Анализ финансовой отчетности

Информация для бухгалтера

Як одержати пожежний дозвіл на початок роботи об'єкта

Нещодавно набрала чинності Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств і оренду приміщень, затверджена наказом МНС України від 11.05.06 р. № 278 (далі — Інструкція). Дізнатися про неї докладніше буде цікаво практично всім, кому знадобляться такі дозволи. Тим більше що на консультаційну лінію нашої газети вже надходять запитання з цієї теми. Доводити, що мати дозвіл на початок роботи підприємств і оренду приміщень(далі—дозвіл) необхідно, — зайве. Просто прочитайте п. 1 Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств і оренду приміщень, затвердженого постановою КМУ від 14.02.01 р. № 50 (далі — Порядок видачі пожежних дозволів). Із нього очевидно: для всіх новостворених підприємств, введених в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впроваджених нових технологій, переданих у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, обладнання і продукції, а також для оренди будь-яких приміщень потрібен такий дозвіл. А коли ще врахувати той факт, що п. 2.8 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.04 р. № 126 (далі — Правила пожежної безпеки), забороняє згаданим вище об'єктам працювати без дозволу, то питання про його обов'язковість й зовсім відпадають.

Режим карантину рослин у сільському господарстві: хто його встановлює та контролює

ЩО ТАКЕ КАРАНТИН Іноді диву даєшся, як достигають урожаї — практично кожній рослині загрожують шкідники, хвороби та бур'яни. І хоча з ними селяни нещадно борються, у зібраному врожаї нерідко знайдеш жучка-черв'ячка або домішки насіння бур'янів. Тому не дивно, що більшість із тих, хто вирощує рослинницьку продукцію або її зберігає, зустрічається із карантином рослин. Що це таке? Визначення термінів містить ст. 1 Закону про карантин, але там вони малозрозумілі. Тож спробуємо узагальнити їх так, щоб потім запитань не виникало. Отже, карантин — це утримання певних об'єктів у визначених місцях для їх моніторингу або подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та/або обробки. Потрапити під карантин можуть: — будь-які рослини; — продукти рослинного походження; — місця їх зберігання, засоби перевезення, упаковка; — фунт та будь-які інші організми або об'єкти, здатні переносити чи поширювати будь-які види комах, кліщів, грибків, бактерій, вірусів, нематодів, бур'янів, шкідливих для рослин та продуктів рослинного походження (далі — карантинні організми).

Головне не форма ВМД, а її зміст: порядок дій митниці при непогашенні податкових зобов 'язань

Новоспечений документ затвердив Порядок підготовки повідомлень і Порядок дій митниці при несвоєчасному погашенні податкових зобов'язань платниками податків. Згадані документи, як сказано у преамбулі наказу, розроблено на виконання ст. ст.2,4 — 7, 16 і 17 Закону №2181. І перш ніж приступити до аналізу новозатверджених Порядків, наведемо:
1) низку термінів із Закону №2181 (вони допоможуть нам не тільки розібратися в нюансах застосування цих митних нормативів, але й у цілому переконатися в їх правомочності);
2) стислий зміст деяких статей Закону № 2181, на які посилається наказ ДМСУ від 11.05.06 р. № 370.
Отже, почнемо. Податковим називають зобов'язання платника податків сплатити до бюджету або державних цільових фондів суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом №2181 або іншими законами України (п. 1.2). Податковий борг (недоїмка) — податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання (п. 1.3 Закону №2181). Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, який платник податків подає до контролюючого органу в строки, передбачені законодавством, на підставі якого відбувається нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11 Закону №2181).

Договір страхування: основні положення та порядок укладання

Можливо, це звучить пафосно, але роль страхування в нашому світі дійсно дуже велика. Житлові будинки, квартири, дачі, земельні ділянки, автомобілі, обладнання, антикваріат, музичні інструменти, книги, фінансові ризики, іпотека і, нарешті, життя людини та її здоров'я — все це неповний перелік того, що охоплює страхування. А починається воно, звичайно ж, із договору. Про нього, а точніше про його особливості, і йтиметься сьогодні. Отже, почнемо із суті договору страхування. Згідно зі ст. 979 ЦКУ за даним договором одна сторона (страховик) зобов'язується при настанні певної події (страхового випадку) виплатити іншій стороні (страхувальнику) або іншій особі, зазначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору. Аналогічне поняття є й у ст. 16 Закону про страхування. Наведене поняття договору страхування містить багато спецтермінів, кожний з яких треба окремо розглянути. І в першу чергу поговоримо про сторони договору.

Оподаткування наданих знижок при продажу товарів працівникам

Працівники для підприємства, як кажуть, — люди не чужі. А своїм зазвичай йдуть назустріч, а точніше і на уступки в ціні. І дійсно, чому б не потішити своїх роботящих працівників, надавши їм істотні знижки на товари або ж продавши за втратною ціною які-небудь непотрібні основні засоби. Звичайно, на реалізацію такого задуму у підприємства є всі права, але перед тим варто зважити податкові наслідки даного заходу Ми зі свого боку спробуємо вам у цьому допомогти. З'ясовується, що надання знижок працівникам не таке уже безболісне, як це здається на перший погляд. За певних умов підприємство повинно нарахувати доход працівнику та утримати з нього податок з доходів. Крім того, при відображенні в податковому обліку продажу пільгових товарів підприємство частенько зіштовхується з необхідністю застосування звичайних цін для нарахування валового доходу І податкових зобов'язань із ПДВ. Однак усього цього можна уникнути, якщо грамотно оформити продаж. Отже, про все по порядку...

