Анализ финансовой отчетности

Святкуємо разом із клієнтом: максимум задоволення, мінімум витрат

Організувати шум і веселощі за рахунок валових витраті без ПДФО — абсолютно зрозуміла мета напередодні Нового року. Про деякі варіанти ми вже розповідали в поточному номері нашої газети (див. стор. 38). Реалізувати ще один спосіб можна, скориставшись допомогою ділових партнерів (тих, які передбачаються або вже існують) і наявністю прибутку в минулому році. Ви напевно здогадуєтеся: ми ведемо до витрат,які зазвичай називають представницькими. Проте, як погуляти на широку ногу і смачно поїсти зі знайомими керівниками та працівниками, і йтиметься в нашій статті.

Що таке представницькі витрати
Почнемо ми із самого поняття. Мабуть, єдиний документ, в якому дається його тлумачення, — Норми № 88. І нехай ще в середині 1995 року вони втратили чинність в частині, що регулює витрати госпрозрахункових підприємств та організацій (згідно з наказом від 15.06.95 р. № 104/94), ми все-таки звернемося до них. Хоча б як до термінологічного словника і підмоги в оформленні підтвердних документів.

Отже, згідно з п. 1 Норм № 88 представницькі витрати — це "витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій та представників інших підприємств, які прибули за запрошеннями для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю (тут і далі в цитатах виділено авт. — Є. Ф.)"- Тут же перелічені можливі складові представницьких витрат: витрати на проведення офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, їх транспортне забезпечення, заходи культурної програми, буфетне обслуговування під час переговорів, оплату послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства (установи), оплату номерів у готелях. Цілком достатній перелік для підготовки свята... тобто ділової зустрічі, звичайно...

Підтверджувати представницькі витрати повинні документи, в яких зазначено: дату, місце і програму ділової зустрічі (прийому); запрошені особи; представники підприємства, що приймає; розмір витрат. Отже, знадобляться:
— наказ про організацію ділової зустрічі (проведення прийому). У ньому, зокрема, слід визначити коло осіб, які мають відношення до прийому представників інших підприємств. Норми № 88 містять одну серйозну умову: кількість учасників, що приймають, не може перевищувати число прибулих гостей. Однак ми вже говорили: цей документ все одно не регулює витрат госппідприємств. У свою чергу, нижче ви переконаєтеся, що і Закон про прибуток подібних критеріїв не встановлює. Тому вважаємо: ніщо не зобов'язує госппідприємство обмежувати кількість своїх співробітників;
— офіційне запрошення, а також згода гостей на участь у заході;
— програма проведення ділової зустрічі (прийому). У ній записують місце, дату і час проведення заходу;
— кошторис витрат і підсумковий звіт про проведення заходу.
Зрозуміла річ, понесені витрати також потрібно підкріпити первинними документами: актами наданих послуг, платіжними дорученнями, актами списання ТМЦ і т.д.

Звичайно, у всіх документах червоним рядком проходить виключно ділова мета зустрічі з партнерами. По суті, ще тільки запрошуючи представників контрагента на захід, ви вже рекламуєте себе. Пам'ятаєте, як говорить ст. 1 Закону про рекламу: "реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару". Вважаємо, не потрібно довго доводити, що інтерес до фірми ви точно підтримаєте, надіславши запрошення і зустрівшись (для переговорів, звісно ж) із бізнесменом за діловою вечерею. І ви у виграші: все в межах витрат на представництво. Навіть культурна програма.

Зауважимо: ми неспроста трохи вище згадали про Закон про рекламу. Адже наша задача — включити витрати до валових. А їх облік — у руках Закону про прибуток.

