Анализ финансовой отчетности

Податковий розрахунок комунального податку

25.01.2011 16:56 · Новости учета
ХТО Є ПЛАТНИКАМИ КОМУНАЛЬНОГО ПОДАТКУ? Законом про систему оподаткування встановлено, що в Україні справляються місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), серед яких— комунальний податок. Механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюються територіальними громадами села, селища, міста безпосередньо через утворені ними органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради).

Відповідно до ст. 15 Декрету №56-932 платниками комунального податку е юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Декрет №56-93 визначає загальне коло платників комунального податку. За докладнішою інформацією для визначення платників, неплатників та пільговиків слід звернутися до Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням міської ради. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати ставки (з урахуванням граничного розміру, який не перевищує 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру н. м. д. г.), порядок нарахування та сплати, строки подання звітності, пільги щодо сплати комунального податку.3

1. Філія — платник комунального податку

Виходячи з норм ст. 15 Декрету №56-93, платниками комунального податку є лише юридичні особи4.

Іншими словами, філія не є окремою юридичною особою, тому вона не може визнаватись платником вищезазначеного податку. Таке твердження не можна вважати однозначним. Ще раз нагадаємо, що Декрет №56-93 — це загальний нормативний документ, статтею 18 якого передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють механізм справляння та сплати місцевих податків. Платникам комунального податку філій необхідно ознайомитися з рішенням органів місцевого самоврядування, на території яких знаходяться такі філії._
Норми положень місцевих рад не мають суперечити нормам Декрету №56-93, а ст. 19 вищезазначеного Декрету встановлено, що місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Тож комунальний податок із працівників філій сплачується до місцевого бюджету за місцем розташування філії.

Листом ДПАУ від 13.10.2006 р. №19126/7/150617 податкові органи роз'яснюють, що головне підприємство сплачує місцевий податок до місцевого бюджету за місцем розташування філії (головне підприємство має стати на облік як платник окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів) або сама філія, якщо в рішенні органів місцевого самоврядування платниками податку названі відокремлені структурні підрозділи (за наявності окремого балансу, рахунка у банку та реєстрації платником податків).

2. Платники єдиного податку

Декрет №56-93 визнає платниками комунального податку юридичних осіб, якими можуть і бути платники на спрощеній системі оподаткування. Але це не означає, що останні повинні сплачувати такий місцевий податок (навіть якщо це не зазначене у рішеннях міської ради). Дійти такого висновку нам дає право Указ №727. Відповідно до ст. 6 цього Указу юридичну особу, яка сплачує єдиний податок, звільнено від сплати низки податків, зборів (обов'язкових платежів), серед яких є і комунальний податок.

3. Особи — пільговики комунального податку

У кожному рішенні органів місцевого самоврядування окремим розділом визначено перелік осіб, які мають пільги з комунального податку. Це коло певних осіб, які звільняються від сплати комунального податку на законних підставах. Постає закономірне запитання: чи можна припустити, що неплатники комунального податку та пільговики — особи, які зазначені у рішенні місцевого органу, це однакові особи, які не подають розрахунок комунального податку?

Однак згідно з роз'ясненнями податкових органів (див. «Вісник податкової служби» №17-18/2006, с. 75) пільговики не звільнені від подання податкового розрахунку комунального податку, тож вони зобов'язані подавати звітність з прокресленими рядками, а розрахунок не подають лише неплатники цього податку.

Таким чином, якщо рішенням органів місцевого самоврядування пільговиків звільнено від сплати податку, на думку податкових органів, це не означає, що їх виключено з кола платників. А отже, вони повинні подавати податковий розрахунок комунального податку з прокресленнями протягом встановленого законодавством терміну.

Нагадаємо також про відповідальність за неподання податкового розрахунку. Відповідно до пп. 17.1.1 Закону №2181: «Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку». Крім того, такому підприємству слід відобразити пільги з комунального податку у звіті за ф. №1 -ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності»1.

На нашу думку, подання звітності особою, звільненою від сплати окремого податку (пільговики), не відповідає логіці. Адже згідно зі ст. 1 Закону №2181: «Податкова декларація, розрахунок <... >—документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)».

