Анализ финансовой отчетности

Ціна розлуки: йдемо з реєстру платників ПДВ

Мало хто палає великим бажанням одержати почесне право сплачувати ПДВ (звісно, винятки є, але зараз йдеться не про них). Упевнені, будь-який бухгалтер із задоволенням звільнив би своє підприємство від гордого звання платника ПДВ. І коли є така можливість, нею намагаються скористатися. Звичайно, буває і так, що підприємству вигідно мати ПДВшний статус, а податківці насильно позбавляють його. І тут примусове зняття з реєстрації(а буває й таке!)навряд чи втішить.Хай там як,а відобразити в обліку такий перехід потрібно. А ще до нього можна підготуватися, щоб втрат було мінімум. Про все це і поговоримо у нашій статті.

Зняття з реєстрації
Отже, ви тривалий час віддавали ПДВ до бюджету. Але ось продажі пішли менш активно і виявилося, що за останні 12 місяців їх обсяг не перевищив 300тис. грн. Керівництво приймає рішення залишити лави ПДВшників. Або ж розраховує перейти на 10%-вий єдиний податок.

Що тоді необхідно зробити бухгалтеру?

Оформити Заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ, наведеною в додатку 3 до Положення № 79 (далі — Заява). Водночас до своєї податкової потрібно буде повернути Свідоцтво платника ПДВ і всі його копії, засвідчені податковим органом. Якщо їх не надати, то заяву не розглянуть. А от у подальшому доведеться бути пильнішими.

Днем виключення з числа платників податку буде день подання заяви (п. 25.3 Положення № 79)

Але може статися так, що з якихось причин вас не виключать з реєстру, тобто ви залишитеся ПДВшником. Для прийняття остаточного вердикту податківцям надано 10днів.

Отож, у тому, що все гаразд (ви вже не ПДВшник), можете переконатися не пізніше ніж на 10-й день.

До речі, п. 35 Положення № 79 говорить: що місяця у термін до 12 числа ДПАУ оприлюднює інформацію про платників податку і тих, кого виключено з реєстру. Тобто дані про виключення вас з реєстру мають з'явитися на веб-сайті flnAy(www.sta.gov.ua).
Після виключення з реєстру беріться за формування показників підсумкової декларації.

Строк подання підсумкової декларації
Те, що ви вже не ПДВшник, ще не означає, що можна забути про звітність.

У п. 9.8 Закону про ПДВ сказано: "При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання".

Наприклад, якщо ви — місячний платник і подали заяву про зняття з реєстрації:
— 29 лютого, то підсумкову декларацію вам треба подати не пізніше 20 березня поточного року, включивши до неї лютневі показники;
— 4 березня, то декларацію подають не пізніше ніж 21 квітня. Причому до неї заносять операції березневих днів. Також доведеться ще подати й декларацію за лютий (не пізніше 20 березня).

Порада! Подбайте про своїх контрагентів: повідомте їх, що вас виключено з реєстру платників ПДВ!

Щодо квартальників зауважимо таке. З одного боку, виходячи із вищенаведеної цитати, підсумкову декларацію подають у строки, встановлені для квартального періоду. Тобто незалежно від того, коли підприємство виключили з ПДВшного реєстру, 29 лютого чи 4 березня, її подають не пізніше 12травня поточного року, включивши до неї утому числі й показники з 1 січня по день анулювання ПДВшної реєстрації.

З іншого — у пп. 7.8.1 Закону про ПДВ читаємо: "...якщо податкова реєстрація особи анулюється удень інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання". Невже квартальники, які перестають бути ПДВшниками у 2-му чи 3-му місяці кварталу, повинні подавати дві декларації: одну звичайну квартальну і другу підсумкову— місячну? Вважаємо, що ні. Уданому разі слід керуватися спеціальним п. 9.8 Закону про ПДВ. Адже знімається з реєстрації квартальний платник ПДВ.

Підсумкову декларацію потрібно подати:
— місячному платникові ПДВ — протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем виключення його з ПДВшного реєстру;
— квартальному платникові ПДВ — протягом 40 днів, наступних за кварталом, у якому він перестав бути ПДВшником.

Формування показників декларації
Зазвичай до підсумкової декларацію потрапляють усі поставки, проведені в період, за який її оформляють, і, звісна річ, у ній є місце й для податкового кредиту (далі — ПК) цього періоду.

Але є й особливості: на жаль, доведеться помістити до неї й інші дані.

Насамперед тут фіксують умовні продажі. Що це? "Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди,стосовно яких був нарахований податковий кредиту минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання".
(п. 9.8 Закону про ПДВ)

Давайте подивимося конкретно, коли показують умовні продажі за...

