Анализ финансовой отчетности

Вартість будівельних робіт сформували за нормативами: чи може замовник вимагати перегляду цін

Ціноутворення—ахіллесова п'ята будівельної галузі.Часто-густо взаємовідносини підрядника і замовника балансують на стику договірних і законодавчих цінових норм.Головна причина цього—довгостроковість господарського циклу у будівництві.Замовник прагне стабілізувати завчасно обумовлену ціну,а підрядник бажає застрахувати себе від ризику зростання цін на ресурси.І між ними завжди є місце конфлікту інтересів.Тому від того,наскільки прозорливими виявляться юристи контрагентів при підписанні контракту, залежить вирішення не лише правових, але й фінансових проблем.

До редакції час від часу надходять прохання розсудити учасників будівництва в ціновому спорі. Ось, наприклад,

Ситуація
Підрядник і замовник (обидві — комерційні структури) підписали договір на виконання ремонтно-будівельних робіт. У ньому окремо зафіксували, що:
— загальновиробничі витрати і витрати на експлуатацію машин і механізмів визначають згідно з ДБН-2000 і ВБНД. 1.1-3.1-2001;
— взаєморозрахунки повинні бути обґрунтовані типовою формою № КБ-2в.

Оскільки в контракті нічого не сказали про уточнення договірної ціни за фактом споживання ресурсів, до форми № КБ-2в підрядник вносив нормативні загальновиробничі та машиноексплуатаційні витрати. А замовник виставлені суми сплачував.

Претензій до якості та обсягу виконаних робіт у замовника не було.

Однак потім з'ясувалося: підрядник витратив дизельного палива менше, ніж передбачено нормою. Замовник висунув вимогу повернути виявлену економію, направивши ось таку претензію: "За результатами перевірки фактично виконаних робіт замовник зайво перерахував на поточний рахунок підрядника суму в розмірі... грн (ут. ч. ПДВ ... грн).Усі необхідні документи для розгляду даної претензії у підрядника є. Просимо перерахувати зазначену суму у ... строк". Підрядник, щоб не псувати відносин, у принципі, готовий визнати претензію.

Тепер,власне,питання:
1. Чи правий замовнику своєму прагненні повернути суму економії?
2. Якщо ж повернення з якоїсь причини не уникнути, чи припустимо підряднику таку суму включити до валових витрат і відкоригувати ПДВ, що припадає на неї? Чи достатньо для цього претензії та листування із замовником?

Що ж, давайте розбиратися разом. І почнемо з основ.

Якими бувають ціні
Кошторис може бути як твердим, так і приблизним. На цьому акцентує увагу ст. 321 ГКУ. А ось Державні будівельні норми (ДБН-2000) традиційно виділяють три типи ціни: тверду, динамічну та періодичну.

ЗАУВАЖТЕ: приблизний кошторис — це неодмінний елемент динамічного ціноутворення. Саме цей тип підходить для так званого уточнення ціни. Його механізм — порівняння регіональних цін на ресурси на дату узгодження договірної ціни і дату їх зміни. ДБН-2000 констатує: таке уточнення можна проводити і за окремими складовими будпродукції, і за конкретними видами робіт і ресурсів. Важливо, що при такому коригуванні приблизного кошторису розмір прибутку, врахований на початку будівництва, не чіпають. Тобто початково розрахований показник прибутковості підрядника перегляду не підлягає!

Зрозуміло, наведені вище правила працюють у першу чергу для тих об'єктів, які фінансують із кишені держави. Хоча й в інших випадках сторони контракту за обопільною згодою вправі орієнтуватися на ті самі алгоритми.

Насправді, комерційні будівельні договори нерідко беруть за основу ціноутворення комбіновані схеми, що містять елементи як твердих цін, так і динамічних вартісних показників. Так що змішані параметри ціноутворення не лише допустимі, але й цілком нормальні. Саме так і вийшло в нашій ситуації.

Міжнародна практика
У МСФЗ 11 "Будівельні контракти" є норма, що будівельні договори можуть одночасно мати риси контрактів з фіксованою ціною і контрактів з ціною "витрати плюс". А бухгалтерський стандарт будівельників США SOP-81-1, виділяючи чотири основних типи ціноутворення, у додатку "В" описує дев'ятнадцять (!) різновидів цін на будівельно-монтажні роботи.

