Анализ финансовой отчетности

Еквайрингова бухгалтерія: обліковуємо платіжні термінали та імпринтери

Наш читач чудово обізнаний, що 1 липня 2007рокунастав час "ч"для підприємств торгівлі та сфери послуг (далі — підприємства). З цієї дати багато з них зобов'язані встановити обладнання для прийому банківських платіжних карток (далі— БПК). Про те, кому і в яких випадках застосовувати та як вибрати платіжний термінал та/або імпринтер, ми докладно розповідали в газеті "Все про бухгалтерський облік"№ 59 за 2007р. на стор. 27. А зараз йтиметься про те, як обліковувати пов'язані з еквайрингом витрати,а також придбані або отримані від банку платіжні термінали (імпринтери). Отже, ближче до справи. Комісійна винагорода у договорі еквайрингу Спершу ще раз освіжимо в пам'яті, що таке еквайринг. Це діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування підприємств торговельно-сервісної мережі та виконання розрахунків з ними за операції, здійснені із застосуванням ВПК (п. 1.9 Закону про платіжні системи).

До кола обов'язків банку за договором еквайрингу зазвичай входить:
— надання підприємству в користування терміналів, імпринтерів і витратних матеріалів;
— реєстрація обладнання у платіжній системі;
— навчання працівників підприємства технологіям здійснення та оформлення операцій з БПК, використання наданого обладнання;
— забезпечення авторизації операцій з БПК;
— перерахування на поточний рахунок підприємства коштів за товари (послуги), продані з використанням БПК (за вирахуванням комісії);
— проведення техобслуговування, ремонту і заміни несправного обладнання і т. д.

За цей комплекс послуг банки стягують плату— комісійну винагороду. її розмір, як правило, розраховують у відсотках від суми проведених трансакцій.

Для підприємств банківська комісія — адміністративні витрати, які відображають на однойменному рахунку 92. На це вказує п. 18 П(С)БО 16 "Витрати", у якому серед загальногосподарських витрат, зокрема, згадано плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

У податковому обліку ці витрати потраплять до складу валових згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток.

Фактично ж право на валові витрати з'являється на дату зарахування на рахунок підприємства карткової виручки за мінусом комісії (пп. 11.2.1 Закону про прибуток).

Як обліковувати термінали та імпринтери, надані банком
Отже, за договором еквайрингу банки зобов'язуються встановлювати на підприємствах обладнання для прийому до оплати БПК. Передача майна у платне користування (так-так, ми не помилилися, саме платне, адже банк за це бере комісію) з точки зору цивільно-правових відносин не що інше, як оренда. Тому отримані платіжні термінали та імпринтери ставлять (за ціною, зафіксованою в акті приймання-передачі обладнання) на забалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи".

Водночас, вважаємо, що орендну плату не можна виділяти із суми комісії для відображення в податковому обліку за правилами пп. 7.9.6 Закону про прибуток (валові витрати в орендаря виникають за фактом нарахування витрату вигляді орендної плати). На користь даного висновку говорять такі аргументи:
— у договорі еквайрингу окремою сумою орендна плата не зазначена;
— її стягують у вигляді періодичних платежів (що підтверджує п. 5 ст. 762 ЦКУ), а комісію еквайр утримує по мірі здійснення операцій з використанням БПК;
— установлення терміналу на підприємстві — одна зі складових у комплексі послуг за договором еквайрингу. А витрати на еквайринг, як ми вже з'ясували, в обліку відображають як адміністративні витрати.

І ще. Хочемо попередити: той факт, що розмір банківської комісії визначають у відсотках від обсягу торговельних операцій з БПК, може когось наштовхнути на думку, що комісія — це плата лише за проведену трансакцію. А надання обладнання в користування — ніби окрема операція, яка по своїй суті є позичкою. А коли так, то на суму безкоштовно наданих послуг згідно з пп. 4.1.6 Закону про прибуток повинен виникнути валовий доход1.

З таким підходом не можна погодитися, бо вочевидь за комісійну винагороду банк надає цілий перелік послуг, обумовлених у договорі. Але щоб уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів, важливо в договорі:
— не згадувати про надання будь-чого безкоштовно
— чітко зазначити, що комісія стягується за весь комплекс послуг еквайрингу.

Відшкодування збитку банку за пошкоджене обладнання
Підприємство відповідає за збереженість наданих йому терміналів (імпринтерів), і в договорі еквайрингу, як правило, передбачають відповідальність за збиток, заподіяний у зв'язку з поломкою або втратою обладнання з вини його користувача. Суму відшкодування збитку в складі валових витрат не фіксують, оскільки вона не пов'язана з госпдіяльністю підприємства (тобто діяльністю, спрямованою на отримання доходу). Відповідно, компенсація винним працівникам у порядку регресу понесених підприємством витрат не потрапить і до валового доходу (пп. 4.2.3 Закону про прибуток). Бухоблік розглянемо на прикладі 1.