...товарами
Отже, якщо на дату анулювання реєстрації у вас є товарні залишки (утому числі сировина або матеріали), при купівлі яких вхідний ПДВ пішов до ПК, то потрібно нарахувати податкові зобов'язання виходячи з їх звичайної ціни. Остання іноді виявляється більшою, іноді меншою ніж первинна вартість запасів. Тому зовсім не факт, що податкові зобов'язання зрівняються із задекларованим ПК. Адже товари могли просто залежатися, оскільки не мали попиту (звичайно, непогано, якщо раніше ви їх уцінювали). Або ж, коли ринкова вартість запасів зросла, звичайна ціна може виявитися й вище за первинну. Хоч би там як, важливо запастися переконливими аргументами, що та ціна, на яку ви накрутили ПДВ, і є звичайною. Упевнені, у цьому вам допоможе наша консультація з газети "все про бухгалтерський облік" № 50 за 2007 р. на стор. 14. Вона стосується фактичних продажів, але, скориставшись творчим підходом, ви успішно впораєтеся із ситуацією. Адже, наприклад, оголосити про продаж можна і напередодні зняття з ПДВшної реєстрації.

...основними фондами
Тут усе просто. ПДВшні зобов'язання ви нараховуєте тільки на ті основні фонди (далі— ОФ), які купували з вхідним податком, включаючи його до ПК. Зрозуміло, якщо їх купили у неплатника ПДВ або у вас значаться невиробничі фонди, то ні про який умовний продаж не може бути й мови.

Ну а за тими фондами, щодо яких свого часу було збільшено ПК, доведеться показати податкові зобов'язання за умовним продажем. При цьому пам'ятайте: як, правило, звичайна ціна буває нижчою ніж закупівельна, оскільки ОФ, перебуваючи в експлуатації, швидше за все втратили цінність. Звісно, це не стосується нерухомості. Не секрет, що ціна на неї останнім часом дуже піднялася. Визначитися зі звичайною ціною на ОФ вам допоможе консультація в газеті"все про бухгалтерський облік" № 42 за 2007 р. на стор. 6.

.. .нематеріальними активами
У п. 9.8 Закону про ПДВ нематеріальні активи не згадані. Тут фігурують тільки товари та ОФ. Водночас нематеріальні активи Закон про прибуток, а отже, і Закон про ПДВ відносять до товарів. Щоправда, і ОФ також товар. І не зовсім зрозуміло, для чого виділяти саме ОФ: досить було назвати лише товари. Але, незважаючи на це, ми вважаємо, усе ж таки доведеться показати умовний продаж тих нематеріальних активів, за якими раніше був ПК. Товар є товар.

...цінними паперами
Це також товар (крім етапів їх емісії та погашення). Якщо вони у вас значаться в обліку і куплені з ПДВ (за бартером), віднесеним до ПК, то показуємо умовний продаж. Про звичайні ціни на такі товари читайте в газеті "все про бухгалтерський облік" № 38 за 2007 р. на стор. 11.

...малоцінною
Якщо вона в запасах, виходить, показуєте умовний продаж (як було описано вище для товарів). А якщо МШП перебувають в експлуатації, то тут (незважаючи нате що при купівлі збільшили ПК) ніякого ПДВ не буде. Адже ані в податковому, ані в бухгалтерському обліку вони вже не значаться. У такому разі ведуть лише їх кількісний облік.

...готовою продукцією, незавершеним виробництвом
Відразу скажемо: дана ситуація не врегульована. З точки зору Закону про ПДВ, це також товарні залишки . Але чи можна стверджувати, що саме за ними декларували ПК? Звичайно, ні. ПК збільшено під час купівлі матеріалів, сировини, використаних при виробництві готової продукції.

Постає питання: з якої вартості нараховувати податкові зобов'язання? Можливі три підходи:
1) узагалі не показувати умовного продажу, наполягаючи на тому, що конкретно за цими залишками ПК не було. Звісно, такий варіант найбільш ризикований;

2) зафіксувати умовний продаж готової продукції та незавершенки. Цей варіант (найбільш фіскальний) ми категорично відкидаємо. По-перше, як ми говорили раніше, таких товарів не купували, і ПК за ними не було. По-друге, спробуйте встановити звичайну ціну незавершенки. І хіба можна її в повному розумінні слова віднести до товарних залишків;

3) відобразити умовний продаж сировини, матеріалів, включених до готової продукції та незавершенки. Ми його прихильники. Оскільки саме за цими товарами формували ПК.

Усі умовні продажі відображають у ряд. і декларації.

