Анализ финансовой отчетности

Дистанційне звільнення: чи можливо це і як все оформити

Звільнення з роботи частенько супроводжується додатковими,не завжди приємними емоціями та турботами як для співробітника,так і для роботодавця.У даній консультації ми розглянемо можливість звільнитися з роботи, навіть не приходячи на неї і не спілкуючись із керівництвом.Така можливість є, і вона законодавчо обґрунтована. Щоправда, і ризиків досить багато. Перше, що варто засвоїти, — ініціатором звільненні виступає сам працівник. А загальна схема матиме такий вигляд: — заяву про звільнення він надсилає поштою (рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладеного) на адресу роботодавця; — трудову книжку надсилають працівникові поштою цінним листом на адресу, зазначену в заяві; — належні співробітнику гроші одержує довірена особа. Тепер розглянемо недоліки цієї схеми.

Труднощі та шляхи ви рішення
Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) вимагає, щоб працівник, який звільняється з власної ініціативи, наміри (ч. 1 ст. 38 КЗпП). Тобто за 14 календарних днів працівник повинен написати заяву про звільнення, відпрацювати решту робочого часу і, як говорили древні, — "per aspera ad astra" (лат.) — "через терни до зірок". Хоча не завжди все так гладко. Цей строк, як ми вже сказали, ще потрібно відпрацювати. Інакше, якщо працівник вирішить не з'являтися на робочому місці, у власника є всі підстави зарахувати йому прогул. А це вже звільнення за статтею з відповідним записом у трудовий.

Це потрібно знати
Виходячи з п. 4 ст. 40 КЗпП прогулом визнають відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Як же бути? Найпростіший і найреальніший спосіб фактично не відпрацьовувати два тижні — піти у відпустку. За законом мінімальна тривалість основної щорічної відпустки — 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік (що відлічується від дня укладення трудового договору). Так сказано у ст. 6 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі- Закон про відпустки). Тобто можна скласти заяву на відпустку і на звільнення таким чином, щоб звільнення випало на останній день відпустки. Норму закону, що вимагає повідомити роботодавця за 14 днів про звільнення, буде виконано. І нічого незвичного у тому, що "цілком випадково" останні дні роботи збіглися з щорічною відпусткою. Так сталося. Зразок заяви нижче.



Для довідки
Днем звільнення вважають останній день роботи (ст. ст. 47 і 116 КЗпП). Останнім днем роботи при звільненні за власним бажанням без поважних причин — саме той день тижня, коли працівник письмово попередив власника про розірвання трудового договору, але 2 тижні тому. Тобто якщо заяву за власним бажанням подано в середу 16 травня 2007 року, то днем звільнення буде середа ЗО травня 2007 року.

Проте тут слід зробити декілька зауважень.

Перше. Згідно зі ст. 10 Закону про відпустки черговість надання відпусток визначають у графіку, що затверджується власником або уповноваженим ним органом (за погодженням з профспілкою чи іншим уповноваженим представником трудового колективу). З цим графіком ознайомлюють усіх працівників. Під час його складання враховують виробничі інтереси, особисті інтереси працівників і можливості для відпочинку останніх.

Як бачите, особисті бажання працівника пріоритету не мають. Підтверджує це і наступна норма: конкретний період надання щорічних відпусток у межах, встановлених графіком, працівник і роботодавець погоджують між собою (ст. 10 Закону про відпустки).

Ми ведемо до того, що взяти відпустку поза графіком можливо й не вийде, оскільки це іноді суперечить інтересам підприємства. Але спробувати все-таки варто.

Водночас йти напролом не завжди виправдано. І якщо є хоча б найменше побоювання, що роботодавець буде проти вашої позачергової відпустки, краще з дистанційним звільненням почекати (або пошукати, інші шляхи вирішення проблеми — про них нижче). Інакше, як ми вже казали, можна легко заробити прогул.

Інша справа, коли ваша відпустка підійшла за графіком. Це взагалі ідеальна ситуація. Адже відкликати вас із відпустки роботодавець вправі виключно за вашим бажанням і лише в особливих випадках (ст. 12 Закону про відпустки). А ви, у свою чергу, цілком можете повідомити про своє бажання звільнитися, уже перебуваючи у відпустці. Головне, щоб відпустки вистачило, аби закрити двотижневий строк. Більше того, якщо ви впевнені втому, що ваша заява дійшла за адресою (для цього її й надсилають саме з повідомленням про вручення), можете навіть не турбуватися проте, чи видано наказ про ваше звільнення. Вас мають звільнити через два тижні після звільнення з дотриманням відповідної розрахункової процедури.

