Анализ финансовой отчетности

Информация для бухгалтера

Дозвольте торгувати ... на вулиці: одержання необхідних документів

Перед тим як розпочати робити швидкі гроші — чи то встановлення бочки з квасом, чи торгівля з кузова вантажного автомобіля, — необхідно одержати згоду у вигляді дозволів і погоджень деяких органів. Інакше на ваших продавців чекає доля тих, хто торгує біля ринків. Вони, помітивши в юрбі людину у формі, змушені скидувати все своє нехитре добро у сумку й брати ноги в руки. А все тому, що подібна торгівля незаконна, адже немає потрібних документів. Як ви вже здогадалися, у статті йтиметься саме про дозвільні документи, а також про органи, що їх видають, та нюанси, які треба враховувати при одержанні. Відповідно до п. З Правил дрібнороздрібної торгівлі та п. 7 Порядку заняття торговельною діяльністю виїзною ми називаємо роздрібну торгівлю через дрібнороздрібну торговельну мережу. До неї відносять продаж товарів на виїзді — через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки тощо ) і на виніс — з лотків, прилавків, розносок, столиків та ін.

Виїзна торгівля. Не втратьте шансу заробити!

Торгівля не розорила ще жодного народу. Бенджамін Франклін Людина в усі часи свого існування залежала від погоди їх умов. І навіть сьогодні, в епоху космосу та комп'ютерних технологій, це позначається на її господарській діяльності. Одним із проявів такої залежності є помітне пожвавлення з наближенням літа виїзної торгівлі. Цей спосіб збуту продукції дозволяє спіймати покупця на ринку, у переході, біля зупинки — скрізь, де вирує активне життя. Подібне "ходіння в народ" може призвести до суттєвого зростання товарообороту і виручки. Отже, читайте, як правильно організувати виїзну торгівлю. ЩО ТАКЕ ВИЇЗНА ТОРГІВЛЯ Відповіді на це запитання ви не знайдете в жодному нормативно-правовому акті. Тож спробуємо з'ясувати, що означає термін "виїзна торгівля", на основі логічних міркувань.

Спадкування земельних та майнових паїв: чи сплачувати податок з доходів

Коли заходить розмова про земельні та майнові паї, одержані громадянами в процесі реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств (далі — КСП), перше, що спадає на думку, — ця тема цікава лише колишнім працівникам КСП. Що ж, спочатку так воно і було. Але згодом до категорії "зацікавлених" стали потрапляти і люди, достатньо далекі від сільгоспвиробництва. Адже серед шляхів використання вказаних паїв є можливість їх успадкування. І от уявіть собі ситуацію: від своєї бабусі (у минулому колгоспниці) на додаток до будиночка у селі онук успадковує земельний пай. Та раптом з'ясовується, що з вартості такого паю йому доведеться сплатити податок з доходу. На цьому наполягають фахівці податкової інспекції. Та чи праві вони? З редакційної пошти та консультаційної лінії нашої газети ми знаємо—такі запитання сьогодні в числі актуальних. Тож не могли залишити їх поза увагою. Аби розібратися із оподаткуванням успадкованих земельних та майнових паїв, зробимо екскурс в історію реформування КСП.

Податковий кредит при ввезенні товарів за договором доручення з нерезидентом : минуле й сьогодення

Приводом для написання цього матеріалу стала позиція ДПАУ викладена в листі від 09.03.06 р. № 4342/7/16-1517-26 (далі—лист№ 4342, див. crop. 26). Чесно кажучи, вона нас здивувала. У листі податківці дали червоне світло для податкового кредиту, що сплачується на митниці під час імпорту товарів за договором доручення з нерезидентом. Ми з цим погодитися аж ніяк не можемо. Пояснимо чому. Спочатку про біографію п. 4.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ), що регламентує процедуру оподаткування посередницьких операцій. Як було До 31 березня минулого року (дати набрання чинності Законом України від 25.03.05 p. № 2505-IV) діяла стара редакція названого пункту. В останньому його абзаці була фраза: правило оподаткування посередницьких операцій "...не поширюється на операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в межах зазначених договорів, оподаткування яких регулюється відповідними нормами цього Закону (тут і далі виділено нами. — Прим. ред.)". Таким чином, за тих не таких уже далеких часів, займаючись зовнішньоекономічним посередництвом, покладатися на п. 4.7 Закону про ПДВ не можна було. Але в даному Законі про обкладення посередницьких імпортних операцій ви б жодного слова не знайшли. І, звичайно, у платників виникало безліч запитань, оскільки заборона на застосування п. 4.7 Закону про ПДВ позбавляла податкового кредиту українське підприємство — повіреного, незважаючи на те що цей ПДВ воно сплачувало на митниці.

Податковий і бухгалтерський облік придбання комп'ютерних програм

Сьогодні важко собі уявити підприємство без комп'ютера. А щоб він працював, необхідне так зване програмне забезпечення або комп'ютерні програми (КП). Термін "комп'ютерна програма" розшифровано у ст. 1 Закону про авторське право. КП є набором інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів або в будь-якому іншому вигляді, виражениху формі, придатній для зчитування комп'ютером, що приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, що виражені у вихідному або об'єктному кодах). Уданій статті ми висвітлимо аспекти покупки КП для використання на підприємстві, а не для тиражування та/або продажу. Звичайно, йтиметься тільки про одержання ліцензійних КП.

