Анализ финансовой отчетности

Комісійна торгівля вроздріб

На перший погляд складається враження, що комісійних магазинів в Україні не залишилося. За радянських часів вони зустрічалися на кожному кроці. Ні для кого не секрет, що пристойну "фірмову", як тоді говорили, річ можна було купити або в комісіонці, або на ринку. Адже невипадково тоді у В. Гафта народилася епіграма на Г. Волчек: "В ней, толковой, совместилась емко любовь к искусству и комиссионкам". Як бачите, діячам Мельпомени ніщо людське не байдуже, і вони із задоволенням відвідували комісіонки. А шанувальники антикваріату звідти просто не виходили. Та й ті, хто повертався з далекого зарубіжжя, нерідко користувалися послугами таких магазинів, щоб поповнити свій сімейний бюджет.

Тепер часи інші— були б гроші. Але все-таки комісіонок не стало менше, просто написи на магазинах змінилися. І іноді, купуючи той або інший товар, ви навіть не припускаєте, що продавець його реалізує за договором комісії. Просто нерідко це виявляється зручніше. Непроданий товар постачальник забирає без турбот. Між іншим, на умовах комісії, як і раніше, торгують і товарами, що були у вжитку. Візьмемо, наприклад, автомобілі або побутову техніку. Отож, комісійна торгівля і сьогодні не позбавлена актуальності. Тому ця стаття для вас, комісіонери. Уній зібрано питання, пов'язані з бухгалтерським і податковим обліком комісійної торгівлі, її ліцензуванням, патентуванням тощо.


ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Чим є комісія? Згідно зі ст. 1011 ЦКУ: "За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента". Отже:
1) підприємство, чий магазин продає товари, прийняті на комісію, є комісіонером;
2) особа, яка передає товари магазину для продажу, — комітент. Нею вправі виступати як юрособа, так і звичайний громадянин або приватний підприємець. А ось в осіб до 18 років товар не візьмуть.

Відносини між комітентом і комісіонером можуть бути оформлені як класичним договором у письмовій формі, такі актом про приймання-передачу товару на комісію, в якому зазначено всі істотні умови такого договору, підписаним комітентом і комісіонером. Подібний акт може мати вигляд квитанцій за формою 1-ВТ і 2-ВТ (про НИХДИБ. далі).

Оформляючи договір комісії на продаж, пам'ятайте: в ньому неодмінно зазначають відомості про товари та їх ціну — це його істотні умови.

Зрозуміло, що ціну на товар встановлює комітент за домовленістю з комісіонером. При цьому останній інформує комітента (особливо це стосується громадян) про попит і діючі ціни на аналогічні товари.

Зазвичай у договорі (квитанції) обумовлюють і винагороду комісіонера. Адже він надає комітенту послуги, продаючи його товари. Останній, у свою чергу, компенсує вартість таких послуг, виплачуючи винагороду. Причому її розмір визначають у:
— фіксованій сумі;
— відсотках від вартості продажу;
— вигляді різниці між продажною ціною і тією, що запросив комітент.

Винагороду комісіонер може утримати із суми виручки, одержаної ним за реалізовані комісійні товари. Щоправда, це допускається, "якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові" (ст. 1020 ЦКУ).

А якщо винагороду комісіонера в договорі не названо, то комітент повинен оплатити його послуги виходячи зі звичайних цін на подібні послуги (ч. З ст. 1013 ЦКУ).

ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙНОЇ ТОРГІВЛІ
Насамперед зауважимо: незважаючи на те що, продаючи комісійні товари, комісіонер надає послуги комітенту, він ще й торгує від свого імені його товарами. Атому, можна сказати, займається посередницькою торговельною діяльністю. Як наслідок, на нього поширюються всі ті самі вимоги, що пред'являють до звичайних роздрібних торговців.

Патентування
Усім відомо: під час торгівлі вроздріб без торгового патенту не обійтися (ст. 1 Закону про патентування). Адже "патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами в пунктах продажу товарів" (п. 1 ст. З Закону про патентування). Отже, якщо комісіонер продає товари у своєму магазині за готівку, саме він зобов'язаний придбати патент. А ось комітенту він ні до чого (звичайно, якщо той не реалізує інші товари через пункти продажу за готівку).

Ліцензування
Продаж деяких видів товарів (вироби із дорогоцінних металів і каміння, тютюнові вироби, вино-горілчана продукція та ін.) дозволено тільки з ліцензією. Ця норма не обминає і комісіонера, який торгує такими товарами. Закон про ліцензування поширюється на нього повною мірою. Це, зокрема, підтверджує лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 27.07.01 р. № 4-452-909/4715, а також правила торгівлі деякими товарами, в яких про це прямо говориться. Наприклад, Правила № 678.

ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ
Які товари беруть на комісію, а які ні
Отже, за договором комісії продають як продовольчі, так і непродовольчі товари. Причому останні можуть бути й не новими. Тобто дозволено торгівлю товарами, що були у вжитку.

Отже, на умовах комісії можна торгувати будь-якими товарами, за винятком невеликої групи. їх перелік наведено у п. 2.4 Правил № 37:
— зброя, боєприпаси (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка;
— вибухові речовини й засоби вибуху;
— отруйні речовини;
— наркотичні, психотропні й отруйні засоби;
— лікувальні засоби і вироби медичного призначення;
— державні еталони одиниць фізичних величин;
— армійське знаряддя, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування;
— піротехнічні вироби;
— іграшки для дітей віком до 3-х років;
— іграшкова зброя з пластиковими кульками;
— товари побутової хімії;
— примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів, передбачених законодавством.

До речі, технічно складні товари, за якими не закінчився гарантійний строк, беруть на комісію з паспортом і гарантійним талоном, щоб передати ці документи покупцю.

А ось газові плити і балони до них візьмуть лише за наявності документів служби газового господарства, що підтверджують їх придатність для подальшого використання.

Зрозуміло, заборонено приймати білизну зі штампами установ, організацій, підприємств, а також товари з простроченим строком зберігання.

Оформлення товарів
При здаванні товарів на комісію громадяни пред'являють паспорт або інший документ, що його заміняє,а товари від іноземця приймають за наявності виду на мешкання або паспорта з відміткою про перебування цього громадянина в Україні (п. 2.5 Правил № 37). У юросіб мають бути:
— товаросупровідні документи;
— документи, що підтверджують якість товарів.

За товарами, що підлягають обов'язковій сертифікації, зазначають реєстраційні номери сертифікатів відповідності. А ось для імпортних товарів, що не підлягають сертифікації, потрібен висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Порядок організації комісійної торгівлі непродовольчими товарами (як новими, так і тими, що були у вжитку) регулюють Правила № 37 і Інструкція № 343.

Отже, приймаючи товари, комісіонер оформлює:
1) на кожний вид товару — квитанції за формою 1 -ВТ і 2-ВТ (2 примірники з підписами комітента і комісіонера);

2) на кожну одиницю — товарний ярлик за формою 3-ВТ (його номер збігається з номером квитанції), що підписують комісіонер і комітент (п. 2.8 Правил,№ 37). Ярлик прикріпляють безпосередньо до товару. А коли товар дрібний, — просто вішають на нього цінник, де зазначено номер квитанції.

А якщо комітент передав декілька одиниць одного товару, то їх оформлюють однією квитанцією, але кожен — з окремим ярликом.

Перший примірник квитанції (форма 1-ВТ) забирає комітент, а другий (так звану Комітентську картку) — комісіонер. Потім він додає її до товарного звіту.

Відомості про прийняті комісійні товари також заносять до Оціночно-здавальної відомості. Перший її примірник разом з товарним звітом передають до бухгалтерії, другий — разом з товарами матеріально відповідальній особі.

Водночас у деяких видів непродовольчих товарів є специфічні особливості, тому прийманню їх на комісію та продажу присвячено окремі документи:
— транспортним засобам — розділ 3 Правил № 228;
— антикварним речам — Правила № 322;
— ювелірним виробам, дорогоцінним металам і камінню — Правила № 678.

До оформлення продуктових товарів окремих вимог законодавство не встановлює. Тобто "усі харчові продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання" (п. 11 Правил № 185).

ПРОДАЖ ТОВАРІВ
Як ми зауважували, комісіонер керується тими самими нормами, що й інші роздрібні продавці. Так, "забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку" (п. 17 Порядку № 833).

Однак, враховуючи особливості комісійної торгівлі, у Правилах № 37 визначено додаткову низку вимог.

Насамперед у торговельному залі комісіонера на видному місці поряд з іншими документами {див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 95 за 2006 р., стор. 15) розміщують самі Правила, а також перелік і тарифи на послуги, що надаються.

Прийняті комісійні товари не пізніше наступного дня виставляють у торговельному залі для продажу. Щоправда, якщо надійшла партія товару або декілька примірників одного й того самого товару, то, звичайно, можна виставити лише один (решту відправити до підсобки (на склад)).

При продажу технічно складних виробів їх роботу перевіряють у присутності покупця.

Спортивну та мисливську вогнепальну зброю, а також спецзасоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, продають тільки тим громадянам, у яких є дозвіл органів внутрішніх справ.

