Анализ финансовой отчетности

Магічний трикутник еквайрингу: клієнт - магазин - банк

Прогрес невпинно опановує наше щоденне життя, постійно підганяє підприємців та не нав'язливо примушує їх використовувати все новіші технології.Невеликі шматочки пластику з магнітними смужками чимраз частіше з'являються в долонях оточуючих і не лише як телефонні картки чи проїзні квитки для метро. Йдеться про банківські платіжні картки(далі— БПК), які вже неодноразово ставали об'єктом уваги нашої газети.Цього разу ми поговоримо про те,що таке договір еквайрингу та як його укласти. Окреслюємо поле діяльності Що ж за диво таке заморське — еквайринг (англ. acquiring — "придбання")? Це діяльність еквайра (банку, іншої фінансової установи) щодо технологічного й інформаційного обслуговування торговців (підприємств торгівлі та сервісу) і розрахунки з ними за операціями, які здійснено з використанням БПК (п. 1.9 ст. 1 Закону про платіжні системи).

Інакше кажучи, підприємство бере зобов'язання прийняти до обслуговування БПК для оплати вартості товарів чи послуг, а банк забезпечує обслуговування трансакцій та перераховує на рахунок підприємства кошти за продані останнім товари, роботи, послуги, які оплатили держателі БПК. Підстава для такого перерахування — отримані банком від підприємства розрахункові повідомлення. Суму при цьому зменшують на розмір комісійної винагороди, що сплачує підприємство банку.

Якщо вже підходити до еквайрингу зі скальпелем сухої юридичної теорії, то легко побачимо в ньому елементи договорів найму (оренди) та про надання послуг. Тобто це змішаний договір, існування якого дозволяє ч. 2 ст. 628 ЦКУ. Він містить елементи різних договорів, а застосовувати до них слід у відповідних частинах акти цивільного законодавства про договори, елементи яких змішано в цьому "коктейлі", якщо, звісно, інше не встановлено самим договором або не випливає з його суті. Сам договір укладають, враховуючи вимоги конкретної платіжної організації до його структури та змісту.

Еквайринг у межах України здійснюють виключно юридичні особи — резиденти, що уклали договір із платіжною організацією певної платіжної системи (п. 3.1 Положення № 137).

Наважуємося на укладення
Які ж переваги еквайрингу? До них можна віднести:
— зниження ризику втрати чи крадіжки грошей у вашій торговій точці, зменшення ймовірності помилки касира в розрахунках;
— підвищення конкурентоспроможності (порівняно з тими колегами по цеху, які не мають терміналів) та приваблення нових клієнтів — держателів БПК;
— збільшення прибутків (психологічно клієнти готові більше витрачати при розрахунках карткою);
— операції за допомогою БПК не потребують здачі і т. п.

Як обрати банк? Тут, власне, першу скрипку грають ті ж критерії, що й при виборі обслуговуючого банку: надійність, розмір комісійної винагороди, ширину спектра карткових продуктів та послуг з їх використанням.

Стосовно останнього пункту перше побажання — щоб набір БПК, які приймають для обслуговування, забезпечував основній масі покупців можливість легко оплачувати товари чи послуги за допомогою однієї з наявних БПК. Тут усе залежить від технологій та обладнання, якими оперує банк, його можливостей приймати карти різних платіжних систем. Докладніше про вибір банка-еквайра читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік"№ 59 за 2007 р., стор. 27.

Обравши банк, не поспішайте до нього з порожніми руками. Поцікавтеся, який пакет документів вимагають від вас для укладення договору еквайрингу. Найчастіше такий перелік включатиме:
— нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства та довідки про внесення його до ЄДРПОУ;
— нотаріально завірену картку зі зразками підписів уповноважених посадових осіб підприємства, копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів таким посадовцям;
— довідку підприємства щодо очікуваного щоквартального грошового обігу та середньої суми купівлі товарів (надання послуг);
— документ, що підтверджує право володіння приміщенням (засвідчені належним чином копії договору оренди чи Свідоцтва про право власності).

На що слід звернути увагу
По-перше, достеменно з'ясуйте, що пропонує конкретний банк: види БПК, які підприємство може приймати до сплати за товари та послуги, розмір комісійних, що стягує банк при відшкодуванні підприємству сум реалізованих товарів (наданих послуг), строки зарахування відшкодування.

Потім поцікавтеся спецобладнанням. На сьогодні переважна більшість терміналів, встановлених у магазинах, належать банкам. Саме відносини, пов'язані з наданням банком в оренду необхідного обладнання та його експлуатацією, і будуть регулюватися в еквайрингу нормами, що перекочували з договору найму. При цьому не забудьте владнати питання зі страхуванням такого обладнання, з ризиком його випадкової загибелі чи пошкодження. Ймовірно, комусь захочеться передбачити можливість викупу відповідної техніки.

