Анализ финансовой отчетности

Обчислили кількість працівників по-новому

(Замість коментарю до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 р. № 286, див. стор. 11) Інструкція, що коментується (далі — Інструкція № 286),набрала чинності вже з 1 січня. Зрозуміло, що з цієї дати всі статистичні показники визначатимуть за її методою. Проте одразу ж виникає запитання: як заповнити звітність за останній період 2005 році, яку необхідно подати на початку нинішнього, адже торік ще діяла Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затверджена наказом Мінстату України від 07.07.95 р. № 171 (далі- Інструкція № 171)1 На нашу думку, у цій ситуації слід керуватися Інструкцією № 171, оскільки саме на неї потрібно було спиратися при веденні обліку працюючих та визначенні всіх показників їх кількості за 2005 рік. Хоча не виключено, що нас чекатимуть окремі роз'яснення. Принципових змін небагато. Добре відомі всім два методи обчислення середньооблікової чисельності працівників (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу та середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості) збереглися, хоча і мають дещо оновлений вигляд. Набір показників,порядок обчислення яких регулює Інструкція № 286, розширився. Умовно їх можна поділити на три групи.

Перша група— це дані, які потрібні для розрахунку середньої кількості працівників на підприємстві. Ці показники мають відповідати кількості фізичних осіб, які працюють на умовах як трудового (основне місце роботи або сумісництво), так і цивільно-правового договору без статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Подамо цю систему у схемі.

Схема
Схема


Якщо порівняти їх з тими, що були в Інструкції № 171, то побачимо, що середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу тепер відповідає середньо-облікова кількість штатних працівників, а обліковій чисельності на дату — облікова кількість штатних працівників, їх зміст суттєво не змінився.

Усі чотири показники середньої кількості працівників(далі— СК) необхідно розраховувати на базі щоденних даних кількості працівників (далі — КП).
Крім того, що цей показник використовується у статистичній звітності, він також знадобиться при складанні Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Податкового розрахунку комунального податку і т. д.

Основні засади обчислення КП такі.
Для визначення облікової кількості штатних працівників беруть осіб, які перебувають у трудових відносинах із підприємством на цей момент, незалежно від форми та тривалості укладеного з ними трудового договору, у тому числі працівників, які тимчасово не виконують своєї роботи вдень, за який проводиться розрахунок (наприклад, у них вихідний за робочим графіком, лікарняний, відпустка). Не включають до цієї кількості працівників, прийнятих за сумісництвом з інших підприємств та задіяних на підставі цивільно-правових договорів. Перелік осіб, яких враховують або, навпаки, не враховують в обліковій кількості, ви знайдете у п. п. 2.4 — 2.6 Інструкції № 286.

Що розуміти під кількістю зовнішніх працівників та кількістю працюючих за цивільно-правовими договорами, зрозуміло з самих назв. Але слід пам'ятати, що до останньої не входять фізичні особи, які мають статус приватного підприємця.

При розрахунку КП кожну особу враховують тільки один раз як цілу одиницю, у тому числі тих, хто отримує на підприємстві півтори або дві ставки та працівників, для яких встановлено неповний робочий день (тиждень). Працюючих за цивільно-правовими договорами враховують як цілі одиниці за кожен день дії договору. Якщо штатний працівник виконує для свого роботодавця роботу за таким договором, він потрапляє до облікової кількості штатних працівників як одна ціла одиниця, а до кількості працюючих за цивільно-правовими договорами — ні.

Показники СК за місяць формуються на підставі даних КП. Для визначення місячного СК потрібно знати КП на кожний календарний день цього місяця, у тому числі вихідні та святкові (неробочі) дні (для них КП приймають на рівні останнього робочого дня, що передував вихідним або святковим (неробочим)). Суму КП за всі календарні дні слід поділити на кількість календарних днів у місяці.

Результат округлюють за звичайними правилами математики. Але, як і раніше, певні категорії працівників, включені в облікову кількість штатних працівників, не входять в середньооблікову кількість працівників (пп. пп. 2.5.8 та 2.5.9 Інструкції № 286). Для того щоб обчислити СК за більший період (наприклад, квартал), підсумуйте місячні показники СКта поділіть на кількість місяців в періоді. Наприклад, СК за І квартал 2006 р. розраховуватимуть так:
СК = (СК січня + СК лютого + СК березня) / 3 місяці.