Об'єднання підприємств: види та цілі створення

Будь-яка підприємницька діяльність має на меті отримання прибутків. І всі підприємці прагнуть, щоб їх прибутки зростали. Взагалі для цього є три шляхи: збільшити доходи, збільшити оборот чи зменшити витрати. А ось варіантів — безліч. Ми розглянемо лише один — об'єднання підприємств. Воно дозволяє розширити ринки збуту (збільшення доходів) та постачання (зменшення витрат), підняти обсяги виробництва (збільшення обороту). Хоча, звісно, тут є й певні вади — такі, як втрата гнучкості та самостійності. Що переважить — вигоди чи недоліки — вирішують у кожному випадку окремо. І якщо таке питання постане перед вами, сподіваємося, ви згадаєте і про нашу статтю. Об'єднання підприємств може мати три форми: без створення юрособи; зі створенням юрособи і зі збереженням підприємств; об'єднання в одне нове підприємство. Розглянемо кожну з них.

Податок з доходів і продаж ломбардами заставленого майна: зробіть усе правильно

Треба визнати, що документ, з яким ви щойно ознайомилися (далі — лист № 4526), викликав у нас хвилю позитивних емоцій. І тут немає нічого дивного — лист написано професійно і, головне, правильно. Направляючи наш запит, ми очікували зовсім іншої відповіді— як мінімум, подібної до роз'яснень ДПА у м. Києві, які нещодавно були опубліковані у відомчих ЗМІ. Саме ці роз'яснення, з якими ми не могли ніяк погодитися, і підштовхнули нас звернутися до ДПАУ (та й із дзвінків на консультаційну лінію ми зрозуміли, що столичні (і, напевне, не тільки) ломбарди почали діяти згідно з такими роз'ясненнями). Заінтриговані? Що ж, розповімо про все по порядку.

Сумнівна заборгованість: облік у продавця

"Счастье не в деньгах, но как докажешь это кредиторам?"
Михайло Мамчич
Напевно, багато платників податків потрапляли в ситуації, коли хочеш не хочеш починаєш сумніватися: а чи вдасться забрати в контрагента свої кровні? Класичний приклад: підприємство відвантажує товар. Зобов'язання за договором виконано, залишається начебто дрібничка — одержати оплату. Та ба! Граничний строк платежу настав, а грошенят шукай вітру в полі... Подальший розвиток подій залежить не тільки від справжніх намірів боржника, але й від реакції кредитора. Останній може деякий час вичікувати, потім — виморювати покупця слізними проханнями, гнівними вимогами тощо. Якщо це не спрацювало, боржника, як правило, атакують по-справжньому. Звичайно, ми не маємо на увазі нетрадиційні методи відібрання грошей, відповідальність за які встановлено ККУ. Йдеться про активно-стягувальні дії, передбачені чинним законодавством, якось: направлення претензії, звернення за виконавчим написом до нотаріуса або з позовом до суду. Безумовно, це краще, ніж чекати з моря погоди. По-перше, вчасно відреагувавши, ви підвищите шанси виручити гроші. По-друге, у вас з'явиться можливість покращити справи (хоча б тимчасово) за допомогою податкового механізму врегулювання сумнівної заборгованості, передбаченого п. 12.1 Закону про прибуток. Саме йому ми й присвятили нашу публікацію.

Харчування працівників на підприємстві: облік та оподаткування

Харчування працівників на підприємстві — тема, актуальна не тільки для промислових гігантів, що вже давно утримують на своїх балансах точки громадського харчування. Останнім часом керівники навіть порівняно невеличких фірм прагнуть створити для своїх працівників такі умови праці, які б максимально відповідали всім сучасним стандартам, забезпечували найбільшу продуктивність праці та соціальну захищеність працівників. Мета нашої консультації — висвітлити облік та оподаткування подібних операцій. Почнемо з того, що харчування працівників розділяють на два види: обов'язкове— передбачене законодавством — і добровільне. Форми його організації найрізноманітніші — від утримання підприємством власних їдалень або буфетів до перепродажу своїм працівникам обідів, куплених у сторонніх осіб (кафе, приватних підприємців тощо). Цінова політика так само індивідуальна: десь працівники оплачують частину вартості харчування, десь — повністю, а комусь воно взагалі дістається безкоштовно. Своїми нюансами вирізняється ситуація, коли харчування — це свого роду соціальна гарантія, що надається роботодавцями за колективним договором. Не дивно, що бухгалтерів хвилює безліч питань, викликаних оподаткуванням даних операцій, на яких ми і зупинимося докладніше. Відразу зауважимо, що нижче йтиметься про добровільне харчування. А про організацію та оподаткування обов'язкового харчування ми розповімо в іншій статті.

Як працівникам захиститися від роботодавців, які порушують їхні права

Якщо вчитатися в КЗпП, то неважко дійти висновку, що він усе-таки більше захищає права працівників, аніж роботодавців. І, якщо чесно, цьому є пояснення — порушення трудових прав переважно відбувається з вини роботодавців. До того ж роблять це вони без найменшого докору сумління. Причини цьому можуть бути як об'єктивними, так і суб'єктивними. Свого часу газета "Все про бухгалтерський облік" присвятила аж 2 спецвипуски темі звільнення працівників із підприємства (див. № 116 та № 119 за 2005 рік). Але, як ми говорили, інколи власники переоцінюють свою владу і свідомо порушують трудове законодавство. Тож, аби хоч трохи зрівняти сили сторін, озброїмо працівників даною консультацією. Скажемо відверто, сваритися з роботодавцем —діло невдячне, але буває, що іншого виходу просто немає. КЗпП передбачає дворівневу систему органів, які розглядають трудові спори (ст. 221): — 1-й рівень — напівофіційний — комісія по трудових спорах; — 2-й рівень — державний — районні, районні у містах, міські чи міськрайонні суди (іншими словами — загальні суди).