Порядок дій відповідальних співробітників підприємства щодо ідентифікації БПК, авторизації, проведення операції, оформлення платіжних квитанцій (сліпів), роботи з обладнанням тощо, як правило, прописують в інструкції з прийому до оплати БПК, яка виступає додатком до договору.

Відносно форми договору еквайрингу: достатньо буде простої письмової. Проте велика кількість умов та специфічність цих правовідносин змушують бути дуже пильними при укладенні договору, і простим обміном листами чи протоколами тут не обійтися.

Радимо вам також звернути увагу на нюанси передачі інформації щодо стану рахунків, повернення коштів за недійсними операціями та надання звітів про проведені операції, перелік операцій з БПК, які визнають недійсними.

Права та обов'язки сторін
Обов'язки банку. Стосовно чого повинен зобов'язатися за договором еквайрингу банк? На його долю випадає:
— встановлення у місцях реалізації товарів/послуг платіжних терміналів (імпринтерів);
— завчасне ознайомлення працівників підприємства з інструкціями з обслуговування БПК та експлуатації обладнання;
— перевірка платоспроможності держателя картки під час проведення операції з оплати товарів (робіт, послуг);
— безкоштовна інкасація сліпів;
— перерахування коштів на рахунок підприємства у визначений договором строк;
— цілодобова авторизація операцій з використанням БПК у місцях реалізації товарів, робіт або послуг;
— прийом від підприємства повідомлень за операціями з БПК;
— надання підприємству необхідних витратних матеріалів для терміналів (імпринтерів);
— оперативні консультації.

Крім того, банк-еквайр проводить моніторинг розрахункових операцій для ідентифікації помилкових та неналежних переказів. Також він повинен усіляко їм запобігати (п. 1.17 Положення № 137). За результатами моніторингу банк має право доручити торговцю ідентифікувати держателя БПК. До речі, в інших випадках вимога до держателя БПК пред'являти документи, що посвідчують особу (якщо це прямо не передбачено правилами платіжної системи та/або умовами використання картки, установленими емітентом), — незаконна.

Права банку. Найперше та обов'язково присутнє в договорі право еквайра отримувати комісійну винагороду за надані послуги.

Також еквайр може на строк, визначений правилами платіжної системи, призупинити надання послуг торговцю та/або вилучити обладнання для обслуговування БПК і розірвати договір у разі неправомірного або не передбаченого договором використання торговцем чи третьою особою платіжних карток або їх реквізитів, платіжного термінала, імпринтера та іншого обладнання, наданого еквайром торговцю для обслуговування платіжних карток, та в інших випадках, визначених договором еквайрингу (п. 3.18 Положення № 137).

Ще один параметр, який може визначати еквайр, — ліміт верифікації, тобто верхня межа суми трансакцій, яку можна провести без перевірки персональних даних клієнта.

Банк має право проводити перевірки в місцях реалізації підприємством товарів, робіт або послуг, щоб контролювати дотримання умов договору, передусім — стан експлуатованого обладнання.

Обов'язки підприємства. Підприємство, у свою чергу, зобов'язане:
— не підвищувати ціни на товари (роботи, послуги), за які розраховуються карткою;
— виконувати встановлені законодавством вимоги з товарно-касового обліку при оформленні операцій з використанням БПК
— неухильно дотримуватися процедури авторизації;
— у передбачені договором строки надавати банку сліпи та звіти про здійснені операції;
— завчасно інформувати банк про зміну своїх реквізитів.

Зрозуміло, що використовувати можна тільки те обладнання, видаткові матеріали і кліше, які попередньо погоджені з банком.

Окремий пункт в обов'язках підприємства — збереження протягом визначеного строку документації, яка стосується обліку операцій з використанням БПК як платіжного засобу. Згідно зі ст. 315 Переліку № 41 це слід робити протягом трьох років, за умови завершення податкової перевірки з питань дотримання законодавства.

Права підприємства. Отримувати від банку необхідні консультації, витратні та інформаційні матеріали. Також для нього проведуть інструктаж персоналу, допоможуть в проведенні трансакцій.

Зверніть увагу!
У договорі еквайрингу не слід зазначати, що обладнання чи витратні матеріали до нього, програмне забезпечення ви отримуєте від еквайра безоплатно — інакше можуть виникнути клопоти з податковим обліком (докладніше про це читайте на стор. 5 поточного номера). До того ж насправді ніякої безоплатної передачі й не відбувається — адже комісія, яку утримує банк, є платою не лише за перерахування коштів, але й за весь комплекс послуг еквайра (надання обладнання, навчання персоналу тощо).

