Анализ финансовой отчетности

Співробітників на семінари - і без податків

Пешеходов надо любить.
Пешеходы составляют большую часть человечества.
Малотого—лучшую его часть.
І Альф, Є. Петров "Золотой теленок" Про користь Співробітників потрібно любити. Вони становлять більшу частину... А щоб БОНИ становили ще й кращу частину, слід підвищувати їх професійний рівень. Причому бажано всіх: від водія до керівника. Способів для цього безліч. Ми ж розглянемо найменш тривалі в часі — семінари, практикуми тощо.

Автор не буде пояснювати необхідності, користі і прямої економічної вигоди для власників та керівників усіх рангів від підвищення професіоналізму співробітників. Sapienti sat, що в перекладі з латини: розумному — досить. Щоправда, бувають семінари марні, нікчемні, головна мета яких — здерти побільше грошей з довірливих простаків. Але ж ми з вами, шановні читачі, до таких не належимо і вміємо відрізняти троянди від...

За рівень співробітників потрібно платити, як, втім, і за все інше. Безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Причому для другої мишки. Звичайно, деякі найсвідоміші та ті, які прагнуть знань, співробітники можуть заплатити за себе самі, але це трапляється вкрай рідко. До того ж оплата навчання співробітників — непогана форма додаткового стимулювання і подяки за гарну роботу.

Про суть
До того як говорити про податки, важливо з'ясувати суть семінару. Його визначення ми знайшли в словниках і в одному нормативному документі. Ось воно (див. таблицю 1).

Таблиця 1



У таблиці 1 ми бачимо основні ознаки семінару: заняття проходить у навчальному закладі; у ньому бере участь група слухачів; останні готують виступ на задану тему; процесом керує викладач.

Ми ж говоримо про семінар під тією самою вивіскою, але з іншим змістом. Яким є звичний, наприклад, бухгалтерський семінар, кожен з нас знає з практики. Заплатили організатору семінару. Прийшли до гарного залу. Взяли методичний посібник. Послухали прекрасного(-их), досвідченого(-их) лектора(-ів). Поставили безліч запитань. Одержали акт наданих інформаційних (консультаційних) послуг. І по домівках...

А тепер сформулюємо ознаки семінару, про який ми говоримо: його влаштовують не тільки в навчальній установі, тобто роль організатора може відігравати будь-який суб'єкт підприємницької діяльності; участь бере група слухачів; останні не виступають, проте ставлять запитання; інформацію готує і викладає лише лектор (-и).

Підсумок: за своїм змістом сучасні професійні не-вузівські семінари — не що інше, як спосіб отримати конкретну інформацію або консультацію. Тому, на наш погляд, називати їх навчанням неправильно. Це справжнісінька консультаційна (інформаційна) послуга. До речі, такі заняття ще іменують практикумом, круглим столом тощо.

"Яке це має значення?" — запитаєте ви. Величезне! Про це — далі в консультації.

Про податки
Найчастіше рішення керівництва оплачувати такі послуги чи ні залежить від того, чи є додаткове навантаження у вигляді податків, зборів і т. д.

Податок на прибуток. Традиційно семінари спрямовані на надання інформації, пов'язаної з виробничою діяльністю підприємства. Тоді воно має право на валові витрати в повній сумі згідно з пп. 5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі - Закон про прибуток).

Добре інформовані читачі напевно помітять, що в Законі про прибуток є абз. З пп. 5.4.2, згідно з яким "витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та(або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб,які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та(або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах" відносять до валових витрату сумі не більше 3% фонду оплати праці звітного періоду.

Але ця норма нам не підходить. Адже вище ми визначили, що за своєю суттю семінар — консультаційна послуга, необхідна для підприємства, і аж ніяк не навчання працівника для набуття ним професії або кваліфікації. Але, як ми вже сказали, витрати на такі послуги пов'язані з госпдіяльністю, тому їм місце у валових витратах забезпечено.

ПДВ. Коли консультаційні послуги у формі семінару проводить платник ПДВ, то замовник — платник ПДВ може розраховувати на податковий кредит за умови, що він здійснює оподатковувані операції. Підстава — пп. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР( далі -Закон про ПДВ). Якщо ж у підприємства тільки неоподатковувані (та/або звільнені від ПДВ) операції або сукупність оподатковуваних і неоподатковуваних (звільнених), то суму оплаченого ПДВ потрібно розподіляти між валовими витратами і податковим кредитом так, як цього вимагають пп. пп. 7.4.2 і 7.4.3 Закону про ПДВ і пп. 5.3.3 Закону про прибуток.

