Анализ финансовой отчетности

Ех, прокатаю! або Організовуємо роботу пунктів прокату

Усім відоме прислів'я:за гроші щастя не купиш.Про те цілком можливо взяти хоч малесенький шматочок щастя напрокат. Що саме?Вибір феєричний. Дивіться самі: влітку—ролики, скейти, велосипеди, яхти і човни. Узимку—лижі, санчата, ковзани, гірськолижне обладнання й карнавальні костюми. Позасезонні фаворити—весільне вбрання, автомобілі, відеокасети, DVD-диски і багато іншого.

На близитися до бажаного допоможуть пункти прокату,які повільно,але вірно відроджуються. Про те, як правильно організувати роботу і налагодити документообігу подібній галузі, — наша сьогоднішня публікація. Упевнені, і простим споживачам, які вирішили скористатися послугами прокату, буде цікаво дізнатися про свої права й обов'язки.Що ж,до роботи.


Основи основ
Відносини сторін за договорами прокату врегульовано параграфом 2 "Прокат" глави 58 "Найм (оренда)" ЦКУ. У цьому процесі беруть участь двоє:
наймодавець — суб'єкт підприємницької діяльності (далі— СПД), який здійснює діяльність зі здавання предметів у найм;
наймач — фізична або юридична особа, яка бере речі на конкретний строк за плату.
Крім ЦКУ, СПД керуються у своїй роботі різними нормативними документами залежно від того, що вони надають у тимчасове користування (див. таблицю 1).



Сьогодні ми пропонуємо розглянути основні норми Порядку № 46 і Правил № 313, що стануть у пригоді більшій частині пунктів прокату. І ще одне — якщо якийсь момент законодавчо не врегульований, то СПД цілком може трактувати його на свій розсуд, але, звичайно, у рамках ЦКУ.

Вимоги до пункту прокату
Почнемо з обличчя вашої фірми — фасаду приміщення. Який він повинен мати виглядати? Крім традиційної вивіски з текстом-закликом, розмістіть (обов'язково українською мовою) назву фірми, найменування власника або уповноваженого ним органу (п. 2.14 Порядку № 46 і п. 8Правил № 313). На зовнішній бік вхідних дверей неодмінно повісьте табличку з режимом роботи пункту та адресами найближчих пунктів прокату. Не забувайте: чим краще продумано графік вашої роботи, тим більше у вас буде клієнтів. До того ж турбота про відвідувачів зміцнить вашу репутацію.

Вивіска готова, переходимо до інтер'єру. Тут у місці, зручному для огляду, повинні бути (п. 2. 1 3 Порядку №46):
— текст Правил № 313;
— Порядок № 46 або витяг з нього;
— тарифи на прокат предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку, затверджені в належному порядку;
— асортимент (перелік) предметів прокату;
— журнал обліку запитів і пропозицій на предмети прокату;
— перелік осіб, які мають право позачергового і першочергового обслуговування;
— зразки заповнення бланків встановленої форми;
— повне найменування СПД, прізвище, ім'я, по батькові керівника (власника), інформація про персонал, який обслуговує замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади і держорганів, що здійснюють захист прав споживачів;
— книга скарг і пропозицій;
— витяг із Закону про захист прав споживачів у частині надання послуг.

У свою чергу, п. 7 Правил № 313 пропонує подати до уваги клієнтів ще й:
1) копії свідоцтв про держреєстрацію, сертифікатів відповідності на послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації, а також копії торгових (спеціальних торгових) патентів, дозволів (ліцензій) за видами послуг, що підлягають патентуванню і ліцензуванню;
2) перелік нормативно-технічних документів, яким повинні відповідати послуги прокату;
3) гарантійні зобов'язання наймодавця.

Видача предмета прокату
Прокатний предмет клієнт одержить, пред'явивши паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію та оплативши послуги прокату (п. 2.1 Порядку № 46). Військовослужбовці можуть показати посвідчення або документ, що його заміняє, і довідку з місця служби. Представникам підприємств слід мати при собі довіреність і, знову-таки, внести оплату. Зверніть увагу: паспорт треба тільки пред'явити і в жодному разі не лишати у заставу— це заборонено п. 23 Положення про паспорт. Як застава у таких ситуаціях найчастіше виступають гроші або майно. Одразу попередимо вас: застава —тема для окремої розмови, яку ми розкриємо найближчим часом для наших читачів на сторінках газети "Все про бухгалтерський облік".

