Анализ финансовой отчетности

Профдіяльність на ринку цінних паперів: ліцензуємо по-новому

(Замість коментарю до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів" від 06.09.05 р. № 2800-IV, далі — Закон про зміни) Закон про зміни починає працювати через 6 місяців із дня опублікування. Про це згадано у його розділі II. А оскільки першою на своїх сторінках його текст розмістила газета "Голос України" від 4 жовтня 2005 року в № 186, то поправки почали діяти з 5 квітня 2006 року. Нововведення торкнулися чотирьох Законів України: 1) "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. № 1201 -XII (далі - Закон про ЦП); 2) "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 р. № 448/96-ВР (далі — Закон про держрегулювання ринку ЦП);
3) "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"
від 10.12.97 р. № 710/97- ВР (далі — Закон про Національну депозитарну систему);
4) "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-111 (далі—Закон про
ліцензування).

Почнемо з кінця списку.
Як відомо, Закон про ліцензування поширюється на всіх суб'єктів господарювання. Щоправда, ч. 2 його ст. 2 дає нам перелік сфер діяльності, в яких питання ліцензування регулює спеціальне в цій галузі законодавство (наприклад: банківська, економічна, освітня сфери тощо). Так ось цей список доповниться професійною діяльністю на ринку цінних паперів, а ось п. 57 ст. 9 виключать. Інакше кажучи, Закон про ліцензування більше не регулює цю діяльність, і питання одержання ліцензії на ринку ЦП тепер потрапить до сфери впливу трьох перших законів із списку.

Про це докладніше. У першу чергу проч. 1 ст. 27 Закону про ЦП. Якщо раніше тут було написано, що для профдіяльності з випуску та обігу ЦП необхідно дозвіл ДКЦПФР, то тепер — ліцензія. До речі, незабаром Закон про ЦП припинить своє існування. Посаду головного ціннопаперового нормативу обійме Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.06 p. № 3480-IV. Більшість його норм набере чинності через ЗО днів із моменту опублікування (на 10 квітня 2006 року його ще не опубліковано). Однак це вже тема для іншого коментарю.

Далі. Усім зрозуміло, що ліцензію дають не за красиві очі — для цього торговцю ЦП слід надати всі документи та відомості, перелік яких визначить ДКЦПФР (поки що список містить п. 33 Переліку документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою КМУ від 04.07.01 р. № 756, і Ліцензійні умови проведення професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджені наказом Держкомпідприємництвата рішенням ДКЦПФР від 14.03.01 р. № 49/60, далі — Ліцензійні умови).

Черга за Законом про держрегулювання ринку ЦП. До його ст. 4 додадуть три частини (третю — п'яту). У них, зокрема, буде закріплено:
— ліцензування профдіяльності на ринку ЦП — прерогатива ДКЦПФР. Відбуватися це буде за нормами спеціального законодавства, а не Закону про ліцензування, як раніше, однак з урахуванням ст. ст. 13, останнього (стосуються відомостей, що має містити ліцензія, ліцензійних справ і ліцензійного реєстру);
— строк для видачі (відмови у видачі) ліцензії — ЗО календарних днів із моменту подання заяви і документів;
— строк дії ліцензії встановлює КМУ за поданням ДКЦПФР (але не менше ніж 3 роки).

Десерт у сьогоднішньому меню — Закон про Національну депозитарну систему. Йдеться в ньому про різновид профдіяльності на ринку ЦП, а саме про депозитарну, тобто що стосується суб'єктів, які надають послуги зі зберігання ЦП, відкриття та закриття рахунків у ЦП, включаючи операції за цими рахунками та обслуговування операцій емітентів за випущеними ними ЦП. Зверніть увагу на п. З нової редакції ст. 15 Закону про Національну депозитарну систему: згідно з ним ДКЦПФР видаватиме банкам "депозитарні" ліцензії лише за погодженням з НБУ.
Редакція