Анализ финансовой отчетности

Хто веде бухоблік і складає фінзвітність

25.01.2011 17:11 · Новости учета
Закон про бухоблік поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік). Тож лише юридичні особи та представництва іноземних суб'єктів зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи — вести бухоблік та складати фінзвітність не зобов'язані.

СКЛАД ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Форма та основні методологічні рекомендації щодо заповнення містяться:

1) для форми №1 — у П(С)БО 2;

2) для форми №2 — у П(С)БО 3;

3) для форми №3 — у П(С)БО 4;

4) для форми №4 — у П(С)БО 5;

5) для форми №5 — у наказі Мінфіну України від 29.11.2000 р. №302.

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (П(С)БО 25) — ч. З ст. 11 Закону про бухоблік.
Форми фінзвітності банків встановлюються НБУ за погодженням з Держкомстатом, а форми фінзвітності бюджетних установ, органів Держ-казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків — Держказначей-ством України.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік).

ЗВІТНИЙ ПЕРІОД І ПРОМІЖНА ЗВІТНІСТЬ

Відповідно до п. 12 П(С)Б01, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Квартальна та місячна звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року і є проміжною.

ЩО ТАКЕ СУБ'ЄКТ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Нерідко при вирішенні питання, яку форму фінансової звітності (спрощену — №1-м, №2-м чи повну — форми №1, 2, 3, 4, 5) повинне подавати те чи інше підприємство, на практиці постає запитання: що таке суб'єкт малого підприємництва?

Згідно з Законом №2063 суб'єктами малого підприємництва є «юридичні особи—суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу' не перевищує 70 млн гривень». Тобто ці умови про чисельність та обсяг річного доходу мають виконуватися одночасно.

При цьому середньооблікова чисельність працюючих у цьому випадку визначається з урахуванням усіх працівників, у т. ч. тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

Звертаємо увагу, що поняття «валовий дохід», яке є критерієм віднесення підприємства до категорії суб'єктів малого підприємництва, міститься лише в Законі про прибуток.

Тому, на нашу думку, саме відповідно до річної звітності з податку на прибуток підприємств за останній календарний рік можна визначати належність підприємств до суб'єктів малого підприємництва.

ПРИМІТКИ ДО ЗВІТНОСТІ

Згідно з п. З П(С)БО 1, примітки до фінансових звітів — «сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами)».

Отже, примітки до звітності не слід ототожнювати лише з формою річної фінансової звітності №51. За потреби розкриття певної інформації, передбаченої тими чи іншими положеннями (стандартами), не передбаченої формою №5 (зокрема, і словесної інформації, наведення якої вимагають більшість стандартів), ця інформація має наводитися окремо. Наприклад, як пояснення у пояснювальній записці до звітності.

Так, відповідно до пунктів 23 — 25 П(С)БО 1 підприємство повинно висвітлювати у фінансових звітах або примітках до них обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності; методів обліку щодо окремих статей звітності; інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами), а також інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

КОМУ ПОДАЄТЬСЯ ЗВІТНІСТЬ

Відповідно до Закону про бухоблік та Порядку №419 фінансова звітність подається:

— органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства;

— держреєстратору;

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;
— трудовим колективам на їхню вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам, згідно з законодавством, зокрема органам державної статистики.

Відповідно до ч. З ст. 14 Закону про бухоблік, підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше, ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Крім того, відповідно до змін, внесених до Порядку №419 постановою Кабміну України від 29.09.2010 р. №879, підприємства (крім банків та інших фінансових установ), які отримують дохід від будь-якої діяльності понад 100 млн грн на рік, подають річну фінзвітність також податковому органу2.

З набранням чинності Податкового кодексу (далі — ПК) подавати фінзвітність в податкові органи повинні всі підприємства: малі3 — щорічно (додатково це підтверджується ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік), інші — щокварталу (п. 46.2 ПК). Наразі невідомо, чи вимагають контролюючі органи фінансову звітність уже за 2010 рік зі всіх підприємств, проте слід зазначити, що згадана норма ПК набирає чинності 3 01.01.2011 р.

ТЕРМІНИ ПОД АННЯ ЗВІТНОСТІ

Відповідно до абзацу 2 п. 7 Порядку №419 квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року (як уже зазначалося, для подання звітності держреєстратору встановлені інші строки).

При цьому якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, строк подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

ОПРИЛЮДНЕННЯ ЗВІТНОСТІ

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік, чимало підприємств зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

До них належать:

1) відкриті акціонерні товариства (зміни щодо перетворення їх на публічні AT на сьогодні до Закону про бухоблік не внесені);

2) підприємства — емітенти облігацій;

3) банки;

4) довірчі товариства;

5) валютні та фондові біржі;

6) інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, недержавні пенсійні фонди;

7) кредитні спілки;

8) страхові компанії та інші фінансові установи.

Стаття 8 Закону про аудиторську діяльність1

встановлює обов'язкове проведення аудиту для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності й консолідованої фінансової звітності суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОДАННЯ ФІНЗВІТНОСТІ ДО ОРГАНІВ СТАТИСТИКИ

Відповідно до ст. 14 Закону про бухоблік, підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їхню вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачене цим Законом; органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства; термін подання фінансової звітності встановлюється Кабміном.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Чинними нормативно-правовими актами не передбачено належність форм фінансової звітності до статистичної звітності. А з огляду на те, що це звітність фінансова, а не статистична, відповідальність за її неподання може наставати за ст. 164-2 КпАП України як за порушення законодавства з фінансових питань. Зокрема, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з
правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 164-2, передбачається накладення штрафу від 10 до 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн).

Проте згідно зі ст. 234-1 КпАП справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), розглядають органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні, які згідно зі ст. 255 зазначеного кодексу і складають відповідний протокол.

Органи державної статистики згідно зі статтями 244-3 та 255 КпАП складають протоколи і розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186-3 КпАП). Неподання органам державної статистики:

1) даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням;

2) незабезпечення належного стану первинного обліку;

3) порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України

— тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності— від 10 до 15 н. м. д. г. (170 — 255 грн), або від 15 до 25 н. м. д. г. (у разі повторного протягом року) (255 — 425 грн).

Відповідно до ст. 18 Закону про державну статистику2, респонденти зобов'язані безплатно, у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією3, у визначені терміни подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку. Оскільки фінансова звітність не є звітно-статистичною документацією, її ненадання або надання не за встановленою формою, на наш погляд, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186-3 КпАП4.

Тому адміністративна відповідальність за неподання фінансової звітності або внесення неправдивих даних до неї може наставати лише за ст. 164-2 КпАП, відповідно до вищезазначеної процедури. Зазначимо, що для непідконтрольних органам державної контрольно-ревізійної служби в Україні суб'єктів імовірність притягнення до відповідальності за цією статтею, на наш погляд, є доволі низькою.