Анализ финансовой отчетности

Тендери за новими правилами: перше знайомство

Ще не встигли всі бажаючі розібратися з нинішнім порядком закупівель за державні кошти,як Закон про держзакупівлю зазнав кардинальних змін. Заради справедливості зазначимо, що віконце у 60 календарних днів до набрання чинності більшістю його положень досить довге,щоб зорієнтуватися: стає краще чи ні.А поки в короткому огляді приділимо увагу доленосним поправкам,запровадженим Законом №424. Участь у торгах не обмежують вітчизняними учасниками До участі у тендерах віднині можуть долучатися фіз-особи, які проживають не тільки в Україні, а й за її межами. Що ж, створюється справжнє конкурентне середовище у сфері держзакупівель. Є за що і з ким поборотися. Закуповуватимуть менше, але частіше Звужено коло закупівель, які проходять процедуру торгів.

Дію цього Закону не поширюють на закупівлі товарів і послуг підприємствами оборонно-промислового комплексу. Вони поза грою.

Із тендерних просторів вилучили також закупівлі за переліком, який ми наводимо у додатку 1 (див. стор. 29). А от професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів у державних професійно-технічних навчальних закладах та підготовку кадрів вищими навчальними закладами І—IV рівнів акредитації запропоновано здійснювати на конкурсних засадах. Дані види послуг виключено із ч. З ст. 2 Закону про держзакупівлю.

Однак і планку застосування норм Закону про держзакупівлю значно понижено. Дивіться самі: вартість предмета закупівлі для товарів (послуг) від 20 тис. грн, а для робіт — від50тис. грн —уже потребує проведення торгів (для довідки: раніше — ЗО тис. грн та 300 тис. грн відповідно). Тож доведеться закуповувати частіше.

Виробники діють по-особливому
Нарешті замовникам-виробникам пішли назустріч. Тепер вони можуть без тендерів закуповувати для поточних потреб сировину, матеріали, комплектуючі вироби та інші необхідні для виробництва товари. Але лише на суму, не більшу 10% загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, і тільки в період торгів. Згадану пільгу встановлено для продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення, пального, послуг з організації гарячого харчування, транспортних послуг, послуг з ремонту. До того ж їм слід повідомити про такі закупівлі впродовж 3-х робочих днів усе керівництво: Антимонопольний комітет України (далі — Антимонопольний комітет), Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель (далі — Комісія) та Тендерну палату України.

На нашу думку, зроблені виробникам поступки цілком логічні. Рано чи пізно так повинно було статися, тому що діяти в межах чинного порядку їм вкрай незручно.

Про це як раз і подбали законодавці. За новою редакцією Закону про держзакупівлю державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50%, виділили в окрему групу під назвою "підприємства" (далі — підприємства). Для них і торги проходитимуть інакше. Як саме? Про це — наступний розділ.

Джерело оплати визначає процедуру закупівель
Акцентуємо увагу на другій приємній для виробників новині. Кошти, якими розраховуватимуться підприємства-замовники, розрізняють за джерелом їх походження. Адже процедура торгів різна. Закупівлі з оплатою за рахунок:
Державного бюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів провадять на загальних засадах згідно із Законом про держзакупівлю;
— інших державних коштів запропоновано здійснювати за особливим порядком. Для них гранична межа також буде іншою:
— для товарів (послуг) — 50 тис. грн;
— для робіт —400 тис. грн.

Оскільки такий порядок — явище в тендерних закупівлях нове, варто зупинитися на ньому детальніше.

Принципи закупівель за інші державні кошти
Ще раз попередимо, що нововведення зачіпають виключно закупівлі підприємствами з розрахунком за них іншими державними коштами. Полегшений порядок установлено саме для таких закупівель.

Новин досить багато. Стисло розкажемо про них.
Окрім уже зазначеної вартісної межі, підприємства закуповують за інші державні кошти з урахуванням наступних нюансів:
1) для закупівель, щодо яких існує постійно діючий ринок, вони застосовують процедуру запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує 100 тис. грн (для товарів і послуг) та 500 тис. грн (для робіт);
2) закупівлі, пов'язані з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків аварій на виробництві, транспорті та об'єктах атомної енергетики, підприємства здійснюють без тендерів у порядку, визначеному Комісією;
3) підприємства не зобов'язані затверджувати та оприлюднювати річний план закупівель;
4) при закупівлях у одного учасника підприємства мають право отримати висновок на список продукції на рік (інший період) у порядку за статтею 14 цього Закону. Зауважимо, такі висновки Антимонопольний комітет надає лише за наявності позитивного висновку Комісії. А основні документи, які сприятимуть ефективному розгляду заяв, викладено в листі Антимонопольного комітету від 15.08.06 р. (див. газету "Все про бухгалтерський облік"№ 9 за 2007 рік, стор. 3);

5) у закупівлях для виробничих потреб у межах виробничої чи науково-технічної кооперації підприємства також можуть застосовувати процедуру закупівлі в одного учасника, якщо є підстави отримати висновок Антимонопольного комітету;
6) строки подання тендерних пропозицій (далі— ТП) для підприємств інші, а саме:
— для відкритих торгів зі зменшенням ціни та торгів з обмеженою участю — не менше ніж 10 календарних днів (здати опублікування) та не менш ніж 7 календарних днів з моменту запрошення до участі в них;
— для процедури редукціону та двоступеневих торгів— не менше ніж 10 календарних днів (здати оприлюднення оголошення), а на другому етапі — не менш ніж 5 календарних днів з дня повідомлення учасників про результати першого етапу.