До речі
При звільненні за власним бажанням роботодавцю зовсім не обов'язково чекати передбачені КЗпП два тижні. Звільнити працівника він може і раніше цього строку. При цьому трудові відносини все одно розриваються за ст. 38 КЗпП.

Друге зауваження. У тій самій ст. 10 Закону про відпустки є норма, за якою роботодавцю необхідно письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку. Швидше за все, у ситуації, що розглядається, дану вимогу роботодавцю виконати не вдасться. Але обов'язку видавати наказ про відпустку ніхто не скасовував. І, на наш погляд, якщо вже працівник бажає звільнитися дистанційно, було б добре отримати копію такого документа (або просто переконатися в його наявності). Адже якщо виникнуть якісь непорозуміння (роботодавець навмисне не видає наказ, переносить заявлену працівником дату відпустки), вас можуть записати до прогульників. Про це треба пам'ятати.

Тут слід сказати про перелік осіб, яким відпустки надаються виключно за їх бажанням. Цей список є також у ст. 10 Закону про відпустки.

Особи, яким щорічні відпустки надають в зручний для них час:
1) особи віком до вісімнадцяти років;
2) інваліди;
3) жінки перед відпусткою в зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
5) одинокі матері (батьки), які виховують дитину без батька (матері); опікуни, піклувальники або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружини (чоловіки) військовослужбовців;
7) ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Третє. Звільнитися за власним бажанням у разі відсутності вагомих підстав (див. нижче) можна тільки з безстрокового трудового договору. Тоді звільнення дійсно відбувається з відпрацюванням двох тижнів. Якщо ж людина працює за строковим трудовим договором — закон не дозволяє їй звільнятися за бажанням. Потрібні "залізобетонні" підстави, що перешкоджають продовжувати роботу.

ДЛЯ ДОВІДКИ
Строковий трудовий договір укладають тоді, коли трудові відносини не можна оформити на не-визначений строк з огляду на характер майбутньої роботи, умови її виконання або інтереси працівника та в інших ситуаціях, передбачених законодавчими актами.

"Залізобетонні" підстави для звільнення
У ч. 1 ст. 38 КЗпП встановлено обов'язок роботодавця звільнити співробітника негайно ж за його вимогою без відпрацювання двотижневого строку у певних випадках. Такими випадками є:
— переїзд на нове місце проживання;
— переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
— вступ до навчального закладу(зверніть увагу, що КЗпП не містить уточнень щодо рівня акредитації та форми власності вузу, форми навчання, тобто ця вимога поширюється набудь-який навчальний заклад);
— неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
— вагітність;
— догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
— догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;
— вихід на пенсію;
— прийняття на роботу за конкурсом;
— інші поважні причини (тут, зрозуміло, усе обмежень).

Технологія дистанційного звільнення
Отже, працівник пише заяву про звільнення або про відпустку з наступним звільненням. У заяві він просить надіслати поштою трудову книжку. Згідно з п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту та Міністерства юстиції України від 29.07.93 р. № 58 (далі - Інструкція про трудові книжки), пересилання трудової книжки поштою з доставкою за зазначеною адресою допускається лише з письмової згоди працівника.

Тепер про гроші. За ч. 1 ст. 116 КЗпП, якщо працівник у день звільнення не працював, то розрахункові гроші повинні виплатити не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим вимоги про розрахунок. Причому про суми, нараховані до виплати, роботодавець зобов'язаний повідомити працівника письмово перед їх виплатою. КЗпП не регулює, як саме треба пред'являти вимогу про виплату належних сум. Так^що, гадаємо, це можна зробити і листом, і телеграмою, і по телефону. Останнє, щоправда, складно задокументувати.

А як забрати нараховане, якщо працівник не може чи не бажає заходити на роботу? Якщо зарплата перераховується на картку — проблем немає. А от для одержання готівки працівник мусить знайти надійну людину й оформити на неї довіреність у нотаріуса. За нею представник працівника без проблем одержить гроші. Тут існує можливість заощадити на оплаті послуг нотаріуса, посвідчивши таку довіреність на роботі. Відповідно до ч. 4 ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність на одержання зарплати може посвідчити посадова особа того підприємства, на якому працює довіритель. Тобто якщо ЗАЗДАЛЕГІДЬ потурбуватися про таку довіреність, не доведеться потім платити нотаріусу.

Підсумуємо
Звільнитися з роботи, не з'являючись на ній, реально. Для цього необхідно правильно написати заяву про звільнення та одержати поштою трудову книжку. А належні при звільненні суми може одержати довірена особа за довіреністю. Утім, безболісно все мине, якщо роботодавець не буде проти. Бажаємо, щоб так воно і було...
Олександр Георгієв