Згідно з п. 3.4 Положення № 137 торговці вправі самостійно (за умови погодження з еквайром) придбавати платіжні термінали, імпринтери та інше обладнання, потрібне для обслуговування БПК. Воно має відповідати технічним вимогам і вимогам безпеки, які встановлюються до такого обладнання еквайром та платіжною системою. Порядок реєстрації та використання обладнання визначають правила платіжної системи та договори.

Трохи про романси фінансів
Насамперед хочемо звернути вашу увагу на два фінансових показники договору еквайрингу:
— розмір комісії (частина коштів від сум, які банк повинен переказати підприємству, залишається в першого як оплата за договором еквайрингу);
— строк зарахування виручки на поточний рахунок підприємства (зазвичай — від 1 до 5 днів).

Ці параметри повинні цілком вас влаштовувати.

Крім цього, як правило, банк має право призупиняти перерахування підприємству:
а) неправильних або повторних сум, що були перераховані на користь підприємства помилково;
б) сум операцій, за якими підприємство не надало документів, вказаних у договорі;
в) сум по операціях, опротестованих держателем БПК чи банком-емітентом;
г) сум операцій, здійснених з порушенням положень договору;
ґ) сум операцій після надходження до банку застереження платіжної системи або банку-емітента про визнання їх шахрайськими операціями з БПК;
д) сум шахрайських операцій з БПК;
є) сум операцій, визнаних недійсними.

При неперерахуванні коштів банк з'ясовує, чи дійсно мало місце шахрайство (недійсність) операції, та надає підприємству письмові роз'яснення. Якщо з'ясується, що кошти не перераховували безпідставно, то банку доведеться повернути їх разом із відсотками за час затримки.

Згідно з п. 1.18 Положення № 137 відповідальність ек-вайрів під час переказу коштів за операціями з використанням платіжних карток визначено Законом про платіжні системи. У п. 37.1 останнього знаходимо: для встановлення правомірності переказу еквайр має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніжна 180 днів. Натомість якщо платіж був правомірним, йому доведеться не лише завершити переказ, але й відшкодувати отримувачу, тобто підприємству, 0,1% суми платежу за кожен день такого призупинення, якщо більший розмір пені не вказано у договорі між ними. Контроль за діяльністю банків щодо виконання операцій ек-вайрингу платіжних карток здійснює Нацбанк (п. 8.1 Положення № 137).

В інтернет-нетрях
Окреме питання —договір інтернет-еквайрингу. Його призначення — обслуговувати покупки в інтернет-магазині (інтернет-салоні) в онлайновому режимі. Які ж переваги інтернет-еквайрингу для підприємців? По-перше, без нього не зможе функціонувати інтернет-магазин: немає можливості здійснювати електронні розрахунки онлайн — це буде просто веб-каталог пропозицій. По-друге, можна легко переглядати свої операції за будь-який період.

Порівняно зі звичайним договором еквайрингу в його інтернетівського родича є кілька специфічних нюансів. Скажімо, підприємство чи банк може встановити верхню чи нижню межу одноразового замовлення. Фірмі треба буде особливо пильно прослідкувати за тим, щоб право доступу до банківського сервера не отримали сторонні особи, завчасно інформувати еквайра про нових працівників, яким буде надано право здійснювати відповідні операції. Ну і, зрозуміло, забезпечити збереження конфіденційної інформації щодо веб-покупок та самих покупців.

Ще одна особливість інтернет-еквайрингу: підприємству доведеться завести свого роду "чорний" список — перелік заборонених IP-адрес, e-mail адрес, адрес доставки та фізосіб, які не обслуговуються.

Зрозуміло, що насправді не все буде так легко з інтернет-еквайрингом: перш ніж його укласти, зважте можливості своїх програмістів, якість та вартість місцевих інтернет-послуг, рівень інформаційної безпеки вашого підприємства. Поцікавтеся, чи не вимагає банк підвищену комісію за таким договором, та поміркуйте, наскільки якісно будуть обслуговуватися ваші клієнти.

Отже, тепер слово "еквайринг"уже не видається загадковим та незрозумілим. Рамки відповідної угоди окреслено, на істотних деталях — наголошено. Саме час шукати добросовісного еквайра та підписувати договір — адже клієнти з БПК уже на підході!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ— Цивільний кодекс України.
2. Закон про платіжні системи — Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.01 р. №2346-ІІІ.
3. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР.
4. Перелік № 41 — Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.98 р. №41.
5. Положення № 137— Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.05 р. № 137.
6. Порядок № 116— Порядок визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
Богдан Свіржський