4. Підприємство, яке не здійснює господарську діяльність

Базою для нарахування комунального податку не є визначена вартісна база, яка може впливати на розмір самого податку. У визначенні суми зобов'язання за цим податком головну роль відіграють кількісний склад працівників за базовий податковий період, розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та розмір самого комунального податку у відсотках. Тому здійснення або нездійснення підприємством госпдіяльності не звільняє його від сплати комунального податку2.

5. Підприємство, яке не має найманих працівників

Розрахунок комунального податку треба подавати вже за той місяць, в якому відбулася держре-єстрація юридичної особи, незважаючи нате, що найманих працівників при цьому на підприємстві може і не бути. Такого висновку можна дійти на підставі того, що законодавством не передбачено, що розрахунок комунального податку подається лише в тому періоді, коли є об'єкт оподаткування (кількісний склад працівників). Подавати такий
розрахунок новоствореному підприємству слід з прокресленнями.

Лист ДПАУ від 03.10.2007 р. №4820/А/15-0214 свідчить: «Підприємство, яке не має штатних працівників, у цьому випадку — новостворене, повинно подавати розрахунок сплати комунального податку за місяць, на який припадає його державна реєстрація уразі, якщо воно взято на податковий обліку відповідному органі державної податкової служби як платник цього податку, з прокресленнями».

У ЯКІ СТРОКИ ПОДАЄМО ЗВІТНІСТЬ ТА СПЛАЧУЄМО КОМУНАЛЬНИЙ ПОДАТОК?

Граничний розмір комунального податку не може перевищувати 10% річного фонду оплати праці, визначеного виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,00 грн згідно зі ст. 22.5 Закону про доходи). Наголошуємо, що механізм справляння та порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних ставок.

Відповідно до пп. 4.1.4 Закону №2181 органи місцевого самоврядування визначають строки подання розрахунку комунального податку, які можуть дорівнювати:

— календарному місяцю — тоді розрахунок подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

— календарному кварталу — розрахунок подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку комунального податку припадає на вихідний або святковий день, то відповідно до пп. 4.1.5 Закону №2181 останнім днем терміну подання звітності вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Платник комунального податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну подання звітності, встановленого пп. 4.1.4 Закону №2181 та місцевим Положенням про комунальний податок.

У деяких регіонах положеннями про комунальний податок, затвердженими рішеннями міської ради, може бути встановлено, що комунальний податок сплачується щомісячно до 15 числа авансовими платежами, а доплата податку, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал, вноситься платником у термін 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну подання розрахунку.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

За несвоєчасне подання розрахунку комунального податку встановлено штраф у розмірі 10 н. м. д. г., тобто 170,00 грн, відповідно до пп. 17.1.1 Закону №2181.

За неподання розрахунку комунального податку сплачується штраф у розмірі 10 н. м. д. г., а також штраф у розмірі 10% від суми комунального податку за кожен повний або неповний місяць затримки подання розрахунку, але не більше 50% від суми ПЗ і не менше 10 н. м. д. г. (у разі самостійного визначення суми ПЗ контролюючим органом), згідно з пп. 17.1.2 Закону №2181.

За затримку сплати узгодженої у податковому розрахунку суми комунального податку, відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181:

—до ЗО календарних днів—сплачується штраф у розмірі 10% від суми податкового боргу;
— від 31 до 90 календарних днів — у розмірі 20% від суми податкового боргу;

— більше 90 календарних днів—у розмірі 50% від суми податкового боргу.

Якщо звітність подано вчасно, але під час документальної перевірки податкові органи виявили помилку та самостійно донарахували суму ПЗ, до платника податку застосовується штраф у розмірі 10% від суми заниженого ПЗ за кожен із податкових періодів починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% від суми недоплати та не менше 170,00 грн сукупно за весь строк недоплати (пп. 17.1.3 Закону №2181).

Внаслідок виявлення арифметичної або методологічної помилки під час проведення камеральної перевірки до платника застосовуються штрафні санкції у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання незалежно від кількості податкових періодів, але не менше одного н. м. д. г. (17,00 грн), відповідно до пп. 17.1.4 Закону №2181.