Оформлюємо готівкові розрахунки з покупцями
Комісіонер разом з іншими роздрібними торговцями проводить розрахунки з покупцями через РРО і видає касовий чек на суму покупки (ст. 1, п. п. 1,2 ст. З Закону про РРО). Також через РРО оформлюють і розрахунки за зберігання непроданого товару.

Як відомо, застосовуючи РРО, необхідно використовувати режим попереднього програмування найменувань, цін і вести облік кількості товарів (п. 11 ст. З Закону про РРО). Але в комісійній торгівлі, крім того, що велика кількість одиничних товарів (адже не кожний комітент здає оптову партію), товари одного й того самого найменування можуть відрізнятися за ціною, а ще за порядком нарахування ПДВ (про це ДИБ. далі). Причому наступного ж дня після приймання товари потрібно виставити на продаж. За таких умов процес програмування стає дуже трудомістким або практично нереальним. Який вихід? Ми бачимо лише один: об'єднати товари у групи і вводити ціни при їх продажу. До речі, саме такий варіант запропонували спеціалісти ДПАУ: "Суб'єкти підприємницької діяльності у разі здійснення комісійної торгівлі повинні провадити розрахункові операції з використанням попереднього програмування назви груп товарів. Товари доцільно компонувати за споживчими ознаками, наприклад: "Верхній одяг", "Білизна", "Літнє взуття", "Біжутерія", "Посуд" тощо.

Реєстрацію розрахункових операцій слід провадити у режимі вільної ціни, тобто вартість конкретного товару вводиться з клавіатури під час його продажу" (див. журнал "Вісник податкової служби України" № ЗО за 2001 р., стор. 47). На жаль, податкових роз'яснень щодо даного питання не було. А запропонований варіант суперечить Закону про РРО. Тому цілком можливі й штрафні санкції — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 6 ст. 17 Закону про РРО). І якщо ви законослухняні, то програмування найменувань і цін товарів, послуг з їх зберігання не уникнути.

Зверніть увагу, незважаючи на наявність РРО, Правила № 37 встановили: продавши товари, продавець виписує 2 примірники товарного чека (його стандартної форми немає) із зазначенням найменування підприємства, номера товарного ярлика, назви товару, гарантійного строку, ціни, дати продажу і свого прізвища. Один його примірник віддають покупцю, а другий залишається в комісіонера.

Товарні чеки зі штампом "оплачено" заносять до реєстру, який разом з ними передають до бухгалтерії для звіряння підсумкових даних з показниками РРО.

Як оформлюють продаж і розраховуються з комітентом
Гроші за проданий товар треба виплатити комітенту-громадянину на 3-й день (без урахування вихідних і свят) після продажу товару. При цьому останній має пред'явити квитанцію (форма 1-ВТ) і паспорт (або документ, що його заміняє). Одержавши гроші, комітент повертає перший примірник квитанції, а на другому — комітенхській картці — ставить підпис, що підтверджує таку подію.

Другі примірники квитанцій — комітентські картки — (разом із реєстром, складеним у 2-х примірниках) за розпорядженням керівника про виплату грошей передають касиру, який розписується на 2-му примірнику реєстру.

На завершення обидва примірники квитанцій разом з касовим звітом віддають до бухгалтерії.

При цьому розрахунки з комітентом через РРО проводити не треба, оскільки тут достатньо видаткового касового ордера, адже така операція не відповідає визначенню розрахункової (ст. 2 Закону про РРО і лист ДПАУ від 27.06.03 р. № 5768/6/15-1116).

До речі, суб'єкту підприємницької діяльності гроші можна перерахувати на банківський рахунок згідно з умовами договору, де також зазначають і строки.

Після того як доручення виконано і товар продано, комісіонер надає комітенту звіт. Але цілком можливо, що в останнього можуть з'явитися якісь заперечення щодо нього. Тоді він протягом ЗО днів з дати одержання звіту повинен повідомити про них комісіонера.

Про форму звіту та його змісту ЦКУ жодного слова. Мабуть, найкращий варіант — письмово оформлений акт (у будь-якому разі, коли комітент— суб'єкт підприємництва). Причому для цілей податкового обліку в ньому звичайно зазначають номенклатуру і вартість реалізованих товарів.

ЯКЩО ТОВАР НЕ КУПУЮТЬ
Як учиняють з товаром, що залежався
Якщо товар не продається, проводять його уцінку. Правила такої уцінки зазначають у квитанції, що передається комітенту. А якщо він не погоджується із запропонованими умовами, комісіонер вправі одразу відмовити у прийманні товару на комісію.

