Анализ финансовой отчетности

Розрахунок сплати єдиного податку

25.01.2011 16:50 · Новости учета
ХТО ПОДАЄ РОЗРАХУНОК? Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регулюється Указом №727. Платником єдиного податку може стати юридична особа, яка підпадає під такі вимоги (обмеження):

1) середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не має перевищувати 50 осіб (ст. 1 Указу №727);

2) обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має бути не більшим від 1 млн грн (ст. 1 Указу №727);

3) ставка податку обирається юрособою-СПД, яка вирішила працювати за спрощеною системою оподаткування, за власним бажанням та становить:

— 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, у разі сплати ПДВ;

— 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, із включенням ПДВ до складу єдиного податку.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (незалежно від обраної ставки ЄП) приймається платником податку не більше одного разу за календарний рік;

4) дія Указу не поширюється на СПД, якщо такий у складі своїх засновників має юридичних осіб, а останні не належать до суб'єктів малого підприємництва, причому їхня частка у СФ суб'єкта перевищує 25 відсотків (абзац 4 ст. 7 Указу №727).

Відповідно до ст. 1 Закону №2063 суб'єктами малого підприємництва є:

— фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

— юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

Нагадаємо, що комунальні підприємства не можуть перебувати на спрощеній системі

оподаткування. Наказом №352 податковими
органами надано роз'яснення щодо заборони застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва з державною та комунальною формою власності.

Варто також згадати і про підприємства з іноземними засновниками. ДПАУ свого часу наголошувала, що суб'єкт підприємництва, засновником або одним із засновників якого є нерезидент (юридична або фізична особа), не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку незалежно від розміру частки цього іноземця у статутному фонді підприємства (лист ДПАУ від 06.11.2003 р. №17331/7/15-1217).

Але в останньому роз'ясненні, затвердженому наказом №224, ДПА України змінила свою позицію. Якщо суб'єкт підприємництва має засновником нерезидента — юридичну особу, яка не є суб'єктом малого підприємництва і якій належить понад 25 відсотків статутного фонду підприємства, то він не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

Щодо переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка має засновника-фізособу і частка внесків якої до статутного фонду підприємства перевищує 25 відсотків, то тут обмежень щодо засновників-фізосіб Указом не передбачено.

Приклад 1

Підприємство А, серед засновників якого 100% статутного фонду належать чотирьом фізособам —резидентам Швеції та Данії, може отримати статус <<единоподашика>>І1ідфиш(пвоБ,у складі учасників якого є нерезидент-юрособа з часткою 30%, «єдиноподатником» бути не може. Водночас відмовлено буде у видачі свідоцтва «єдиноподатника» і підприємству С, у статутному фонді якого 20% належить резиденту-юрособі з річним оборотом 75 млн грн (невідповідність визначенню «суб'єкт малого підприємництва») .

Неприбуткові установи та організації також не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, бо не є суб'єктами підприємництва;

5) спосіб розрахунків за відвантажену продукцію обмежується готівковими та безготівковими коштами.

У зв'язку з такою вимогою постає запитання: чи можуть платники єдиного податку застосовувати вексельну форму розрахунку? Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів відображається у відповідному договорі, що укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя за договором припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Після отримання векселя зобов'язання щодо договору поставки продукції погашаються у негрошовій формі. Тому платники єдиного податку — юрособи не мають права здійснювати вексельні та бартерні розрахунки за відвантажену продукцію;

6) з огляду на положення Закону №2505 та Указу №727 спрощена система оподаткування не поширюється на:

—довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

— СПД, на яких поширюється дія Закону про патентування1 в частині придбання спеціального патенту;

— спільну діяльність, визначену п. 7.7 Закону про прибуток;

— СПД, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (у т. ч. діяльність, пов'язану з улаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у т. ч. державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі);

— СПД, які здійснюють обмін інвалюти;

— СПД, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних ПММ;

— СПД, які здійснюють видобування та виробництво дорогоцінних металів і коштовного каміння, коштовного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону про ліцензування.

У ЯКІ СТРОКИ ПОДАЄМО РОЗРАХУНОК?

Платники єдиного податку — юридичні особи сплачують єдиний податок до місцевого бюджету
щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця (абз. 4 ст. З Указу №727).2

Звітність3 подається до органів ДПІ після закінчення кварталу до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом (абз. 9 ст. 4 Указу №727).

ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСЕ «ЄДИНОПОДАТНИК»?

Щодо відповідальності за неподання або несвоєчасне подання звітності, то згідно зі ст. 5 Указу №727 суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

До 01.01.2011 р. треба керуватися положеннями Закону №2181, а саме:

1) якщо платник податків не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, він сплачує штраф у розмірі 170 грн за кожне таке неподання або її затримку (пп. 17.1.1);

2) якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання. При цьому додатково до вищезазначеного штрафу платник податків сплачує штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожен повний чи неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 170 грн (пп. 17.1.2).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11-1 Закону про податкову службу неподання в установлений строк податкової декларації або розрахунку є підставою для позапланової виїзної перевірки такого платника податку.

Щодо відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного податку, то тут звертаємо увагу на таке.

Ситуація дещо неоднозначна щодо єдиного податку, адже штрафні санкції, передбачені Законом №2181 (зокрема пп. 17.1.7), застосовуються за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених саме Законом №2181. А оскільки строки сплати єдиного податку встановлено Указом №727, то застосувати штрафні санкції за несплату або несвоєчасну сплату єдиного податку у розмірах, передбачених Законом №2181, буде доволі складно.