Анализ финансовой отчетности

Облік як інформаційна база управління основною діяльністю готелю

Як кожна система життєдіяльності, готель складається з двох підсистем, що здійснюють: - постачання ресурсів, виробництво та надання послуг (керована підсистема); - управління діяльністю першої підсистеми (керуюча підсистема). За умов ринкової економіки готелі працюють на основі повної господарської та фінансової самостійності. Господарська самостійність передбачає вільний вибір організаційної форми підприємства, виду діяльності, партнерів по бізнесу, категорії споживачів послуг тощо. Фінансова самостійність готелю полягає у його повному самофінансуванні, самостійному визначенні фінансової стратегії, цінової політики тощо [2 с.9]. У зв’язку з цим роль підсистеми управління набуває особливого значення. Управління – це вплив на об’єкт, систему, орієнтований на збереження її основних якостей, властивостей в умовах зміни середовища або на визначення й досягнення поставлених цілей [1 с.16]. Дане визначення ґрунтується на таких основних принципах: - управляти значить впливати; - управлінський вплив може бути як на людей (особу), так і на процес, наприклад, виробничий; - збереження основних якостей, властивостей об’єкта; - досягнення основної мети існування об’єкта.
В готелі управлінський вплив має багатоплановий характер. Він спрямований на персонал готелю, забезпечення виробництва матеріальними та трудовими ресурсами, керування виробничим процесом та реалізацією готельних послуг.
В науковій літературі при визначенні сучасної парадигми управління підприємство розглядається як “субкультуру”, тобто високо організовану “відкриту” систему. Нормою є безперервне зростання обсягів та поглиблення спеціалізації виробництва, контроль всіх видів діяльності, чітке виконання кадрами управління поставлених перед ними завдань [3 с.123].
Відмінність готельного господарства в цьому питанні полягає у тому, що процес спеціалізації для підприємств даної галузі носить двоїстий характер:
1) спеціалізація діяльності готелю виражається в орієнтації на споживача певного типу – звуження ринків збуту;
2) розвиток туристичного ринку веде до розширення спектра послуг, що надаються готелем – збільшення обсягів реалізації.
Організація управління роботою готелю, як системи, базується на розумінні певних факторів: цілей управління, задач управління, функцій системи управління, етапів прийняття та впровадження управлінських рішень та інформаційного забезпечення процесу вирішення поставлених задач.
Цільова функція діяльності готелю, а також галузеві особливості, викладені вище, дозволяють сформулювати задачі управління основною діяльністю готелю.
Основною задачею управління готелем є задоволення попиту споживачів готельних послуг при раціональному використанні наявних матеріально-технічних та людських ресурсів та забезпечення стабільного розвитку підприємства. На вирішення поставленої задачі повинна бути спрямована координація зусиль всіх служб та підрозділів готелю.
У структурі основної задачі управління готелем можна виділити стратегічні та оперативні задачі такого спрямування (табл. 1.):

Таблиця 1. Структура задач управління основною діяльністю готелю
Таблиця 1. Структура задач управління основною діяльністю готелю


Задачі управління основною діяльністю готелю визначають комплекс підсистем управління основною діяльністю готелю, основними з яких є наступні:
1. Управління формуванням майна готелю. В процесі діяльності обґрунтовується загальна необхідність у матеріально-технічному забезпеченні і визначається обсяг фінансових ресурсів, необхідних для його формування.
2. Управління доходами готелю. Плануються доходи від основної діяльності готелю та інші доходи, визначається співвідношення рівня доходів до обсягів діяльності готелю.
3. Управління поточними витратами готелю. Складається кошторис витрат за певними статтями, планується сума постійних та змінних витрат, визначається рівень витрат до обсягів діяльності готелю.
4. Управління прибутком готелю. Визначаються точка беззбитковості, максимального та цільового прибутку. Відшуковуються резерви росту прибутку, що залишаються в розпорядженні підприємства, визначається рівень рентабельності витрат.
5. Управління податковими платежами. Планується та контролюється розмір податкових платежів на основі цільової суми прибутку і завантаження готелю.