Правові проблеми наділення приватного підприємства майном на праві господарського відання

Частина 2 ст. 135 ГКУ дозволяє власнику особисто або через уповноважені ним органи з метою ведення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, господарського відання, а для некомерційної госпдіяльності — на праві оперативного управління. Одна із форм господарських організацій, які створюються для здійснення підприємницької діяльності, —приватне підприємство (далі — ПП) (ст. 63 ГКУ). Незважаючи на велику популярність цієї організаційно-правової форми, чинне законодавство України містить замало норм, що розтлумачують особливості створення, діяльності та припинення ПП. У ст. 113 ГКУ є лише загальне визначення ПП, а далі сказано, що порядок організації та діяльності ПП регулює цей Кодекс та інші закони. Втім, у них немає жодних вказівок про органи управління ПП, правовий режим майна, процедури зміни засновника, правонаступництво (спадкування), відповідальність за зобов'язаннями. Це породжує безліч питань на практиці. Великі труднощі виникають при визначенні правового режиму майна ПП.

Дивіденди неризиденту-юрособі: облік виплат

Основні правила В оподаткуванні виплат дивідендів нерезидентам-юрособам своя специфіка. З одного боку, до таких виплат застосовують правила, що регламентують оподаткування внутрішньоукраїнських дивідендів, аз іншого —"нерезидентські" норми. Щоб все розкласти по поличках, з'ясуємо, що спільного у внутрішньоукраїнських і нерезидентських дивідендів і чим вони відрізняються. Їх об'єднує те, що резиденту — емітенту корпоративних прав необхідно нарахувати авансовий внесок з податку на прибуток. Щоб припинити всякі спроби платників податків скористатися в даному випадку міжнародними угодами, законодавець створив спеціальну норму — пп. 7.8.8 Закону про прибуток. У ньому записано: авансовий внесок з податку на прибуток,сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, — це частина податку на прибуток і його не можна розцінювати як податок, що справляється при репатріації дивідендів (їх переказі за кордон на користь нерезидентів) відповідно до ст. 13 Закону про прибуток або міжнародних договорів України. І це справедливо, оскільки авансовий внесок не утримують із нерезидента, а нараховують на суму дивідендів.

Як страхова компанія перестраховує ризики

Як відомо, хто не ризикує, той не п'є шампанського. Звичайним підприємствам та фізособам зменшити їх ризики допомагають страхові компанії. Останні ж звертаються за допомогою до таких, як вони самі, тобто перестраховують прийняті на себе ризики в інших страхових компаніях. Про це ми поговоримо у нашій статті. 1.Що таке перестрахування і для чого воно потрібно Насамперед давайте з'ясуємо, що являє собою перестрахування. Звернемося до ст. 12 Закону про страхування. Це страхування одним страховиком (цедентом,перестрахувальником) на встановлених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, за законодавством країни, у якій він зареєстрований. Навіщо воно потрібно? Насамперед для захисту страхувальників і забезпечення платоспроможності страховиків. Укладаючи договори страхування, страхові компанії беруть на себе ризик клієнта. Часто страхова сума (яку страховик виплачуватиме при настанні страхового випадку) є значною. Наприклад, за автомобіль останньої моделі, три- або чотирикімнатне столичне помешкання, не кажучи вже про літаки і судна. Тож страховик має бути переконаний, що при настанні страхового випадку він зможе компенсувати втрати клієнта. А останній — що йому повернуть втрачене.

Профдіяльність на ринку цінних паперів: ліцензуємо по-новому

(Замість коментарю до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів" від 06.09.05 р. № 2800-IV, далі — Закон про зміни) Закон про зміни починає працювати через 6 місяців із дня опублікування. Про це згадано у його розділі II. А оскільки першою на своїх сторінках його текст розмістила газета "Голос України" від 4 жовтня 2005 року в № 186, то поправки почали діяти з 5 квітня 2006 року. Нововведення торкнулися чотирьох Законів України: 1) "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. № 1201 -XII (далі - Закон про ЦП); 2) "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 р. № 448/96-ВР (далі — Закон про держрегулювання ринку ЦП);

Як заповнити податковий розрахунок комунального податку

Основні засади нарахування комунального податку описано у ст. 15 Декрету № 56-93. Його сплачують юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Податок обчислюють множенням добутку кількості працівників платника податку і неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі—НМДГ) на ставку податку, яка не може перевищувати 10%. Це важливо! На місцях комунальний податок вводять своїми рішеннями органи місцевого самоврядування. Вони і визначають на відповідній території у межах, окреслених ст. 15 Декрету № 56-93, ставки, порядок нарахування та сплати, строки подання звітності, пільги щодо сплати тощо. Тому перш за все необхідно ознайомитися з місцевими положеннями про комунальний податок, адже порядок його справляння в усіх регіонах України має свої особливості. Форма податкового розрахунку комунального податку (далі—Розрахунок), затверджена наказом № 625, єдина для всіх.