Анализ финансовой отчетности

Як вивести бухгалтерський облік на міжнародний рівень

З ухваленням Закону від 12.05.2011 р. No3332-VI «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» значно більше підприємств змушені готувати звітність за міжнародними стандартами. Для одних підприємств це справа абсолютно нова, для інших — цілком звична. Вже є второвані доріжки досягнення такої масштабної мети, як підготовка комплекту фінансової звітності, що відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Чимало підприємств щороку вже протягом останніх 5 років готують три комплекти звітності (бухгалтерська статистична звітність за національними стандартами, податкова звітність, звітність за міжнародними стандартами). Один із перевірених методів використовують власники такого прикладного рішення, як «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України». У цьому рішенні в комплекті постачання є підсистема, яка так і називається — «МСФЗ». Зазвичай її починають використовувати не відразу.
Спочатку налагоджують бухгалтерський облік, а коли з ним усе гаразд, запускають цю підсистему. Які труднощі очікують тих, хто вирішив освоїти підготовку звітів за міжнародними стандартами?

Відмінності і переваги
Отже, у чому полягає різниця в автоматизації підготовки статистичної бухгалтерської звітності за національними стандартами від фінансової звітності за міжнародними стандартами? На перший погляд, відмінностей має бути не так уже й багато, адже при встановленні національних стандартів їхні творці від самого початку орієнтувалися на міжнародні аналоги. Давайте порівняємо основні комплекти звітності:
за національними стандартами:
● Бухгалтерський баланс (стандарт No2);
● Звіт про рух грошових коштів (стандарт No4);
● Звіт про фінансові результати (стандарт No3);
● Звіт про власний капітал (стандарт No5);
● Примітки до фінансової звітності (форма No5);
за міжнародними стандартами:
● Облікова політика за МСФЗ;
● Баланс за МСФЗ;
● Звіт про рух грошових коштів за МСФЗ;
● Звіт про прибутки і збитки за МСФЗ;
● Звіт про зміни в капіталі за МСФЗ;
● Примітки до звітів за МСФЗ.
Неважко помітити, що обидва комплекти звітності показують приблизно одну і ту саму інформацію про підприємство. Але є й істотні відмінності. Виокремимо серед них найбільш
значущі з погляду автоматизації процесу.
Правила підготовки звітності за національними стандартами є зарегульованими. Звітність за національними стандартами завжди спирається на дані, чітко обумовлені у законодавстві:
● список первинних документів;
● реквізити первинних документів;
● план рахунків.
Тим часом у міжнародних стандартах надано великий простір для маневру в частині правил облікової політики, багато істотних моментів, зокрема період, в якому слід відобразити господарську операцію, віддано на розсуд бухгалтера. Затвердженого плану рахунків також немає. План рахунків є частиною облікової політики підприємства і може відповідним чином варіюватися.