6. Управління оборотними активами готелю. Розробляється відповідна фінансова політика, що поєднує ефективні форми управління грошовими коштами, короткостроковими фінансовими вкладеннями, дебіторською заборгованістю, джерелами їх фінансування.
7. Управління номерним фондом готелю. Розробляється цінова політика використання номерного фонду готелю в залежності від коливань попиту на ринку готельних послуг, сезонності тощо.
8. Управління формуванням власних фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток готелю. Виходячи з довготермінових цілей розвитку підприємства, тенденцій розвитку галузі, розробляється фінансова політика формування необоротних активів за рахунок чистого прибутку та відповідна амортизаційна політика.
9. Управління господарським ризиком і запобігання банкрутства. Виявляються основні види ризиків в діяльності готелю, оцінюється вірогідність їх настання та розмір можливих фінансових втрат, визначаються найбільш ефективні форми внутрішнього та зовнішнього страхування ризиків тощо.
Управління як система складається із сукупності управлінських дій, аналізу яких в спеціальній літературі приділяється багато уваги. Незважаючи на існуючі розбіжності у визначені термінів та самих складових системи управління, сутність та призначення їх досить чітко визначені.
Ми будемо виходити з того, що управління діяльністю готелю передбачає здійснення планування, організації, контролю, аналізу та регулювання.
Показовим є той факт, що лише одна група авторів виділяє облік як окрему складову моделі управління. Інша серед інструментів управління називає інформаційне забезпечення, складовою якого є облікова інформація. Підґрунтям такого підходу до місця обліку в процесі управління є роль бухгалтера-аналітика на всіх етапах процесу управління підприємством.
Зарубіжні та вітчизняні економісти одностайні щодо ролі бухгалтерського обліку у створенні інформаційної бази управління підприємством [4 с.144; 5 с.12; 6; 7; 8 с.269; 2 с.14; 9 с.3; 10 с.4; 11 с.221; 12; 13 та інші]. В системі бухгалтерського обліку формується основні показники про стан готелю.
Перехід України до ринкової економіки призвів до переорієнтації бухгалтерського обліку на підготовку повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства для зовнішнього користувача (в частині фінансового обліку) і внутрішнього користувача (в частині внутрішньогосподарського обліку) [15]. Саме внутрішньогосподарський облік спрямований на підготовку інформації, що відповідає вимогам управління підприємством у відповідності до галузевої специфіки та конкретних задач управління. В межах бухгалтерського обліку формується система показників, що необхідні для контролю та аналізу результатів діяльності підприємства [16].
Отже, в ході даного дослідження будемо виходити з того, що “бухгалтерський облік виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну та аналітичну. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатам господарської діяльності підприємства” [9 с.3] .
Але, з іншого боку, організація і структура бухгалтерського обліку визначаються конкретними задачами, які перед ним поставлені зовнішніми та внутрішніми користувачами інформації.
Реформування бухгалтерського обліку, що відбулося в останні роки, викликало суттєві зміни у способах відображенні діяльності підприємств в системі обліку, застосуванні методів оцінки майна та зобов’язань, структурі витрат і порядку формування собівартості продукції (робіт, послуг). Ці зміни були викликані необхідністю відображення «нових напрямів господарської практики» [17 с.3], а також тим, що за умов переходу до ринкової економіки особливого значення набуває визначення, відображення та аналіз фінансового стану і результатів діяльності підприємств за даними статистичної, фінансової та внутрішньої бухгалтерської звітності.
Але прийняття правильних управлінських рішень можливе лише за умови достовірності вихідної інформації. На сьогодні даній умові не відповідає жодна з вищеназваних видів звітності, що складаються готелем. При цьому, недостатньо розробити чіткі інструкції стосовно складання звітності в частині окремих груп витрат. У зв’язку з реформою бухгалтерського обліку та орієнтацією на ринок назріла необхідність удосконалення самої форми Звіту, що також підкреслюють Л.О.Іванова [12 с.35] та О.П.Мельник [1 с.37].
