Анализ финансовой отчетности

Розпродаж оголосили та в обліку відобразили

Розпродаж: речі, які вам не потрібні,
за ціною, перед якою ви не змогли встояти.
Л. Левінсон
Тим не менше, поєднання літер у слово "РОЗПРОДАЖ" на вітринах магазину мов магнітом притягує покупців. Адже, купуючи речі під час таких акцій, можна суттєво зекономити.

А для торговельних підприємств розпродаж —один з ефективних засобів стимулювання продажу. Тому кожному бухгалтеру в торгівлі варто знати, як оформити і відобразити в обліку подібну акцію.


Що приховано за словом "розпродаж"
На жаль, законодавство не дає чіткого тлумачення терміна "розпродаж". Хоча Закон про захист прав споживачів окреслив рамки його застосування. Як сказано в його ч. 5 ст. 15, вживати поняття "розпродаж" (або інше аналогічне) підприємство роздрібної торгівлі вправі, якщо:
1) розпродаються всі товари в межах конкретного місця (припустимо, магазину, окремого відділу, торгової палатки) або чітко визначеної групи товарів (літнє взуття, телевізори тощо);
2)тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) ціна товарів, що підлягають розпродажу, менша за їх звичайну ціну.

Тож для того щоб магазин міг використати слово "розпродаж", інформуючи споживачів про заплановану акцію, він повинен подбати про виконання всіх перелічених вище умов.

Словничок
Розпродаж — це не що інше, як обмежена в часі акція продажу товарів зі знижкою.

Що спонукає торговельні підприємства проводити таку акцію?

Поки залежаний товар займає місце на складах та прилавках магазину і не приносить очікуваного доходу, торговельне підприємство продовжує оплачувати оренду приміщення, комунальні послуги, роботу персоналу та інші постійні витрати, тим самим день у день збільшуючи свої витрати. Тому традиційно мета проведення розпродажу — бажання знизити до мінімуму очікувані збитки. Та не завжди така акція пов'язана з наміром торговельної фірми уникнути невтішних перспектив. Розпродаж може бути і досить прибутковим рекламним заходом. Досягають цього за рахунок зростання обсягу продажу, що компенсує зменшення доходу внаслідок зниження цін. Апетитні ціни заманюватимуть нових покупців, а постійних клієнтів спонукатимуть придбати більше речей. Зрештою, не виключено, що покупець, якого привабив розпродаж, окрім товару зі знижкою, зробить також не акційну покупку.

Якщо говорити про різновиди розпродажу, то найчастіше його поділяють на:
повний (розпродається весь наявний у продавця асортимент товарів);
частковий (зі знижкою реалізовують лише конкретну групу товарів).

Також часто проводять: сезонні; святкові (передсвяткові, післясвяткові); ювілейні (наприклад, приурочені до дати відкриття магазину); фінальні (пов'язані із закриттям магазину); розпродажі-лотереї (розмір знижки на товар залишається невідомим до моменту його купівлі і залежить від витягнутого споживачем лотерейного квитка) і т. д. І це далеко не все, на що спромоглися винахідливі маркетологи.

Розпродажі бувають різними за способами та часом проведення, кількістю і розміром пропонованих знижок тощо. Утім, такі відмінності не впливають на документальне оформлення акції чи облік її результатів, про які читайте далі.

Оформляємо акцію розпродажу
Усе дуже просто. Підприємство може обмежитися лише одним розпорядчим документом, наприклад, наказом про проведення акції розпродажу. Та головне — не забути зазначити в ньому важливі відомості про акцію. А саме:
— мету розпродажу;
— асортимент товарів, які планують розпродати;
— термін проведення акції;
— розмір знижки;
— методи інформування покупців про розпродаж;
— порядок позначення цін на товари при розпродажі;
— відповідальних за організацію проведення акції та ін.

Зразок такого наказу наведено нижче.



Інформуємо про акційні ціни
При розпродажу торговельне підприємство повідомляє клієнтів (ч. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів) про:
— ціну товару до розпродажу;
— знижку або зменшення ціни;
— ціну, встановлену для розпродажу.

Отже, йому необхідно перемаркувати ціни. Як це зробити, розповідає п. 11 Інструкції про роздрібні ціни. І незважаючи на те що в ньому йдеться про зміну позначень після уцінки, вважаємо, дана норма працює й при розпродажу, коли акційного товару не уцінювали (якщо це можливо, див. нижче).

Перемарковують ціни, закреслюючи попередні і позначаючи нові ціни на товарних ярликах, цінниках, етикетках підприємств-виробників, упаковці тощо. До того ж це роблять для кожної одиниці товару і засвідчують підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін.

