Анализ финансовой отчетности

Я повертаю ваш товар, або Як повернути гроші за товар, оплачений платіжною карткою

Досвідчені бухгалтери торговельних підприємств, якими ви, без сумніву, є, знають: де продаж, там і повернення. Іноді покупці хочуть просто обміняти товар, що не підійшов, а часом вимагають повернути за нього гроші.

Якщо первинний розрахунок був за готівку, то труднощів, як правило, не буває. Коли ж клієнт розплачувався банківською платіжною карткою (далі— БПК), то бухгалтера починають тривожити запитання: чи можна повернути гроші на картрахунок, які документи оформляти тощо? Про це та багато іншого наша розмова.


Коли покупець може одержати свої гроші назад
Клієнт вправі обміняти якісний товар, який його не задовольнив за кольором, фактурою, фасоном, габаритом, розміром тощо, на аналогічний протягом 14-ти днів, не рахуючи дня купівлі. Це роблять за умови, що є розрахунковий документ, товар не використовувався і зберіг товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики. Якщо ж на момент обміну такого товару в продажу немає, споживач може забрати свої гроші, замінити його на аналогічний при першому ж надходженні в продаж, замінити на інший товар. Про це говорить ст. 9 Закону про захист прав споживачів.

Пам'ятайте! Перелік товарів належної якості, які не можна обміняти (повернути), наведено в постанові № 172 (див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 57 за 2006 рік на стор. 15).

Тепер про неякісний товар. Правила поводження з ним розтлумачено в п. 1 ст. 8 Закону про захист прав споживачів. Отже, виявивши протягом гарантійного терміну недолік у непродовольчому товарі, споживач може вимагати:
а) пропорційно зменшити ціну;
б) безоплатно усунути дефекту розумний термін;
в) відшкодувати витрати на усунення недоліків товару.

Якщо ж виявлено істотний недолік, що виник з вини виробника (продавця) товару, або факт фальсифікації товару і це за необхідності підтверджено висновком експертизи, покупець вправі:
розірвати договір і забрати сплачену за товар суму;
— замінити товар на такий самий, але якісний чи на аналогічний з асортименту продавця (виробника) товар.

Таким чином, клієнт може одержати свої гроші назад у 3-х випадках:
1) при поверненні якісного товару, якщо немає придатного для обміну;
2) неякісний товар виявився фальсифікатом;
3) неякісний товар має істотний недолік.

Істотним називають недолік, який робить неможливим чи неприпустимим використання товару за цільовим призначенням, що виник з вини виробника (продавця, виконавця), а після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин (п. 12 ст. 1 Закону про захист прав споживачів). Крім цього, такий недолік мусить мати хоча б одну з ознак:
— його взагалі не можна усунути;
— на усунення піде більш ніж 14 календарних днів;
— він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

На нашу думку, товаром з істотним недоліком можна визнати книгу зі склеєними сторінками, розпароване взуття та ін.

Спосіб і термін повернення грошей
Згідно з абз. З п. 7 ст. 8 і п. З ст. 9 Закону про захист прав споживачів гроші віддають у день розірвання договору, а якщо це неможливо — в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше 7-ми днів із дня оформлення повернення.

На замітку! При поверненні неякісного товару продавець виходить з його вартості на:
— момент звертання за поверненням (якщо ціна зросла);
— дату придбання товару (якщо ціна знизилася).

Якщо ж клієнти хочуть одержати гроші за якісний товар, але який їм не підійшов, розрахунок провадять, орієнтуючись на суму, сплачену за нього при купівлі.

При поверненні товару, за який при купівлі розрахувалися БПК, гроші віддають (абз. 2 п. 3.14 Положення № 137):
а) готівкою, якщо це не суперечить правилам платіжної системи;
б) безготівково, перерахувавши на картрахунок покупця за правилами платіжної системи.

Виходить, найчастіше у визначенні способу розрахунку (готівковий чи безготівковий) останнє слово за правилами платіжної системи. Якщо вони дозволяють виплатити клієнтові готівку — ласкаво просимо, а якщо ні — залишається перерахувати на картрахунок. Зауважте, в останній ситуації магазин додаткових витрат не несе (за винятком свого звичайного розрахунково-касового обслуговування). Ви, звичайно, знаєте, що при оплаті товару карткою комісію стягують із продавця (зазвичай це близько 3%). А при поверненні комісійні — турбота держателя БПК (найчастіше це приблизно 1% від суми, що надійшла на рахунок).