При цьому до її стовпчика "А" записують звичайну ціну товарних залишків (без ПДВ), а до стовпчика "Б" — нараховані податкові зобов'язання.

...заборгованостями
Авансова дебіторка. Перераховано передоплату за товари, і вхідний ПДВ збільшив ПК. Назвати її товарним залишком якось язик не повертається. Проте звернемося до термінології. Пункт 1.6 Закону про прибуток до товарів відносить матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери ідеривативи, які використовують у будь-яких операціях, крім їх випуску та погашення. На перший погляд, дебіторка — не товар. Але давайте подивимося, що таке матеріальні активи. Пункт 1.1 Закону про прибуток зараховує до них "основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів". Нашу дебіторку, як правило, відображають на субрахунку 371 або 377, тобто це і є оборотний актив. А це означає, що потрібно нараховувати податкові зобов'язання в межах умовного продажу.

Разом з тим після прочитання листів ДПАУ від 28.08.2000р. № 11709/7/15-1117 і від 12.11.02р. №7617/6/15-3415-5 виникає враження: контролери дебіторку за відвантажені товари (послуги) на етапі її виникнення і погашення до товару не відносять. Щоправда, аргументації в цих листах нуль. Але все-таки, гадаємо, це поширюється і на нашу заборгованість. Тобто сміливі платники податку можуть, відстоюючи таку позицію, не нараховувати податкових зобов'язань на авансову дебіторку. Це з одного боку. Але з іншого —у пп. 7.4.1Законупро ПДВ сказано: "Податковий кредит... складається із сум податків, нарахованих( сплачених) платником податку. ..у зв'язку з:
—придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку".

Як бачите, до ПК дозволено відносити ПДВ лише тоді, коли куповані товари (послуги) будуть використані в оподатковуваних операціях. А якщо підприємство вибуває з лав ПДВшників, то таких операцій воно провадити не збирається. Ось тому краще взагалі не включати вхідний ПДВ до ПК, а якщо ви це зробили раніше, провести коригування.

Отож у будь-якому випадку з ПК за передоплатою можуть виникнути проблеми. Тому радимо або відкоригувати (зменшити) ПК, або показати умовний продаж дебіторки. Причому так чи Інакше це буде одна й та сама сума. Тільки в першому варіанті покажете її в рядку 1 декларації, а в другому — у рядку 16.3 зі знаком "-". І тоді не забудьте разом із декларацією оформити розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток № 1).

Дебіторка за продані товари (послуги). Тут нічого робити не потрібно. Податкові зобов'язання, нараховані за першою подією, зберігаються. Тому вам залишається чекати її погашення.

Кредиторська заборгованість за отриманими авансами. Тут так само, як і в попередньому випадку,нарахованих за першою подією податкових зобов'язань не коригують. Відвантажуючи товари (надаючи послуги), в бухобліку показують доход за вирахуванням ПДВ.

Кредиторська заборгованість за оприбутковані товари, послуги її просто погашають. З ПДВ жодних проблем.

Підсумуємо
На дату виключення з реєстру платників ПДВ оформляють декларацію, в якій фіксують:
— умовні продажі товарних залишків, при купівлі яких вхідний ПДВ віднесли до ПК. До таких залишків відносять: товари (сировину, матеріали), ОФ, нематеріальні активи, цінні папери, готову продукцію і незавершенку в частині матеріальної складової;
—коригування (зменшення) ПК щодо передоплати за товари (послуги) або умовний продаж такої дебіторки.

Перехідні операції в обліку
А тепер на умовному прикладі розглянемо, як ПДВшний вихід відображають у податковому і бухгалтерському обліку.

У ТОВ "Сонечко" на дату подання заяви про зняття з ПДВшної реєстрації значаться в обліку такі активи (при купівлі яких було збільшено ПК):
— ОФ первинною вартістю 100000 грн, залишковою—30000грн;
— товари, куплені за 12000 грн, утому числі ПДВ — 2000 грн;
— готова продукція собівартістю3000 грн, при виробництві якої використано матеріали первинною вартістю 900 грн без ПДВ.

Крім того:
— перераховано передоплату за товари в сумі 6000 грн, у тому числі ПДВ— 1000 грн;
— надійшов аванс за товари, що підлягають відвантаженню, — 18000 грн, утому числі ПДВ — 3000 грн.

У таблиці 1 показано, які записи в обліку зроблено ТОВ "Сонечко" на дату подання заяви про зняття з реєстрації та в наступних періодах.



