Анализ финансовой отчетности

Зустрічайте: нові правила роботи з готівковою інвалютою власною персоною!

Свіжоспечені Правила № 200 прийшли на зміну Правилам використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженим постановою Правління НБУ від 26.03.98 р. № 119 (далі- Правила № 119), які прослужили нам вірою і правдою ні багато ні мало — 9 з лишнім років. Подивимося, що на нас чекає... Косметичні поправки Отже, у Загальних положеннях Правил № 200 розробники за традицією помістили термінологію. Отож, усі ті, хто цікавиться, зможуть довідатися розшифровування того чи іншого визначення без зайвих турбот і студіювання безлічі нормативок. Крім цього, Правила №200 розбито на докладні групи, що значно полегшує пошук потрібної інформації. І ще: нові правила стосуються представництв юросіб-нерезидентів, юросіб-резидентів і фізосіб-підприємців. Дві останні категорії СПД йдуть під назвою — юрособи-резиденти.

Переходимо до конструктивних змін.

Використання інвалюти з банківських рахунків юросіб
Спочатку зауважимо, що Правила № 119 містили єдиний механізм видачі інвалюти та продажу дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті на закордонне відрядження. А 200-ті ці дві категорії поділили!

Почнемо з готівки на відрядження. Раніше для її одержання в банку юрособам треба було скласти заявку і ридати доручення. У заяв ці зазначали номер і дату наказу (розпорядження), ПІБ осіб, які виїжджають за кордон, строк перебування там і розрахунок витрат. А тепер процедура, з одного боку, спростилася, аз іншого — стала менш зрозумілою. Пояснимо чому. Відтепер, щоб узяти готівку, юрособі потрібно подати до банку(п. 2.2Правил №200):
— заяву на видачу готівки;
— доручення уповноваженій особі на одержання готівкової інвалюти;
— лист-розрахунок.

Останній документ, по суті, замінив колишню заявку, тільки став коротшим. У ньому достатньо зазначити ПІБ тих, хто виїжджає (якщо на момент складання листа-розрахунку їх перелік точно відомий), і розрахунок витрат. А от форми заяви на видачу готівки поки немає. Тому, найімовірніше, кожний банк буде запроваджувати свою.

Що стосується дорожніх чеків, то юрособи можуть купувати їх на суму, яка відповідає витратам на відрядження і представницьким витратам на підставі заяви на видачу дорожніх чеків у довільній формі та документів, передбачених для одержання готівкової інвалюти на відрядження (п. 2.3 Правил № 200).

На черзі — видача валюти на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном (до речі, їх склад зобов'язали регламентувати Мінтранс). На неї оформляють ті самі папери, що і для відрядження. Єдина відмінність—лист-розрахунок має містити (п. 3.2 Правил №200):
1) мету виїзду;
2) ПІБ особи, яка вивозить готівкову інвалюту для забезпечення експлуатаційних витрат (знову-таки, якщо при складанні листа-розрахунку ви їх знаєте);
3) розрахунок експлуатаційних витрат на обслуговування транспортних засобів за кордоном.

Правила № 200 доповнили наше життя ще однією нормою — п. 8.5. Так, нерезидент-СПД, згідно з експортним договором, може виплачувати фізособі-резиденту готівкову інвалюту на експлуатаційні витрати з обслуговування транспортного засобу, що належить резиденту і використовується за кордоном для виконання договірних зобов'язань. При цьому фізособу слід направити за кордон для виконання договору, а сама виплата проходить у рахунок розрахунків за ним. Але побоюємося, що наведене положення суперечить ст. 7 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93р. № 15-93(далі—Декрет). Там сказано: розрахунки між резидентом і нерезидентом у рамках торговельного обороту провадять винятково через уповноважені банки! З проханням роз'яснити цей аспект ми звернулися до Нацбанку. Як тільки надійде відповідь, ми опублікуємо її на сторінках газети "Все про бухгалтерський облік".

