Анализ финансовой отчетности

Податковий облік витрат і доходів в готелях

На основі інформації бухгалтерського обліку про господарську діяльність підприємства визначається розмір податку на прибуток. Як наслідок, постає питання про рівень кореляції даних бухгалтерського фінансового та податкового обліку [1, 2, 3]. Це зумовлено тим, що у діючому податковому законодавстві [4] оперують поняттям “валові витрати виробництва та обігу”, “валові доходи” та “оподатковуваний прибуток”, що відрізняються від аналогічних понять бухгалтерського обліку не тільки за змістом, але і за способами визнання та оцінки. Розбіжності у здійсненні бухгалтерського (фінансового) та податкового обліку основної діяльності готелю можна визначити наступним чином (рис.1): Вирішення проблеми взаємоузгодженості бухгалтерського та податкового обліку є ”необхідним, оскільки це дасть змогу досягти економічності і достовірності ведення двох різних систем обліку” [1 с.77]. Лише на основі глибокого аналізу відмінностей бухгалтерського та податкового обліку може бути створена комплексна облікова система. Але такий аналіз повинен проводитися окремо за видами діяльності, що дозволить зробити його більш конкретним та практичним.
На основі співставлення валових витрат, пов’язаних з підготовкою, організацією, наданням готельних послуг, та фактичних витрат в частині основної діяльності готелю у звітному періоді можна виділити такі основні види витрат:
• валові витрати звітного періоду;
• відкладені валові витрати або валові витрати попереднього періоду;
• витрати надлімітовані;
• інші витрати;
• амортизація нематеріальних активів;
• амортизація основних засобів;
• додаткова чи від’ємна амортизація основних засобів [5].

Рис.1.  Види розбіжностей у бухгалтерському фінансовому та податковому обліку основної діяльності готелю
Рис.1. Види розбіжностей у бухгалтерському фінансовому та податковому обліку основної діяльності готелю


Таким чином фактичні витрати (бухгалтерський облік) дорівнюють:

ВБО = ВВзв + ВВвідкл + ВНлім + Вінш + АНА + АОЗ ± ΔА ± ΔМР

Якщо загальну суму, на яку у податковому обліку зменшується скоригований валовий дохід, позначити як витрати податкового обіку, вона дорівнюватиме:

ВПО = ВВзв + АНА + АОЗ ± ΔМР

Звідси валові витрати (податковий облік) дорівнюють:

ВПО = ВБО + ВВвідкл - ВНліміт + Вінш ± ΔА


Відповідно фактичні витрати основної діяльності готелю в бухгалтерському обліку визначатимуться за формулою:

ВБО = ВПО - ВВвідкл + ВНліміт - Вінш ± ΔА

В країнах, де законодавство не вимагає готувати бухгалтерські звіти у відповідності до податкових норм, як зазначають Дж.Блейк та Оріол Амат [6 с.151], в структурі розбіжностей у розмірах бухгалтерського та податкового прибутку розрізняють розбіжності двох видів:
- постійні розбіжності – якщо один тип видатків або доходів, що присутній в одних документах (наприклад, бухгалтерських), не відображається в інших (податкових).
- “тимчасові” розбіжності – якщо певний тип видатків або доходів за бухгалтерськими документами, наприклад, відображається в одному звітному періоді, а за податковими документами - в іншому.
При такому підході вищеназвані розбіжності у структурі витрат і доходів за українським законодавством можна оцінити наступним чином (рис.2.):

Рис.2. Види розбіжностей між даними бухгалтерського та податкового обліку витрат і доходів основної діяльності готелю
Рис.2. Види розбіжностей між даними бухгалтерського та податкового обліку витрат і доходів основної діяльності готелю