Як впливає звітність на автоматизацію обліку
Яким чином виявлені відмінності у стандартах впливають на процес автоматизації?
При впровадженні бухгалтерських підсистем у переважній більшості випадків цілком достатньо параметричного налаштування типового рішення «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України» (чи іншого, наприклад, найпоширенішого рішення «1С:Бухгалтерія 8 для України»).
Іноді є невеликі зміни у плані рахунків (тільки додавання субрахунків до вже наявних (затверджених законодавчо) рахунків, часом розширення аналітики на витратних і дохідних
рахунках). Переробляти бланки звітів нікому
і на думку не спадає. Питань про дату відображення операції теж ніколи не виникає — дата,
зазначена у первинному документі, визначає її абсолютно конкретно.
Таким чином, основне, що потрібно зробити, щоб автоматизувати бухгалтерський облік, — навчити пересічних користувачів нескладних операцій. Достатньо правильно ввести первинні документи, заповнити константи, які визначають особливості оподаткування й облікової політики підприємства, та внести початкові дані до довідників, а також залишків.
Зовсім по-іншому укладається автоматизація підготовки звітності за міжнародними стандартами. Оскільки план рахунків тут не жорсткий, то вже на цьому рівні можливими
є відмінності плану рахунків, розробленого аудиторами для обліку за міжнародними стандартами, від «усереднено-типового» плану рахунків типового рішення. На практиці
така ситуація простежується у 90% випадків.
Бланки звітів також мають право на відмінність і на практиці відрізняються між собою.
Отже, потребують переробки ті «усередненотипові» бланки звітів, які тільки і можуть бути
у типового рішення.
Автоматизація МСФЗ — доведеться попрацювати
Як ви вже зрозуміли, до процесу автоматизації додається істотний обсяг робіт. До нього входить проведення декількох важливих процедур.
1. Аналіз відмінностей прийнятого на підприємстві плану рахунків МСФЗ від запропонованого у типовому рішенні. Під час аналізу визначаються рахунки та субрахунки, які можна
залишити як є, а також які рахунки потрібно розширити додатковими субрахунками або додавши на них аналітику (субконто). Причина додавання субрахунків і субконто — необхідність докладнішого розкриття показника у звітності за МСФЗ.
Само собою зрозуміло, що якщо у вас один субрахунок і на ньому немає аналітики, то ви
не зможете отримати у звіті цифри, які конкретизують склад суми на цьому рахунку. А
якщо конкретизація потрібна, слід зробити ось що.
По-перше, треба додати або субконто, або субрахунок у плані рахунків у МСФЗ. Консультант фірми «1С» (наприклад, компанії «АБС Україна») дасть кваліфіковану рекомендацію, що краще використовувати у кожному конкретному випадку.
По-друге, визначити, звідки ця цифра з розкриттям до необхідної подробиці потрапить до плану рахунків МСФЗ. Тобто можна додати субрахунки або субконто і до українського плану рахунків. А можна (щоб не додавати нічого до українського плану рахунків)
використовувати при трансляції додатковий реквізит (якщо є реквізит, що містить необхідну інформацію).
Приклад ˛ У прикладному вирішенні «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України» у плані рахунків МСФЗ рахунок 600 «Виручка» не має субрахунків та
субконто і в бланку звіту. У рядку Показник «Виручка» про прибутки і збитки жодної деталізації. Але якщо істотним є розподіл отриманої виручки за якимись ознаками (виручка,
отримана у різних регіонах, або виручка, отримана від продажу готової продукції, окремо від
виручки, отриманої від перепродажу товарів), то потрібно додавати відповідну аналітику до
плану рахунків та вносити відповідні зміни і до бланка звіту «Про прибутки і збитки», і до алгоритму його заповнення. Аналітика «Регіон» може автоматично заповнюватися, наприклад, з однойменного реквізиту контрагента, від якого отримано виручку. Але автоматизація такого заповнення — за межами того, що можна налаштувати у типовій конфігурації без програмування. Тобто доведеться дописувати алгоритм трансформації силами програмістів.
А розподіл виручки від продукції чи послуг власного виробництва і виручки від товарів, що перепродуються, можна легко налаштувати, не вдаючись до програмування — використати субконто рахунка 70.
Іншими словами, аналіз полягає у перевірці виконання таких умов:
● докладність аналітики у плані рахунків МСФЗ є достатньою для звітів;
● докладність аналітики у плані рахунків П(С)БО є достатньою для звітів (інакше для розподілу доведеться писати складні обробки або робити цей розподіл ручними коригуючими проведеннями);
● класифікація статей аналітики у частині витрат повинна збігатися або може бути при-
ведена в однозначну відповідність до аналітики за витратами, яка потрібна для звітів МСФЗ. У другому випадку доведеться заповнювати ще й таблицю відповідності статей витрат. Але це дуже трудомістко.
● структура підрозділів підприємства, якщо є потреба у такій звітності;
● відмінності обліку за нематеріальними активами.
2. Внесення змін до плану рахунків у базі 1С. Так зазвичай і буває, хоча можлива також зміна облікової політики «під 1С». Але це буває значно рідше.
Приклад ˛ Поставлено завдання розподілити у балансі запаси за видами діяльності підприєм-
ства (тобто розподілити запаси між собою).
Якщо один і той самий товар на цьому підприємстві може використовуватися лише в одному
виді діяльності, то істотні доопрацювання не знадобляться. Достатньо створити групи, які
відповідають кожному з видів діяльності у довіднику номенклатурних груп, і вказати кожному товару, до якої номенклатурної групи він належить (у відповідному реквізиті). Залишиться допрограмувати лише бланк звіту — додати розворот за номенклатурними групами. А якщо припустити, що одні і ті самі товари можуть використовуватися більш ніж в одному виді діяльності? При цьому вони зберігаються на одних і тих самих складах.
І лише під час продажу, залежно від того, який підрозділ продав товар, вони належать до використаних у тому чи іншому виді діяльності. Тоді доведеться програмувати досить складний алгоритм, який розподілятиме наявні запаси. Наприклад, пропорційно до продажів аналогічних запасів у минулому періоді.
3. Налаштування таблиці трансляції (таблиці відповідності рахунків, субрахунків, субконто національного плану рахунків та налаштованого під свою облікову політику плану рахунків МСФЗ).
4. Аналіз відмінностей, запропонованих у комплекті постачання бланків звітів та затверджених в обліковій політиці. Насамперед під час такого аналізу слід поставити собі запитання: «Звіти корпоративні (вимога організації вищого рівня) чи щойно самі придума-
ли під час формування облікової політики за МСФЗ?».
Якщо це вимога організації вищого рівня, то подальший аналіз з типовими звітами не має
сенсу. Вірогідність збігу прямує до 0, а змінювати щось у спущених зверху бланках ніхто не
збирається. Тобто відразу приймається рішення про розроблення бланків корпоративної звітності повністю під замовлення.
Якщо бланки щойно розробили, або, іншими словами, якщо власні бланки підприємства не є жорсткими, тоді аналізуються звіти за статтями, і додаються тільки там, де потрібна більш розгорнена аналітика. Або відповідно забираємо зайві показники, якщо вони не мають сенсу для цього підприємства. Така робота, звичайно, простіша, виконується швидше та коштує дешевше.
5. Поставлення завдання та розроблення необхідних змін в алгоритмах форматування звітів. Такий аналіз виконується консультантами центру запровадження «Конто» компанії «АБС
Україна». Він здійснюється або за отриманими від замовника матеріалами, або, якщо у письмовій формі немає опису правил заповнення звітності, спільно з представником замовника, відповідальним за поставлення обліку за МСФЗ на підприємстві. Завдання ставиться консультантами, а розроблення — програмістами компанії. Після закінчення розроблення консультант виконає з вами підготовку пробного набору звітності. Під час такого набору ви зможете отримати практичні навики з використання підсистеми, а також будуть виявлені та виправлені можливі помилки в алгоритмах.
6. Аналіз можливості автоматизувати коригування. Він обов’язковий у зв’язку з необхідністю відобразити деякі операції не в тому періоді, в якому відбулася господарська операція. У разі можливості постановлення завдання і розроблення алгоритмів — автоматизація процесу коригувань.
Найчастіше виникає потреба виокремити у звітах внутрішньогрупові операції. Є простий метод домогтися цього — додати до довідника статей руху грошових коштів відповідні назви статей: «Внутрішньогрупові…». Тоді легко, навіть не формуючи додаткових коригуючих проведень, виокремити такі статті у звіті «Про рух грошових коштів».
І до статей витрат, і до статей витрат і доходів теж треба додати аналогічні назви: «Внутріш-
ньогрупова...». Ці всі статті скласти в окремі папки в довіднику, і тоді легко буде автоматизувати вилучення цих статей.
А ось коригування у зв’язку з перерахунком у справедливу вартість автоматизувати неможливо. Через те, що програмі нізвідки взяти значення справедливої вартості. Її дає оцінювач і треба явним чином відобразити проведення коригування.
Часом потрібно вносити коригування у зв’язку з різним моментом визнання операції. Наприклад, роботи виконано, є підписаний документ, що підтверджує виконання (але
не затверджений Акт виконаних робіт, а внутрішній документ проекту). З погляду МСФЗ
роботи виконано, а з погляду бухгалтерського обліку — ще ні.