Плюс до того Комісія може встановлювати підприємствам ще й додаткові пільги щодо процедури закупівель. Підставою для чергового спрощення будуть позитивні висновки органу державної влади, який управляє майном підприємства.

Таким чином, бачимо очевидні переваги, надані Законом при закупівлях підприємствами. Без сумніву, такий підхід сприятиме їх ефективній роботі.

Про що важливо знати учасникам
Їх обліковуватимуть, і неодноразово. Розписано нові правила залучення до участі в торгах:
1) запроваджено форми обліку учасників. Це дозволить замовнику полегшити вибір переможця та уникнути зловживань. Отже, започатковано ведення реєстрів:
недобросовісних учасників (далі — РНУ);
учасників процедур закупівель (далі — РУПЗ).

Облік учасників веде Комісія. Повноваження її неабиякі. Судіть самі. Якщо при розгляді та аналізі документів і матеріалів виявлять ознаки злочину, то Комісія має право передати їх до правоохоронних органів.
Звісно, бажано уникати першого списку, адже перебування в ньому може стати підґрунтям для відмови від участі в торгах. Кого ж включатимуть до чорних списків?

До РНУ прямують відомості про учасників, які:
— розірвали договори у зв'язку із суттєвими порушеннями ними умов договору без належних підстав;
— безпричинно відмовилися від підписання договору;
— вчинили несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії, наведені у зазначеному Законі;
— порушили законодавство про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель;
— надали у ТП будь-яку недостовірну інформацію.

Тобто від учасників вимагають більшої відповідальності при поданні ТП (або цінових чи кваліфікаційних пропозицій). Правильність їх оформлення фіксують у спеціальному протоколі відхилення, додатку до протоколу оцінки пропозицій.

Комісія оприлюднює РНУ на власному офіційному інтернет-сайті та водночас у тематичному каталозі учасників процедур закупівель. Шановні претенденти на тендер! На жаль, перебування в РНУ означає для вас усунення від участі в будь-яких торгах. Утім, не назавжди. Облік в РНУ триває тільки 2 роки. Саме на такий строк до нього вносять дані.

Другий реєстр створено, аби підвищити стабільність ринку. Опинитися у ньому учаснику вже не так небезпечно. Навіть доречно. Бо в ньому обліковуватимуть учасників, які вже хоча б одного разу подавали свої дані. Такий перелік також веде Комісія, спираючись на рейтингову оцінку, надану учаснику за власними критеріями. РУПЗ публікують за тою ж адресою, що і попередній реєстр.

Ясно як Божий день — одночасно перебувати в обох списках не реально. Учасника автоматично вилучать з другого реєстру, якщо він потрапить до першого (тобто його визнають недобросовісним);
2) друга важлива, на наш погляд, річ для учасників: ст. 6 Закону про держзакупівлю, що давала деякі переваги вітчизняним виробникам, зникла. Вітчизняні та іноземні учасники братимуть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах. Конкуренція зростає. Тепер усі торгуватимуть на загальних підставах;

3) ознаки несхвальних дій учасника, наведені в ст. 7 Закону про держзакупівлю, доповнили поняттям "анти-конкурентних". Про що йдеться? Замовник неодмінно відхилить тендерну або кваліфікаційну пропозицію, якщо їх подали учасники процедури закупівлі, які є пов'язаними особами.

Закон надає власне тлумачення визначення, кого ж ними вважати. До них відносять осіб, які відповідають будь-якій з поданих нижче ознак:
— юрособа, яка контролює учасника або контролюється ним, або перебуває під спільним контролем з таким учасником;
— фізособа або родичі фізособи, які контролюють учасника;
— посадова особа учасника, уповноважена на юридичні дії від імені учасника, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також її родичі.