Приклад 1
З вини касира торговельного підприємства розбився і став непридатним наданий банком платіжний термінал. За умовами договору еквайрингу підприємство відшкодовує банку збитки в розмірі передавальної вартості терміналу, зазначеної в акті приймання-передачі обладнання, — 1300 грн. Вину касира встановлено одразу ж, суму збитків за його заявою утримано із зарплати. Кореспонденцію рахунків див. у таблиці 1.



Механізм розрахунку збитків, передбачений Порядком № 116,уданому випадку не застосовуємо. Ми вважаємо, що він працює лише при відшкодуванні збитків від розкрадання, навмисного псування, нестачі або втрати матцінностей, що належать підприємству. У нас же сталося псування майна банку. А відносини між юрособами регулюються виключно укладеними між ними договорами.

Придбання власних терміналів та імпринтерів
У публікації газети "Все про бухгалтерський облік" № 59 за 2007 р. на стор. 27 ми наголошували, що підприємство має право самостійно купувати термінали та імпринтери. Частіше за все так чинять користувачі, які бажають установити в себе спеціалізоване обладнаня, яким банки не забезпечують. Що ж, думаємо, зв'язку з цим не зайвим буде згадати деякі особливості обліку таких активів.

Платіжні термінали. Оскільки вони призначені для використання протягом строку, що значно перевищує 365 календарних днів, у бухобліку їх відносять до складу основних засобів (далі — 03). У балансі термінали відображають за первинною вартістю (п. 7 П(С)БО 7 "Основні засоби"), яка включає:
— суму, сплачену постачальнику (без непрямих податків);
— суму непрямих податків, сплачених у зв'язку з купівлею терміналу (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
— витрати на страхування ризиків доставки;
— витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження;
— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням 03 до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Вартість терміналів, як правило, більша за суму, в межах якої бухгалтери зазвичай встановлюють в обліку бар'єр між 03 і малоцінними необоротними матеріальними активами (далі— МНМА). Тому витрати на їх купівлю накопичують на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". Потім при введенні обладнання в експлуатацію з кредиту субрахунка 152 його вартість потрапляє у дебет субрахунка 104 "Машини та обладнання".

Амортизувати термінали починають з місяця, що настає за місяцем їх введення в експлуатацію за одним із методів, запропонованих п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби" і обумовлених у наказі про облікову політику.

До речі, ви не замислювалися, коли термінал визнають введеним в експлуатацію? Це станеться лише після того, як його можна буде використовувати за призначенням, іншими словами, після підписання договору еквайрингу, встановлення необхідного програмного забезпечення, налагодження зв'язку з банком та ін. Документально ця подія буде підтверджена оформленням Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1).

У податковому обліку платіжні термінали завдяки вартості, що перевищує Ш00грн, і строку експлуатації більше 365 днів відносять до основних фондів (далі— ОФ). Як машини для автоматичної обробки інформації (плюс пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації) їх зараховують до складу групи 4 ОФ. Згідно з пп. 8.4.1 Закону про прибуток балансову вартість цієї групи поповнюють витрати на придбання ОФ з урахуванням транспортних і страхових платежів та ін. без урахування сплаченого ПДВ (якщо підприємство, звичайно, зареєстровано його платником).

Збільшувати балансову вартість групи 4, на наш погляд, потрібно у звітному періоді, в якому ОФ вводиться в експлуатацію. Аргументи на користь цієї позиції викладено в статті, опублікованій в газеті "все про бухгалтерський облік" № 31 за 2006 р. на стор. 8. Що-правда, ДПАУ дозволяє робити це у кварталі оприбуткування об'єктів, тобто навіть ще до введення їх в експлуатацію (див. лист від 21.04.03 р. № 3859/6/15-1116, опублікований у газеті "Все про бухгалтерський облік" №57за2003 р. на стор. 16). Що ж, ми впевнені, не буде порушенням застосовувати будь-який із підходів, головне, щоб він був єдиним щодо всіх ОФ.

Амортизувати платіжний термінал потрібно починаючи з кварталу, наступного за кварталом збільшення балансової вартості групи 4. Нагадаємо, що для ОФ групи 4 передбачена норма амортизації 15% у розрахунку на податковий квартал.

Не зраджуючи вже усталеній традиції, кореспонденцію рахунків покажемо на прикладі 2.

Приклад 2
За передоплатою придбано платіжний термінал вартістю 2700 грн (ут. ч. ПДВ — 450 грн). За його доставку й встановлення було сплачено ще 60 грн (ут. ч. ПДВ — 10 грн). Бухгалтерські проводки див. у таблиці 2.



