Анализ финансовой отчетности

Фіксований сільгоспподаток: усе, що ви хотіли знати

Фіксований сільськогосподарський податок(далі—ФСП) — головний податок для аграріїв. Про його особливості, проте, як стати його платником і як правильно сплачувати ФСП, вам розповість цей матеріал. Що таке ФСП Звісно, ніхто у тверезому розумі не хоче платити податків більше, ніж потрібно. І в аграріїв є цілком законна можливість зекономити на податках. Це ФСП — податок, який не змінюється протягом року, його справляють з одиниці земельної площі (ст. 1 Закону про ФСП). ФСП платять замість: — податку на прибуток; —земельного податку; — комунального податку; — збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету; — плати за придбання торгового патенту; — збору за спеціальне водокористування.

Крім того, сплата ФСП дає змогу економити і на деяких інших податках:
— ФСПшники не платять транспортного податку за колісні трактори та вантажівки (пп. "г"ст. 4 Закону про транспортний податок);
— ставка пенсійного збору для платників ФСП дорівнює 60% від загальної ставки у 2008 p., тобто 19,92% (33,2% х60%) (абз. 7п. 1 ст. 4Закону про пенсійний збір). Щоправда, така "знижка" не діятиме при виплаті винагород за договорами цивільно-правового характеру. Для них ставка пенсійного збору залишається 33,2%.

Решту податків та зборів платникам ФСП доводиться вносити у повному обсязі.

Платники ФСП
Платниками ФСП можуть бути (ст. 2 Закону про ФСП):
1) сільгосппідприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільгосппродукції;
2) рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які розводять, вирощують та виловлюють рибу у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

З цього випливає, що не вдасться стати платниками ФСП фізособам-підприємцям та особистим селянським господарствам. Крім того, не вийде стати самостійними платниками ФСП філіям юридичних осіб — тільки головне підприємство може сплачувати цей податок повністю за всі філії (лист Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності "Щодо сплати філіями підприємств фіксованого сільськогосподарського податку" від ЗО. 11.04р. №06-10/10-1296).

Статус сільськогосподарського (рибницького, риболовецького) підприємства, на думку податківців (лист ДПАУ "Про окремі питання взяття на податковий облік платника фіксованого сільськогосподарського податку" від 18.11.04 р. №22521/7/15-3417, далі- лист №22521), підтверджує довідка управління статистики, у якій сільськогосподарське (коди КВЕД01.1 —01.4) або рибне (коди КВЕД05.01—05.02) виробництво назване основним видом діяльності.

Такі підприємства, щоб перейти на сплату ФСП, повинні відповідати двом умовам.

Умова 1.Сільгоспдоход
Для сплати ФСП потрібно, щоб сума, одержана від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищувала 75% загальної суми валового доходу.

Сам Закон про ФСП не розшифровує терміна "сільгосппродукція". Зате його наведено у п. 2.15Закону про сільгосппідтримку. За ним сільськогосподарською продукцією вважають товари, які підпадають під визначення 1—24 груп УКТ ЗЕД.

Тобто сільгосппродукція — це {див.Закон про митний тариф):
— живі тварини;
— м'ясо та харчові нутрощі (субпродукти);
— риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
— молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; інші харчові продукти тваринного походження;
— інші продукти тваринного походження;
— живі рослини та продукти квітництва;
— овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди;
— їстівні плоди та горіхи; цедра цитрусових або шкірки динь;
— кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі;
— зернові культури;
— продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмаль-інулін; пшенична клейковина;
— насіння і плоди олійних рослин; насіння інше, плоди і зерна; технічні або лікарські рослини; солома і корми;
— камеді, смоли та інші рослинні соки та екстракти;
— рослинні матеріали для виготовлення плетених виробів; інші продукти рослинного походження;
— жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження;
— готові харчові продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних;
— цукор і кондитерські вироби з нього;
— какао та продукти з нього;
— готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби;
— продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин;
— різні харчові продукти;
— алкогольні і безалкогольні напої та оцет;
— залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин;
—тютюн та його промислові замінники.