Як бачите, родинам з багатьма родичами досить складно стати учасником держзакупівель. Теоретично їх позбавлено такої можливості;

4) наступна важлива новина: від учасника нарешті не вимагають обов'язково надавати тендерне забезпечення (далі — ТЗ). Лише у разі, якщо загальна предмета закупівлі сягає за суму 100тис. грн товарів (послуг) та 500 тис. грн предмета закупівлі сягає за суму 100тис. грн товарів (послуг) та 500 тис. грн для робіт, — це неостання вістка для учасників не менш суттєва. Адже остання вістка для учасників не менш суттєва. Аби вивчати ринок продукції та сприяти створенню конкурентного середовища у сфері держзакупівель, запроваджено ведення тематичного каталогу учасників процедур закупівель (далі — каталог) із загальнодержавною сферою розповсюдження. У ньому публікуватимуть усю інформацію про держзакупівлі, ут. ч. і про її учасників. Каталог яку друкованому, так і в електронному вигляді видаватиме Тендерна палата. Фізичних та юридичних осіб включають до нього на підставі їх звернення. Інформація про них має бути достовірною (її перевірятиме Тендерна палата), але до каталогу її внесуть строком на рік. По його закінченні дані оновлюють.

Ну й що з того, запитаєте ви? А сенс учаснику від появи каталогу полягає в тому, що не зареєструється він у каталозі — і торги відбудуться без нього. Це випливає з оновленої ст. 18 Закону про держзакупівлю. Тобто ТП мають право надавати всі зацікавлені учасники, інформація про яких міститься в каталозі. А прописатися в ньому можна, тільки коли учасник звернеться безпосередньо.

Що цікавого для замовників
Їх також не залишили поза увагою. Діяльність замовника щодо проведення торгів тепер перебуває під постійним пильним наглядом і контролем. З одного боку, його робить Тендерна палата, яку Закон № 424 залишив органом громадського контролю, але водночас позбавив будь-якого впливу на процеси в сфері держзакупівель. Адже в ньому сказано: "Тендерна палата не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює організаційно-розпорядчих, адміністративно-управлінських функцій".

З іншого — за кожним кроком замовника стежить Комісія, наділена значними повноваженнями і правами.

На замітку!
Комісія є незалежною. Втручатися у її дії та тиснути на її членів заборонено. Діяльність Комісії може бути оскаржена лише в судовому порядку.

Усе це забезпечує організаційно-методичний контроль з боку Антимонопольного комітету, особливий статус якого в системі держзакупівель віднині ніхто не приховує. Замість примарного "уповноваженого органу", Закон про держзакупівлю називає ним саме цей комітет.

Деяких суттєвих змін зазнав чинний порядок організації торгів. Тендерний комітет затверджує ТД (або кваліфікаційну) замовника до подання оголошення про заплановану закупівлю. Редакції видань, які публікують інформацію про заплановану закупівлю (попередню кваліфікацію учасників), приймаючи оголошення, тепер зобов'язані перевіряти виконання замовниками вимог щодо її затвердження. Якщо його немає, оголошення не публікують.

Строки подання ТП зменшено із 45 до ЗО календарних днів. В окремих випадках —до 15 календарних днів (або до 10—для торгів з обмеженою участю). Порівняйте: було 21 та 15 календарних дні в.

Водночас замовник може за потребою і продовжити строк подання ТП, але не більше ніж на 60 календарних днів.

Із задоволенням повідомимо, що оцінювати пропозиції учасників будуть не тільки за запропонованою ціною. До тих критеріїв, які Закон про держзакупівлю визначав раніше, додали:
— строк поставки (виконання);
— умови розрахунків;
— рейтинг учасника в РУПЗ (ст. 161 цього Закону).

До протоколу оцінки пропозицій учасників замовник
долучає інший протокол, який містить дані:
— про правильність оформлення ТП (цінових, кваліфікаційних) учасників;
— ступінь відповідності кваліфікаційним вимогам та умовам ТД (кваліфікаційної) або вимогам замовника, зазначеним у запиті (оголошенні) щодо цінових пропозицій (котирувань).

Після завершення торгів замовник зобов'язаний надіслати Комісії та Тендерній палаті України інформацію щодо укладеного договору та його виконання протягом 5-ти робочих днів з моменту його укладення та виконання. У ній треба вказати:
— повне найменування та місцезнаходження замовника;
— джерело фінансування закупівлі;
— предмет закупівлі;
— дату проведення процедури закупівлі;
— дату акцепту;
— дату укладення та ціну договору;
— інформацію про переможця торгів (повне найменування, місцезнаходження, телефон, ідентифікаційний код за ЄДРПУ (для юросіб), прізвище, ім'я, по батькові, місце реєстрації, телефон, ідентифікаційний номер за ДРФС5 — платників податків та інших обов'язкових платежів (для фізосіб).

Оскільки вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, ут. ч. для громадян України та громадських організацій, більше немає (абзац 8 із Закону про держзакупівлю виключено), гадаємо, наші консультації на сторінках газети триватимуть і надалі.

Список використаних нормативно-правових актів:
1 .Закон про держзакупівлю — Закон України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти" від 22.02.2000 р. № 1490-111.
2. Закон № 424 — Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 01.12.06 р. №424-V.
Олена Переверзєва