Крім викладених правил, є ще специфічні особливості здачі майна в прокат (пп. пп. 2.3, 2.4 і 2.5 Порядку № 46). Декілька слів і про них:
1) пункти прокату в місцях масового відпочинку видають предмети прокатного фонду на погодинний, разовий прокат (у межах доби) після пред'явлення паспорта або ж під заставу майна, вартість якого не може бути вище ніж вартість предмета прокату;
2) відпочиваючі в санаторіях і будинках відпочинку можуть узяти предмети прокату на строк відпочинку, показавши паспорт і санаторно-курортну книжку;
3) громадяни, в яких у паспорті стоїть відмітка про тимчасову реєстрацію, предмети прокату одержать на строк до її закінчення;
4) відрядженим особам напрокат дадуть речі лише під заставу майна і на строк відрядження.

Щоб уникнути неприємностей, споживач повинен переконатися у справності прокатної речі (п. 2.8 Порядку № 46). А СПД зобов'язаний ознайомити наймача з правилами експлуатації предмета прокату і попередити про відшкодування збитків при псуванні, втраті предметів або їх несвоєчасному поверненні. До того ж пункт прокату забезпечує безкоштовне встановлення, технічне обслуговування і ремонт прокатної речі протягом усього періоду прокату. У свою чергу, обов'язок щодо доставки предметів прокату від підприємства і назад лежить на плечах споживача. Хоча це може зробити і пункт прокату, але за окрему плату.

Важливий момент для клієнтів, які одержують у тимчасове користування речі з усіх 3-х груп товарів: товар не можна передати в субпрокат — ч. 1 ст. 791 ЦКУ.

Ще раз акцентуємо вашу увагу: всі викладені вище правила обов'язкові для СПД, які здають у найм предмети прокату з групи 3. Інші ж можуть або також користуватися ними, або розробити свої.

Припустимо, бізнес ви налагодили і пішли перші клієнти. Виникає закономірне питання: як оформити надання предметів прокату? Для цього в 2-х примірниках (під копірку) заповнюють замовлення-зобов'язання за формою № ПО-П1, затвердженою наказом № 8. Перший примірник форми № ПО-П1 підприємство залишає в себе, а другий віддає клієнту. У зазначеній формі наводять дані про речі, взяті напрокат, їх стан, кількість, вартість. Також до неї вносять відомості про паспорт (посвідчення особи, довіреність) споживача, який своїм підписом підтверджує зобов'язання дотримуватися порядку користування, зберігання речей та їх повернення в робочому стані в обумовлений строк. Ще на 1 -му примірнику форми № ПО-П1 роблять відмітку про оплату у разі продовження строку прокату і доплата за несвоєчасне повернення речі. Прийнявши від відвідувача готівку, вручіть йому квитанцію за формою № ПО-П2, так само затверджену згаданим вище наказом. Зразки заповнення цих документів див. на стор. 10—12 поточного номера.

Оформлення розрахунків зі споживачами
При видачі предметів прокатного фонду з групи 3 на строк до ЗО днів клієнт одразу оплатить за весь час користування предметом повністю за діючими тарифами (п. 3.1 Порядку № 46). Якщо речами користуються довше, то розраховуються помісячно: за перший місяць — у день видачі предмета, а за кожний наступний — не пізніше 7-го дня після закінчення строку платежу, зазначеного в договорі прокату. Оплату за деякі предмети прокату (музінструменти, швейні машинки та ін.) справляють за погодинним тарифом. Для предметів із груп 1 і 2 строки і порядок розрахунку за надані послуги пункти прокату встановлюють самостійно.

