, в іншому випадку - непотрібно.
Якщо заходи щодо покращання фінансового стану боржника відсутні, то відкривається ліквідаційна процедура, яка також знаходить своє відображення в обліку.
Перед тим як розпочати продаж майна банкрута необхідно провести інвентаризацію та оцінити його майно.
Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору фахівців з оплатою їх послуг за рахунок коштів боржника, визнаного банкрутом.
Після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Відобразимо дані операції на рахунках бухгалтерського обліку на умовному прикладі.
Приклад
Таблиця. Баланс ТзОВ "Фокус" на початок ліквідаційної процедури, тис.грн.


Процес реалізації майна банкрута з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку наведено в табл.
Таблиця Бухгалтерське відображення процесу реалізації майна підприємства -банкрута




Всі претензії (вимоги), які надійшли від кредиторів до підприємства-боржника, що ліквідується, задовольняються за рахунок майна даного підприємства.
За рахунок отриманих від реалізації майна коштів і тих, що були у наявності підприємства-боржника ліквідаційна комісія погашає зобов'язання за певною чергою (табл.) згідно з чинним законодавством.
Таблиця. Відображення порядку задоволення вимог кредиторів на рахунках бухгалтерського обліку






Законодавством передбачено задоволення вимог кредиторів шостої черги, куди включені всі вимоги, що не увійшли до перших п'ять.
Після усіх розрахунків необхідно скласти ліквідаційний баланс.
Таблиця Ліквідаційний баланс ТзОВ "Фокус", тис, грн