Анализ финансовой отчетности

Як відчужуватимуть об'єкти держвласності

Ще зовсім недавно не можливо було чітко уявити собі весь процес відчуження об'єктів держвласності. Надія зажевріла завдяки Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від21.09. 06р. № 185- V, що вклав до рук Уряд уповноваження описати механізм відчуження даних об'єктів (пп. "и"п. 18ч. 2ст. 5). Уряд не змусив на себе чекати, видавши на-гора цей документ—Порядок. Надто вже кортить його вивчити, тому почнемо. Тим паче що він набрав чинності з дня прийняття, тобто 06.06.07р. У першу чергу зверніть увагу, що поняття "відчуження" у нашому випадку має більш вузьке значення, ніж те, до якого ми встигли звикнути. А саме: воно включає в себе лише продаж майна та об'єднання внесків учасників (простого товариства) за договором про спільну діяльність — але тільки якщо за договором простого товариства виникає право спільної власності на майно. Нагадаємо, що початково за ст. 1134 Цивільного кодексу України майно, внесене у спільну діяльність, а також плоди, доходи і продукція, отримана в її результаті, вважається спільною частковою власністю. Однак договором на таке майно можна встановити інший правовий режим.

Другий важливий нюанс — визначити, на яке конкретно майно поширюється дія цього документа. На відчуження майна, переданого казенним підприємствам, державним (комерційним) підприємствам, установам та організаціям, а також майна

Національної і галузевих академій наук (далі — СГД), одержаного ними у безстрокове безкоштовне користування.

Тепер безпосередньо про саму процедуру.

ЦЕ ВАЖЛИВО!
Даний Порядок не регулює відчуження майна(п.5):
— на яке законодавство встановило заборону на відчуження;
— яке відчужують згідно з вимогами окремого закону;
— що не ввійшло до статутних фондів госптовариству процесі приватизації (корпоратизації), але знаходиться на їх балансі, і яке відчужують шляхом приватизації;
— переданого в оренду у складі ЦМК держпідприємств, організацій (їх структурних підрозділів);
а також відчуження:
— ЦМК держпідприємств, їх структурних підрозділів;
— індивідуально визначеного майна, включеного до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Без згоди аж ніяк...
СГД, у якого на балансі знаходиться майно, перед тим як його продати, необхідно заручитися дозволом представника власника такого майна, тобто держави. Воно й не дивно, оскільки зазвичай майно закріплюється за держпідприємством на праві господарського відання (оперативного управління). Це по-перше. А по-друге, у ч. 5 ст. 75, ч. 4 ст. 77 Господарського кодексу України чітко записано: відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, можна лише з попередньої згоди органу, до сфери управління якого входить державне або казенне підприємство.

А якщо йдеться про відчуження нерухомості, повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, то орган управління вправі дати "добро" тільки при узгодженні відчуження з Фондом держмайна.

Так ось, на одержання дозволу органу управління СГД подає такий пакет документів (п. 7 Порядку):
— техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна і напрямків використання коштів (з обов'язковою вказівкою впливу відчуження на цілісність майнового комплексу);
— відомості про об'єкти основних фондів (засобів), що пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на дату оцінки;
— акт інвентаризації основних фондів (засобів), що пропонуються до відчуження;
— акт технічного стану майна, складений на дату оцінки і затверджений керівником СГД;
— висновок про вартість майна, узгоджений з Фондом держмайна, і звіт про оцінку майна (незалежна оцінка проводиться згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності);
— звіт про оцінку внесків інших учасників простого товариства (за необхідності);
— відомості про наявність обтяжень та обмежень щодо розпорядження майном, запропонованого до відчуження (разом із підтвердними документами);
— протокол (виписку) засідання комісії з приватизації (у разі її створення) про надання згоди на відчуження майна.