Перейдемо безпосередньо до самого оформлення розрахунків за послуги прокату. Найчастіше відвідувачі платять готівкою і при цьому повинні одержати натомість розрахунковий документ. Розберімося, не поспішаючи, які саме документи можуть видавати пункти прокату. З самого початку звернемося до Закону про РРО. Згідно з його ст. 1 реєстратор розрахункових операцій (далі— РРО) застосовують СПД, що здійснюють розрахунки в готівковій і безготівковій формах (платіжні картки, чеки, жетони та ін.) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Це загальне правило, з якого, як відомо, є винятки. Без РРО можуть працювати:
1) юрособи, які надають послуги (крім підприємств торгівлі й громадського харчування), оформивши розрахунки в касі підприємства за допомогою прибуткових касових ордерів, керуючись Положенням про касові операції, — п. 1 ст. 9 Закону про РРО;
2) фізособи на спрощеній системі оподаткування, за умови, що вони ведуть книгу обліку доходів і витрат та не торгують підакцизними товарами, — п. 6 ст. 9 Закону про РРО;
3) СПД, яким дозволено при розрахунках з клієнтами застосовувати розрахункові книжки, —ст. 10 Закону про РРО.

Це пункти прокату, що надають свої послуги на території:
а) села (п. 11 Переліку № 1336);
б) села і селищ міського типу, яким надано статус гірських (п. 22 Переліку № 1336);
в) закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розміщених у межах сіл (п. 6 Переліку №1336).

Для останніх двох пунктів діє обмеження річного розміру розрахункових операцій — 200 тис. грн на один суб'єкт госпдіяльності. Тим, хто перевищив його, слід перейти на РРО.

У свою чергу, п. 3.6 Порядку № 46 пропонує своє бачення розрахункового документа при оплаті послуг прокату для предметів прокату групи 3:
— чек РРО — для тих, кому за Законом про РРО касовий апарат необхідний;
— квитанцію за формою № ПО-П2 — для тих, хто може обійтися без РРО.

Поєднавши Закон про РРО, Перелік № 1336 і Порядок № 46, доходимо висновку: тим СПД, яким потрібен РРО, про квитанцію за формою № ПО-П2 турбуватися не треба. А іншим категоріям, які здають у найм речі з групи З, слід мати цей документ. Хоча ніхто не може заборонити і тим, хто дає напрокат речі з груп 1 і 2, застосовувати квитанцію № ПО-П2 за власним бажанням.

Повернення предмета прокату і відповідальність сторін
Зрозуміло, що в процесі користування річ можуть пошкодити і повернути з дефектами. Якщо пункт прокату доведе, що таке пошкодження — вина клієнта, то й платити доведеться останньому (ч. З ст. 791 ЦКУ).

Споживачу буде цікаво знати, що він може розірвати договір найму, якщо предмет прокату не відповідає документації, санітарним нормам та ін. Але і підприємство вправі вимагати від клієнта достроково повернути предмет прокату (п. 2.12 Порядку № 46), якщо той:
1) навмисно або з необережності погіршує технічний стан предмета, порушує (пошкоджує) пломби;
2) не вніс оплати протягом одного місяця з дня платежу, встановленого в договорі, або іншим чином порушив Порядок № 46.

Незалежно від причини дострокового повернення проводять перерахунок вартості послуг прокату за фактичний строк користування предметом за тарифами, що діяли при оформленні замовлення-зобов'язання.

Якщо клієнт розрахується за послуги прокату невчасно або не поверне речі в строк, він повинен заплатити пеню за кожний день прострочення. Розмір пені фіксує пункт прокату, але він не може бути більше:
— для юросіб і СПД — подвійної ставки НБУ, що діє в період, за який сплачують пеню;
— для фізосіб — облікової ставки НБУ.

Якщо прострочення платежу сталося з причин, що не залежать від наймача (відрядження, госпіталізація, форс-мажорні обставини), то пеню не справляють. Але, звичайно, це потрібно буде довести, надавши підтвердні документи (наказ про направлення до відрядження, лікарняний та ін.). Крім того, буває, що день повернення предмета прокату припадає на день, коли в пункті прокату вихідний, — тоді річ слід повернути наступного робочого дня. У цій ситуації пені за несвоєчасне повернення не нараховують.

