Анализ финансовой отчетности

Страхування майна

У сучасних умовах страхування майна, належного підприємству, дуже часто є не забаганкою, а суворою необхідністю. Страхування майна в Україні регулюється Законом про страхування, яким визначено основні поняття та засади страхової діяльності, види добровільного і обов’язкового страхування, регламентовано укладення угод страхування тощо. Відповідно до його положень суб’єктами страхування найчастіше є страховики та страхувальники.
Вказаним Законом визначено перелік видів обов’язкового (ст. 7) та добровільного (ст. 6) страхування.

Бухгалтерський облік
Укладення договору страхування майна не відображається у бухобліку. А ось витрати за таким договором включаються до витрат суб’єкта господарювання:
1) відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» витрати на страхування ОЗ можуть бути:
— загальновиробничими — якщо ОЗ мають загальновиробниче призначення (п. 15.4 П(С)БО 16);
— відноситися до загальногосподарських (вони спрямовані на обслуговування та управління підприємством), які, своєю чергою, є складовою адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16);
— складовою витрат на збут (витрати на утримання ОЗ, інших МНА, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг) за п. 19 П(С)БО 16;
2) страхування запасів слід включати до витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16), зокрема це:
— витрати на страхування готової продукції (товарів) — відповідно до умов договору поставки;
— витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;
3) витрати зі страхування ризиків транспортування ОЗ включаються до первісної вартості такого об’єкта ОЗ (п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»), а страхування ризиків доставки запасів — до первісної вартості запасів (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»).
Залежно від виду діяльності підприємства та класу витрат, які визначені обліковою політикою, для обліку витрат на страхування використовують рахунки 23, 91, 92, 93 (або 84 — якщо використовується лише клас 8 витрат). Нарахування і сплату страхових платежів обліковують на субрахунку 655 «Розрахунки за страхуванням майна» з аналітикою в розрізі страхувальників та окремих договорів страхування.
При настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування, підприємство-страхувальник відображає отримане від страховика страхове відшкодування у складі доходів (за п. 19 П(С)БО 15 «Доходи») на субрахунку 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій» — як цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство. Якщо застрахований об’єкт підлягає ремонту, такі витрати включаються до складу надзвичайних витрат з використанням рахунка 99
«Надзвичайні витрати».

У разі якщо відновлення об’єкта є неможливим (з урахуванням відповідних положень бухобліку), майно списується з балансу. Бухгалтерський облік страхування майна в обліку страхувальника показано у таблиці 1.
Податок на додану вартість
Самі операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають відповідну ліцензію, не є об’єктом обкладення ПДВ на підставі пп. 196.1.3 ПКУ. Ця норма ПКУ ідентична до норми пп. 3.2.3 Закону про ПДВ (яка діяла до 01.01.2011 р.).
Але внаслідок настання страхового випадку можуть бути такі ситуації.

Ситуація 1: виробничі запаси або ОЗ знищені, викрадені чи зіпсовані. Якщо після настання страхового випадку (і цей факт підтверджено документально) запаси або ОЗ не можуть бути використані за призначенням, ПЗ не нараховуються (див. абз. 2 пп. 189.9 ПКУ). Але такі запаси або ОЗ не будуть використані у госпдіяльності підприємства, відповідно права на ПК з ПДВ немає (див. п. 198.3 ПКУ). На думку автора, такі суми ПК підлягають сторнуванню. Що стосується ОЗ, які вже використав платник ПДВ, на нашу думку, сторнуванню підлягатиме сума ПДВ у пропорційному співвідношенні до недоамортизованої вартості ОЗ.
Ситуація 2: ОЗ ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили. Якщо після такої ліквідації ОЗ не можуть бути використані за їх первісним призначенням, то відповідно до абз.2 п. 189.9
Таблиця 1
Бухгалтерський облік страхування майна в обліку страхувальника


ПКУ податкові зобов’язання (далі — ПЗ) не нараховуються. Аналогічна норма містилася в абз. 2 п. 4.9 Закону про ПДВ. Що стосується ПК з ПДВ, то, на думку автора, можна порадити сторнувати ПК на підставі п. 198.3 ПКУ до недоамортизованої вартості.
Ситуація 3: унаслідок такої ліквідації об’єкта ОЗ платник податку отримує комплектуючі, запчастини та інші вузли і деталі (далі — відходи), які надалі можуть бути використані у госпдіяльності.
У цьому разі треба керуватися п. 189.10 ПКУ, відповідно до якого на оприбутковані запаси не нараховуються ПЗ. В умовах дії старого податкового законодавства цього випадку стосувався абз. 1 п. 4.9 Закону про ПДВ, за яким ПЗ слід було нараховувати вже при ліквідації відходів виходячи зі звичайних цін.
Ситуація 4: об’єкт не ліквідується, а ремонтується, після чого експлуатується далі. У такому разі діють загальні правила щодо ПК з ПДВ.

Податок на прибуток
Усі витрати платника податку на страхування включаються до витрат податкового періоду, в якому здійснено такі витрати. Витрати на страхування є витратами подвійного призначення згідно з пп. 140.1.6 ПКУ. Порівняння з відповідними нормами Закону про прибуток подано у таблиці 2.

Як видно з таблиці 2, перелік «страхових» витрат відповідно до пп. 140.1.6 ПКУ розширено за рахунок страхування об’єктів фінлізингу, оперативного лізингу, концесії державного (комунального) майна — якщо таке страхування передбачено договором. При цьому ПКУ знімає 5-відсоткове обмеження щодо віднесення «страхових» витрат до витрат у податковому обліку, але залишає 10-відсоткове обмеження щодо страхування ризиків на виробництво національних фільмів.

Таблиця 2
Порівняння відповідних норм ПКУ і Закону про прибуток щодо оподаткування витрат на страхування