Недоліки в організації обліку витрат і доходів, які мають місце на підприємствах готельної індустрії (докладно будуть розглянуті у наступному розділі) призводять до викривлення показників фінансової та внутрішньогосподарської звітності.
Основною причиною існуючих недоліків є, з одного боку, відсутність спеціальної нормативної бази для організації обліку основної діяльності готелю, а з іншого, - відповідного досвіду організації такого обліку діяльності підприємства, який б задовольняв вимоги внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.
У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» [15 ст.6 п.6] міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї влади, відповідно до галузевих особливостей мають право розробляти методичні рекомендації щодо їх застосування. Ці рекомендації мають служити основою організації не тільки фінансового, але і внутрішньогосподарського обліку на підприємстві та забезпечувати єдину базу для розрахунку показників спеціальних галузевих звітів. Але на сьогодні єдиним нормативним документом, що регламентує структуру витрат і порядок формування собівартості готельних послуг, є Інструкція з планування, обліку і калькулюванню собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства. Оскільки дана Інструкція не враховує зміни у законодавстві України, а також те, що структура витрат готелю, формування собівартості готельних послуг та визначення доходу від реалізації готельних послуг має значні відмінності у порівнянні з іншими підприємствами житлово-комунальної сфери, актуальною є розробка відповідних методичних рекомендацій.
Як приклад, може бути розглянута Універсальна системи бухгалтерського обліку для готелів, створена ще 1925 році Асоціацією готелів Нью-Йорка [18, 19]. Основні положення цієї системи обліку періодично переглядаються і удосконалюються паралельно з розвитком галузі і методів управління підприємствами.
Єдина система звітів для готелів містить наступні підходи до організації обліку:
- облік здійснюється за окремими видами діяльності (номерний фонд, харчування, послуги зв’язку, пральня, спортмайданчик, роздрібна торгівля тощо);
- облік діяльності номерного фонду ведеться окремо для приміщень, що надаються клієнтам на довгостроковій основі (під офіси, квартири тощо) та для короткотермінового проживання;
- серед клієнтів першої групи розрізняють “концесію” – надання приміщень підприємствам, які обслуговують мешканців готелю, та “оренду” – надання приміщень іншим підприємствам та організаціям;
- проводиться розрахунок рентабельності кожного виду діяльності на базі повного розподілу непрямих витрат;
- складається комплекс звітів, в тому числі: загальні звіти, а також структуровані звіти (про діяльність і доходи) та звіти про витрати за видами діяльності;
- максимально поглиблюється аналітична складова витратної частини звіту на основі визначення номенклатури статей витрат “з життя” готелю та чіткого розподілу витрат.
Використання єдиного формату звітності готелями забезпечує можливість співставлення результатів їх діяльності та порівняння показників готелів-конкурентів. Цей момент є важливим для українських готелів, які намагаються вийти на міжнародний туристичний ринок.
Але сучасні міжнародні стандарти організації управлінського обліку у готелях відображають сьогоднішній стан розвитку інформаційного забезпечення у типовому західному готелі. Тому пряме застосування цих стандартів українськими готелями неможливе, а адаптація до умов використання в Україні повинна проходити паралельно з удосконаленням системи управління підприємствами галузі.
Таким чином, розробка рекомендацій з обліку для готелів відповідало б інтересам всіх користувачів бухгалтерської інформації.
На сьогодні вирішення означених питань знаходиться виключно у компетенції апарату управління підприємством 15 ст.8 п.3.
Це дає змогу підприємству в межах діючого законодавства самостійно:
- формулювати облікову політику підприємства;
- обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему облікових регістрів, порядку і способу відображення та узагальнення в них інформації;
- розробляти систему і форми внутрішньогосподарського обліку,
- затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації,
- будувати додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Облікова політика повинна враховувати специфіку діяльності готелю і служити базою для забезпечення ефективності управління підприємством. Вона представляє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Таким чином, у відповідності до потреб управління підприємством та діючого законодавства необхідно визначити принципи, методи та процедури, у відповідності з якими узагальнюються факти господарської діяльності в обліку і звітності.
