Анализ финансовой отчетности

Электронная отчетность

Характеристика основної діяльності готелю

За характером своєї діяльності готель відноситься до сфери послуг, оскільки в результаті його діяльності надаються послуги, не створюються і не передаються у безповоротне використання матеріальні блага. Відповідно готелям притаманні основні характеристики цієї сфери економіки, а саме [1]: - клієнт приймає участь у процесі обслуговування; - процес виробництва й споживання послуги співпадає у часі; - обсяги обслуговування змінюються у часі; - місце розташування визначається споживацьким попитом; - процес обслуговування трудомісткий; - продукт має невідчутну на дотик природу; - складність визначення рівня виконання. Для споживачів готельна послуга є потенційною можливістю, абстрактним споживчим продуктом, що складається з благ, джерела яких знаходяться в природі як у матеріальній (будівля готелю, електротехнічне обладнання, меблі, сантехніка, постільна білизна тощо), так і нематеріальній (послуги) формі і уособлюють в собі необхідні фактори виробництва. Реального змісту цей споживчий продукт набуває лише у процесі її споживання. Готельна послуга є результатом безпосередньої взаємодії виконавця (готелю в особі його персоналу) та споживача в процесі її виробництва, а також власної діяльності виконавця, спрямованої на задоволення потреб споживача.

Готель як складова туристичної індустрії

Для сучасної держави туризм є багатофункціональним комплексом, який поєднує в собі такі різнопланові інтереси, як економіка і політика. На міжнародній арені туризм є способом демонстрації економічного і екологічного, культурного та ідеологічного рівня держави. Як ніяка інша галузь економіки, динаміка туристичної галузі чутливо реагує на внутрішні процеси в усіх сферах життя держави. Туризм визначається як тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю [1]. Вплив туризму на економіку держави виражається у тому, що розвиток туризму безпосередньо веде до збільшення обсягів реалізації місцевих товарів та послуг, створенню додаткових робочих місць, стимулює інвестування соціально-культурної інфраструктури регіонів, стимулює розвиток споріднених галузей економіки. Туризм є високорентабельною галуззю економіки і дає доходи від ввезення валюти.

Організація і методика ведення обліку виробничих витрат на будівництво свердловин

Основною, можна сказати, глобальною метою ведення обліку є сприяння зміцненню фінансового становища підприємства, його подальшого успішного розвитку на ринку. Отже, раціональна організація обліку відіграє велику роль у діяльності будь-якого підприємства чи організації. Раціонально побудована система обліку витрат на будівництво свердловин, на нашу думку, повинна забезпечувати ефективне виконання функцій бухгалтерського обліку, зокрема контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у відповідності до встановлених кошторисів та своєчасне запобігання негативним явищам у діяльності підприємства; виявлення резервів зниження собівартості бурових робіт; надання повної і достовірної інформації про витрати бурового підприємства тощо. Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих витрат на будівництво свердловин, як вже було зазначено раніше, є розроблення документів, які повинні забезпечити безперервне спостереження за господарськими операціями і процесами на даній топологічній ділянці обліку. Важливо відзначити, що на великих підприємствах, і на бурових в тому числі, документопотік досить значний, і тому його оброблення займає багато часу.

Аналіз існуючої практики здійснення обліку виробничих витрат на будівництві свердловин

В умовах освоєння і подальшого вдосконалення ринкових відносин вітчизняними підприємствами особливо важливого значення набуває система обліку витрат, яка повинна забезпечувати досягнення поставлених цілей і задач, що вирішуються на різних рівнях управління підприємством, а також повністю розкривати економічні, виробничо-технологічні особливості, використовувані ресурси та існуючі фінансові можливості. Організація бухгалтерського обліку витрат на будівництво свердловин залежить не тільки від впливу чинників, пов’язаних насамперед із специфікою діяльності. Існують і загальні принципи, яких повинні дотримуватись усі підприємства, а саме: - суцільне відображення витрат у первинній документації у момент їх виникнення або одразу після здійснення господарських операцій; - групування витрат за об’єктами витрат і місцями їх виникнення; - збільшення кількості статей витрат, які можна віднести на об’єкти обліку за прямою ознакою; - раціональний розподіл непрямих витрат між об’єктами обліку з урахуванням галузевої специфіки та відповідно обраної бази розподілу.

Класифікація виробничих витрат як передумова калькулювання собівартості виробництва

У процесі реформування вітчизняної економіки, запровадження ринкових принципів господарювання витрати стають одним із найважливіших об’єктів аналізу, оскільки кожне підприємство прагне досягти своєї глобальної мети – максимізації прибутку. Господарській діяльності, під час якої здійснюється виробництво, надання послуг або виконання робіт, притаманний двоїстий характер: по-перше, у процесі діяльності застосовуються засоби праці, предмети праці, уречевлена праця, і по-друге, вони перетворюються у новий вид продукту. Щоб одержати для аналізу повну і достовірну інформацію про величину витрат за всіма аспектами господарювання, необхідно відповідним чином організувати систему обліку виробничих витрат. Важливою передумовою раціональної організації облікового процесу, а, значить, забезпечення фінансової стабільності, конкурентноздатності й економічного розвитку підприємства, є розуміння економічної природи витрат, в основі чого повинна лежати науково обгрунтована класифікація виробничих витрат. Особливо актуальним постає це питання з огляду на те, що одні і ті ж витрати в різних економічних процесах, в різних видах діяльності проявляють себе по-різному, а тому вимагають адекватного групування за різними ознаками з урахуванням специфіки діяльності підприємства.