Друга група — середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості (далі — СКПЗ). Цей показник відображає умовну кількість працівників, яку необхідно залучити до виконання всього обсягу роботи, яка є на підприємстві, за умови, що кожен працюватиме повний робочий день, виходячи зі встановленої його тривалості. На відміну від попередніх показників, він не відповідає фактичній кількості фізосіб на підприємстві, а базується на даних обліку робочого часу.
Для розрахунку беруть штатних та позаштатних працівників. Перелік останніх вичерпний і обмежується п. 4.4 Інструкції № 286. Місячний СКПЗ працівників, за якими ведеться облік робочого часу (штатні працівники, зовнішні сумісники), визначають за допомогою таких показників:

— оплачений робочий час (загальна кількість людино-годин робочого часу). Цей показник відображає загальну кількість годин, за які працівникам здійснено нарахування з фонду оплати праці. Дані можна брати з табеля обліку робочого часу, розрахунково-платіжної відомості тощо. Але пам'ятайте: у кількість людино-годин включають також невідпрацьований час (пп. 4.2.1 та пп. 4.2.2 Інструкції № 286), а години, відпрацьовані понад-нормово, — ні;

— табельний фонд робочого часу. Він дорівнюватиме нормі тривалості робочого часу одного працівника згідно із законодавством. Скажімо, у січні 2006 р. при нормальній тривалості робочого часу і п'ятиденному робочому тижні він становитиме 159 годин; при скороченій тривалості для осіб віком від 16 до 18 років —-144 години. Тут завжди можна скористатися інформацією Міністерства праці та соціальної політики України (лист Мінпраці "Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік" від 04.10.95 р. №7881/0/14-05/036-15).

Для розрахунку СКпзза місяць оплачений робочий час ділять на табельний фонд робочого часу.650, тоді СКПЗ становитиме 4
Ось приклад: у січні 2006 р. на підприємстві працює 5 осіб. Норма тривалості робочого часу на січень становить 159 годин. Якщо кожен працює повний 8-годинний робочий день, оплачених людино-годин буде 795. СКПЗ дорівнюватиме 5-ти (795 / 159). Але якщо хтось з працівників має лише півставки, і оплачених людино-годин за місяць вийшло, скажімо,(650/159).

Для визначення СКПЗ працівників, облік робочого часу яких не ведуть, Інструкція № 286 передбачає можливість обчислювати цей показник, поділивши суму нарахованих на їх користь коштів на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника за цей саме місяць. Так визначають кількість надомників, учнів та слухачів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві.

Для працюючих на умовах цивільно-правового договору запропоновано інший спосіб: кожного такого працівника приймають як одну одиницю за кожен календарний день протягом дії договору. їх кількість сумують та ділять на кількість календарних днів у періоді, за який проводять розрахунок. Знову ж таки приватних підприємців при обчисленні не враховують. Аналогічно обчислюють СКПЗ переведених на роботу на підприємство за договорами між суб'єктами господарювання.

Розглянемо такий приклад. На підприємстві у січні 2006 року за цивільно-правовими договорами працювали дві фізичні особи. Одна з них уклала договір на період з 21 по 27 січня (7 днів), а інша —з 12 січня і продовжує за ним працювати (договір діяв у січні 20 днів). Розрахунок буде таким: (7 + 20) / 31 = 0,87. Значить, у кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості враховують 1 особу. СКПЗ за період більше місяця розраховується аналогічно порядку, передбаченому для показників СК першої групи за такий самий період.

Третя група. На сьогодні показники руху працівників не дуже поширені і в подібній інструкції прописані вперше. Напевне, незабаром слід очікувати нових форм статистичної звітності, де вони будуть використовуватися. Загалом Інструкція № 286 регулює тільки основні способи розрахунку статистичних показників кількості працівників. У формах статистичної звітності можуть бути передбачені також показники чисельності за окремими категоріями працівників (наприклад, працюючих пенсіонерів, інвалідів, жінок, працівників зі шкідливими умовами праці, працівників за різними віковими категоріями, професіями і т. д.).
Єлизавета ОСКОЛКОВА