До речі
Виняток із наведеного переліку — підакцизні товари. Вони сільгосппродукцією не будуть (п. 2.15 Закону про сільгосппідтримку).

До доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва включають (п. 4 Положення про ФСП) доходи від реалізації продукції:
— рослинництва і тваринництва, що вироблена(вирощена) на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів її переробки на власних підприємствах;
— рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), і продуктів її переробки на власних підприємствах;
— що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Новоствореним підприємствам платниками ФСП стати не світить, адже вони не зможуть виконати "доходну" умову. Таким підприємствам доведеться пропрацювати до кінця року, в якому їх створено, і тільки по його завершенні їм вдасться оцінити частку сільгоспдоходу в загальних доходах.

До речі
Окремий порядок застосування "доходного правила" встановлено для підприємства, яке створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу.

По-перше, норма щодо дотримання не менш як 75% загальної суми валового доходу від реалізації сільгосппродукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на (ст. 2 Закону про ФСП):
— усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;
— кожну окрему особу, створену за допомогою поділу або виділу;
— особу, створену шляхом перетворення.

По-друге, для таких підприємств до сільгоспдоходу включають ще й доходи, отримані протягом останнього податкового періоду від надання супутніх послуг за переліком, затвердженим Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном і ДПА (п. 4 Положення про ФСП).

До речі
До супутніх послуг згідно з Переліком належать послуги:
1. Зі збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовка продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція, силосування, охолодження тощо), які сільгосппідприємство-виробник надає покупцю такої продукції (здати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
2. З догляду за худобою і птицею, які сільгосппідприємство-виробник надає її покупцю (здати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
3. Зі зберігання сільгосппродукції, які сільгосппідприємство-виробник надає її покупцю (здати передачі права власності на таку продукцію додати її фактичної передачі покупцю).
4. З відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які сільгосппідприємство-виробник надає її покупцю (з дати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Стежити за часткою сільгоспдоході в протягом року не потрібно: навіть якщо у будь-якому періоді питома вага сільгосппродукції становитиме менше 75%, ви продовжите сплачувати ФСП до грудня. Адже за п. 8 ст. 2 Закону про ФСП змінювати порядок сплати податків та зборів протягом року не можна. Податківці мають право зняти підприємство з податкової реєстрації як платника ФСП тільки удвох випадках (п. З ст. 2 Закону про ФСП):
1) якщо підприємство визнано банкрутом;
2) у разі ліквідації господарства.
Звичайно, не набравши за рік 75% сільгоспдоходів, наступного року про ФСП годі й мріяти.

Умова 2. Сільгоспугіддя
Закон про ФСП не ставить такої умови, однак вона з нього випливає сама по собі. Адже об'єкт обкладення ФСП — площа сільгоспугідь, переданих сільгосптоваровиробнику у власність або наданих йому у користування (ст. З Закону про ФСП), а для рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств — площа земель водного фонду.

Якщо земля (читай — об'єкт оподаткування) відсутня, то і податок сплатити неможливо. Тобто мати сільгоспугіддя обов'язково, коли прагнеш перейти на ФСП. Про те саме, до речі, говорять і податківці (див. лист №22521).

Які ж землі підійдуть для сплати податку? У сільгосппідприємств це може бути (ст. З Закону про ФСП):
— рілля;
— сіножаті;
— пасовища;
— багаторічні насадження.

У рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств, які розводять, вирощують та виловлюють рибу у внутрішніх водоймах, — землі водного фонду.

Земля може належати підприємству на праві власності або бути у постійному користуванні або в оренді. Виняток — земельні ділянки, орендовані у платників ФСП: за п. 13 Положення про ФСП орендар не вправі включити їх до свого розрахунку. Тому для сплати названого податку необхідно, щоб крім угідь, орендованих у іншого ФСПшника, у підприємства були землі, які до розрахунку потраплять.

Закон про ФСП не встановлює мінімальної площі земель—дозволено мати навіть 1 гачи0,1 га сільгоспугідь (або земель водного фонду — для рибгосподарств).

