Анализ финансовой отчетности

Як страхова компанія перестраховує ризики

Як відомо, хто не ризикує, той не п'є шампанського. Звичайним підприємствам та фізособам зменшити їх ризики допомагають страхові компанії. Останні ж звертаються за допомогою до таких, як вони самі, тобто перестраховують прийняті на себе ризики в інших страхових компаніях. Про це ми поговоримо у нашій статті. 1.Що таке перестрахування і для чого воно потрібно Насамперед давайте з'ясуємо, що являє собою перестрахування. Звернемося до ст. 12 Закону про страхування. Це страхування одним страховиком (цедентом,перестрахувальником) на встановлених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, за законодавством країни, у якій він зареєстрований. Навіщо воно потрібно? Насамперед для захисту страхувальників і забезпечення платоспроможності страховиків. Укладаючи договори страхування, страхові компанії беруть на себе ризик клієнта. Часто страхова сума (яку страховик виплачуватиме при настанні страхового випадку) є значною. Наприклад, за автомобіль останньої моделі, три- або чотирикімнатне столичне помешкання, не кажучи вже про літаки і судна. Тож страховик має бути переконаний, що при настанні страхового випадку він зможе компенсувати втрати клієнта. А останній — що йому повернуть втрачене.

2.Перестраховуємося: добровільно чи обов'язково
Страховики можуть добровільно перестраховувати будь-які ризики, які беруть на себе. Згідно з п. 2.12 Ліцензійних умов ліцензія на окремий вид страхування одночасно дозволяє проводити перестрахування за цим видом страхування.

Однак є і ситуації, коли договори перестрахування укладати обов'язково (ст. ЗО Закону про страхування): якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10% сплаченого статутного фонду (різниця між залишками за Кт рахунка 40 "Статутний капітал" Дт рахунка 46 "Неоплачений капітал") і сформованих вільних та страхових резервів (Дт рахунка 49 "Страхові резерви").

Страховик може самостійно обрати перестраховика (вітчизняного чи нерезидента) або покластися на думку перестрахового брокера — юрособи, яка здійснює посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком {див. ст. 15 Закону про страхування). їх послуги включають консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів перестрахування, інші послуги, визначені
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держкомфінпослуг).

3. Перестрахування ризиків у резидентів та нерезидентів
Із вітчизняними компаніями простіше: визначили ризик, який передасте партнеру, уклали договір — і справу зроблено.
Зовсім інше, якщо ви обираєте перестраховиком нерезидента. У цьому разі доведеться виконати ще кілька умов, перелічених у Порядку № 124. Так, за його п. п. 2 та 3 перед зверненням до іноземного партнера перестрахувальникам слід дізнатися самостійно або з допомогою Держкомфінпослуг, чи "підходить" їм цей перестраховик.
Адже працювати з ним можна, лише коли:
— законодавство країни, в якій зареєстрований перестраховик, передбачає державний нагляд за страховою і
перестраховою діяльністю;
— він провадить безперервну страхову (перестрахову)діяльність не менше 3-х років до дати укладення договору перестрахування;
— відсутні факти порушення перестраховиком-нерезидентом законодавства про страхову і перестрахову діяльність із питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом країни його реєстрації.

Якщо усе добре, то у 10-денний строк після укладання договору з перестраховиком-нерезидентом необхідно повідомити про це Держкомфінпослуг (див. п. 4 Порядку № 124).

Про те, з ким та як узгоджують договори перестрахування з нерезидентами, ви можете прочитати в газеті
"Все про бухгалтерський облік" № 78 за 2005 рік,стор. 14.

4. Податковий та бухгалтерський облік
Спершу про оподаткування. Пункт 7.2 Закону про прибуток встановлює спеціальний порядок оподаткування доходів страхової діяльності. Зокрема, пп. 7.2.1 Закону про прибуток говорить: страховики зменшують свій оподатковуваний доход від страхової діяльності на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених за договорами перестрахування з резидентом. Що стосується нарахованих (а не сплачених) перестрахових платежів і сум, перерахованих перестраховикам-нерезидентам, то на них наведене правило не поширюється.

Також не зменшують оподатковуваний доход і не відображають валові витрати на вартість послуг перестрахових брокерів.

Якщо при настанні страхового випадку страхувальнику виплатили страхове відшкодування і цей договір перестрахували, то відповідно до пп. 7.2.3 Закону про прибуток при одержанні доходу від перестраховика страховику треба зменшити його на суму страхових виплат у межах частки, в якій перестраховик несе відповідальність за договором перестрахування. Різницю ж оподаткують за ставкою 25%. Порядок бухгалтерського обліку розглянемо на умовному прикладі. Майно підприємства "Мрія" загальною вартістю 5 млн. грн. застраховано у страховій компанії "Альфа" (страховий платіж — 2,5 млн. грн.). Остання перестрахувала названий ризик в українській страховій компанії "Бета" (перестраховий платіж — 2 млн. грн.) за допомогою страхового брокера (його послуги — 5 тис. грн). Після настання страхового випадку "Альфа" сплачує страхувальнику відшкодування у розмірі 1 млн. грн. Перестраховик "Бета" відшкодовує компанії "Альфа" 800 тис. грн.



1 Для відображення отриманих страхових платежів ми пропонуємо відкрити субрахунок 364 "Розрахунки зі страхувальниками за страховими платежами".
2 За правилами пп. 7.2.1 Закону про прибуток страховики збільшують оподатковуваний доход на суму отриманих (нарахованих) страхових платежів, внесків або премій, і зменшують його на величину страхових платежів (внесків, премій), сплачених за договорами перестрахування з резидентом.
3 Для відображення страхових виплат на користь страхувальника ми радимо відкрити субрахунок 685/1 "Розрахунки зі страхувальниками за страховими виплатами", а для операцій із перестраховиками — субрахунок 685/2 "Розрахунки із перестраховиками".
*При виплаті страхового відшкодування у страховика не виникають валові витрати, не зменшується оподатковуваний доход (пп. 7.2.3 Закону про прибуток).
5 У нашому прикладі оподатковуваний доход від цієї операції дорівнює нулю (800 - 1000 х 2000/2500 = 0). Однак якщо від подібних операцій страховик отримує доход, то його слід оподаткувати за ставкою 25% (пп. 7.2.3 Закону про прибуток).

Наостанок побажаємо, щоб співпраця страхової компанії із перестраховиками та страхувальниками завжди була успішною та приємною для усіх сторін.
Інна Лісна