У разі, коли предмет прокату вийшов із ладу, клієнт подає заяву на усунення несправностей. Пункту прокату дають на це 3 дні (налагодження на місці), а якщо є потреба скористатися послугами майстерні — 10днів. За згодою споживача на час ремонту йому видають аналогічний предмет.

Якщо клієнт загубив річ із прокату або призвів її до непридатного стану, він відшкодовує її вартість (з урахуванням зносу) за ціною, діючою на дату розрахунку (ви, звичайно ж, пам'ятаєте, що пункт прокату повинен цей факт довести). Якщо річ можна відремонтувати, то достатньо оплатити ремонт. У будь-якому разі, для визначення справжніх причин виходу з ладу предмета прокату пункт прокату може призначити відповідну експертизу. Знову-таки на товари з груп 1 і 2 перелічені вимоги не поширюються.

Ліцензування і патентування
Про ліцензії прокатним пунктам можна не турбуватися — Закон про ліцензування тут не працює. Чого не скажеш про патентування. Під правове регулювання ст. З Закону про патентування потрапляє надання побутових послуг (а до них і належить прокат) за готівковий і безготівковий розрахунок, але не всіх поспіль. Згідно з Переліком № 576 патентують послуги з надання напрокат (у дужках наведено коди за Класифікатором):
а) аудіо- та відеокасет, CD-дисків (01.130.02 і 01.130.03);
б) водних велосипедів і лиж, човнів і катерів (01.130.09);
в) транспортних засобів, мотоциклів, моторолерів, мопедів, легкових і вантажних автомобілів, причепів до автомобілів та інших пристроїв (01.130.10);
г) весільного вбрання та одягу для урочистих подій (01.130.22).

Якщо ж ви даєте на час щось інше, то патент не потрібен.

Ще хочемо попередити вас про розходження назв послуг, що патентуються, із пунктів Переліку №576 і змісту відповідних їм кодів із Класифікатора. Так, останній умовчує про прокат:
— CD-дисків — тут йдеться про грамплатівки, аудіо-касети та відеоплівку;
— водних велосипедів і катерів, тоді як у Переліку № 576 вони є.

На нашу думку, на практиці в будь-якому випадку патентуватимуть саме послуги, перелічені в Переліку № 576. Крім того, за додатковими роз'ясненнями щодо цього питання ми звернулися до спеціалістів податкової служби. Тільки-но ми одержимо їх відповідь, ви зможете ознайомитися з нею на сторінках газети "Все про бухгалтерський облік".

Підбиваючи підсумок сьогоднішній розмові, доходимо висновку: в організації роботи пунктів прокату немає нічого складного. Найбільш прийнятна форма організації їх діяльності — приватний підприємець на єдиному податку. Адже одразу відпадає потреба в РРО і патентах.

Але це ще не все. В одному з найближчих номерів газети "все про бухгалтерський облік" ми докладно розглянемо бухгалтерський і податковий облік предметів і послуг прокату, а також зупинимося на відображенні в обліку прокатних бланків.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Закон про РРО — Закон України "Про реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
3. Закон про ліцензування — Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. №1775-111.
4. Закон про патентування — Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р.№98/96-ВР.
5. Закон про захист прав споживачів — Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ.
6. Класифікатор — Галузевий класифікатор "Класифікація послуг і продукціїу сфері побутового обслуговування" (ГК201-01-2001), затверджений наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 19.02.02 р. № 51.
7. Перелік № 1336— Перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
8. Перелік № 576 — Перелік послуг, що відносяться до побутових і підлягають патентуванню, затверджений постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576.
9. Положення про касові операції— Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.
10. Положення про паспорт— Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою ВРУ від 26.06.92 p. №2503-ХІІ.
11. Порядок № 46 — Порядок надання в тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку, затверджений наказом Української спілки об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16.12.99 р. № 46.
12. Правила № 1209— Правила роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, затверджені постановою КМУ від 04.11.97 р. № 1209.
13. Правила №313— Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 16.05.94 р. №313.
14. Наказ №8 — наказ Української спілки об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції з їх використання" від 29.09.95 р. № 8.

Тетяна Валентинова