Податок з доходів фізичних осіб. Спершу може здатися, що тут має працювати пп. 4.3.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889 — IV(далі- Закон про доходи). Він дозволяє не включати до складу сукупного місячного або річного доходу суму, сплачену працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку — найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної як добуток суми місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, на 1,4та округленої до найближчих 10 гривень. Але зверніть увагу, що в цій нормі фігурують:
1) заклади освіти;
2) підготовка або перепідготовка (але не підвищення кваліфікації!).

Отже: пп. 4.3.20 Закону про доходи нам не допоможе. У такому разі особливо заангажовані перевіряючі неодмінно заявлять, що вартість, наприклад, ОБОВ'ЯЗКОВИХ курсів підвищення кваліфікації бухгалтерів або керівників страхових компаній, які проводить Держкомфінпослуг, є благом таких найманих осіб та оподатковується (див. п. 1.1 і п. 3.4 Закону про доходи). Не кажучи вже про оплату практикуму з мотивації персоналу для директора.

Заперечуємо. Ми вже довели, що тут йдеться про консультаційні послуги, потрібні підприємству, а не особисто фізособі! Остання лише виступає носієм інформації, отриманої на семінарі (практикумі тощо). Де ж тут її доход (благо)?

На щастя, нашу точку зору поділяють спеціалісти ДПАУ. У своєму листі від 20.08.04 р. №7201/6/17-3116 вони зазначили: "Витрати підприємства (працедавця) на участь працівників у семінарах, конференціях, круглих столах, навчання працівників у закладах, які не відносяться до закладів освіти та інших аналогічних заходах за профілем діяльності такого підприємства [...] не є особистим доходом (додатковим благом) працівників" (така сама думка і в їх листі від 12.02.04 р. №982/ 6/17-3216).

Тому сподіваємося, що до спорів не дійде, і спеціалісти податкових служб керуватимуться здоровим глуздом і прислухатимуться до процитованої вище думки свого керівництва.

Між іншим, якщо працівник вирушить на семінар до іншого населеного пункту, то згідно зі ст. 122 КЗпП йому виплатять добові, проїзд і проживання, тобто витрати на відрядження. їх сума в межах норм з пгї: 5.4.8 Закону про прибуток піде до валових витрат. Вона не збільшить і доходів працівника згідно з пп. 4.3.2 Закону про доходи. Але не варто забувати про порядок: після повернення з відрядження працівник повинен своєчасно відзвітувати і повернути підприємству надлишкову або надміру витрачену суму. Інакше і підприємство, і працівника очікують штрафні санкції:
— за те, що працівник вчасно не подає звіт про використання коштів, штрафують підприємство— на 25% виданої під звіт суми (див. п. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95);
— якщо ж відряджений відзвітувався, але не повертає невикористані кошти, штрафують працівника:
• якщо надлишкову суму повернено пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день граничного строку, з працівника стягують штраф — 15% неповернутих коштів (пп. 9.10.3 Закону про доходи);
• якщо працівник не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, то санкції збільшуються. По-перше, з нього стягують той самий 15%-вий штраф. А по-друге, неповернену суму включають до його оподатковуваного доходу і обкладуть податком з доходів фізичних осіб (пп. пп. 9.10.3 та 4.2.15 Закону про доходи).

Докладніше про відрядження та їх облік читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 105 за 2004 рік.

Про бухоблік
Такі витрати (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") збирають до дебету рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" залежно від того, співробітника якого підрозділу підприємства направляють за інформацією.

Наприклад, коли менеджер відділу збуту їде на семінар з питань збільшення об'єму продажів товарів непродовольчої групи, то витрати збирають на рахунку 93.

Про практику
І на завершення приклад. Підприємство заплатило 1000 грн за участь бухгалтера у п'ятиденному податковому семінарі в іншому місті. Організатор семінару — підприємство-єдинник, неплатник ПДВ. Працівнику видали аванс на відрядження — 600 грн.

Після повернення він своєчасно подав до бухгалтерії Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт, за яким добові склали 100 грн (4доби х 25 грн за добу), проживання у готелі — 360 грн (у т. ч. ПДВ — 60 грн), вартість проїзду до місця відрядження і назад — 133 грн (ут. ч. ПДВ — 20 грн). Також є акт наданих інформаційних послуг від організатора семінару. Керівник затвердив повну суму витрат за Звітом. Облік описаних операцій див. у таблиці 2 на стор. 41).



Олександр Георгієв