Більш детальну інформацію про придбання, амортизацію, поліпшення та інші питання, пов'язані з обліком 03 і ОФ, ви можете почерпнути з газети "Все про бухгалтерський облік" № 31 за 2006 р.

Імпринтери здебільшого набагато дешевші від терміналів, проте строк їх служби все-таки перевищує рік, тому в бухобліку такі активи відображають на одному із субрахунків:
— або 104 "Машини та обладнання" — якщо їх вартість вища за встановлену на підприємстві вартісну межу між 03 і МНМА (не введені в експлуатацію — на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів");
— або 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" — якщо нижче такої межі (не введені в експлуатацію — на субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів").

Зверніть увагу на особливості амортизації імпринтерів, що потрапили до категорії МНМА. За загальним правилом щодо інших необоротних матеріальних активів застосовують тільки прямолінійний або виробничий метод амортизації. Як виняток, п. 27 П(С)БО 7 дозволяє МНМА амортизувати ще й такими двома методами:
1) у першому місяці використання — в розмірі 50% від його вартості, а решта 50% —у місяці їх списання;
2) у першому ж місяці використання — 100% вартості МНМА.

Оскільки імпринтери, як правило, коштують дешевше 1000 грн, у податковому обліку їх вартість включають до валових витрат. У подальшому, якщо на кінець кварталу об'єкт залишається не введеним в експлуатацію, вона бере участь в обліку приросту (убутку) за п. 5.9. Докладніше про нюанси обліку таких активів — у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 108 за 2006 р. на стор. 5.

Програмне забезпечення
Будь-який термінал не працюватиме без необхідного програмного забезпечення. Його умовно поділяють на 2 групи:
1) вмонтоване — продається разом із терміналом, відповідає за його працездатність (скажімо, операційна система);
2) боксоване — можна купити і встановити окремо (наприклад, касово-облікові програми).

Перше — обліковують у складі 03 і як окремий актив не виділяють. Друге ж, як об'єкт авторського права, використовуваний у госпдіяльності більше року, виступає нематеріальним активом (далі — НА) (п. З П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"). Оприбуткують такий актив за первинною вартістю на субрахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".

Відповідно до п. 11 П(С)БО 8 первинна вартість НА включає ціну придбання (крім отриманих торговельних знижок), мито, непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з його купівлею та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Після введення боксованого програмного забезпечення в експлуатацію всі ці витрати перекочовують із кредиту субрахунка 154 на дебет субрахунка 127 "Інші нематеріальні активи".

У податковому обліку НА відносять:
а) до складу ОФ групи 4, якщо його вартість перевищує 1000 грн;
б) до валових витрат, якщо його вартість не більше 1000 грн; якщо програму вводять в експлуатацію у кварталі купівлі, то в розрахунку приросту (убутку) за п. 5.9 вона не бере участі, а якщо на кінець кварталу такий НА залишається на субрахунку 154, його вартість заносять до таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства.

Більш детальна інформація з обліку програмного забезпечення — у газеті "все про бухгалтерський облік" № 42 за 2006р. на стор. 6, а також №71 за 2006р. на стор. 10.

Витратні матеріали
У платіжних терміналах використовують так звані витратні матеріали, наприклад, термопапір, чекові стрічки, картриджі для друкувальних пристроїв. Порядок їх обліку залежить від умов договору еквайрингу.

Якщо банк за договором забезпечує підприємство витратниками. У податковому обліку вартість отриманих матеріалів до валового доходу не включають. Причину ми вже наводили вище: це не безкоштовне одержання товарів, а надання матцінностей у рамках виконання банком зобов'язань за договором еквайрингу. У бухгалтерському обліку отримані матеріали відображають тільки за балансом. Ми пропонуємо у цьому випадку використовувати субрахунок 012 "Витратні матеріали для орендованого обладнання".

Інша справа, коли про витратні матеріали для платіжних терміналів дбає саме підприємство. Тоді в податковому обліку їх вартість піде до валових витрат згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток, а потім буде брати участь у розрахунку приросту (убутку) згідно з п. 5.9 цього Закону. У бухгалтерському обліку придбані термопапір, чекові стрічки та картриджі обліковують на субрахунку 209 "Інші матеріали". При встановленні на термінал вартість усіх витратників списують на рахунок 92 "Адміністративні витрати".

Ну от, мабуть, і все. Тепер ви знаєте, з чим стикнетеся при облаштуванні вашого підприємства платіжними терміналами та імпринтерами. На завершення хочеться побажати побільше постійних і вдячних клієнтів, успіху в бізнесі та безперебійного зв'язку з банком-еквайром!
Геннадій Кузнєцов