Анализ финансовой отчетности

Регресні вимоги у страхуванні: хто, як, коли, скільки

Кожен із нас понад усе цінує впевненість у завтрашньому дні. Безумовно, частка ризику додає гостроти до нашого щоденного життя, але від великих неприємностей все-таки хочеться вберегтися. Один зі способів це зробити — звернутися до страхової компанії (далі — СК, страховик).

Але і страховики можуть себе убезпечити — виплативши постраждалому відшкодування, вони іноді можуть виставити винному регрес.У якій ситуації працює це правило?Як оподатковувати регресні гроші? На ці та багато інших запитань ми відшукаємо сьогодні відповіді.


Загальне право регресу
Спочатку з'ясуємо, що таке регрес. Сучасні словники тлумачать його як право страховика пред'явити до третьої сторони, винної в настанні страхового випадку, претензії, щоб одержати відшкодування за заподіяну шкоду.

Тепер дізнаємося, коли СК вправі вимагати регресу. Для цього відкриємо ст. 27 Закону про страхування та ст. 993 ЦКУ. У них сказано: до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду. А ст. 1191 ЦКУ уточнює: особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. Крім цього, ст. 1166 ЦКУ акцентує: майнову шкоду, заподіяну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовує в повному обсязі винна особа (якщо вона не доведе зворотного).

СК може вимагати регресу від:
— третіх осіб, які заподіяли шкоду застрахованій особі;
— застрахованого, якщо він винен у настанні страхового випадку (за певних умов). Розглянемо кожен із випадків.

Винен? Будь готовий платити -право регресу до третіх осіб
Спочатку СК виплачує компенсацію потерпілим (звісно, якщо нате є законні підстави), а вже потім пред'являє винуватцю (або його страховій компанії — якщо особа застрахована) вимогу про стягнення виплаченої суми. Безумовно, її потрібно оформити письмово, додавши до неї всі документи, що підтверджують витрати, понесені СК, і свідчать проте, що винна інша сторона.

Якщо не вдасться вирішити це питання полюбовно (наприклад, винуватець або його СК відмовляється платити чи затримує оплату на чималий строк) — справу передають до господарського суду, який і виносить остаточний вердикт.

Хоча і свій, але поганий -право регресу до страхувальника
Дана ситуація докладно розглянута в Законі № 1961 і поширюється на відносини СК та застрахованої особи, її краще розібрати на прикладі. Припустимо, СК уклало з фізособою договір страхування цивільно-правової відповідальності власників авто. Сталася ДТП, у якій винен наш застрахований. СК сплачує потерпілому страхове відшкодування. Іноді п. 38.1 Закону№ 1961 дозволяє СК подати регресний позов про відшкодування шкоди до страхувальника (водія машини, який скоїв аварію). Це можливо, якщо він:
— був у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного та ін.), ухилився від перевірки, що констатує дію одурманюючих речовин, або споживав їх після ДТП до перевірки;
— їздив без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;
— самовільно залишив місце події після ДТП;
— їздив на несправному авто (його техстан та обладнання не відповідали Правилам дорожнього руху);
— не повідомив СК про ДТП протягом 3-х днів;
— скоїв аварію навмисне.

Процедура регресу тут аналогічна попередньому варіантові.

Скажімо, для вас усе скінчилося благополучно і гроші вам повернули. Саме час зайнятися їх оподаткуванням.

Облік і оподаткування регресних сум
Як відомо, страхову діяльність (крім страхування життя) оподатковують за ставкою 3% — пп. 7.2.1 Закону про прибуток. При цьому під оподатковуваним доходом розуміють суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків, зменшену на суму страхових платежів (внесків, премій), сплачених за договорами перестрахування з резидентами.

Як усе відбувається? Насамперед СК укладає договір страхування. Потім надходять страхові платежі —їх оподатковують за ставкою 3%. Далі настає страховий випадок — СК виплачує відшкодування і подає на регрес (за наявності законних підстав). Врешті-решт на її рахунку опиняються суми за регресною вимогою. Логічно, що це вже не страховий доход, а отже, діє пп. 7.2.3 Закону про прибуток. Він говорить: якщо страховик одержує доходи з інших джерел, то вони підпадають під загальні правила— ставка 25%. Причому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням названих доходів, не відносять витрати, понесені СК при страхуванні (перестрахуванні).

Що це означає на практиці? А те, що, наприклад, орендні операції підвладні пп. 7.9.6 Закону про прибуток, а поворотна фіндопомога підпорядковується пп. 4.1.6. А яка норма передбачена для регресних сум? На перший погляд здається, що в Законі про прибуток такої немає. А відповідь зачаїлася там, де, як то кажуть, і не чекали!

Подивимося форму Декларації страховика. За цим документом регресні суми треба записати в рядку 08 "Доходи від реалізації прав страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток, у частині перевищення цього доходу над сплаченим страховим відшкодуванням, які розраховуються окремо за кожним договором страхування, за яким отримана сума регресної вимоги" (виділено авт. — Г. В.).Але будувати оподаткування виключно на формі бланка декларації трошки дивно, чи не так? Тому наважимося припустити, що в нашій ситуації працює спеціальний пп. 4.2.3 Закону про прибуток: до валового доходу не включають суму коштів, отриману платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій як компенсацію прямих витрат чи збитків, понесених платником податку, якщо ці суми не потрапили раніше до валових витрат. У нас усіх умов даного положення дотримано.

Тобто, одержавши регрес, СК повинна порівняти його з виплаченим страховим відшкодуванням за кожним договором страхування окремо. Якщо отримана сума виявиться більшою (через низку причин), то її слід оподаткувати за ставкою вже 25%. Якщо ж сума буде від'ємною — у декларації їй зовсім не місце (збиткам, як завжди, дали відсіч!).

Порядок бухобліку покажемо на прикладі.

Приклад
СК "Гармонія" підписала договір
страхування автомобіля з фізособою К. Кисельовим. Страхова сума — 35000 грн, страховий тариф — 5% (1750 грн). Автомобіль К. Кисельова потрапив у ДТП, сума страхового відшкодування — 1200 грн. СК виплатила страхове відшкодування, після чого направила регресну вимогу на суму 1200 грн до СК винної особи. Суму регресу отримано на поточний рахунок СК. Ось як страховик відображає подібні операції в обліку (див. таблицю).



Ось така арифметика. Сподіваємося, що з нашою допомогою ви без великих зусиль розберетеся з усіма страховими відшкодуваннями та регресними вимогами.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ— Цивільний кодекс України.
2. Закон про страхування — Закон України "Про страхування" від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
3. Закон № 1961 — Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.04 р. №1961-IV.
4. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
5. Декларація страховика — Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика, затверджена наказом ДПАУ від 31.03.03 р. № 146.
Тетяна Валентинова