Іноді трапляється, що старі ціни закреслити не вдається. Тоді рекомендуємо нові ціни наклеїти або повісити поряд із попередніми. При цьому слід зробити примітку, щоб покупцю було зрозуміло, де стара, а де нова ціна товару.

При позначенні цін на акційних товарах, уцінених у зв'язку з частковою втратою якості, на товарних ярликах, упаковці або цінниках ставлять літеру "П".

Оголошення про нові ціни вивішують у торговельному залі підприємства і зберігають до остаточного продажу цих товарів або до закінчення акції.

Аналогічний порядок перемаркування запропоновано в п. п. 21 —24 Положення про уцінку.

Щоб оприлюднити інформацію про розпродаж (привабливі ціни, умови продажу, місцезнаходження магазину та інше) ширшому колу осіб, скористайтеся послугами засобів масової інформації, розповсюдьте інформаційні листівки, розмістіть дані про акцію у зовнішній вітрині магазину тощо.

Чи є уцінка постійною супутницею розпродажу
Коли підприємство проводить розпродаж, то зазвичай у бухгалтера виникає запитання: чи треба уцінювати товар? Адже нова ціна може бути нижче не лише встановлених раніше цін, а й ціни придбання акційного товару. Зупинимося на цьому детальніше.

Насамперед з'ясуємо, коли без уцінки не обійтися. Як відомо, в бухобліку товари відображають за меншою з двох оцінок (п. 24 П(С)БО 9):
первісною оцінкою, за якою товари оприбутковують на баланс підприємства вперше;
чистою вартістю реалізації (очікуваною ціною реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію).

Останню застосовують, якщо на дату балансу:
1) реальна ціна товарів знизилася;
2) товари зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО9).

Спочатку розберемося з датою балансу. Як правило, у більшості бухгалтерів вона асоціюється із датою звітного періоду (кварталом, роком). Тому помилково вважають, якщо розпродаж проводять серед кварталу, то й уцінка не потрібна. Але пригадаємо, як визначено дату балансу в П(С)БО.

Виходить, такою датою фактично може бути будь-який день, на який керівник підприємства попросить бухгалтера скласти баланс.

Тож перед тим як зводити активи з пасивами, бухгалтер повинен з'ясувати, чи є на балансі товари, які з різних причин втратили первинно очікувані економічні вигоди (зіпсувалися, залежалися тощо). Це свідчить про те, що чиста вартість реалізації менше їх первісної вартості. І якщо в запасах підприємства є такі товари, то їх слід уцінити. Крім цього, як ми визначили, причиною уцінки буває зниження реальної ціни. Причому нижче собівартості. На жаль, П(С)БО не дають нам визначення реальної ціни. Вважаємо, що говорити про її зниження можна, фактично коли товари продають нижче собівартості.

Підсумуємо: уцінка обов'язкова лише тоді, коли одна з перелічених подій відбувається перед складанням балансу.

Та це не означає, що для того аби уцінити товари, ви мусите чекати дати балансу. При бажанні це реально зробити в будь-який момент за наказом керівника підприємства.

Про уцінку запасів, крім П(С)БО 9, йдеться також у Положенні про уцінку. Щоправда, воно рекомендоване, а не обов'язкове до застосування.

Висновок
Коли торговельне підприємство проводить розпродаж, уцінка акційних товарів — справа добровільна.

Погляд на розпродаж через РРО
Перед тим як розпочати розпродаж товарі в за готівку, не забудьте про реєстратори розрахункових операцій, їх треба перепрограмувати. Тут можливі варіанти:
1) запрограмувати нові (акційні) ціни товарів;
2) показувати суму знижки для кожного придбаного товару окремими рядками після його найменування;
3) показувати знижку на товари однією загальною сумою.

Третій варіант доцільно застосовувати, коли на всі товари встановлено знижку одного розміру. Якщо ж для акції відведено частину асортименту товарів магазину і(або) використовують різні знижки, то краще обрати перший або другий варіант.

Показуємо розпродаж...
.. .у податковому обліку.

Мабуть, перше, що цікавить тут більшість бухгалтерів, — це звичайна ціна(далі — ЗЦ) акційного товару.

Саме на неї орієнтуються, визначаючи базу обкладання ПДВ. Така вимога п. 4.1 Закону про ПДВ. У ньому сказано: податок нараховують на договірну (контрактну) вартість, обчислену за вільними цінами, але не нижче ЗЦ. Причому в загальному випадку, якщо ЗЦ на товари вища за договірну більше ніж на 20%, то за базу беруть саме таку ЗЦ.

ЗЦ потрібна і для формування валового доходу при продажу товарів особам — не платникам податку на прибуток (пп. 7.4.3 Закону про прибуток).