Протягом ЗО днів із дня надходження паперів орган управління зобов'язаний прийняти розпорядчий документ про надання згоди або оформити лист про відмову в ній. А якщо операцію треба узгодити з Фондом держмайна, то цей строк може збільшитися вдвічі. Бо Фонд у свою чергу приймає рішення (у формі листа) протягом ЗО робочих днів з дати одержання документів.

Запам'ятайте!
Рішення або результат узгодження, найімовірніше, буде незадовільним за наявності таких обставин:
— відчуження майна обмежує ведення СГД виробничої та іншої діяльності та/або згідно з економічними, технічними (або іншими) показниками подальше використання майна можливе та/або економічно доцільне;
— відчуження майна впливає на цілісність майнового комплексу СГД або його структурного підрозділу;
— відчужуване майно назване в переліку п. 5 Порядку (не враховано особливості правового режиму окремого майна, наявність встановлених законодавчими актами обтяжень і обмежень щодо розпорядження майном);
— СГД подав не всі документи, не в потрібний строк, у них є протиріччя;
— техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження не містить економічних та/або технічних розрахунків, що підтверджують необхідність відчужувати майно (зокрема, не визначено, як впливає відчуження майна на цілісність майнового комплексу);
— за результатами рецензування Фонд держмайна не може узгодити висновок про вартість майна.

Бажаєте купити?
Відвідайте біржу або завітайте на аукціон (конкурс). Саме так. Бо продають держмайно за загальним правилом на конкурентних засадах — через біржі, на аукціоні і за конкурсом. А якщо докладніше, то майно Національної і галузевих академій наук та організацій, віднесених до її відання, — тільки за конкурсом, а нерухомість, морські, повітряні судна, судна внутрішнього плавання та рухомий склад залізничного транспорту — на аукціоні і за конкурсом. А якщо таким чином продати не вдасться, тоді з дозволу органу управління та/або Фонду держмайна дане майно можна реалізувати на біржі.

Зверніть увагу!
Коли відчужують майно в ході об'єднання внесків учасників (простого товариства) за договором про спільну діяльність, СГД обов'язково подає органу управління звіти про оцінку внесків інших учасників простого товариства з рецензіями на них, складеними оцінювачами відповідних держорганів приватизації, а також проект договору для узгодження (п. 17 Порядку).

Біржа
Торги на біржі підпорядковуються Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.91 р. № 1956-ХІІ, зокрема правилам біржової торгівлі. Однак треба при цьому орієнтуватися на п. п. 19, 20, 22 і 23 Порядку.

Аукціон
Його проводять за умови, що в ньому братимуть участь не менше двох покупців, які своєчасно подали документи, необхідні для реєстрації їх як учасників.

Однак спершу проводять підготовчі заходи. А конкретно, СГД надає згоду на продаж майна, укладає договір з організатором аукціону, підготовлює інформацію про майно та умову його продажу, вимоги до якого визначено у п. 20 Порядку. її публікують не пізніше ніж за ЗО календарних днів до дати аукціону, а якщо продається нерухомість, судна, рухомий залізничний склад, то публікацію розміщують виключно в загальнодержавних друкованих ЗМІ.

Аукціон проводить ліцитатор, що відкриває торги, оголошуючи початкову вартість продажу об'єкта. Кожна наступна ціна, запропонована учасниками, повинна перевищувати попередню мінімум на 10%. Якщо вони не виявляють бажання купити об'єкт після початку торгів, ліцитатор сам вправі знизити вартість, але не більше ніж на 10%. Якщо об'єктом ніхто так і не зацікавиться, торги припиняють.

Під час аукціону ведуть протокол, куди заносять початкову ціну об'єкта, пропозиції учасників і відомості про них, результат торгів. Документ підписує ліцитатор і покупець (його представник). Після цього протокол (протягом 3-х днів) направляють СГД на затвердження. Переможцю торгів видають копію затвердженого протоколу.