Що в договорі
На жаль, у прикладі партнери не досягли повної згоди, по-різному тлумачачи положення договору, що регулюють такі складові вартості, як витрати на експлуатацію машин і обладнання.

Підрядник не помилився, формуючи акт виконаних робіт за нормативами, оскільки цього вимагає договір. А підпис замовника під ним свідчить, що останній схвалює його умови. Ось що про це сказано в п. 2 ст. 845 ЦКУ: "Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни(кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе,що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи ".

Тому подальші дії замовника виглядають не дуже логічними, хоча цілком зрозумілими: кому хочеться віддавати більше, якщо є шанс заплатити менше? Щоправда, такі речі бажано заздалегідь передбачати — ще на етапі підписання контракту, включаючи, припустимо, до нього норму про перерозподіл економії підрядника за п. З ст. 845 ЦКУ. Адже в нашому випадку договір повністю на боці будівельної компанії: вона вправі нічого не повертати. Інша річ, коли підрядник, прагнучи зберегти добрі відносити із замовником, готовий визнати претензію.

Ну а оскільки про неї заговорили, ми повинні застерегти головного бухгалтера будпідприємства від наслідків неоднозначності трактувань даного поняття.

Якими бувають претензії
Згідно з п. 2 П(С)БО 18 "Будівельні контракти" претензія — це сума майнової відповідальності замовника або іншої сторони, яку вимагає відшкодувати підрядник понад ціну контракту. Його ж п. п. 10 і 11 підтверджують, що суми претензій потрапляють до доходу підрядника.

Отже, у бухобліку претензіями будуть лише ті суми, які підрядник пред'являє до додаткової оплати замовнику, їх правову природу регламентують частини 3 і 4 ст. 877 ЦКУ:
"3. Підрядник, який виявив у ході будівництва невраховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків,завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.


4. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті,він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва".

Висновок
Звернення замовника до підрядника з вимогою повернути деяку суму не можна вважати претензією у контексті П(С)БО 18.

Це важливо знати, бо розширена уява про претензії нерідко призводить до плутанини та перекручення стандартизованих норм. Скажімо, лист Держбуду від 25.10.04 р.№ 8/1-1053, визначаючи претензію за П(С)БО 18, повідомляє, що підряднику економічні санкції замовника дозволено відобразити у витратах. За суттю, Держбуд у даному документі підмінив поняття і вважав претензіями суми, які замовник пред'явив підряднику. Що, звісно ж, не вписується у рамки будівельної термінології.

Подібна помилка здатна дезорієнтувати не лише бухгалтерів, але й перевіряючих! Адже віднесення таких "претензій" до дебету субрахунка 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" під видом економічних санкцій чревате тим, що ці суми не потраплять до валових витрат підрядника через обмеження із пп. 5.3.5 Закону про прибуток.

Повернення "за претензією"
У ситуації, що розглядається, підряднику доречніше говорити не про витрати (причому як податкові, так і бухгалтерські), а про перегляд ціни, інакше кажучи — коригування доходу вбік зменшення.

І справді: замовник наполіг на поверненні йому "зайво перерахованої" суми. Підрядник погодився з цим. А якщо так, то можна визнати: сторони узгодили нову вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, яку й потрібно підправити.

Нічого дивного в цьому немає ні з точки зору загальних норм цивільного права, ні з точки зору податкового законодавства.

Податковий облік перегляду ціни
Тут підряднику допоможуть п. 5.10 Закону про прибуток і п. 4.5 Закону про ПДВ.

Отже, будівельна компанія зменшує валовий доход і суму податкових зобов'язань з ПДВ утому періоді, в якому провели перерахунок, і надсилає замовнику розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної. А замовник зменшує раніше відображені суми податкового кредиту і валові витрати (знижує балансову вартість капітальних інвестицій).

Крім того, в інтересах обох контрагентів даний перегляд ціни обґрунтували не лише так званою "претензією", але й додатковою угодою, що змінює договірну вартість виконаних будівельно-монтажних робіт.
Іван Чалий