Спростили процедуру одержання готівкової інвалюти і морськими агентами. Якщо ви пам'ятаєте: щоб узяти готівку в банку за Правилами № 119, їм треба було надати, крім загальноприйнятих документів, ще й копію текстового телексного (SWIFT та інші) повідомлення. До того ж Нацбанк висував чіткі вимоги до самого SWIFT-повідомлення.

Сьогодні ж морський агент подає загальний пакет документів. А до листа-розрахунку він запише:
а) мету зняття готівкової інвалюти та її суму;
б) назву судна судовласника-нерезидента;
в) прізвище та ім'я капітана судна судовласника-нерезидента.

Зазначимо, Правила № 200 більше не дозволяють юрособам, які надають фізособам послуги за інвалюту, знімати її з рахунка для відшкодування втрат замовника при виникненні рекламацій або форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання таких зобов'язань (п. 1.7 Правил № 119).

Плюс до того до Правил № 200 не перекочував п. 2.3 з 119-х. Що це означає? Тепер фізособи-нерезиденти не можуть розплатитися готівковою інвалютою і дорожніми чеками за послуги готелю.

Але, за законами природи, якщо десь убуло, то, отже, десь прибуло. Так і є. Віднині адвокатські компанії та інші юрособи-резиденти(посередники)набрали законної сили видавати готівкову інвалюту зі свого поточного рахунка фізособам (п. 5.3 Правил № 200). Маються на увазі ситуації, коли такі гроші одержують за дорученням фізосіб, справи яких знаходяться у провадженні адвокатів і посередників.

Схожі права є і в юросіб-резидентів (з певними повноваженнями). Так, вони можуть готівковою інвалютою, що надійшла на рахунок із-за кордону, оплатити фізособам-резидентам передані ними права інтелектуальної власності (п. 5.4 Правил № 200).

І адвокатські компанії, і згадані юрособи знімають інвалюту зі свого рахунка за заявою на видачу валюти, дорученням на одержання грошей, листом-розрахунком і підтвердними документами. У останніх неодмінно зазначають: повну назву платника і бенефіціара, валюту і суму платежу.

Готівкова інвалюта в Україні як засіб платежу або застави
Спершу обговоримо нововведення у використанні готівкової інвалюти як засобу платежу. Керуючись П/6.1 Правил № 200, фізособи-нерезиденти та представники юросіб-нерезидентів можуть заплатити готівковою інванвалютою на території митниці, якщо йтиметься про:
а) сплату мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів і фінсанкцій відповідно до митного законодавства України;
б) оплату дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великогабаритних та небезпечних вантажів;
в) плату за охорону і супровід під акцизних та транзитних товарів митними органами;
г) сплату консульських зборів для відкриття віз на в'їзд до України;
ґ) оплату послуг, наданих прикордонними санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю;
д) розрахунок за послуги з обов'язкового медичного страхування та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у Правилах № 119булалише медстраховка, тепер же сміливо платіть і за страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту!);
є) оплату товарів і послуг у зоні, вільній від сплати мита і податків.

Повноваження ж фізосіб-резидентів обмежені лише пунктами "а", "в" і "є"!

І ще: всі фізособи (резиденти і нерезиденти)та іноземні представництва можуть застосовувати в Україні готівкову інвалюту для оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (віз) до цих країн фізособам, які виїжджають в особистих справах та у відрядження (п. 6.3 Правил №200).

На територіях же аеропортів і портів оперуватимуть готівковою інвалютою тільки представники юросіб-нерезидентів (будь-яких фізосіб і СПД-резидентів подібного привілею позбавили!). їм платити дозволили за ПММ, продукти харчування, медикаменти та послуги з обслуговування транспортних засобів (літаків, суден, поромів), їх пасажирів і членів екіпажу, якщо іноземні транспортні засоби здійснюють разові (нерегулярні) рейси або через метеорологічні чи технічні умови вони здійснили вимушену посадку в українському аеропорту або зайшли в порт (п. 6.4 Правил № 200).