На сьогодні за підприємством залишається право самостійно приймати рішення щодо організації податкового обліку. Діючий План рахунків на відміну від попереднього не передбачає рахунків обліку валових витрат і валових доходів.
Для прийняття рішення щодо організації податкового обліку можуть бути прийняті до уваги Рекомендації щодо ведення обліку валових доходів і валових витрат Національного банку України [7].
За цими Рекомендаціями податковий облік може здійснюватись за одним з трьох методів: позасистемним, на позабалансових рахунках, на балансових рахунках.
Готелі, як правило, застосовують позасистемний податковий облік. При цьому податкова декларація заповнюється на основі аналізу даних бухгалтерського обліку з або без складання допоміжних відомостей. При позасистемному податковому обліку всі необхідні розрахунки для визначення оподаткованого прибутку здійснюються в кінці звітного періоду, що не впливає на обсяг поточної роботи працівників бухгалтерії.
Впровадження другого та третього методів обліку валових доходів і валових витрат вимагає паралельно відображати господарські операції в системі рахунків податкового та бухгалтерського обліку. Тобто призводить до збільшення обсягів поточної роботи бухгалтерів і зменшення її при підготовці декларації та розрахунку податку на прибуток в кінці звітного періоду.
Але в умовах автоматизації облікового процесу і процесу складання декларації про прибуток підприємства доцільно вести податковий облік в системі рахунків бухгалтерського обліку. При написанні програми необхідно передбачати можливість автоматичного формування суми оподатковуваного доходу на відповідних рахунках та її аналізу на будь-яку дату звітного періоду.
Отже, метод обліку валових доходів і валових витрат на балансових рахунках є досить раціональним, але вимагає введення додаткового рівня аналітичного обліку на рахунках обліку доходів та витрат в межах діючого Плану рахунків.
Запровадження аналітичного обліку валових доходів в розрізі оподатковуваних і неоподатковуваних сум не є проблематичним в межах синтетичних рахунків класу 7 “Доходи”. Однак відповідний аналітичний облік валових витрат буде ускладнений тим, що:
• не може бути зосереджений в одному класі рахунків,
• його організація на рахунках обліку виробничих та позавиробничих витрат надто ускладнить структуру аналітичного обліку на цих рахунках;
• збільшить кількість транзитних бухгалтерських записів.
В результаті оперативний аналіз оподаткованого доходу буде ускладнений.
Найбільш прийнятна, як показує аналіз, організація податкового обліку на забалансових рахунках. Наприклад, аналітичний облік на позабалансовому рахунку 09 “Податковий облік” за субрахунком 09.1 “Валові витрати” можна вести у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї або за визначеними вище складовими витрат у податковому обліку.
Такий підхід дозволить створити в системі рахунків бухгалтерського обліку діяльності підприємства інформаційну базу для складання не тільки фінансової, але і податкової звітності.
Таким чином, враховуючи зміни у законодавстві України, невідповідність певних вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” нормам Державних (а точніше міждержавних) стандартів щодо структури витрат і доходів готелю, можна зробити наступний висновок. З метою узгодження вимог податкового законодавства з діючою нормативною базою в готельній індустрії доцільно було б внести певні уточнення до даного Закону з посиланням на відповідні галузеві нормативні акти. Таке рішення можна було б вважати оптимальним з огляду на те, що навіть закон, який має на час свого видання найбільш повний характер, не зможе увібрати в себе всю різноманітність господарської діяльності підприємств (бути універсальним) і передбачити можливі зміни у законодавстві (бути вічним).

Список використаних джерел
1. Ямборко Г.А. Особливості визначення доходів, витрат, фінансових результатів, прибутку до оподаткування. //Регіональні перспективи. - 2001. - №2-3. – с.76-77.
2. Мних Є.В. До питання співвідношення бухгалтерського і податкового обліку. //Регіональні перспективи. - 2001. - №2-3. – c.21-22.
3. Лучко М.Р. Податкові розрахунки як елемент методу бухгалтерського обліку. //Регіональні перспективи. - 2001. - №2-3. – c.43-48.
4. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями.
5. Король С. Структура витрат основної діяльності готелю (бухгалтерський та податковий підхід). – //Вісник податкової служби України. – 2001. - №45. – с.47-50.
6. Дж.Блейк, Ориол Амат. Европейский бухгалтерский учет. Справочник / Перевод. с англ. – М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, 1997. – 400 с.
7. Рекомендації щодо ведення обліку валових доходів і валових витрат Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 1997 р. № 316.