Зверніть увагу! У деяких зарплатних карток немає функції зарахування на рахунок інших грошей, крім зарплати та інших виплат від роботодавця. Тому покупець, перед спробою повернути гроші на картрахунок, має переконатися, що таке в його конкретному випадку взагалі можливо. З'ясувати це дуже просто — прочитати договір з банком чи подзвонити за телефоном клієнтської підтримки.

Документальне оформлення повернення товару і перерахування грошей
Спочатку клієнт пише заяву в 2-х примірниках (п. 1.32 Правил № 98 і п. 2.1 Порядку № 203). Один з них продавець залишає у себе, а другий з відміткою про дату прийняття, ПІБ і посади працівника, який прийняв заяву, — віддає покупцеві. Зразок заяви див. нижче.



Як бачите, до заяви треба додати розрахунковий документ, що підтверджує купівлю. При розрахунку БПК таких документів буде два — чек касового апарата і квитанція платіжного термінала (або сліп імпринтера). Перший документ обов'язковий, а другий клієнт додає за бажанням, оскільки з чека РРО все одно буде зрозуміло, що оплату проводили не готівкою. Якщо товар на гарантії, то варто додати ще й техпаспорт або документ, що заміняє його (припустимо, гарантійний талон), з датою продажу (п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів, п. 2.1 Порядку №203).

І не забудьте вказати реквізити свого картрахунка і банку-емітента, інакше гроші навряд чи знайдуть свого адресата.

Далі продавець приймає у покупця товар і видає документ (накладну), що свідчить про отримання товару (п. 1.32 Правил №98).

Потім складають акт про повернення товару (повернення грошей) (п. 1.28 Правил №98 і п. 2.2 Порядку № 203), який підписує уповноважена особа СПД-продав-ця. Тут зазначають:
—дані покупця чи юридичні реквізити підприємства, що повертає товар;
— відомості про товар;
— суму, яку необхідно повернути покупцеві.

Керуючись заявою, актом і розрахунковим документом,з каси продавця покупцю видають належну суму або оформляють платіжне доручення на її перерахування на картрахунок (п. 2.3 Порядку № 203).

З приводу повернення якісного товару хочемо сказати ось що. Перелік документів, які при цьому знадобляться, законодавчо незакріплений. Однак ми радимо вчиняти тут так само, як при поверненні неякісного товару. Це послужить для продавця підставою для документального відображення даної операції в обліку.

Декілька слів про вартість товару. Якщо вона перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа продавця чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, зобов'язана скласти акт про видачу коштів (п. 4.8 Порядку реєстрації РРО і п. 9.4 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК).

Бачите самі, цей документ дуже схожий на акт про повернення товару, тому, ми вважаємо, — аби скоротити кількість оформлюваних паперів, цілком припустимо об'єднати їх в один: акт про повернення товару і видачу коштів. Хоча можна оформити й обидва окремо.

Про проведення повернення через РРО та оформлення при цьому книги обліку розрахункових операцій говорити не будемо — цю тему ми докладно розглянули в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 82 за 2005 p., стор. 23.

Податковий і бухгалтерський облік
Для початку нагадаємо платникам ПДВ і податку на прибуток: п. 4.5 Закону про ПДВ дозволяє коригувати податкові зобов'язання постачальника при поверненні товару як від платників, так і від неплатників ПДВ. Зменшити валовий доход н£ суму повернень можна за п. 5.10 Закону про прибуток. А платники єдиного податку, на нашу думку, можуть відкоригувати суму своєї оподатковуваної виручки (див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 13 за 2006 рік на стор. 45).

Приклад
(Усі суми —умовні). І. В. Потлатюк купила в магазині "Стиль" туфлі фірми "GlaMOur" за 1200грн (ут. ч. ПДВ —200 грн), розплатившись БПК. Проте вдома вона побачила, що туфлі розпаровані (один 37-го розміру, а другий 38-го), і принесла їх назад. Натомість покупниця попросила повернути їй гроші на картрахунок. Собівартість реалізованого товару — 700 грн. Операції продажу та повернення відбулися в одному звітному періоді. Бухгалтерський і податковий облік покажемо в таблиці на стор. 6.



Нам залишається побажати вам: нехай клієнти приходять до вас знову не для того, щоб повернути товар, а тільки за новими покупками. Будьте успішні!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про захист прав споживачів — Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. №1023-ХІІ.
2. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
3. Закон про прибуток— Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
4. Положення № 137— Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.05 р. № 137.
5. Постанова № 172 — постанова КМУ "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів" від 19.03.94 р. № 172.
6. Порядок № 203 — Порядок обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.97 р. № 203.
7. Порядок реєстрації РРО — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
8. Порядок реєстрації та ведення КОРО і РК — Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
9. Правила № 98 — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.04 р. № 98.
Тетяна Валентинова