Анализ финансовой отчетности

Комерційне посередництво = Агентський договір: несекретні правила для несекретних агентів

"Час — це посередник між можливим та дійсним" Артур Шопенгауер Ви напевно погодитеся з тим, що терміном "посередник" сьогодні нікого не здивуєш. Коли вже бабусі на лавках перед під'їздом хвацько закручують репліки з цим словом, обговорюючи оренду та купівлю-продаж квартир, то сміливо можна стверджувати — посередницька діяльність міцно пустила коріння у нашому житті. Що тут сказати? Чим сильніше розвинуто суспільство, тим більше усіляких відносин у ньому виникає.

Серед них не на останньому місці агентська діяльність. У неї безліч переваг порівняно з іншим посередництвом (узяти ту саму комісію). І в першу чергу через те, що такі договори зручні, наприклад, для просування товарів і послуг. До того ж представник-агент діятиме при цьому від вашого імені! Свого часу не одна фірма досягла популярності завдяки створенню агентських мереж, багато з яких на плаву і до нині. І, як знати, можливо, така схема принесе успіх і вашому продукту?

Ну а ми ознайомимо вас з постулатами, які необхідно враховувати при укладенні договору комерційного посередництва.


ОСНОВНІ ПРАВИЛА КОМЕРЦІЙНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА
Підприємницька посередницька діяльність, у якій комерційний агент надає послуги іншим СПД від їх імені, під їх контролем і за їх рахунок, фігурує в нашому законодавстві як комерційне посередництво або агентська діяльність. Про це сказано у ст. 295 Господарського кодексу України (далі — ГКУ).

За своєю суттю, агентський договір — підвид договору доручення (ч. 2 ст. 305 ГКУ).

Із визначення одразу виділимо декілька основних правил, від яких слід відштовхуватися, укладаючи договір:
1. Сторонами в агентських відносинах можуть виступати лише СПД (приватні підприємці та юрособи). Якщо хоч один із них — просто фізособа без статусу підприємця, відносини перетворяться на звичайне представництво (що виникає на підставі договору доручення і/або за довіреністю).

2. Комерційний агент діє від імені, під контролем і за рахунок замовника послуг. Якщо підприємець діє в чужих інтересах, але від свого імені — це знову-таки не агентські відносини, а договір комісії.

3. Крім того, якщо це саме посередницька діяльність, агенту не дозволено укладати угоди (навіть в чужих інтересах) щодо себе особисто. Адже посередництво передбачає наявність двох суб'єктів, які працюють між собою за допомогою третього.

4. Коли представництво комерційне, тобто у сфері підприємницької діяльності, то і договір має бути оплатним.

Запам'ятаємо це і перейдемо до етапу укладення договору.

ФОРМА АГЕНТСЬКОГО ДОГОВОРУ
Законодавство розрізняє два варіанти виникнення агентських відносин:

1. Укладення договору.

2. Схвалення замовником угоди, яку вчинив у його інтересах агент. При цьому агентські правовідносини виникнуть, навіть якщо агент не мав таких повноважень або коли вони і були (за договором), але він їх перевищив. Головне, щоб замовник не відхилив угоди (ч. 2ст. 298 ГКУ).

Другий варіант зустрічається досить рідко, тому далі ми поговоримо саме про перший.

Агентський договір укладають у письмовій формі. Таку вимогу містить ч. 4 ст. 297 ГКУ.

Нагадаємо, що правочин вважають укладеним у письмовій формі, коли його зміст зафіксований в листах, телеграмах або коли воля сторін виражена за допомогою технічних засобів зв'язку (наприклад, документи надіслали факсом). Водночас, якщо йдеться про госпдоговір, рекомендуємо оформити його як один документ, як наказує ч. 1 ст. 181 ГКУ.

Зверніть увагу!
Правочин між юрособами скріплюють печатками та підписують представники сторін (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, далі— ЦКУ). Приватному підприємцю зазвичай достатньо підпису, хоча якщо він, припустимо, платник ПДВ, то печатка у нього буде.

ІСТОТНІ УМОВИ БУДЬ-ЯКОГО ГОСПДОГОВОРУ
Агентський — не виняток. У ньому потрібно зазначити предмет, ціну і строк дії (ч. З ст. 180 ГКУ).

ПРЕДМЕТ. Може включати опис:
— юридичних (укладення договорів від імені замовника);
— і фактичних дій агента (дослідження ринку збуту товарів, надання послуг, пошук потенційних клієнтів, участь у переговорах, щоб установити договірні відносини).

Зауважимо, що замовник вправі надати агенту розширені повноваження, так само як і суттєво їх обмежити. Саме тому в ч. 2 ст. 297 ГКУ сказано, що в агентському договорі потрібно зазначити сферу, характер і порядок виконання агентом посередницьких послуг.

ЦІНА. Це, власне, саме ті суми винагороди, які одержить на руки агент. Щодо комерційного посередництва часто не можна встановити фіксовану суму в тексті договору. Тому в цьому розділі зазвичай визначають умови та розмір винагороди, яка агенту дістанеться постфактум, за результатами діяльності.

Це важливо!
Якщо інший порядок розрахунків не передбачений у договорі, то агентська винагорода виплачується агенту після оплати третьою особою угоди, яку цей агент уклав (ч. 2 ст. 301 ГКУ).

Це може мати приблизно такий вигляд: коли агент знайде потенційного покупця, він звітує перед замовником і лише після цього одержує певну суму.