Майте на увазі, що аукціон, конкурс вважають такими, що не відбулися, якщо:
— немає учасників або є лише один;
— переможець не сплатив належної суми в повному обсязі за умовами договору купівлі-продажу;
— не виконано вимоги до змісту інформації та строку її опублікування;
— не надано згоди та/або дозволу на відчуження об'єкта;
— не виконано вимоги органу управління до способу відчуження майна, зміни початкової вартості.

Конкурс
Підготовка до нього така сама, як і до аукціону, а ось проводять конкурс, звичайно ж, інакше.

У 30-денний строк після надання згоди на відчуження майна організатор створює конкурсну комісію у складі від 5 до 9 осіб.
За рішенням органу управління, Фонду держмайна до неї можуть увійти їх представники.

Щоб зареєструватися учасником конкурсу, фіз-або юрособа подає конкурсній комісії заявку, що містить відомості про неї і найменування об'єкта. До неї додають підтвердні документи про виконання необхідних фіксованих умов конкурсу ще до його початку, а також конкурсну пропозицію з ціною придбання об'єкта, зобов'язаннями щодо виконання фіксованих умов конкурсу, інших додаткових зобов'язань (в окремому непрозорому пакеті з назвою конкурсу і позначкою "конкурсна пропозиція") (п. 38 Порядку).

Засідання комісії відкриті і на них запрошують учасників конкурсу. Ну а засідання повноважне, якщо в ньому бере участь не менше 2/3 всіх її членів. Під час конкурсу, що, до речі, проходить в один етап, розкривають конверти з конкурсними пропозиціями і визначають переможця. Ним стає учасник, що запропонував найвищу ціну і виконав (погодився виконати) фіксовані умови конкурсу. За переможця конкурсу має проголосувати 2/3 присутніх.

Потім комісія складає протокол, який підписують усі присутні члени комісії й у 3-денний строк затверджує організатор конкурсу. Копію названого документа видають переможцю.

Зверніть увагу!
Якщо ж раптом майно не вдасться продати, СГД дозволено прийняти рішення про повторний аукціон або конкурс. У цьому разі цілком ймовірно змінювати умови продажу, утому числі ціну, яку можна знизити максимум на 30% за погодженням з органом управління. І ще. На повторний аукціон або конкурс не допускають переможця попереднього подібного заходу, якщо він не виконав умов договору купівлі-продажу.

Перемігши на торгах, розрахуйтеся за покупку!
Але насамперед переможцю аукціону або конкурсу слід укласти договір купівлі-продажу об'єкта з СГД. Бо "затверджений протокол є підставою для укладення впродовж 10 днів договору купівлі-продажу між переможцем аукціону, конкурсу і суб'єктом господарювання" (п. 45 Порядку). Істотні умови такого договору перелічено у цій самій нормі. Щоб покупець був спокійний за те, що він придбав, керівник СГД, на балансі якого перебуває об'єкт продажу, зобов'язаний забезпечити його збереження, поки новий господар не набуде права власності (п. 44 Порядку).

Так ось, на розрахунок відведено ЗО календарних днів із дати підписання договору купівлі-продажу. Якщо покупець оплатив не менше 50% ціни продажу, то за необхідності остаточний розрахунок можна перемістити ще на ЗО календарних днів. Майно передають за актом приймання-передачі тільки після повної сплати належної за нього ціни.

Після чого СГД протягом 10 днів подає органу управління відомості про факт передання майна, щоб той забезпечив їх включення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Гроші від продажу держмайна спрямовують згідно з вимогами законодавства. СГД зобов'язані подати органу управління, Фонду держмайна впродовж ЗО календарних днів з моменту реалізації майна звіт за результатами відчуження та використання даних коштів (додаток 3 до Порядку).

Ось так виглядає шлях, який доведеться пройти бажаючому прикупити який-небудь об'єкт держмайна. Зрозуміло, він далеко не простий, але все-таки краще, коли знаєш на що чекати.
Юрій Хілінський