Якщо товар пролежав "мертвим вантажем " на вітрині більше 60 днів, то з дозволу комітента його ціну можна знизити (п. 1.6 Правил № 37).

А коли за викликом комісіонера він не прийшов, комісіонер вільний зробити це сам, зменшивши її:
— спочатку на 30%;
— потім через 15 днів після попередньої уцінки на 40% від залишкової ціни.

А коли після двох уцінок товаром ніхто не зацікавився, через 15 днів його знімають з продажу вже без згоди комітента.

До речі, на його прохання ціну товару можна знизити і раніше.

Уцінку оформлюють актом за формою 5-ВТ (як проведену самостійно комісіонером, так і за узгодженням з комітентом). її також фіксують і в квитанціях, і на товарних ярликах.

Повернення комісійного товару
Зняття товарів з продажу оформлюють актом (його зразок наведено у додатку 8 до Інструкції № 343, див. газету "все про бухгалтерський облік" № 103за2006 рік, стор. 55). На товар з прихованим дефектом акт складають у присутності комітента.

Зауважимо, що акт про зняття товарів з продажу, перший примірник квитанції та товарний ярлик матеріально відповідальна особа здає за реєстром (описом) разом з товарним звітом у бухгалтерію.

Забираючи непродані товари, що знаходилися в комісіонера більше одного робочого дня, комітент відшкодовує витрати за зберігання:
— за перші ЗО календарних днів — 2% від ціни товару;
— за другі ЗО календарних днів — 3% від ціни товару;
— за наступні ЗО днів — 4% від залишкової вартості товару (після проведення уцінок).

Причому, як стверджує п. 5.7 Правил № 37, якщо товар зберігався менше ЗО днів, то "комітент відшкодовує витрати за зберігання його товару як за повний місяць".

А вже через 90 днів за кожний день зберігання знятого з продажу товару з комітента стягують пеню, розмір якої обумовлюють у договорі.

Непродані товари повертають комітенту на підставі письмового розпорядження керівника комісіонера, що роблять на першому примірнику квитанції. У ній також зазначають і вартість витрат зі зберігання товарів. Це примірник комітента, який він (поставивши свій підпис) вручає комісіонеру.

До речі, якщо в прийнятих на комісію товарах знайшли приховані дефекти, яких при прийманні не виявили, їх знімають з продажу і за зберігання грошей не беруть.

У свою чергу, касир заповнює прибуткову відомість за формою 8-ВТ, де проставляє суму витрат за зберігання товарів. її реєструють у РРО окремо від виручки за продані товари, потім виписують окремий прибутковий касовий ордер. Прибуткову відомість разом з ордером додають до звіту касира.

І останнє. Повернути куплені комісійні товари, що були у користуванні, покупець може лише з дозволу комісіонера. Це не стосується товарів, придбаних фіз-особами, на які не минув гарантійний строк. Уданому разі керуються ст. 7 Закону про захист споживачів.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК
Податок на прибуток
При одержанні комісійних товарів право власності на них до комісіонера не переходить. Отже, цю операцію в податковому обліку не фіксують, тому що немає придбання (витрат). Також на вартість проданих комісійних товарів не збільшують і валового доходу. Викладене підтверджують пп. пп. 7.9.1,7.9.2 Закону про прибуток. Приєднується до цього і контролюючий орган (див. лист ДПАУ від 03.03.04 р. № 1596/6/15-1116).

Комісіонер включає до валового доходу лише свою комісійну винагороду за продані товари. Причому відображають її в обліку за першою подією — одержанням оплати або підписанням акта (пп. 11.3.1 Закону про прибуток). Якщо в договорі з комітентом сказано, що комісійну винагороду комісіонеру тримує з виручки, то валовий доход збільшують одразу на дату продажу товарів.

ПДВ
Комісійним продажам присвячено спеціальну норму — п. 4.7 Закону про ПДВ.

У першому його абзаці говориться про продаж товарів, що були у вжитку, одержаних від неплатників ПДВ(далі- товари, що були у вжитку). Тут базою оподаткування є комісійна винагорода. Значить, у такому разі фактично товари під ПДВ не потрапляють, а оподатковують лише послуги комісіонера.

Про продаж всіх інших комісійних товарів, як нових, так і тих, що раніше використовувалися, але передані іншими особами (далі — нові товари), йдеться у 2-му абзаці п. 4.7 Закону про ПДВ. Згідно з ним базою оподаткування є продажна вартість нових товарів, а дата виникнення податкових зобов'язань — перша подія. Комісіонер, працюючи з комітентом — платником ПДВ, також має право на податковий кредит, який фіксує на дату перерахування грошей комітенту. Інакше кажучи, у комісіонера за проданими товарами є як податкові зобов'язання, так і податковий кредит.