Однак хвилювання безпідставні. При розпродажу ЗЦ буде ціна з урахуванням знижки. Наше твердження ґрунтується на п. 1.20 Закону про прибуток. Адже він дає тлумачення та порядок визначення ЗЦ для потреб податкового обліку. Власне, найбільше нас цікавлять два його підпункти:
Перший — пп. 1.20.2, який пропонує визначати ЗЦ, враховуючи звичайні надбавки до цін та знижки. Зокрема, але не виключено, —знижки, пов'язані із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, утому числі при просуванні товарів на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів із метою ознайомлення з ними споживачів. Щоправда, для доведення звичайності наданої знижки її треба належним чином документально оформити (див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 43 за 2006 p., стор. 6). При розпродажу це буде наказ та/або положення про проведення акції розпродажу (зразок якого ми наводили на стор. 7).

Другий — пп. 1.20.3— передбачає, що для товарів (робіт, послуг), які реалізовують шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнають ціну, що міститься в такому прилюдному оголошенні. На жаль, ви не знайдете в законодавстві тлумачення поняття "прилюдне оголошення умов продажу". Та, на наш погляд, сюди чудово вписується пропозиція продавця укласти публічний договір, зокрема, договір роздрібної купівлі-продажу (ч. 2 ст. 698 ЦКУ). Тут продавець пропонує на однакових умовах продати свій товар кожному, хто до нього звернеться.

От і виходить: при розпродажу звичайною для продавця буде ціна зі знижкою, за яку він пропонує всім охочим придбати акційний товар. Тобто ціна, зазначена безпосередньо на товарі, цінниках, фабричних ярликах, у каталогах, рекламних оголошеннях тощо.

Отже, обчислювати валові доходи і податкові зобов'язання з ПДВ торговельному підприємству слід виходячи з фактичної виручки від реалізації товарів на розпродажу.

А оскільки продаж товарів у рамках акції розпродажу є госпдіяльністю підприємства (п. 1.32 Закону про прибуток), то і валові витрати, і вхідний ПДВ, що показані в момент придбання таких товарів, залишають без змін.

І ще. Якщо продавець вирішить перед розпродажем уцінити акційний товар, то на його податковому обліку це не позначиться. Про це чітко говорить п. 5.9 Закону про прибуток: "якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансової вартості запасів та валових доходів або валових витрат такого платника податку, пов'язаних з придбанням таких запасів (виділено авт. — О. А.)". Зрозуміло, не може йтися й про коригування податкового кредиту.

.. .у бухгалтерському обліку.
Підприємства роздрібної торгівлі показують фактичну виручку від продажу акційного товару (вже з урахуванням наданих знижок). Ось тому продавці, котрі ведуть облік товарів за цінами придбання (для списання товарів використовують метод ФІФО, ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів чи середньозваженої собівартості), суми знижки на бухгалтерських рахунках не фіксують. Інша річ, коли товари обліковують за цінами продажу, а саме з використанням субрахунка 285 "Торгова націнка". Тут сума знижки акційних товарів у першу чергу зменшує торгову націнку, нараховану на них. Якщо ж товари продають нижче їх первісної вартості, то на частину знижки, що перевищує націнку, збільшують витрати підприємства (Дт949 Кт282).

А на десерт наведемо приклад.

Приклад
Торговельна фірма "Лелека" оголосила розпродаж: дитячі речі протягом місяця продає зі знижкою 45%. Складено наказ про проведення акції розпродажу (він, зокрема, підтверджує звичайність ціни реалізації). Для списання запасів підприємство використовує метод ФІФО. Собівартість проданих акційних товарів — 100тис. грн, а виручка від реалізації — 99 тис. грн (ут. ч. ПДВ).

Тепер перекладемо сказане мовою бухгалтерських проводок.



Ось, мабуть, і все. Бажаємо вам, щоб розпродаж як один із маркетингових інструментів допоміг вашому підприємству досягти поставленої мети. Будь то бажання збільшити прибуток, швидко перетворити товар на готівку, завоювати увагу споживачів...

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ— Цивільний кодекс України.
2. Закон про прибуток— Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-BR
3. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
4. Закон про захист прав споживачів — Закон України "Про захист прав споживачів" у редакції від 01.12.05 р. №3161-IV.
5. Інструкція про роздрібні ціни — Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України від 04.01.97 р. № 2.
6. Положення про уцінку — Положення про уцінку і реалізацію продукції, що залежалася, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 10.09.96 р. № 120/190 (у редакції наказу від 15.12.99 р. № 149/300).
7. П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.
8. П(С)БО 6 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.99 р. №137.
Ольга Алексевич