Ну а тепер проте, як готівкова інвалюта відіграє роль застави. Це дозволено, якщо є індивідуальна ліцензія, порядок видачі якої встановлює окрема постанова Правління НБУ.

Раніше аналогічне правило діяло і для одержання ліцензій на розрахунки як засіб платежу: все, що можна було робити без індивідуальної ліцензії, — ми робили, а якщо хотіли чогось більшого — зверталися до Нацбанку. Тепер же індліцензії на будь-які розрахунки як засіб платежу, не передбачені Правилами № 200, видавати не будуть! Тому згідно з п. 4 постанови № 200 індивідуальні ліцензії Нацбанку на використання готівкової інвалюти на території України як засобу платежу видані за Правилами № 119, вважати анульованими з дня набрання чинності Правилами № 200. Тож будьте максимально уважні.

Що можуть робити з готівковою інвалютою резиденти-СПД під час перебування за кордоном
Список торговельних операцій, у яких задіють готівкову інвалюту як засіб платежу за межами України, трохи збільшився. У ньому залишилися торгівля і надання послуг на транспортних засобах, що належать(орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні) резидентам-СПД, при здійсненні міжнародних пасажирських перевезень.

З нового — валюту можна приймати на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів. При цьому резидент-СПД може ввезти готівкову інвалюту через представника в сумі, що не перевищує норм, встановлених Інструкцією № 283. Однак будьте пильні! На нашу думку, тут буде порушено ту саму ст. 7 Декрету. Такий запит ми також надіслали до НБУ — чекаємо на відповідь.

Крім того, Нацбанк уточнив: готівкову інвалюту, доставлену з-за кордону на транспортному засобі, неодмінно декларують на митниці і зараховують на поточний рахунок резидента в інвалюті через розподільний рахунок (п. 7.2 Правил №200).

Застосовуючи п. 7.3 Правил № 200, уповноважені банки будуть зараховувати готівкову інвалюту на поточний рахунок на підставі:
1) оригіналу митної декларації;
2) документів, що підтверджують участь у міжнародній виставці (ярмарці) за кордоном.

Які раніше, невикористаний залишок готівкової інвалюти, отриманої з поточного рахунка для оплати відряджень та експлуатаційних витрат, потрібно повернути на поточний рахунок(знову ж таки раніше був розподільний) протягом п'яти банківських днів з часу його оприбуткування в касу підприємства (п. 8.4 Правил №200).

У п. 4.3 Правил № 119 банкам дозволяли одержувати комісійну винагороду в інвалюті за операціями зарахування інвалюти на рахунок клієнта та її зняття, якщо дані операції були пов'язані з оплатою комісійної винагороди в інвалюті іноземному банку. А тепер подібні дії—табу. Згідно з п. 8.8 Правил № 200 банки стягують комісійну винагороду за будь-якими операціями, передбаченими коментованим документом, згідно з власними тарифами виключно в гривнях!

Зарахування на розподільний рахунок інвалюти з II групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34 (далі— Класифікатор) за Правилами № 119 не обходилося без попередньої згоди банку на інкасацію. Зараз же подібного поводження вимагає і валюта з III групи.

Нагадаємо: у Класифікаторі всю валюту розбили на З групи за ступенем її використання при проведенні платежів за міжнародними операціями і продажу на валютних ринках світу (див. таблицю).



Ліміт каси в інвалюті
Порядок встановлення банками лімітів каси тим СПД, хто може використовувати готівкову інвалюту як засіб платежу, залишився таким, як і раніше, і чітко розписаний у п. 8.11 Правил №200.

Раніше такий самий ліміт існував і для тих, хто застосовував валюту як заставу. Віднині ліміту залишків грошей для подібних операцій банк не встановлює!

І останній штрих до портрета Правил № 200. Вони почали діяти 29 червня 2007 року. Тож беріться до роботи з готівковою інвалютою за новим сценарієм!
Тетяна Валентинова