До того ж, як ми зауважили, комісіонер здійснює посередницьку торговельну діяльність. Тобто, з одного боку, продає від свого імені товари комітенту, з іншого — надає йому послуги. Зрозуміло, продаж послуг — об'єкт оподаткування, і податкові зобов'язання відображають у загальновстановленому порядку. Значить, комісіонер нараховує ПДВ і на вартість своїх послуг. Причому якщо за договором комісійну винагороду утримують із виручки то ПДВ за послугами виникає вже в момент оплати за товари.

А тепер декілька слів про податкові накладні. Коли комісіонер продає нові товари, він оформлює податкову накладну для:
1) покупця — платника ПДВ — на повну вартість проданого товару;
2) комітента — платника ПДВ — на вартість комісійних послуг.

Дані за послугами, наданими неплатникам ПДВ, так само як і за проданими неплатникам ПДВ товарами, потраплять до підсумкової податкової накладної.

У свою чергу, комітент при одержанні грошей за проданий товар виписує податкову накладну комісіонеру на повну вартість такого товару (нехай він і одержав гроші за мінусом комісійної винагороди).

За товарами, що були у вжитку, податкової накладної не видають (навіть якщо покупці — платники ПДВ). В цьому разі ПДВ нараховують лише на послуги, що надають неплатникам ПДВ (комітентам). Тут окремої податкової накладної не буде, тому що зобов'язання за такими послугами фіксують у підсумковій податковій накладній, яку виписують на всю суму готівкової виручки.

ПДФО
Питання про ПДФО виникає, коли комітент — звичайний громадянин. Виходячи з пп. 4.2.6 Закону про доходи, до місячного оподатковуваного доходу фіз-особи відносять доход від операцій з рухомим майном. Причому за п. 12.3Закону про доходи "якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу" (виділено авт. — Н. А.). Водночас податковим агентом може виступати і фізособа — суб'єкт підприємницької діяльності (абз. "в" п. 17.2 Закону про доходи).

Таким чином, магазин (комісіонер), будучи податковим агентом, зобов'язаний утримати з доходу комітента (фізособи) ПДФО за ставкою 15% і виплатити йому суму, що залишилася після цього.

Бухоблік
З бухобліком все просто. Через те, що право власності на товари, що передаються комісіонеру, до нього не переходить, він їх відображає за балансом на субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" за ціною, встановленою у договорі. Після продажу їх списують з даного рахунка. Крім того, продаючи товари, комісіонер фіксує доход:
— виходячи з повної їх вартості — за кредитом субрахунка 702 "Доход від реалізації товарів";
— що належить комітенту — за дебетом субрахунка 704 "Вирахування з доходу";
— за комісійними послугами —за кредитом субрахунка 703 "Доход від реалізації робіт, послуг".

А тепер саме час перейти до числових прикладів.

Приклад
Комісійний магазин прийняв від громадянина для продажу шубу, що була у вжитку, вартістю 4000 грн. Комісійну винагороду продавця — 12% від ціни продажу — 480 грн (у т. ч. ПДВ) утримують з виручки.

Таблиця 1 ілюструє, як відображають проведені операції в бухгалтерському і податковому обліку.



Приклад 2
Підприємство "А" — платник ПДВ передало у магазин за договором комісії на продаж два кондиціонери за ціною 1800 грн, ут. ч. ПДВ — 300 грн. Комісійна винагорода магазину— 600 грн, ут. ч. ПДВ— 100 грн. Винагороду утримують з виручки.

Бухгалтерський і податковий облік цих операцій див. у таблиці 2.



Список використаних нормативно-правових активів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Закон про патентування — Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. №98/96-ВР.
3. Закон про захист споживачів — Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ.
4. Закон про ліцензування — Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. №1775-111
5. Закон про РРО — Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
6. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
7. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
8. Закон про доходи — Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 p. № 889-IV.
9. Порядок № 833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою КМУ від 15.06.06 р. №833.
10. Правила № 37 — Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 13.03.95 р. №37.
11. Правила № 185 — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.03 р. № 185.
12. Правила № 228 — Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.02 р. № 228.
13. Правила № 32 — Правила торгівлі антикварними речами, затверджені наказом Міністерства культури і мистецтв України від 29.12.01 р. №322/795.
14. Правила № 678 — Правила комісійної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затверджені наказом Мінфіну України від 27.10.04 р. №678.
15. Інструкція №343 — Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.97 р. № 343.
Наталя Алпатова