Цитата із ч. 1 ст. 298 ГКУ:
"Комерційний агент повідомляв суб'єкта,якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод і про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду".

Точнісінько так само у договорі можна відобразити розміри додаткової агентської винагороди. Наприклад, бонус за те, що агент візьме на себе гарантії виконання договору між замовником і клієнтом, якого цей самий агент знайшов і з яким уклав договір (ч. З ст. 31 ГКУ).

Важливо знати і те, що розміри агентської винагороди можуть залежати від"доходності" договорів, укладених ним за дорученням замовника. Для того щоб контролювати цей процес, агент вправі вимагати від замовника необхідні бухгалтерські документи (ч.5ст. 301 ГКУ).

СТРОК ДІЇ. Таку умову легко зазначити як чітко обумовлений проміжок часу, коли агент прокручуватиме угоди. Але ніхто не забороняє записати приблизно таке: даний договір укладено на невизначений строк і діє до моменту здійснення агентом усіх дій, перелічених у пункті та кому-то, або взагалі безстроково.

ДОДАТКОВІ УМОВИ ДЛЯ АГЕНТСЬКОГО ДОГОВОРУ
Крім згаданих істотних умов для будь-якого госпдоговору, до агентського висунуто додаткові про:

санкції у разі порушення сторонами умов домовленості (несвоєчасна/не в повному обсязі оплата наданих агентом послуг, неналежне виконання/невиконання посередницьких функцій агентом тощо). Так, за умовчанням, агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, завдану замовнику. Однак і замовник може поплатитися. Якщо він порушить договір, то агент вправі розраховувати на ту винагороду, що передбачена договором (плюс відшкодування збитків). До цього розділу договору доцільно внести умови про відповідальність агента за недотримання конфіденційності (див. далі);

права та обов'язки сторін. Думаємо, цього пояснювати не треба. У будь-якому договорі є такі положення. Зауважимо, тут, окрім всього іншого, можна зазначити можливість замовника (або навпаки її відсутність) довіряти комерційне посередництво іншим агентам. Таким самим правом реально наділити і самого агента. Тоді він зможе представляти інших замовників. Головне, щоб інтереси декількох замовників при цьому не конфліктували. Що характерно 2 ст. 299 ГКУ дозволяє обмежити право замовника наймати інших агентів, а агента — представляти інших замовників. Тоді такі відносини набудуть характеру монопольних;

територію, у межах якої агент виконуватиме свої повноваження. Проте, якщо конкретну територію в договорі не зазначено, слід вважати, що агент вправі діяти лише в Україні (ч. З ст. 297 ГКУ);

форму підтвердження повноважень агента. Під цією умовою розуміють те, яким чином комерційний агент зможе підтвердити своє повноваження представляти інтереси замовника перед третіми особами. У договорі потрібно закріпити положення про те, що представництво здійснюється на підставі довіреності (ст. 244 ЦКУ). Звичайно, у цьому разі замовник має видати її агенту. Таке правило диктує ст. 1007 ЦКУ;

можливість агента передавати свої права іншим особам. За умовчанням, комерційний посередник повинен особисто виконувати повноваження за договором.

Але формулювання ч. 2 ст. 300 ГКУ дозволяє передати права (частину або повністю) іншим особам (якщо інше не передбачено в договорі). Зрозуміло, що вони при цьому також зобов'язані діяти в інтересах замовника, як і сам агент. Інакше суть відносин комерційного посередництва втрачається. У такій ситуації все працюватиме як і при передорученні (ст. 240 ЦКУ). Коли агент передоручає щось своєму заступнику, про це повідомляється замовнику. У протилежному випадку агент відповідатиме за дії заступника, як за свої власні. Крім того, ч. З ст. 1005 ЦКУ дозволяє вказати в договорі на конкретного заступника. Тоді агент не відповідатиме за його вибір і дії;

- конфіденційність. Уст. 302 ГКУ говориться: агент не має права розголошувати конфіденційну інформацію, отриману від замовника, не може її використовувати у власних інтересах або в інтересах інших осіб, якщо це суперечить інтересам замовника.

Зверніть увагу!
Правило про конфіденційність працює і тоді, коли агентські відносини вже припинено.

Примітно, що в ч. 2 ст. 302 ГКУ є рекомендація сторонам договору комерційного посередництва скласти окрему угоду про захист конфіденційної інформації (договір про нерозголошення). Хоча це не забороняє записати такі положення в тексті агентського договору окремим розділом;

припинення дії договору. Стаття 304 ГКУ пропонує такі варіанти припинення:
а) угода сторін;
б) відкликання замовником повноважень агента (про це замовник повинен попередити не менше ніж за місяць, якщо більший строк не передбачено договором);
в) відмова агента від комерційного посередництва, коли договір укладено без визначення строку його дії;
г) ліквідація (припинення) СПД або смерть фізособи-підприємця;
д) інші обставини.

Ось ми й ознайомилися з усіма умовами, які бажано (а деякі просто необхідно) закріпити в договорі комерційного посередництва.

На завершення хочемо звернути вашу увагу: до договору комерційного посередництва застосовують норми, що регулюють інститути представництва (гл. 17 ЦКУ) і доручення (гл. 68 ЦКУ). Тому агентський договір за своїм змістом навряд чи дуже відрізнятиметься від того самого договору доручення з деякими особливостями. Ну а докладніше про представництво і доручення ви зможете прочитати в поточному номері газети"Все про бухгалтерський облік".

Євген Рудий