Оформлення податкової накладної
Формуючи умовні продажі, не забудьте заповнити податкові накладні. До речі, немає сенсу на кожний вид товарних залишків виписувати окрему накладну. Вважаємо, усі умовні продажі можна зафіксувати в одній податковій накладній. Причому оформляють 2 її примірники, залишаючи обидва у себе. Як ії заповнити, детально викладено в п. 8 Порядку № 165.

З урахуванням цих вимогу таблиці 2 покажемо приклад заповнення такого документа.

До речі, не забудьте вгорі на податковій накладній зробити напис "Визнання умовного продажу при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість".



Як розпрощатися з ПДВ з найменшими втратами
Якщо ви збираєтеся попрощатися з ПДВ, то краще до цього підготуватися заздалегідь, обговоривши свої дії з керівництвом.

Що в такій ситуації потрібно зробити?

1. 3товарними запасами, купленими з ПДВ
Звести їх до мінімуму, реалізувавши. Уцінити по можливості те, що залишилося. Так вдасться знизити звичайні ціни.

2.3 перерахованими авансами
За ними ви віднесли вхідний ПДВ до ПК. Однак при знятті з ПДВшної реєстрації доведеться або його зменшити, або нарахувати податкові зобов'язання (див. вище, на стор.34). І тут відразу виникне проблема з валовими витратами. Тому, щоб уникнути спорів з контролерами, погодьте все з продавцями і спробуйте повернути аванси. Зрозуміло, ПК у цьому випадку ви відкоригуєте. Зате потім, коли вас виключать із реєстру платників ПДВ і ви знову перерахуєте ці суми продавцям, їх без проблем у повному обсязі можна буде включити до валових витрат. Щоправда, це не актуально при переході на сплату єдиного 10%-вого податку.

3.3 отриманими авансами
При їх надходженні було збільшено податкові зобов'язання. Тому, якщо у вас у запасах значаться товари,що підлягають відвантаженню в рахунок таких авансів, краще з нею не зволікати. Інакше подвійних податкових зобов'язань (за отриманими авансами і за товарними залишками) не уникнути. Ну а коли такі товари поки відсутні, радимо повернути аванси, зменшивши нарахований ПДВ. Надалі, за погодженням з покупцем, одержавши від нього гроші, ви вже обійдетеся без ПДВ.

Чи можна виправити ПДВшні помилки
Від хиб ніхто не застрахований. Нерідко буває так, що бухгалтер виявляє їх уже після спливу декількох місяців, а то й року. Таке часто трапляється і з ПДВшними огріхами. "Як виправити ПДВшну помилку неплатникові цього податку?" — можливо, запитаєте ви. Відповідаємо: "На жаль, ніяк". Адже виправлення проводять через поточну декларацію або через уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань. А ці документи, як відомо, подає платник ПДВ. З їх шапки видно, що в ній зазначають реквізити платника ПДВ: індивідуальний податковий номер і номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. А свідоцтва вже немає, вас виключили з платників і особовий рахунок закрито. На це звернули увагу і контролери (див. лист ДПАУ від 18.07.07 р. № 8838/5/15-0316,опублікований у газеті"все про бухгалтерський облік"№95 за 2007р. на стор. 15).Шкода, що ДПАУ не підготувала спеціальних правил виправлення старих ПДВшних помилок тими, кого виключили з реєстру. Бо, знайшовши помилку, вам нічого не залишиться робити, як, затамувавши подих, чекати перевірки і сподіватися, що контролери нічого не знайдуть.

Тому краще перед поданням заяви про зняття з ПДВшної реєстрації позмозі ще раз ретельно перевірити минулі періоди. І якщо ви знайдете помилку, то її ще не пізно буде виправити.

Коли підприємство приймає рішення покинути лави платників ПДВ,

СЛІД:
1. По можливості:
— звести до мінімуму товарні запаси, за якими вхідний ПДВ потрапив до ПК;
— ліквідувати кредиторську і дебіторську заборгованості (якщо за ними збільшували ПК) за авансами, отриманими і перерахованими;
— уважно перевірити ПДВшні операції за минулі періоди та виправити раніше допущені помилки.

2. Подати до своєї податкової разом із заявою про і зняття з ПДВшної реєстрації свідоцтва платника ПДВ
і всі його засвідчені копії.

3. Переконавшись, що вас виключили з числа платників, оформити податкову накладну на умовні продажі, занісши її до Реєстру отриманих і виданих податкових накладних.

4. Оформити і подати до податкової підсумкову декларацію. У ній фіксують операції, проведені до дня виключення з реєстру, та умовні продажі.

Список використаних нормативно-правових актів:
1.Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
2. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР.
3. Порядок № 165— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
4. Положення № 79 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.
Наталя Алпатова