Дуже важко автоматизувати таку ситуацію.
Зазвичай для кожного акта доводиться індивідуально приймати рішення і вводити вручну коригування, а потім зворотне коригування, коли акт отримано і виникли проведення з
бухгалтерського обліку. Але й у цьому разі автоматизація можлива, якщо прийняти рішення формувати проведення за фактом проведення акта в управлінському обліку. Звичайно, така автоматизація потребує додаткового програмування.

Дорогу здолає той, хто йде
Попри велику трудомісткість автоматизації МСФЗ порівняно з бухгалтерським обліком
за П(С)БО, вона все ж таки можлива! Наявність готового плану рахунків, набору документів для операцій, що найбільш різняться, та набору звітів у типовому рішенні «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України» дозволяє починати автоматизацію не з нуля, а з підготовленого майданчика. При такому методі запуску підсистеми МСФЗ цей процес не впливає на роботу інших підсистем. Тобто оперативна робота, управлінський облік та регламентований бухгалтерський облік весь цей час здійснюються на підприємстві у штатному режимі.
Якщо ви вирішили з метою підготовки звітності розширити аналітику в національному
обліку (це робиться з якоїсь заздалегідь запланованої дати), то, можливо, потрібно буде навчити бухгалтерів, які статті тепер зазначати замість старих.
Редакція «Автоматично» вдячна працівникам компанії «АБС Україна» за допомогу в підготовці статті.