Витрати на зустріч у прибутковому обліку
Як ви знаєте, пп. 5.3.1 Закону про прибуток містить загальну заборону списувати на валові витрати затрати на прийоми, презентації, свята та відпочинок, придбання і поширення подарунків. Та ось і декілька винятків: благодійні внески і пожертвування неприбутковим організаціям з п. 7.11 Закону про прибуток, а також витрати, пов'язані з рекламною діяльністю, які регулює його пп. 5.4.4. Остання лазівка дозволяє віднести до валових витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання та поширення подарунків з рекламною метою (абз. 2 пп. 5.4.4). Щоправда, ставить їм планку: не більше 2% від оподатковуваного прибутку за попередній рік. І представницькі витрати цілком проходять як рекламні (див. визначення вище). Та все-таки в документах налягти на рекламну направленість заходу не буде зайвим. Для вас предмет прагнення — не свято, а яскраве нагадування про себе (фірму, її продукцію (товари, роботи, послуги)) старим або новим партнерам.

Ще одне обмеження зафіксоване в пп. 5.4.8 Закону про прибуток: "Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті..." Оскільки йдеться про відображення у валових витрат на підставі пп. 5.4.4 Закону про прибуток, контролери напевно будуть наполягати, що для валововитратності всі розрахунки за такою рекламною акцією, як прийом гостей слід проводити в безготівковій формі. Зауважимо: є думка, що ці рамки стосуються витрат готівкою, понесених на зазначені цілі у відрядженні. Однак, думаємо, довести це буде дуже непросто.

Право на податковий кредит
У Законі про ПДВ не сказано про граничну суму податку, яку можна віднести до податкового кредиту за представницькими витратами. Головне, щоб витрати були пов'язані з госпдіяльністю та оподатковуваними операціями (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ), а ПДВ — підтверджено податковою накладною (іншим документом з пп. 7.2.6 Закону про ПДВ). Ми показали вище, що представницький захід— це реклама. А остання надзвичайно тісно пов'язана з господарською діяльністю: її мета — нести інформацію про вас і вашу продукцію і таким чином наростити обсяги реалізації (доходи).

Водночас ДПАУ в листі від 13.06.05 р. № 5436/6/15-2315 погоджується з правом на податковий кредит лише за тими сумами, які відносяться до витрат, що не перевищують 2%-вого ліміту згідно з пп. 5.4.4 Закону про прибуток. Хоча прив'язка податкового кредиту до валових витрат із Закону про ПДВ зникла ще навесні 2005 року. Але якщо ви надасте перевагу обережності, дивіться на податковий кредит крізь їх призму.


ПДФО в учасників
Як роз'яснила ДПАУ в листі від 29.09.04р. №18835/7/17-3117, "якщо витрати коштів представництва на організацію проведення конференцій, симпозіумів, офіційних прийомів та бізнес-зустрічей, утому числі на фуршетне обслуговування запрошених осіб — учасників зазначених заходів, на проведення рекламних акцій здійснюються у порядку та у межах, визначених пп. 5.4.4ст. 5 Закону"Про оподаткування прибутку підприємств", то їх вартість не розглядається як дохід фізичних осіб—учасників зазначених заходів та, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДФО".

Підхід абсолютно розумний: не варто заглядати в рота діловому партнеру і записувати, скільки він з'їв і випив. І тим більш не етично заганяти в жорсткі рамки його меню, щоб розрахувати суму ПДФО з частувань і культурних заходів. Поділити витрати на зустріч на всіх порівну і таким чином дізнатися суму доходу — теж нецивілізований метод. ДПАУ відкинула його в листі від 26.08.04 р. №7335/6/17-3116: "опосередкована вартість святкового вечора, визначена як усереднена (або середньозважена) вартість, не може слугувати показником для визначення доходу конкретного працівника у вигляді "додаткового блага". Нарешті, спроби знайти ПДФО у частуванні відмів і ВАСУ в ухвалі від 13.05.07 р. (див. газету "Все про бухгалтерський облік"№ 98 за 2007 р., стор. 34).

Що ж, тепер слово за партнерами. Адже вони теж можуть організувати прийом (алаверди!). І нічого, якщо не встигнуть у цьому році: почекаємо наступного. Свята ще тільки починаються!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про прибуток— Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
2. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
3. Норми № 88— Норми коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсацій за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджені наказом Мінфіну України, Мінекономіки України від 12.11.93 р. №88.
Євген Федоровський