В основу розробки та реалізації облікової політики готелю, як і інших підприємств, мають бути покладені визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” принципи бухгалтерського фінансового обліку [15 ст.4].
Планування, облік, аналіз та оцінка результатів діяльності підприємства передбачає співставлення результатів діяльності підприємства за певні періоди часу. Тобто дотримання принципу періодичності повністю відповідає задачам управління діяльністю підприємства, в тому числі готелем.
Оскільки реалізація функцій управління передбачає співставлення показників діяльності підприємства за різні звітні періоди, а також з плановими показниками, то дотримання принципу послідовності набуває особливо важливого значення.
Діяльність готелів має сезонний характер, тобто супроводжуються протягом звітного періоду підйомами та спадами ділової активності. Тому дотримання принципу безперервності дозволяє, наприклад, правильно розподілити витрати, що відносяться до різних звітних періодів.
Реалізація принципу нарахування та відповідності доходів і витрат для готелю має подвійне значення. З одного боку, співставлення вимагають доходи і витрати, що виникли у зв’язку з наданням готельних послуг. З іншого боку, необхідно розподілити витрати і доходи звітного періоду між різними видами діяльності (використання номерного фонду, реалізація продукції громадського харчування, реалізація транспортних послуг, надання екскурсійних послуг, роздрібна торгівля тощо) для визначення фінансового результату роботи кожного з підрозділів.
При визначенні обсягу фактично реалізованих готельних послуг та розміру отриманого у звітному періоді доходу необхідно керуватися, крім вищеназваних принципів, принципами превалювання сутності над формою та обачності.
Актуальним також є принцип застосування єдиного грошового вимірника при оцінці доходів та визначення фінансового результату основної діяльності готелю.
Отже, аналіз принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності показує, що дотримання їх є необхідною передумовою задоволення вимог управління щодо повноти, правдивості та неупередженості облікової інформації. Принципи бухгалтерського управлінського обліку, сформульовані Т.П.Карповою [20 с.35], відображають тактичні завдання і мету управління підприємством і повністю узгоджуються з викладеними у Законі.
Вивчення наукового доробку з теорії бухгалтерського обліку, законодавчої бази та практики роботи готелів дозволило визначити складові облікової політики готелю.
Вибір готелем облікової політики впливає на фактичний обсяг витрат готелю, собівартість готельних послуг і, відповідно, фінансовий результат діяльності підприємства. Тобто, облікова політика відіграє важливу роль при встановленні ціни на готельні послуги, складанні фінансової звітності тощо.
Облікова політика визначає порядок відображення руху матеріальних, трудових та фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності підприємства у взаємозв’язку з зовнішнім середовищем в системі рахунків бухгалтерського обліку.
Вирішення питань ефективного управління основною діяльністю готелю знаходиться в прямому зв’язку з рівнем автоматизації бухгалтерського обліку й управління основною діяльності готелю. Сучасна технічна база автоматизованої обробки інформації, основою якої є персональні електронно-обчислювальні машини, дозволяє застосовувати нові комп’ютерні технології на всіх етапах управління діяльністю суб’єкта господарювання у відповідності до ринкової умов.
Серед основних напрямків розвитку інформаційних технологій в туристичній сфері та готельному бізнесі України А.Будя називає автоматизацію діяльності підприємств, в тому числі бухгалтерського обліку, фінансових розрахунків, менеджменту, планування маркетингової діяльності, обробки статистичних даних тощо [21 с.47].
Існує правило, у відповідності до якого, якщо при автоматизації діяльності готелю основною метою ставиться збільшення доходів, то на 80% загальний успіх даного проекту залежить від обраної системи “фронт-офісу” (використовується при обслуговуванні гостей). Але, якщо необхідно отримати оптимізацію витрат, 80% успіху залежить від автоматизації “бек-офісу” (внутрішньої системи обліку, контролю і аналізу). Якщо метою автоматизації є оптимізація і доходів, то автоматизація системи управління готелем повинна бути збалансована, тобто системи “фронт-офісу” та “бек-офісу” мають бути однаково функціонально розвинуті [22].