Організаційно-технологічні особливості будівництва свердловин та їх вплив на системи обліку

За сучасних умов ринкових відносин система обліку витрат повинна сприяти зміцненню та розвитку господарюючого суб’єкта, а також і впровадженню заходів з раціонального та економного використання всіх наявних ресурсів. Всебічне розв’язання цих проблем великою мірою залежить від врахування організаційно-технологічних особливостей підприємства під час побудови системи обліку і контролю витрат. Вчені Кужельний М.В., Лінник В.Г. слушно зауважують з цього приводу: “...організація обліку є творчим процесом на кожному підприємстві і значною мірою залежить від його специфіки, обсягу господарської діяльності, наявності кваліфікованих облікових кадрів, рівня механізації та автоматизації облікових процесів, системи управління, чинної звітності, її періодичності тощо” [1, с.301]. Дані аспекти є справедливими і актуальними і для бурових підприємств. Таким чином, формуючи оперативну, ефективну та раціональну системи обліку і контролю за витратами слід враховувати вплив великої кількості факторів, які можна розбити на групи за певними класифікаційними ознаками (рис. 1.). Економічна діяльність лежить в основі існування як всього суспільства, так і окремих економічних агентів – підприємств, організацій, окремих індивідуумів. Економічні відносини, які між ними складаються, значною мірою визначають умови їх функціонування, в тому числі і організацію системи обліку і контролю. Однією з таких умов є галузь, в якій працює підприємство.

Нормативно-законодавче забезпечення обліку і контролю виробничих витрат

В процесі формування ринкових відносин в Україні створено широке коло альтернативних економічних структур – господарських товариств, спільних та приватних підприємств, тощо, які мають відмінні особливості, зумовлені не тільки формою власності чи організаційною формою, але і технологією, організацією виробництва. В результаті виникає потреба у впорядкуванні існуючої та створенні нової законодавчо-нормативної бази, яка б регулювала систему обліку та контролю виробничої діяльності підприємств з урахуванням їх особливостей. На сьогодняшній день згідно із вимогами чинного законодавства, а саме Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [1] та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку бухгалтерський облік поділяється на два види – фінансовий та внутрішньогосподарський (управлінський). Згідно із Пушкарем М.С., основними цілями фінансового обліку можна назвати контроль за змінами, які відбуваються в об’єктах обліку та інформування користувачів про стан активів, пасивів капіталу компанії [2, с.62]. Даний вид обліку ведеться у відповідності до вимог вищезазначених законодавчих актів та орієнтований більшою мірою на зовнішнього користувача.

Аналіз існуючих облікових систем у контексті методів нарахування амортизації

Відмінності економічного розвитку та рівня організації виробництва, особливості проблем, що вирішувались на мікро- та макрорівні кожної окремо взятої країни, зумовили суттєві розбіжності у виборі критеріїв та методів оцінки конкретних об’єктів бухгалтерського обліку. Однак інтенсивна економічна інтеграція, що розпочалася ще наприкінці 50-х років XX століття, призвела до необхідності гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному рівні. За стратегічним курсом України на інтеграцію в світовий економічний простір, який передбачає адаптацію законодавства України до законодавства розвинутих країн, в 2000-2001 рр. почалось реформування системи бухгалтерського обліку та перехід підприємств до застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Цей процес здійснювався за Програмою реформування бухгалтерського обліку, розробленою фахівцями. Таким чином, економічна реформа в нашій країні призвела до необхідності реформування національної системи бухгалтерського обліку на підставі міжнародних стандартів фінансової звітності. Були проаналізовані діючі на той час континентальна та англосаксонська системи бухгалтерського обліку.

Удосконалення обліку нарахування та використання амортизації на підприємстві

Облік амортизації в країнах з ринковою економікою розглядається лише як поступове перенесення вартості необоротних активів на новостворений продукт. До переходу України на національні стандарти бухгалтерського обліку процес накопичення амортизації був налагоджений шляхом безумовного вилучення у суб’єктів господарювання нарахованої амортизації, формуванням на підприємстві відповідного амортизаційного фонду та централізацією коштів цього фонду на рахунках у банку. Таким чином, накопичення коштів в амортизаційному фонді було найважливішою умовою здійснення інвестиційного процесу в умовах планової системи управління економікою. Дослідження показало, що створення амортизаційного фонду, базувалося на кореспонденції двох пасивних фондових рахунків “Фонди спеціального призначення” і “Амортизаційний фонд”. Однак зараз застосовування терміна “амортизаційний фонд” є невиправданим, тому що викликає питання, за рахунок якого джерела він буде створений. У сучасних економічних умовах кореспонденцію рахунків встановлює Міністерство фінансів України. Зокрема у діючому Плані рахунків для нарахування амортизації відсутній рахунок “Амортизаційний фонд”, тобто концептуально не передбачається створення фонду і наповнення його реальними коштами.

Класифікація методів нарахування амортизації та їх представлення в економіко-математичному вигляді

Орієнтація на Європейські інтеграційні процеси потребує від нашої країни приведення нормативно-правової бази бухгалтерського обліку до норм та принципів Європейського Співтовариства. Тому процеси стандартизації та удосконалення системи бухгалтерського обліку України із застосуванням міжнародних стандартів, вибору раціонального методу амортизації основних засобів є актуальними і нині. Визначення напрямів та механізмів удосконалення амортизаційної політики як чинника активізації інвестиційної діяльності в державі є ключовим питанням у Концепції амортизаційної політики. Про необхідність подальшого вдосконалення амортизаційної політики в Україні вказує Фукс А.Е. у праці . Автор провів аналіз відношення до нової системи амортизації з боку науковців і керівників підприємств, і цей критичний аналіз діючої системи амортизації виявив певні переваги та недоліки системи амортизації, яка міститься в стандарті бухгалтерського обліку “Основні засоби”.