Хто не може платити ФСП
Зрозуміло, не переведуть на ФСП підприємства, які не виконали згаданих вище умов. Але також не зможуть стати його платниками господарства, які (ст. 2 Закону про ФСП):
1) реалізують інвестиційні або інноваційні проекти:
— у спеціальних (вільних) економічних зонах;
— на територіях пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності;
— в умовах технологічних парків;
2) реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" від 04.07.02 р. №40-IV;
3) зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

Останнє не означає, що єдинникам треба взагалі забути про перспективу стати ФСПшниками. Просто в рік, коли вони бажають це зробити, їм слід позбутися статусу єдинника. Тобто не пізніше ніж за 15 днів до закінчення IV кварталу (ст. 4 Указу про єдиний податок) необхідно подати до податкової заяву про відмову від сплати єдиного податку.

Як стати платником ФСП
Аби стати платником ФСП (або підтвердити цей статус), сільгосппідприємство має обчислити суму податку (як це зробити — читайте на стор. 91) і до 1 лютого поточного року подати (п. 5 Положення про ФСП):
1) загальний розрахунок ФСП на поточний рік щодо всієї площі земель, з якої справляють податок, до податкової за своїм місцезнаходженням;
2) звітний розрахунок ФСП окремо за кожною земельною ділянкою до податкової за місцем розташування такої ділянки;
3) Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу. Остання редакція цього розрахунку затверджена наказом Мінагрополітики від 22.11.07 р. №818. Методичні рекомендації по його складанню наведені у листі Мінагрополітики від 26.11.07 р. №37-27-2-7/18792 (див. стор. 95). На заповненні саме такого довідкового документа наполягають й податківці (лист ДПАУ від 31.01.07 р. № 1753/7/15-0717). Його подають до податкових за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування землі;
4) витяг з державного земельного кадастру про склад сільгоспугідь та їх грошову оцінку до податкових за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Підприємство, що "народилося" протягом року в результаті злиття, приєднання або перетворення платників ФСП, аби залишитись на цьому податку, повинно подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до податкової за своїм місцезнаходженням таза місцем розташування земель розрахунок ФСП за період віддати утворення до кінця поточного року (п. 10 Положення про ФСП).

Протягом 10 робочих днів після подання розрахунку ФСП податкова за місцезнаходженням платника має видати довідку про присвоєння або підтвердження статусу платника ФСП (п. 11 Положення про ФСП).

Сплата податку
ФСП сплачують щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми, у таких частинах (ст. 5 Закону про ФСП):
— у І кварталі — 10%;
— у II — 10%;
— у III - 50%;
— у IV —30%.

Власне, щомісячні платежі ви побачите у податковому розрахунку ФСП після того, як заповните його (про те, як це зробити, ми писали на стор. 91).

До бюджету податок перераховують за місцем розташування земельної ділянки (ст. 6 Закону про ФСП).

Якщо ж вам набридне ФСП і ви вирішите повернутися на звичайну систему оподаткування, пишіть заяву до податкової (п. 2 ст. 2 Закону про ФСП). Однак до кінця року ще раз перейти на ФСП ви не зможете.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про ФСП — Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.98 р. № 320-XIV.
2. Закон про транспортний податок — Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. № 1963-ХІІ.
3. Закон про пенсійний збір — Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від
26.06.97 р. № 400/97-ВР.
4. Закон про сільгосппідтримку — Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24.06.04 p. № 1877-IV.
5. Закон про митний тариф — Закон України "Про Митний тариф України" від 05.04.01 р. №2371 -III.
6. Указ про єдиний податок— Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від
03.07.98 р. № 727/98.
7. Положення про ФСП — Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою КМУ від 23.04.99 р. № 658.
8. Перелік — Перелік супутніх послуг, доходи від надання яких, у разі утворення сільськогосподарського підприємства шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, включаються до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів), затверджений наказом Мінагрополітики України від 29.01.07 р. № 55.
9. Методика № 213 — Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.95 р. №213.
10. Наказ № 1 7 0 - наказ ДПАУ від 26.03.04 р. №170.
11. Порядок № 230 — Порядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та складання податкового розрахунку, затверджений наказом ДПАУ від 27.04.99 р. №230.
Олександр Башинський