Що ж стосується українських готелів, то можна відзначити, що переважна більшість великих та середніх підприємств досить широко застосовує автоматизовані системи, наприклад, професійну систему управління готелями Fidelio, UCS-Shelter та інші в частині “фронт-офісу” [23 - 24], а також сучасні інформаційні технології з використання можливостей Інтернет - технологій [25].
В той же час система “бек-офісу” або взагалі не використовується, або знаходиться на примітивному рівні. Такий стан пояснюється, з одного боку, недостатньо високим рівнем розвитку підсистеми управління виробництвом та реалізації послуг і, з іншого, високою ціною на необхідне програмне забезпечення.
Як зазначає В.П.Завгородній [26], сучасні технічні та програмні засоби реєстрації, формування та передачі інформації надають нові можливості, які дозволяють:
- задовольнити вимоги методології бухгалтерського обліку,
- забезпечити порядок документування облікової інформації,
- полегшити процес адаптації облікового персоналу до нових методів, засобів документування інформації,
- підвищити достовірність та оперативність первинної облікової інформації,
- знизити трудомісткість документування та підготовки первинної облікової інформації [27 с.49].
При цьому модуль “Бухгалтерія готелю” може здійснювати облік витрат, доходів та фінансових результатів в розрізі структурних підрозділів (за видами діяльності) на такому аналітичному рівні, який би повністю задовольнив вимоги менеджерів та адміністраторів готелю.
Отже, на сьогодні існують технічні та програмні умови для інтеграції системи управління готелем та бухгалтерського обліку. І тут виступає на перший план проблема методологічного обґрунтування та забезпечення потреб управління готелем.
Нажаль, сучасна вітчизняна література з менеджменту для підприємств індустрії гостинності є нечисельною і в більшості повторює відомі поняття про системи управління. Що стосується російської спеціальної літератури в даній галузі, “практично повністю відсутні роботи з оптимізації управління підприємствами розміщення... Надто бідно представлений сектор економіки туристичних та готельно - ресторанних підприємств” [28 с.73].
Огляд наукових праць за темою дослідження показав, що питанням обліку діяльності готелю на теренах колишнього Радянського Союзу приділялося мало уваги. Винятком є публікації російських авторів А.Д.Чудновського, О.А.Агєєвої, А.В.Кормішової, Л.Ф.Расіхіної, М.А.Жукової [4], Г.Н.Бургонової і Н.А.Каморджанової [29] та вітчизняних – Н.М.Кузнєцової [30], З.А.Балченко, І.В.Балченко, С.О.Балченко [31], Л.Мех [32].
В останнє десятиріччя вагомим вкладом у розвиток вітчизняної наукової думки в питаннях управління та маркетингу підприємств готельної індустрії стали роботи вітчизняних вчених Л.О.Іванової [12], О.П. Мельника [1] та Т.П. Марущак [33].
Так, наприклад, Л.О.Іванова звернулася до проблем формування інформаційної бази, необхідної для аналізу конкурентного становища і застосування маркетингової стратегії в готельному господарстві, розробила систему аналітичних показників результатів діяльності готелю за даними статистичної звітності. Але побудова маркетингової стратегії у готельному господарстві на підставі лише щорічних статистичних звітів обмежує можливості аналізу структурою інформації, наведеною у такій звітності та їх періодичністю і не враховує перспективи використання широкої аналітичної інформаційної бази на основі внутрішніх звітів підприємства.
О.П.Мельник провів аналіз зовнішніх умов діяльності готельного господарства, законодавчого середовища їх функціонування, визначив вплив зовнішніх факторів на процес управління готелем, визначив недоліки у статистичній звітності. Але, оскільки не тільки зовнішнє середовище визначає стратегію і тактику управління готельним господарством, розпочату роботу необхідно продовжити.
