Анализ финансовой отчетности

Адреса покупця - не обов’язковий реквізит для податкової накладної

У покупців різні вимоги щодо заповнення їхньої адреси у податковій накладній. Це, своєю чергою, змушує по декілька разів переробляти податкові накладні. Чи обов’язково заповнювати такий реквізит податкової накладної, як «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця»?

Із виданням ДПАУ славнозвісної «пам’ятки» щодо заповнення податкової накладної (лист
від 06.04.2011 р. No9497/7/16-1517) велике занепокоєння серед бухгалтерів спричинюють
такі нюанси її заповнення, на які раніше особливої уваги не зверталося. Йдеться, зокрема,
про такий реквізит, як адреса, до формату якої в зазначеній «пам’ятці» було висунуто особливі вимоги. Згідно з «пам’яткою» «адреса покупця (продавця) записується у загальновстановленому порядку: вулиця, No будинку, No офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним
центром), поштовий індекс».
Унаслідок цього бухгалтери платників ПДВ, що мають значну кількість покупців, були у
першому півріччі перевантажені переробкою податкових накладних за зверненнями контрагентів. Деякі з них після кількох сотень, а то й тисяч переробок накладних врешті-решт мусили відмовляти клієнтам у випадках, коли їхні вимоги явно виходили за межі закону.
Обов’язкові реквізити податкової накладної перелічені у п. 201.1 ПКУ. Цей пункт передбачає у підпункті «ґ» такий обов’язковий реквізит, як «місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованої як платник податку». Звернімо увагу на те, що йдеться про податкову адресу саме продавця. Податкова адреса (місцезнаходження) покупця не зазначена у п. 201.1 ПКУ, а отже, не є обов’язковим реквізитом ПН.
Пункт 198.6 ПКУ забороняє відносити до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ).
Нагадаємо, що названа вище «пам’ятка» не визначає порядку заповнення податкової накладної, не є нормативно-правовим актом та не є обов’язковою для виконання. Порядок заповнення ПН затверджено наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. No969. Сам наказ не містить вимог щодо заповнення такого реквізиту податкової накладної, як «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця».
Оскільки місцезнаходження покупця не є обов’язковим реквізитом податкової накладної, відсутність цього реквізиту не може вважатися порушенням порядку заповнення або порядку оформлення податкової накладної, передбаченого ст. 201 ПКУ.
Тому, якщо покупець вимагає виправити його адресу, посилаючись на порушення порядку
оформлення (заповнення) податкової накладної, продавець, на нашу думку, має право від-
мовити такому покупцеві у заміні податкової накладної, бо вимоги ст. 201 ПКУ при складанні накладної не порушені.
Але, на нашу думку, зазначати у податковій накладній податкову адресу покупця все-таки
варто (бо така адреса передбачена формою податкової накладної). При цьому варто записувати місцезнаходження клієнта у порядку, визначеному наданими ним документами (свідоцтвом про державну реєстрацію, витягом з реєстру про державну реєстрацію, свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ).
Відповідно до ст. 45 ПКУ, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДРПОУ. Податковою адресою платника податків — фізособи визнається місце її проживання, за яким він береться на облік як платник податків в органі ДПС.