Т.П.Марущак розглянула підходи до адаптації класичних правил міжнародної Єдиної системи обліку в готелях і вперше сформулювала конкретні вимоги до організації інформаційного забезпечення управління сучасним українським готелем, які будуть враховані в подальшій роботі.
Віддаючи належне науковим роботам вітчизняних і зарубіжних вчених, відзначимо, що необхідно глибше дослідити вплив внутрішніх факторів на організацію обліку, контролю та аналізу основної діяльності готелю і звернути увагу на розв’язання наступних питань:
1) класифікації витрат і доходів від виробництва та реалізації готельних послуг;
2) відображення в обліку та списання на фінансовий результат витрат за видами діяльності,
3) визначення розміру та списання на фінансові результати доходів за видами діяльності;
4) взаємозв’язку податкового та бухгалтерського обліку основної діяльності готелю;
5) калькулювання собівартості готельної послуги;
6) організації обліку та управління використання номерного фонду готелю
тощо.
З метою дослідження стану обліку на підприємствах готельної індустрії було проведено анкетування ряду готелів м. Києва. Результати опитування показали наступне:
- більшість готелів розраховують ціни витратним методом, що свідчить про необхідність зваженого підходу до організації обліку витрат готелю;
- незважаючи на те, що всі готелі застосовують гнучкі системи знижок, лише половина з опитуваних розраховує фактичну собівартість послуг щомісяця, 16,7 % - щоквартально, 33,3 % - раз на рік;
- готелі в рівній мірі визначають собівартість. Як в середньому по готелю, так і за видами номерів;
- менше половини підприємств, які здають приміщення номерного фонду в оренду під офіси, визначають собівартість орендних послуг;
- облік, аналіз і контроль витрат переважна більшість готелів веде за видами витрат (виробничі, адміністративні, витрати на збут та інші витрати) та в цілому по номерному фонду, при чому лише 25 % готелів - за центрами витрат (службами номерного фонду) та 33,3 % - за статтями калькуляції.
Показовим є той факт, що лише 33,3 % готелів визначають доход за підсумками роботи за добу, 8,3% - при звільненні номера і 58,4 % - за підсумками місяця. За умови, що підприємства останньої групи використовують лише натуральні показники обсягу реалізації, стан управління реалізацією послуг не можна вважати задовільним.
Аналіз загального стану обліку на підприємствах готельної індустрії виявив суттєві недоліки, для усунення яких на кожному підприємстві необхідно:
• підвищити рівень кваліфікації працівників апарату управління та спеціалістів з бухгалтерського обліку;
• скоординувати роботу управлінського персоналу на більш глибоке дослідження діяльності готелю як в доходній, так і витратній частинах за кожним видом діяльності;
• розробити систему показників для аналізу результатів діяльності готелю та визначити конкретні вимоги управлінського апарату щодо структури бухгалтерської інформації;
• розробити зважену облікову політику з врахуванням вимог діючого законодавства та завдання забезпечення процесу управління готелю необхідною інформацію.
Отже, нагальним є завдання реорганізації бухгалтерського обліку готелю відповідно до задач управління основною діяльністю підприємства в ринкових умовах, але для цього необхідно вжити ряд заходів і на державному рівні:
• розробити методичні вказівки з планування, обліку та калькулювання собівартості готельних послуг;
• провести реформу системи професіональної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з бухгалтерського обліку для готелів;
• створити умови для активної співпраці бухгалтерів України з міжнародними професійними організаціями інших країн.

Список використаних джерел
1. Мельник О.П. Удосконалення управління готельним господарством. Дис.... канд.екон.наук: 08.06.02./ КДТЕУ. – К.: 1998. – 170 с.
2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Ф.Ф.Бутинець, Л.В.Чижевська, Н.В.Герасимчук. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.
3. Экономика современного туризма. Рыночное регулирование. Основы управления и маркетинга. Бухгалтерский учет и налогообложение. /Под ред д.э.н. Г.А.Карповой. – М.- С.П.: Издательский Торговый Дом «Герда», 1998. – 412 с.
4. Гостиничный и туристический бизнес. Под ред. проф. Чудновского А.Д. — М., Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1998. - 352 с.
5. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Пер. с англ./ Под ред. С.А.Табалиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 560 с.
6. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет. – К.: “СКАРБИ”, 1998. – 384с.
7. Управление организацией: Учебник /Под ред. А.Г.Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А.Саломатина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 669с.
8. Экономика предприятия: Пер. с нем. /Под ред. Ф.К.Беа, Э.Дихтла, М.Штвайцера. – М.: ИНФРА-М, 1999. – XVІ, 928 с.
9. Сопко В.В. Бухгалтерський облік у підприємництві. – К.: Техніка, 1995. – 267с.
10. Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет: торговые и посреднические предприятия: Учебное пособие. – 4-е изд., доп. и перераб. – Харьков: Олант, Друк, 1998. – 456 с.
11. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 422 с.
12. Іванова Л.С. Оцінка та вдосконалення маркетингу послуг на підприємствах готельного господарства: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Львівська комерційна академія. – Л., 1997. – 190 с.
13. Корчажникова Л. Проблеми бухгалтерського та управлінського обліку. //Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - № 12 – 50-51 с.
14. Король С.Я. Облік як інформаційна база управління основною діяльністю готелю. – Тернопіль: Видавництво “Економічна думка”, Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 9. 2001. – с.131-132.
15. Закон України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 р. № 996-ХІV.
16. Федорченко В. XIV Генеральная Ассамблея ВТО. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2001. - № 3 (7) – с.12-13, 27.
17. Пархоменко В.М. Реформування бухгалтерського обліку як складова трансформації економіки України. /Реформування бухгалтерського обліку в Україні. План рахунків. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку – Луганськ: Промдрук ДСД “Лугань”, 2000. – с.3-16
18. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. Пер. с англ. – М.:Аспект Пресс, 1995. – 382 с.
19. Марущак Т.П. Управління підприємствами готельного господарства різних форм господарювання. Дис.... канд. екон. наук: 08.06.02 / Київський національний торговельно-економічний університет. – К.: 2002. – 168 с.
20. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 350 с.
21. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов. Пер. с англ. под ред. Р.Б.Ноздревой. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787 с.
22. Иванов В.В. Кто идет за ...Cenium – Navision. // HOTEL. ОТЕЛЬ. – 2000. - №11 – с.40.
23. Будя А. Направления и задачи развития информационных технологий в туризме и гостиничном бизнесе Украины // Гостиничный бизнес. - 2001. - № 1(4) – с.46-47, 64.
24. Сайт для внутреннего пользования. //Гостиничный бизнес. - 2001. - № 1(4) – с.56.
25. Стеняев В.М. Автоматизация управления гостиничным хозяйством. – Ленинград: Стройиздат, 1988. – 160 с.
26. Завгородний В.П. Формирование интегрированной базы данных для управления, учета и контроля деятельности предприятия. //Бухгалтерский учет и аудит. - 2001. – № 6. – с.48-50.
27. Голияд Б. Взгляд на проблему. //Гостиничный бизнес, № 1(4) - 2000. – с.34.
28. Рябова И.А. Лучше меньше, да лучше. //HOTEL. ОТЕЛЬ. - 2000. - №11 – с.73.
29. Бургонова Г.Н., Каморджанова Н.А. Гостиничный и туристический бизнес: особенности бухгалтерского учета и налогообложения: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 352 с.
30. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства. Навчальний посібник. – К.: Федерація профспілок України. Інститут туризму, 1997. – 173 с.
31. Балченко З.А., Балченко І.В., Балченко С.О. Облік реалізації готельних послуг за новим планом рахунків. //Все про бухгалтерський облік. - 2000. – № 99 - с.10-15.
32. Мех Л. Порядок документального оформлення , обліку і оподаткування готельних послуг. //Галицькі контракти. - 2001. - № 24 – с.21-29.
33. Francis Buttle. Hotel and food service marketing: a managerial approach. – (Holt hotel and catering) - London: Cassel Educational Ltd, 1994. – 414 p. ISBN: 0-304-31533-8.